Снігопади в Європі: транспортний хаос і людські жертви

Європу накрила хвиля зимової негоди, яка спричинила значні труднощі в транспортному сполученні та призвела до загибелі людей.

Про це повідомляє BBC Україна.

Сильні снігопади та ожеледиця паралізували рух у багатьох регіонах, зокрема у Франції, Нідерландах та на Балканах. За останніми даними, через складні погодні умови загинули щонайменше шестеро людей.

У Франції ожеледиця стала причиною загибелі трьох людей у департаменті Ланд, а в Парижі двоє загинули в ДТП. Міністр транспорту Філіп Табаро попередив про продовження снігопадів, а національна метеослужба оголосила помаранчевий рівень небезпеки у 38 департаментах. У ряді регіонів скасовано залізничні рейси, а в аеропортах Руассі-Шарль-де-Голль та Орлі значно скорочено кількість вильотів.

На Балканах, у столиці Боснії та Герцеговини, жінка загинула через падіння дерева, яке не витримало ваги мокрого снігу. У Нідерландах негода спричинила транспортний колапс в аеропорту Схіпхол, де скасували понад 400 рейсів. Авіакомпанія KLM повідомила про нестачу рідини для протиобледенної обробки літаків, що призвело до відміни ще 600 рейсів у наступні дні.

Залізничне сполучення в Нідерландах також зазнало порушень: поїзди Eurostar між Амстердамом і Парижем скасовувалися або затримувалися, а на короткий час рух поїздів у країні повністю зупинили через збій в IT-системах.

Поляки вважають Трампа і Зеленського найпопулярнішими іноземними політиками

У Польщі обрали політиків року як на національному, так і на міжнародному рівні. Володимир Зеленський, президент України, посів друге місце в списку найкращих іноземних політиків.

Про це повідомляє “Onet”.

Центр дослідження громадської думки CBOS провів опитування з 27 листопада по 8 грудня 2025 року. Учасників запитували, хто, на їхню думку, гідний звання Політика року на загальнонаціональному та міжнародному рівнях. Респонденти самі називали імена політиків, яких вони знають.

В опитуванні, проведеному в Польщі, Дональд Трамп був визнаний кращим міжнародним політиком 2025 року. Його підтримали 11 відсотків учасників. На другому місці опинився президент України Володимир Зеленський, за якого проголосували 5 відсотків респондентів. Замикає трійку лідерів президент Франції Еммануель Макрон, який отримав 3 відсотки голосів.

Згідно з опитуванням, лише деякі респонденти згадали інших політиків. Зокрема, близько 1% опитаних назвали президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, колишнього президента США Джо Байдена, мера Нью-Йорка Зограна Мамдані, Папу Льва XIV і віце-президента США Джей Ді Венса.

Серед польських політиків найбільшу підтримку (16%) отримав лідер Кароль Навроцький. Прем’єр-міністр Дональд Туск і глава МЗС Радослав Сікорський посіли друге і третє місця з однаковим результатом — по 8%.

У Києві функціонує підпільна школа при монастирі УПЦ МП з вивченням російської мови

У Голосіївському районі Києва виявили нелегальну школу при монастирі УПЦ МП. Навчальний заклад працює без ліцензії і по суті є повноцінною школою з навчальним розкладом і заняттями.

Про це повідомляє розслідування “Слідство.Інфо”.

Заклад функціонує як “сімейний клуб”. Школярі вивчають творчість Єсеніна, виконують російські пісні, дивляться російські фільми і виявляють повагу до Росії. В даний час в клубі навчається понад 60 дітей від першого до дев’ятого класу. Освітній процес забезпечують 16 педагогів.

Навчання ведеться переважно російською мовою, позначеною в розкладі як “слов’янська”. В навчальному арсеналі використовуються радянські підручники, включаючи, наприклад, посібник з математики, виданий в 1966 році.

Директорка повідомила, що навчальний заклад не має офіційної ліцензії. Діти формально числяться в інших приватних або державних освітніх закладах, де вони навчаються очно або дистанційно. Документи учнів зберігаються в приватному ліцеї в Хотянівці, Київської області, і в школі Костянтинівської міської ради, Донецької області.

Сенат США розробляє заходи щодо обмеження військових повноважень президента Трампа

Адміністрація Трампа стикається з тиском як всередині країни, так і на міжнародній арені. Уряд прагне залучити нафтові компанії до відновлення видобутку в Венесуелі.

Про це пише “CNN”.

Згідно з інформацією від джерел, Сенат запланував закритий брифінг для учасників комітетів у спеціально відведеному приміщенні о 10 ранку за східним часом. Палата представників також проведе аналогічну нараду. На середу або четвер заплановано голосування в Сенаті щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в його діях проти Венесуели.

Міністр енергетики США Кріс Райт планує зустріч з керівниками нафтових компаній для обговорення відновлення видобутку на венесуельських родовищах. Представник міністерства підкреслив, що адміністрація має намір залучити американські компанії до роботи у Венесуелі після поліпшення ситуації.

Очікується, що ці заходи стануть основою для формування майбутньої політики США щодо Венесуели, об’єднуючи військові та економічні методи впливу. Майбутні голосування і зустрічі можуть істотно змінити регіональну ситуацію і реакцію світової спільноти на дії Сполучених Штатів.

Сенатори США, які були присутні на закритому брифінгу, присвяченому військовій операції у Венесуелі, розділилися в думках щодо дій адміністрації Трампа. Одні висловили впевненість у планах уряду, тоді як інші вважали їх занадто невизначеними.

Влада Венесуели оголосила про початок розслідування загибелі десятків людей в результаті суботньої атаки США, в ході якої був захоплений президент Ніколас Мадуро разом з дружиною. Для з’ясування обставин і встановлення винних у цьому інциденті прокуратура призначила трьох слідчих.

Банки активно збільшують обсяги кредитування в прифронтових областях

Підприємства в прифронтових районах працюють з рентабельністю, близькою до середньої по країні. Банки активно видають кредити в цих регіонах, і зараз обсяги кредитування тут порівнянні з іншими областями.

Про це інформує Національний банк України.

“Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці”, – зазначає регулятор.

Бізнес на прифронтових територіях продовжує стикатися з серйозними труднощами через постійні обстріли, масове переміщення людей у більш безпечні райони та загрозу окупації. Проте, існують можливості для продовження банківського фінансування місцевих підприємств.

“За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні. З середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами”, – повідомляє НБУ.

Після початку конфлікту банки значно скоротили кредитування в прифронтових зонах. Це сталося через те, що після втрати більше третини свого портфеля в цих районах фінансові установи стали уникати видачі позик, підкреслює регулятор.

Національний банк України виділяє кілька ключових факторів для відновлення кредитування бізнесу в прифронтових регіонах. Зокрема, він вказує на надання державної підтримки цим територіям, включаючи поширення державних гарантій і введення компенсації військових втрат через ЕКА.

Регулятор також відзначає адаптацію кредитної політики банків до військових викликів, а також пристосування бізнесу до роботи в умовах підвищених ризиків безпеки.

“Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес”, – зазначають в НБУ.

Сьогодні в Парижі проходить важлива зустріч коаліції охочих

Президент України Володимир Зеленський прибув до Франції для участі в ключових переговорах. Сьогодні він зустрінеться з лідерами коаліції охочих, Генеральним секретарем НАТО і представниками американської переговорної групи.

Президент оголосив про це 6 січня вдень.

На зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном обговорювалися конкретні способи, за допомогою яких Україна може протистояти російському терору, а також питання захисту і підтримки нашої держави, що дозволить нам посилити свої позиції на міжнародній арені.

“Дуже ґрунтовно говорили й про дипломатію, наші кроки. Сьогодні в Парижі – найбільш репрезентативна зустріч Коаліції охочих: лідери держав, керівники міжнародних організацій, міністерський рівень та посли. Готуємо важливі політичні кроки”, — наголосив Зеленський.

Росія запропонувала США передати Венесуелу в обмін на свободу дій в Україні

Сім років тому Росія демонструвала готовність дозволити США діяти у Венесуелі на власний розсуд в обмін на аналогічне право Кремля в Україні.

Про це пише “The New York Times”.

У матеріалі наводяться свідчення, дані Фіоною Гілл у Конгресі США. Гілл, яка раніше обіймала посаду радниці з питань Росії та Європи в Раді національної безпеки при адміністрації Дональда Трампа, поділилася своїми поглядами на цю тему.

“Спогади про цю пропозицію спливли на тлі неоднозначної реакції Москви на втручання США у справи Венесуели та загострення напруженості між Вашингтоном і Каракасом”, – йдеться в статті.

Гілл стверджує, що Кремль активно використовує ЗМІ і своїх “експертів” для просування концепції “поділу зон впливу”.

У жовтні 2019 року під час слухань у Конгресі вона підкреслила, що росіяни чітко висловлювали намір встановити якийсь незвичайний бартер між Венесуелою і Україною. Ця заява була зроблена більш ніж за два роки до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Вона пояснила, що якщо Сполучені Штати наполягають на своєму праві контролювати регіон свого впливу, то Росія має аналогічне право щодо України.

“Ви хочете, щоб ми пішли з вашого двору, — так вони це говорили. — Але ж і ви перебуваєте на нашому дворі в Україні”, — переказала позицію Кремля Гілл.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно висловило засудження дій США у Венесуелі, кваліфікувавши їх як порушення норм міжнародного права. При цьому основним напрямком політики Кремля залишається конфлікт в Україні, де адміністрація президента Дональда Трампа прагне організувати мирні переговори.

Москва прагне знайти баланс: не йти на значні поступки в питанні України, але й уникати погіршення відносин з Білим домом.

Деякі російські чиновники і коментатори відзначили, що США, на їхню думку, відмовляються від принципів міжнародного права на користь принципу “хто сильніший, той і правий”. Цей світогляд, характерний для імперського періоду, викликає схвалення як у Дональда Трампа, так і у Володимира Путіна, як вказують спостерігачі.

США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

Україна впритул наблизилася до обговорення формату мирного врегулювання

Переговори між Україною та її партнерами вийшли на новий рівень, наблизивши сторони до обговорення можливої мирної угоди.

Про це повідомляє “The New York Times”.

У публікації зазначається, що Україна переконана: міцний мир можливий тільки за наявності ефективних заходів захисту від можливого повторного нападу з боку Росії. Однак поки що неясно, які держави готові взяти на себе конкретні зобов’язання щодо цих заходів і як вони будуть втілені в життя.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що робота над основними документами йде з випередженням графіка. Очікується, що базові положення будуть узгоджені вже в січні. Документ охоплюватиме питання гарантій безпеки, економічного відновлення і поступового завершення конфлікту.

В рамках проекту мирної угоди обговорюються заходи безпеки, засновані на принципах колективної оборони НАТО. Серед потенційних гарантів називаються США, Північноатлантичний альянс і деякі європейські країни.