Мир в Україні можливий протягом 90 днів – Уітакер

Посол США при НАТО Метью Вітакер вважає, що врегулювання війни в Україні та досягнення стабільного миру можливе упродовж найближчих 90 днів.

Про це посадовець повідомив про це в інтерв’ю Fox News.

За його словами, Білий дім налаштований чинити тиск як на Україну, так і на Росію, аби сторони дійшли до мирної угоди. Вашингтон, зазначив Вітакер, продовжує активну дипломатичну роботу і розглядає мирне врегулювання як один із ключових пріоритетів.

“Президент Трамп, ймовірно, хоче, щоб вбивства припинилися. Це безглуздо. Конфлікт триває вже чотири роки, і ніхто не отримує від нього стратегічних вигод. Пора покласти край смерті і руйнуванням”, – заявив Метью Вітакер.

Він підкреслив, що нинішня війна не приносить стратегічної вигоди жодній зі сторін і лише призводить до нових жертв та руйнувань.

Американська сторона наголошує, що подальші кроки залежатимуть від готовності сторін до компромісів та реальних дій у напрямку припинення бойових дій.

Вночі Росія атакувала Україну більш ніж 130 безпілотниками

В ніч на Різдво ворог атакував 131 ударним безпілотником, включаючи Shahed, “Гербера” та інші моделі. Близько 90 з них були Shahed.

Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України успішно відбивали повітряну атаку.

До 08:30 ранку системи протиповітряної оборони нейтралізували і придушили 106 безпілотних літальних апаратів, серед яких були Shahed, “Гербера” та інші моделі дронів. Інциденти сталися на півночі, півдні та сході країни.

Повідомляється, що зафіксовано 22 удари безпілотними літальними апаратами в 15 різних локаціях.

Україна посилює сектор безпеки та оборони через впровадження стандартів НАТО

Україна продовжує впровадження стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони, зосереджуючись на зміцненні доброчесності, ефективного врядування та протидії корупції.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного форуму “Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони”.

У заході взяли участь представники НАЗК, Міністерство оборони України, Національного університету оборони, а також делегації НАТО. Серед високопосадовців був присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

Під час форуму наголошувалося, що впровадження міжнародних стандартів управління в оборонному секторі є ключовою умовою підвищення стійкості держави в умовах війни, а також важливим елементом інтеграції України до євроатлантичного безпекового простору.

У НАЗК зазначили, що відомство системно працює над запровадженням антикорупційних механізмів, сумісних із підходами країн-членів НАТО, зокрема в питаннях управління ризиками, прозорості процесів та підзвітності в секторі оборони.

Співпраця між НАЗК, Міністерством оборони та Національним університетом оборони розглядається як стратегічна – вона має забезпечити підготовку кадрів нового покоління, здатних працювати за принципами доброчесності, цивільного контролю та міжнародних стандартів безпеки.

Учасники форуму підкреслили, що посилення інституційної спроможності оборонного сектору та боротьба з корупцією залишаються одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення національної безпеки та подальшого зближення з НАТО.

Зеленський допускає створення демілітаризованої зони на Донеччині як можливу умову мирних переговорів – ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність розглянути варіант виведення українських військ з окремих районів східної частини Донецької області з метою створення демілітаризованої зони.

Про це повідомляє УНН.

За даними західних медіа, територіальне питання тривалий час залишалося ключовою перешкодою для переговорів щодо припинення війни. Водночас останні заяви українського президента свідчать про пошук компромісних підходів після тривалих і складних консультацій із міжнародними партнерами.

Зеленський зазначив, що одним із варіантів може бути створення в демілітаризованих районах вільної економічної зони. При цьому українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають бути взаємними та передбачати виведення російських військ з відповідних територій. Наразі готовності Москви до таких кроків не зафіксовано.

Президент також повідомив, що можливі територіальні рішення можуть бути винесені на загальнонаціональне голосування. Інший сценарій, який обговорюється, передбачає фіксацію фактичної лінії зіткнення в окремих регіонах із подальшим міжнародним контролем без остаточного врегулювання їхнього статусу.

Російська сторона продовжує заявляти про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Криму. В Україні наголошують, що ці території є тимчасово окупованими, а відмова від них суперечитиме Конституції.

Окрім територіального питання, серед ключових розбіжностей на переговорах залишаються чисельність українських Збройних сил та майбутній контроль над стратегічними об’єктами, зокрема Запорізькою атомною електростанцією, яка перебуває під російською окупацією з 2022 року.

Водночас президент повідомив, що більшість позицій із американською стороною вже узгоджені. За підсумками переговорів підготовлено кілька проєктів документів, які стосуються гарантій безпеки, відновлення України та базових рамок завершення війни. Консультації з партнерами планують продовжити найближчим часом.

Україна протягом трьох років витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування державного боргу

У найближчі три роки Україна спрямовуватиме близько 10% очікуваного валового внутрішнього продукту на погашення державного боргу та сплату відсотків за ним.

Такі показники закладені в борговій стратегії, затвердженій урядом.

Згідно з документом, у 2025 році сукупні витрати на обслуговування та погашення боргових зобов’язань становитимуть 1,05 трлн грн, що відповідає 11,7% прогнозованого ВВП. У 2026 році цей показник зросте до 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), у 2027 році – до 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), а у 2028 році очікується зниження частки до 9,5% ВВП при загальній сумі 1,29 трлн грн.

Наразі структура державного боргу України залишається переважно зовнішньою – на нього припадає близько 75% усіх зобов’язань. Загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%, включно з облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у валюті.

У Міністерстві фінансів зазначають, що така структура створює суттєві валютні ризики для довгострокової стійкості державних фінансів. Коливання курсу та зовнішні економічні фактори можуть мати відчутний вплив на боргове навантаження бюджету в майбутньому.

Водночас уряд розраховує, що поступове відновлення економіки та зниження частки боргових виплат у ВВП після 2027 року дозволить стабілізувати фінансову ситуацію та зменшити фіскальний тиск на державу.

До кінця року Україна отримає 3 млн FPV-дронів – Шмигаль

До кінця поточного року Сили оборони України отримають близько 3 мільйонів FPV-дронів.

Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи темпи нарощування оборонного виробництва.

За його словами, обсяг постачань безпілотників майже у 2,5 раза перевищує показники минулого року. Значна частина FPV-дронів уже перебуває у розпорядженні військових підрозділів, а основне виробництво зосереджене всередині країни.

Крім того, упродовж року українські військові отримали майже 15 тисяч наземних роботизованих комплексів. Такі системи застосовують для виконання широкого спектра завдань — від логістики та евакуації до інженерних і бойових операцій.

Уряд підкреслює, що роль безпілотних і роботизованих систем на полі бою стрімко зростає, а розвиток власного виробництва інноваційних засобів ведення війни залишається одним із ключових пріоритетів держави.

Також повідомляється, що Україна отримає сучасні системи протиповітряної оборони нового покоління від Франції. Після розгортання вони мають стати одними з найпотужніших у складі українських сил ППО. Перші поставки очікуються у 2026 році.

Українські Сили оборони продовжують послідовно нарощувати технологічний потенціал, зосереджуючись на дронах, роботизованих системах і сучасному озброєнні для посилення обороноздатності країни.

Європа має взяти на себе відповідальність за захист України від повітряного терору – The Telegraph

Європейські країни повинні активніше долучитися до захисту України від російських повітряних атак, адже відповідальність за подальшу підтримку Києва дедалі більше переходить саме до Європи.

Про це заявив оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон.

На його думку, Росія свідомо продовжує масовані удари по українських містах, зокрема й у святковий період. Основною метою таких атак є знищення енергетичної інфраструктури, щоб залишати цивільне населення без світла та тепла в зимовий час.

Автор наголошує, що йдеться не про побічні наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану стратегію тиску на мирних жителів. Він проводить паралелі з діями Росії в Сирії, де подібні методи використовувалися для деморалізації населення та зламу спротиву.

У матеріалі зазначається, що сподівання на те, що Кремль обмежиться лише Україною, є небезпечним самообманом. Оглядач нагадує про Будапештський меморандум 1994 року та події початку 2022 року, коли нарощування російських військ пояснювали «навчаннями», які згодом переросли у повномасштабне вторгнення.

За його словами, віра в нові обіцянки Москви означає ігнорування уроків останніх десятиліть. Саме тому Європа, на переконання автора, має діяти не деклараціями, а реальними інструментами стримування.

Одним із ключових кроків він називає посилення протиповітряної оборони України та захист критичної інфраструктури. Оглядач підкреслює, що надання систем ППО не є ескалацією, а спрямоване виключно на захист мирного населення від ракетних і дронових атак.

У колонці також зазначається, що європейські держави за наявності політичної волі володіють необхідною технікою, озброєнням і підготовленими екіпажами, здатними суттєво обмежити можливості Росії для ведення повітряного терору. Демонстрація готовності до реальних дій, на думку автора, може стримати подальшу агресію Кремля.

Штайнмаєр у різдвяному зверненні заявив про солідарність Німеччини з Україною

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у різдвяному зверненні до громадян висловив солідарність з Україною та наголосив на підтримці українців у війні, яку проти них уже майже чотири роки веде Росія.

Про це повідомляє “Укрінформ”

Глава держави зазначив, що підтримка Німеччини не обмежується лише найближчими сусідами, і підкреслив, що німецьке суспільство думає про українців, які змушені жити в умовах повномасштабної війни.

Штайнмаєр звернув увагу на активні міжнародні зусилля з пошуку шляхів припинення бойових дій. За його словами, ці процеси викликають у людей як надію, так і занепокоєння, однак водночас є обнадійливим знаком і свідченням того, що європейські країни дедалі більше усвідомлюють власну силу, спільні цінності та відповідальність.

Президент ФРН наголосив, що свобода, мир і демократичне самовизначення залишаються базовими цінностями, від яких Європа не має наміру відмовлятися – ні заради себе, ні заради своїх партнерів. Він зазначив, що відданість цим принципам вимагатиме рішучості та готовності до складних рішень.

У різдвяному зверненні Штайнмаєр також використав символ світла як уособлення надії та внутрішньої сили, яка допомагає людям долати труднощі та темряву. Він закликав громадян слухати одне одного, зберігати повагу та єдність у непрості часи.

Різдвяне звернення президента є усталеною традицією в Німеччині з 1970 року. Щороку наприкінці грудня глава держави підсумовує рік у зверненні до громадян, тоді як канцлер країни виступає з новорічною промовою.

Село Грабовське на Сумщині перейшло під контроль російських військ – DeepState

Село Грабовське Сумської області перейшло під контроль російських військ.

Про це повідомляють аналітики проєкту DeepState.

Раніше цього дня в українських військових структурах інформували, що до населеного пункту зайшла група чисельністю близько сотні російських військових. За наявною на той момент інформацією, в селі тривали бойові дії.

Офіційного підтвердження або спростування втрати контролю над Грабовським з боку українських сил станом на момент публікації не надходило.