Сім років ув’язнення за дезертирство та викрадення бронетранспортера

У січні 2025 року військовослужбовець, який обіймав посаду водія спеціальної техніки, без дозволу залишив місце служби та викрав бронетранспортер.

Про це повідомляє пресслужба ДБР.

“Сумський районний суд визнав винним військовослужбовця однієї з частин області у дезертирстві та викраденні військової техніки і призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі”, — йдеться у повідомленні.

У січні 2025 року військовослужбовець, який обіймав посаду водія спеціальної техніки, самовільно залишив місце служби. Чоловік виїхав з території військової частини на бронетранспортері, який був заправлений паливом. При цьому він взяв з собою автомат. Військовослужбовець попрямував у бік свого будинку, який знаходиться в Полтавській області.

“Подолавши кількасот кілометрів дорогами загального користування, він залишив БТР на узбіччі поблизу села і пішов спати до лісосмуги”, — стверджує слідство.

Співробітники Головного бюро розслідувань спільно з представниками військової поліції та Служби безпеки України затримали підозрюваного. Захоплений бронетранспортер і зброя були повернуті до розташування військової частини.

ЄС хоче створити фонд для допомоги Україні

Євросоюз планує створити фонд у розмірі €100 млрд для допомоги Україні в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Повідомляється, що цей фонд може бути включений до наступного семирічного бюджету Європейського союзу, який буде представлений наприкінці липня. У разі схвалення ініціативи країнами-учасницями, фінансування фонду розпочнеться з 2028 року для забезпечення постійної допомоги Україні.

В рамках нової фінансової стратегії пропонується надавати підтримку у вигляді грантів і доступних кредитів, які будуть пов’язані з реалізацією реформ в Україні, необхідних для її вступу до Європейського союзу.

В даний час ініціатива знаходиться на стадії обговорення, і всі деталі будуть представлені на презентації наступної багаторічної фінансової програми ЄС, яка відбудеться 16 липня.

Глава Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що ЄК розглядає різні способи фінансової допомоги Україні і готова надавати її стільки, скільки буде потрібно. Одним з потенційних джерел фінансування можуть стати активи Російської Федерації, які були заморожені в результаті санкцій.

Сумський виступ тріщить: українські “кишені” затискають російські гарнізони й перехоплюють ініціативу

Українські контратаки на півночі Сумщини стали несподіваною тактичною паузою для російської “курської” групи й водночас моментом перевірки для Сил оборони. За п’ять діб вздовж лінії Кондратівка – Константинівка та Олексіївка – Новомиколаївка виникло два українські виступи глибиною до трьох із половиною кілометрів.

Їхня поява змінює конфігурацію фронту: при відстані між “кишенями” менш ніж шість кілометрів російські гарнізони в Кондратівці та Олексіївці ризикують опинитися в оточенні. Москва квапливо вводить резерв – десантників 76-ї та мотострілецькі підрозділи 144-ї дивізій, а також батальйон морпіхів 810-ї бригади, – однак навіть “еліта” просувається лише на сотні метрів, зазнаючи відчутних втрат.

Причина – рельєф жовтої смуги: ліс, балка та болото зводять нанівець перевагу важкої техніки й перетворюють ґрунтові колії на вузькі “горлечка” логістики.

Українські штурмові групи, діючи малими маневровими підрозділами, кусають фланги, поступово перерізають підвіз боєприпасів і відсікають російські шляхопроводи до кордону. Разом із артилерією та FPV-дронами це змушує ворога захищати кожен метр, тоді як ЗСУ вибірково атакують найслабші ділянки.

Попри локальні успіхи, загроза зворотного тиску залишається: резерви 98-ї ВДД ще не вступили у бій, а батальйонно-тактична група 144-ї мсд тримається на дальніх позиціях. Якщо вони розгорнуться фронтом, українські “кишені” можуть перетворитися на пастку для власних підрозділів. Саме тому командування робить ставку не на стрімке “видушування” противника з Сумщини, а на виснаження штурмових груп, підрив складів і розтягування російської логістики.

Стратегічна цінність останніх п’яти днів – у зміні балансу ініціативи. Щойно ЗСУ почали диктувати темп, РФ змушена перекидати десант і морпіхів на другорядний, з її погляду, театр бойових дій. Це свідчить про брак кадрових резервів і про те, що початковий задум швидкого просування вглиб області вже недосяжний. Водночас українська сторона отримала рідкісну можливість демонструвати, що технологічно й організаційно здатна наносити суто тактичними засобами – артилерія калібру 122/155 мм, дрони-камікадзе, міномети – втрати, співрозмірні з ефектом високоточної зброї.

Наступні тижні стануть перевіркою стійкості обох армій. Якщо Києву вдасться зберегти темп без зайвого ризику і продовжити “розрізати” виступ на шматки, окремі російські опорні пункти можуть відкотитися до кордону або залишитися в тактичних котлах. Якщо ж Москва введе свіжі резерви й змусить ЗСУ тримати оборону в умовах артилерійської переваги, фронт знову ризикує застигнути. Суттєвість моменту в тому, що кожен день затримки російського просування під Сумами дає Україні час не лише перегрупувати сили, але й протестувати нову тактику малих груп, яка потенційно може бути застосована і на інших секторах. Тим паче, що лісисто-болотистий характер місцевості повторюється на значній частині північного кордону.

Отже, виграш ЗСУ поки що вимірюється не так кілометрами, як можливістю нав’язати противнику бойові дії на власних умовах та змусити його витрачати кадрові ресурси без стратегічного просування. Успіх операції залежить від здатності українського командування втримати баланс між наступальним поривом і необхідністю зберегти війська: ризик перетворення власних виступів на ізольовані “острови” надто високий.

Однак якщо логістичні артерії росіян у цьому секторі будуть і надалі перерізатися артилерією та дронами, а резерви противника – виснажуватися, Сумщина може стати першим відтинком північного фронту, де ворог буде змушений відійти, аби зберегти боєздатність.

Дві країни мають намір налагодити виробництво протипіхотних мін для своїх потреб і України

Литва і Фінляндія планують розпочати наступного року випуск протипіхотних мін для своїх потреб і для допомоги Україні. Це рішення викликане загрозою з боку Росії.

Представники країн розповіли про це агентству “Reuters”.

Держави, які мають спільний кордон з Російською Федерацією, а саме Фінляндія і Литва, заявили про своє бажання відмовитися від участі в Оттавській конвенції, яка забороняє використання певних видів мін. За словами офіційних представників, після завершення шестимісячного процесу виходу з Конвенції може бути розпочато виробництво.

“Ми виділимо сотні мільйонів євро на придбання протитанкових і протипіхотних мін. Це значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.

Як тільки виробництво буде запущено, Литва зможе експортувати міни в інші країни, в тому числі в Україну, повідомив Вінцас Юргутіс, який очолює Литовську асоціацію оборонної промисловості.

Хейккі Аутто, голова комітету з оборони в парламенті Фінляндії, висловив думку, що його держава повинна бути здатна самостійно виробляти протипіхотні міни.

“Ця система озброєння ефективна і економічно вигідна”, – підкреслив він.

За його словами, Фінляндія може експортувати протипіхотні міни в Україну.

Фінські оборонні підприємства Nammo Lapua, Insta і Raikka поінформували парламентський комітет з оборони про свою зацікавленість у виробництві мін. Ще одна компанія, Forcit Explosives, висловила готовність обговорити перспективи співпраці з військовими.

У відповідь на запит про те, чи планує Латвія розпочати виробництво протипіхотних мін, Міністерство оборони не дало однозначної відповіді. Однак було зазначено, що оборонна промисловість Латвії володіє необхідними ресурсами, а металообробна галузь знаходиться на високому рівні розвитку.

Росія завдала по Україні 741 авіаудар

В ніч на 9 липня 2025 року російські війська встановили новий рекорд за кількістю використаних повітряних засобів нападу.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

О 20:00 8 липня противник здійснив атаку із застосуванням 728 ударних безпілотних літальних апаратів типу Shahed і різних імітаторів з напрямків Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел і Міллерово.

Крім того, по території України було запущено сім крилатих ракет “Х-101” і “Іскандер-К”, а також шість аеробалістичних ракет “Х-47М2 “Кинжал”.

Основною метою удару стало місто Луцьк, розташоване у Волинській області. Для відбиття повітряної атаки були задіяні авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

За попередньою інформацією, на 08:30 ранку було зафіксовано знищення 718 об’єктів противника в повітрі. З них 303 були збиті за допомогою вогневих засобів, а 415 були втрачені через роботу систем радіолокаційного виявлення.

Противник атакував з повітря в чотирьох місцях. У чотирнадцяти інших локаціях були виявлені збиті ворожі об’єкти.

Російський експорт нафти скоротився до мінімуму з лютого

Переробка нафти на НПЗ зростає швидше, ніж її видобуток, що стримує експорт. На обсяги також вплинуло додаткове скорочення видобутку, яке Росія взяла на себе в рамках угоди ОПЕК+.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За три тижні до 6 липня обсяг морського експорту склав в середньому 3,12 млн барелів на добу, що на 3% менше, ніж за аналогічний період до 29 червня. Це мінімальне значення з 23 лютого. У порівнянні з березнем, коли частина країн ОПЕК+, включаючи Росію, почали поступово знімати обмеження на видобуток, введені в минулому році, обсяг морського експорту знизився на 200 тис. барелів на добу.

У той же час, в аналогічний період видобуток збільшився тільки на 60 тис. барелів на добу, що становить приблизно третину від дозволеного ОПЕК+ рівня.

На російських нафтопереробних заводах обсяг переробки зріс на 140 тис. барелів на добу, що додатково знижує кількість сировини, доступної для експорту.

Відповідно до домовленостей в рамках ОПЕК+, Росія обмежена в збільшенні видобутку нафти. Це пов’язано з необхідністю компенсувати попередні перевищення встановлених квот.

Згідно з поточними планами, до вересня планується подальше збільшення добровільних скорочень видобутку. Це, ймовірно, ще більше обмежить експортні можливості країни.

Хоча загальний обсяг експорту скоротився, тижневі показники свідчать про тимчасове збільшення. За тиждень до 6 липня обсяг поставок збільшився на 280 тис. барелів на добу і досяг 3,28 млн барелів. Це пов’язано з відновленням відвантажень після ремонтних робіт на терміналі Козьміно, розташованому на узбережжі Тихого океану.

За тиждень з Росії вийшло 30 танкерів з 22,96 млн барелів нафти. Це більше, ніж за попередній тиждень, коли 28 суден перевезли 21 млн барелів. Зростання відвантажень забезпечили порти Козьміно, Де Кастрі і Мурманськ. А ось з портів Приморськ і Усть-Луга на Балтиці поставки скоротилися.

Крім того, були здійснені поставки казахстанської нафти. З Усть-Луги і Новоросійська було відправлено по одній партії, а з Усть-Луги — дві.

Зеленський визначив склад української делегації для конференції з відновлення в Римі

Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр і міністр економіки України, очолить українську делегацію на Конференції з питань відновлення України (URC 2025). Захід відбудеться в Римі 10-11 липня.

Президент України Володимир Зеленський підписав розпорядження, яке опубліковано на офіційному сайті глави держави.

“Главі делегації забезпечити під час Конференції з питань відновлення України (URC 2025) координацію роботи делегації України з визначення пріоритетних заходів відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також у встановленому порядку подальшу координацію впровадження відповідних пріоритетних заходів”, – ідеться в тексті документа.

До делегації увійшли віцепрем’єр Олексій Кулеба, який курирує відновлення України та розвиток громад і територій. Також до складу делегації увійшла віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, яка відповідає за європейську та євроатлантичну інтеграцію України, і віцепрем’єр Михайло Федоров, який опікується інноваціями, освітою, наукою та цифровими технологіями.

До складу делегації також увійшли керівники ключових міністерств: Герман Галущенко – міністр енергетики, Рустем Умєров – міністр оборони, Сергій Марченко – міністр фінансів, Віталій Коваль – міністр аграрної політики та продовольства, Андрій Сибіга – міністр закордонних справ, Микола Точицький – міністр культури та стратегічних комунікацій, а також Герман Сметанін – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України.

Свириденко уповноважений вносити корективи до складу делегації, а також залучати до її роботи спеціалістів, консультантів і технічних співробітників.

Чоловік співробітниці ТЦК регулярно вимагав гроші у вдови загиблого військового

У Запорізькій області затримали чоловіка посадовиці територіального центру комплектування, який незаконно отримав від дружини загиблого військовослужбовця понад 1,3 млн гривень.

Про це поінформувала Національна поліція України.

У 2024 році, за даними слідства, чоловік запропонував родині загиблого військового допомогу в оформленні посмертної виплати від держави. За свої послуги він запросив половину від загальної суми.

Після того як чоловік отримав 1,2 млн гривень, він звернувся до вдови загиблого з вимогою виплачувати йому половину щомісячного платежу – по 75 тис. гривень. За останні півроку жінка перевела на банківські рахунки затриманого близько 1,3 мільйона гривень, повідомили в поліції.

У поліції підкреслили, що в цій схемі брала участь також його дружина, співробітниця ТЦК і СП.

Чоловіка затримали під час отримання 50 тис. гривень – частини чергового траншу. Йому загрожує від трьох до восьми років в’язниці та конфіскація майна.

Європа повинна допомагати Україні і вчитися у неї – Кубілюс

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс упевнений, що Європа здатна одночасно підвищити свою безпеку і посилити військову допомогу Україні.

Таку заяву він зробив в інтерв’ю “New Eastern Europe”.

Представник Єврокомісії зазначив, що за три роки повномасштабної російської агресії європейські країни і США виділили Україні приблизно однаковий обсяг військової допомоги – близько 60 млрд євро.

“Ця допомога не межа. Питання в тому, як наша стратегія підтримує Україну і як ми плануємо діяти в довгостроковій перспективі щодо Росії. Будемо більш точними в стратегічному підході, що допоможе ефективніше підтримувати Україну”, – цитує видання Кубілюса.

Він вважає, що Європа повинна прийняти виклик.

“Нам варто винести уроки з досвіду України, перш ніж зіткнутися з потенційною масштабною війною. Україна показала, як можна швидко наростити оборонне виробництво. У 2022 році українська оборонна промисловість випускала зброї на 1 млрд євро на рік. Минулого року цей показник зріс до 35 млрд євро. Україна також розвинула виробництво сучасної зброї, включно з безпілотниками і системами боротьби з ними. Нам важливо освоїти ці технології і навчитися їх ефективно використовувати”, – сказав єврокомісар.