Великі країни ЄС продовжують купувати газ у Росії

Вісім країн ЄС продовжують імпортувати російський газ, але Євросоюз не знає, де він використовується.

Анна-Кайса Ітконен, представник Єврокомісії з питань енергетики, поділилася цією інформацією.

За її словами, до цього списку входять Бельгія, Франція, Греція, Угорщина, Нідерланди, Португалія, Словаччина та Іспанія.

Вісім країн-членів Європейського союзу продовжують імпортувати російський газ, незважаючи на заклики президента США Дональда Трампа до Євросоюзу і НАТО про повне припинення поставок енергоресурсів з Росії. Трамп також висловлює невдоволення з приводу відсутності таких дій. Він стверджує, що таким чином Європа фінансує конфлікт в Україні.

Військові ТЦК застосували сльозогінний газ через опір співробітників підприємства

У Ковелі Волинської області під час мобілізації стався інцидент на критичному підприємстві. Працівники чинили опір, і військові з територіального центру комплектування застосували сльозогінний газ для врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє Волинський обласний ТЦК і СП.

19 вересня в Ковелі, на вулиці Степана Бандери, військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки Волинської області проводили заходи з мобілізації.

За інформацією, наданою ТЦК, громадянин призовного віку відмовився надати військово-облікові документи на законну вимогу і спробував сховатися на території підприємства критичної інфраструктури. Військові вжили заходів для встановлення його особи.

Троє співробітників підприємства чинили опір, погрожували і намагалися завдати тілесних ушкоджень військовослужбовцям.

Пізніше до них приєдналися ще приблизно 15 осіб, які продовжували перешкоджати виконанню службових обов’язків, нападали на військових і пошкодили службовий автомобіль.

“З метою самозахисту та припинення протиправних дій, військовослужбовці застосували спеціальні засоби – сльозогінний газ”, – повідомили у ТЦК.

Поліція прибула на місце події. Зараз ведеться робота з з’ясування всіх обставин інциденту та правової оцінки дій його учасників.

Прохід до Куп’янська по трубі затоплений

Українські військові затопили трубу, через яку російські солдати намагалися дістатися до Куп’янська на Харківщині.

Про це повідомили в оперативному командуванні “Північ”.

У повідомленні йдеться, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається напруженою, а захоплення міста розглядається ворогом як стратегічна мета.

Військові повідомляють, що російські війська зосереджували сили біля Радьківки та Голубівки. Однак газопровід, через який вони намагалися пройти, виявився пошкодженим і затопленим.

Захід запропонував Україні альтернативу вступу до НАТО

Західні союзники, усвідомивши малу ймовірність прийняття України до НАТО, обрали інший шлях.

Про це пише “The Washington Post”.

Йдеться про великі інвестиції в оборонну промисловість України, спрямовані на посилення її здатності протистояти російській агресії.

У разі успішної реалізації даної стратегії, українська оборонна промисловість може внести значний вклад в оснащення армій США і Європи передовими дронами та іншою інноваційною військовою технікою, розробленою в умовах конфлікту з Росією.

WP повідомляє, що одним з новітніх досягнень в арсеналі України став квадрокоптер-дрон, здатний долати російські системи радіоелектронного придушення, здійснювати польоти на відстань понад 20 км і доставляти до 6 кг керованих вибухових речовин для ураження танків та інших цілей.

“Українці займають лідируючі позиції в сфері розробки безпілотних технологій. В даний час ми співпрацюємо з українськими фахівцями для обміну досвідом та інноваціями в цій галузі, що, на мій погляд, має величезне значення”, — сказав спеціальний посланник адміністрації Трампа в Україні Кіт Келлог.

На думку видання, замість вступу України до НАТО, гарантії її безпеки можуть бути зосереджені на збільшенні інвестицій європейських урядів в українську армію.

США заблокували проект резолюції Радбезу ООН про припинення вогню в Газі

18 вересня США заблокували проект резолюції Ради Безпеки ООН. У документі вимагали негайного і постійного припинення вогню в Газі.

Про це повідомляє агенція “Reuters”.

14 членів Ради Безпеки підтримали резолюцію, яка вимагає негайного і беззастережного звільнення всіх заручників ХАМАСу та інших угруповань. Це вже вшосте, коли США застосували право вето в Раді Безпеки з приводу конфлікту в Газі.

Постійний представник Данії при ООН Крістіна Маркус Лассен заявила, що в Газі зафіксовано факт голоду, в той час як Ізраїль посилив військові дії в місті, що призвело до “ще більшого поширення страждань серед цивільного населення”.

“Ця жахлива ситуація, ця криза і людська трагедія стали причиною наших сьогоднішніх дій”, – заявила вона.

Перед голосуванням в Раді Безпеки ООН американська дипломат Морган Ортагус заявила, що ХАМАС несе відповідальність за початок і продовження конфлікту в Газі. За її словами, Ізраїль вже прийняв умови для припинення бойових дій, але угруповання продовжує їх відкидати.

“Конфлікт міг би завершитися вже сьогодні, якби ХАМАС відпустив заручників і припинив бойові дії”, – підкреслила Ортагус.

Минулого тижня США підтримали резолюцію Ради Безпеки ООН, в якій засуджувалися недавні атаки на Катар. При цьому в документі не було вказано, що Ізраїль причетний до цих ударів.

У Чернігові дівчата танцювали під російський шансон на Алеї Героїв

У Чернігові неповнолітні дівчата влаштували танці під російський шансон на Алеї Героїв.

Про це повідомляє Нацполіція Чернігівської області.

За інформацією джерела, підлітки танцювали перед стендами з фотографіями загиблих українських військових.

Чернігівські поліцейські розпочали перевірку за фактом танців на Алеї Героїв

🔺Під час моніторингу соціальних мереж…

Posted by Поліція Чернігівської області on Thursday, September 18, 2025

 

На відео, поширеному в соцмережах, чути композицію російського гурту “Воровайки”.

Правоохоронці розпочали перевірку та встановлюють особи учасниць інциденту.

В Україні розкрито діяльність міжнародного шахрайського кол-центру

В Україні виявили міжнародну злочинну групу, яка під прикриттям “юридичної допомоги” обдурила понад 4,5 тис осіб з Європи та Центральної Азії.

Цю інформацію підтвердив Офіс Генпрокурора України.

Виявлено та пред’явлено звинувачення членам злочинної групи, яка під прикриттям надання “юридичних послуг” викрадала гроші іноземних громадян. Загальний збиток від їхніх дій перевищує 186 млн грн.

За даними слідства, група осіб здійснювала свою діяльність на території України, спеціалізуючись на шахрайських схемах з “chargeback”.

Це нібито повернення інвестицій після взаємодії з фіктивними онлайн-брокерами, які представлялися юристами і обіцяли допомогу в поверненні грошових коштів. Жертвами ставали громадяни Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та країн Євросоюзу.

“Використовуючи методи соціальної інженерії, вони надсилали підроблені документи, телефонували від імені “судових” чи “податкових” органів, застосовували технологію deepfake для маскування облич та змушували потерпілих сплачувати “комісії”, “судові збори” чи “податки”. У багатьох випадках людей переконували брати кредити або продавати майно, щоб внести черговий “платіж” – йдеться у повідомленні.

В організації існувала сувора ієрархія: від інвесторів і координаторів до тим-лідерів, які навчали агентів, і виконавців, які безпосередньо взаємодіяли з жертвами. Незаконні доходи учасники направляли на придбання елітної нерухомості в Києві, земельних ділянок у передмістях і автомобілів преміум-класу.

В результаті обшуків було вилучено комп’ютери, інструкції, резервні копії CRM-системи, повідомлення в месенджерах і дані про криптовалютні гаманці. Це дозволило визначити ролі всіх учасників.

Дев’ять осіб було затримано відповідно до статті 208 КПК України. Їм повідомили про підозру в організації злочинної групи (ст. 255 КК України) та шахрайстві (ст. 190 КК України). Зараз вирішується питання про обрання для них запобіжних заходів.

Держбюджет‑2026: 5 головних слабких місць

Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.

Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.

Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.

Стагнація економіки та відсутність реформ

Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Висока залежність від зовнішніх запозичень

Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.

Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання

Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.

Зменшення частки витрат на оборону

Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.

Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу

Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.

Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.

Російські удари по залізничній інфраструктурі України обмежують поставки зброї

Окупанти посилили атаки на залізничні об’єкти України та намагаються уповільнити доставку західної зброї через порушення руху потягів.

Про це йдеться в матеріалі Financial Times.

Українські офіційні особи стверджують, що російські удари по залізниці спрямовані на посилення економічного навантаження на Україну в умовах воєнного часу.

Financial Times зазначає, що залізничні колії України відіграють ключову роль у військових діях, будучи основним транспортним коридором для перекидання військ, техніки та озброєння із заходу на передову. Збройні сили агресора цілеспрямовано атакують об’єкти інфраструктури, що підтримують цю систему, з метою ослаблення обороноздатності Києва.

Журналісти зазначають, що, незважаючи на постійні атаки з боку Росії, залізнична інфраструктура України демонструє високу стійкість. Потяги продовжують рухатися без перебоїв навіть за відсутності електрики на окремих ділянках, завдяки протоколам Укрзалізниці, розробленим на початку повномасштабного конфлікту.

У разі пошкодження колій компанія оперативно задіює резервні тепловози для підтримки роботи мережі.