Країни G5+ готові посилити санкції проти РФ для припинення війни

Країни, що входять до формату G5+, мають намір зміцнити підтримку України та водночас посилити тиск на Росію з метою домогтися від неї згоди на припинення вогню.

Про це повідомляє Reuters.

У понеділок, 31 березня, в Мадриді відбулася зустріч міністрів закордонних справ ключових європейських країн-союзниць України у форматі G5+, також відомому як Weimar+. За її підсумками було оприлюднено спільну заяву.

Участь у зустрічі взяли представники зовнішньополітичних відомств Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Польщі, а також верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпекової політики Кая Каллас.

Учасники звернулися до Росії із закликом прийняти пропозицію про негайне та безумовне припинення вогню на умовах повного виконання досягнутих домовленостей. Водночас вони підтвердили готовність розглянути запровадження нових санкцій проти Москви, щоб створити сприятливі умови для досягнення справедливого й довготривалого миру.

У документі також наголошується, що підтримка України буде посилена у військовому, політичному та гуманітарному напрямках, однак деталі наразі не розкриваються. При цьому підкреслюється, що будь-яка мирна угода повинна спиратися на надійні гарантії безпеки для України.

Агресивно налаштовані до Росії радники Трампа набирають вплив

Радники президента США Дональда Трампа, які дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, дедалі більше впливають на його позицію.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Як зазначає видання, ознакою зростаючого невдоволення Трампа є його нещодавній допис у соціальній мережі Truth Social, де він прямо згадав про “російську агресію” і водночас заявив про стратегічні інтереси США у Гренландії, обґрунтовуючи їх також і експансіонізмом Китаю.

На думку керівника аналітичного центру Saratoga Foundation Глена Говарда, такі слова чинного американського лідера можна вважати “незвичайним випадом на адресу Кремля”.

У попередніх виступах Трамп вже висловлював незадоволення з приводу позиції Росії щодо війни в Україні. Зокрема, він заявив, що Москва затягує процес узгодження припинення вогню, хоча й прагне його досягнення.

Кількома днями пізніше Трамп пригрозив Росії запровадженням додаткових тарифів на імпорт нафти, якщо не буде досягнуто домовленості з Україною щодо припинення вогню. Ця заява пролунала у відповідь на заяву Кремля від 27 березня, в яких було припущено можливість обговорення з США, країнами Європи та іншими державами ідеї тимчасового управління територією України під егідою ООН.

Нападав на людей та зберігав наркотики: в Польщі прийняли рішення про депортацію агресивного українця

У Польщі ухвалили рішення про депортацію 46-річного громадянина України, який неодноразово порушував закон.

Про це повідомляє поліція Познані.

Чоловік скоїв напад на перехожого, який прогулювався разом із 10-річним сином. Причиною конфлікту стало зауваження українцеві щодо порушення правил дорожнього руху – він пересувався на велосипеді тротуаром. У відповідь зловмисник почав висловлюватися нецензурно, після чого кілька разів вдарив батька дитини по обличчю та голові.

Нападника затримали очевидці, які негайно викликали поліцію. Під час обшуку у квартирі, яку він орендував, правоохоронці виявили 15-сантиметровий ніж, а також наркотичні речовини. Проти чоловіка висунуто звинувачення у завданні тілесних ушкоджень та незаконному зберіганні наркотиків.

Як уточнили в поліції, це не перший випадок протиправної поведінки з боку затриманого. За кілька годин до нападу на перехожого, він поводився агресивно щодо бездомного – інцидент зафіксували камери міського відеоспостереження.

Крім того, за два дні до цього чоловік чіплявся до молодих жінок на вулиці, демонструючи їм непристойні жести. Один із перехожих зробив йому зауваження, після чого отримав удар кулаком в обличчя.

Враховуючи серію правопорушень і загрозу для громадського порядку, було ухвалено рішення про депортацію порушника на батьківщину.

Військовослужбовець привласнив обладнання на суму понад 4,5 млн гривень

У Сумській області співробітник однієї з військових частин привласнив військове майно на суму понад 4,5 млн гривень.

Про це повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР).

Слідчі встановили, що фігурант, який відповідав за забезпечення підрозділу, мав безпосередній доступ до військового оснащення, що зберігалося на складах. Наприкінці 2024 року він отримав прилади нічного бачення та біноклі, призначені для штурмового підрозділу. Проте замість того, щоб передати техніку за призначенням, чоловік вирішив її продати.

Підозрюваний запропонував своєму знайомому придбати два прилади нічного бачення та два біноклі, вартість яких перевищувала 430 тис гривень. Отримане обладнання чоловік відправив поштою, а кошти витратив на азартні ігри.

Військовослужбовцю повідомлено про підозру за частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України — розкрадання військового майна в умовах воєнного стану. Відповідно до санкції статті, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.

Стали відомі нові деталі сутички між відпочиваючими та військовим у Києві

У Києві стався гучний інцидент – представник ТЦК жорстоко повівся з жінкою, яка слухала російську музику на відпочинку.

Відео з місця подій поширили у соцмережах.

На оприлюднених кадрах можна побачити, як чоловік, агресивно висловлюючись, хапає дівчину за волосся та штовхає.

На ситуацію відреагували у Нацполіції Києва, прокоментувавши сутичку між відпочиваючими та пояснили ситуацію:

“Між ветераном та компанією громадян, які відпочивали, виник конфлікт, під час якого чоловікові було нанесено тілесні ушкодження”, – пояснили правоохоронці.

Варто зазначити, що при цьому у поліції не стали уточнювати, що саме чоловік першим застосував силу проти жінки, і що його дії мали ознаки фізичного насильства.

Згодом Telegram-канали повідомили, що нападник є не лише ветераном військової служби, а й чинним співробітником ТЦК.

Нова стратегія санкцій: як США перетворюють російські доходи на інструмент миру

У світі, де економічний тиск стає одним із головних засобів впливу на міжнародну політику, нова ініціатива США зосереджена на тому, щоб змусити російський нафтогазовий сектор сплачувати “універсальний тариф”.

Проблема полягає в тому, що протягом останніх років широкомасштабні санкції вже вичерпали свій вплив, і тому необхідно шукати нові механізми, здатні не лише збільшити доходи казначейства США, але й зменшити фінансові можливості для ведення агресивної політики.

Запропонована ідея передбачає, що будь-яка компанія чи приватна особа, яка бере участь у продажу російської нафти та газу, змушена буде сплачувати спеціальний збір за кожну поставку. Цей збір, починаючи з невеликої суми, з часом зростатиме, якщо не буде досягнуто домовленостей щодо припинення воєнних дій. Механізм вторинних санкцій охоплюватиме всю ланку постачань – від власників танкерів і страховиків до кінцевих покупців. Такий підхід здатний не лише генерувати значні надходження для бюджету США, але й створювати додатковий економічний тиск на російський ринок, змушуючи його діяти більш обачно.

Ідея універсального тарифу має двосторонній ефект. З одного боку, вона посилює фінансове навантаження на державний бюджет Росії, що залежить від експорту викопного палива як основного джерела доларових доходів. З іншого боку, ці надходження можуть стати важливим ресурсом для американського бюджету, потенційно використаним для фінансування допомоги Україні або інших стратегічних напрямків. Такий фінансовий важіль може стати каталізатором для переговорів щодо мирного врегулювання конфлікту, оскільки додатковий тиск на експорт може примусити російський сектор шукати компроміс.

Новий підхід до санкцій також має вплив на глобальний нафтовий ринок. Незважаючи на те, що російські компанії вже стикаються з жорсткою конкуренцією і змушені продавати нафту за зниженими цінами, введення тарифних зборів створить додаткові витрати для всіх учасників ринку. Це може призвести до ще більшої дисконтації, що, водночас, збільшить економічний тиск на країну, залежну від експорту викопного палива.

Таким чином, нова стратегія санкцій відображає прагнення США застосувати більш тонкі та гнучкі економічні важелі для досягнення політичних цілей. У той же час, вона відкриває новий фронт боротьби за глобальний вплив, де економічні механізми можуть стати ключовим інструментом для стимулювання переговорного процесу. Рішення, які прийматимуться в найближчі тижні, матимуть значний вплив не лише на ситуацію в окремих регіонах, але й на загальний баланс сил у світовій економіці та політиці.

У Франції суд засудив Марін Ле Пен до чотирьох років позбавлення волі

31 березня суд у Парижі визнав Марін Ле Пен, лідерку партії “Національне об’єднання”, яка підтримує проросійські погляди, винною в розкраданні державних коштів. Їй заборонено брати участь у будь-яких виборах на державні посади.

Про це інформує BFMTV.

Відповідно до судового рішення, Ле Пен відбуватиме умовне покарання протягом двох років. Крім того, їй призначено домашній арешт строком на два роки з обов’язковим носінням електронного браслета. Протягом п’яти років Ле Пен не зможе брати участь у виборах до Європарламенту і обіймати державні посади.

“Розслідування показало, що це були не адміністративні помилки … а розкрадання в рамках системи, створеної для скорочення витрат партії”, – зазначив суддя Бенедикта де Пертюї.

Ле Пен та ще вісім членів Європарламенту були визнані винними в нецільовому використанні коштів у рамках справи про парламентських помічників “Національного об’єднання”. Дванадцять осіб, які були помічниками депутатів Європарламенту, також були визнані винними в збереженні крадених речей.

Фактично це рішення означає, що Марін Ле Пен, яку називають головною конкуренткою Емманюеля Макрона на наступних президентських виборах, виводиться з політичної гри на ключовий період. З огляду на критично низькі рейтинги Макрона, рішення суду також є потужним політичним ударом, який технічно усуває потенційно найнебезпечнішого суперника з перегонів щонайменше на п’ять років.

Нідерланди виділять 500 млн євро на розробку безпілотників для України

Уряд Нідерландів повідомив про виділення 500 млн євро на масштабний проект зі створення безпілотних літальних апаратів для України.

Цю заяву було опубліковано на сайті Міністерства оборони Нідерландів.

Це частина пакета допомоги Україні в розмірі 2 млрд євро, який буде реалізовано в період до 2025 року.

“Було важливо повідомити, що ми надаємо Україні термінову підтримку в розмірі двох мільярдів євро, включно з проєктом зі створення безпілотників на суму 500 мільйонів”, – заявив глава Міноборони Рубен Брекельманс.

Глава відомства підкреслив, що ця допомога дасть змогу зміцнити позиції України як на лінії фронту, так і за столом переговорів. Він також зазначив, що ці безпілотні літальні апарати відіграватимуть важливу роль на полі бою і буквально рятуватимуть життя.

Україна отримала близько 400 млн доларів чергового траншу МВФ

31 березня 2025 року до Державного бюджету України надійшов восьмий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі близько $400 млн США (300,47 млн СПЗ).

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Посадовець підкреслив, що ці кошти є результатом успішного проходження сьомого перегляду програми EFF. Він зазначив, що загальний обсяг підтримки від МВФ у межах цієї програми перевищив $10 млрд доларів США.

“Дякую Фонду за допомогу і тісну співпрацю, яка підтримує українську економіку в період війни”, — додав прем’єр.

Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що за два роки дії програми EFF Україна успішно пройшла сім переглядів, що дозволило залучити понад $10,1 млрд США з передбачених програмою %15,5 млрд США.

Загалом, з початку повномасштабної війни, до держбюджету надійшло $12,8 млрд США фінансової допомоги від Фонду.

“Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ за Програмою”, — зазначив Марченко.

На 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до $2,3 млрд США за результатами чотирьох переглядів.