Удари по Україні зачепили активи німецького бізнесу

Російські удари 5 серпня завдали збитків активам німецьких компаній в Україні та Чорному морі. Під атаками опинилися вантажні судна, пов’язані з німецьким бізнесом, а також склад виробника автомобільних мастил Liqui Moly у Києві.

За даними Bild, балкер Emil, що належить гамбурзькій судноплавній компанії Johann M.K. Blumenthal і ходить під прапором Ліберії, був атакований кількома безпілотниками неподалік від Одеси.

Після ударів на судні вийшли з ладу кілька технічних систем, воно втратило здатність маневрувати, потім почалася пожежа. Екіпаж почали евакуювати, але під час рятувальної операції судно знову атакував безпілотник. За попередніми даними, моряки не постраждали.

Під удар також потрапив суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив зерно. За даними української влади, в результаті атаки загинув один член екіпажу.

Того ж дня в Києві було зруйновано центральний склад українського дистриб’ютора німецької компанії Liqui Moly. Представник компанії повідомив, що люди не постраждали, проте матеріальні збитки оцінюються в кілька мільйонів євро.

Компанія не планує відновлювати знищений склад, але працює над тим, щоб мінімізувати наслідки атаки та зберегти постачання продукції клієнтам на українському ринку.

В Україні за півроку відкрито 20 тис новіх компаній проти 6500 ліквідованих

У першій половині 2026 року в Україні припинили діяльність понад 6500 компаній. Це на 28% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані “Опендатабот”.

Скорочується бізнес переважно у прифронтових регіонах: у Донецькій та Луганській областях кількість компаній значно зменшилася. Найбільше кількість підприємств скоротилася у сферах державного управління, оборони та освіти. Найчастіше бізнес закривався через ліквідацію — на неї припадає 53% випадків. Ще 21,5% компаній проходять реорганізацію, майже 10% перебувають у стані банкрутства.

Проте нових компаній відкрилося майже 20 тис. У підсумку загальний баланс залишається позитивним: чистий приріст склав понад 13 тис активних підприємств.

Найбільше нових компаній з’явилося в оптовій торгівлі, ІТ та сфері нерухомості. Також серед популярних напрямків — громадські організації та компанії з обслуговування будинків. За регіонами лідером за кількістю нових компаній став Київ: там за півроку зареєстрували понад 5300 нових підприємств. Далі йдуть Львівська та Дніпропетровська області.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії 

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

Український бізнес дедалі гостріше відчуває нестачу працівників

Кадровий дефіцит в Україні стає для бізнесу новою реальністю. За даними дослідження OLX Робота та Європейської бізнес-асоціації, 78 % компаній уже стикаються з нестачею співробітників у своїй сфері. Роком раніше про це говорили 60 % роботодавців.

Головними причинами роботодавці називають мобілізацію, складнощі з працевлаштуванням чоловіків та міграцію населення за кордон. Окремим фактором стало рішення українського уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.

41% компаній заявили, що вже помітили вплив цього рішення на кадрову ситуацію, ще 16% говорять про частковий вплив. Серед наслідків бізнес найчастіше називає зростання звільнень серед молодих співробітників, зменшення кількості відгуків на вакансії та труднощі з пошуком молодих кандидатів.

На тлі нестачі персоналу компанії дедалі частіше підвищують зарплати. У 2026 році про збільшення окладів повідомили 72% роботодавців, тоді як роком раніше таких було 58%. Однак очікування працівників і пропозиції бізнесу розходяться: понад половина претендентів заявили, що за останній рік підвищення не отримували.

Щоб заповнювати вакансії, роботодавці починають ширше дивитися на ринок праці. Половина компаній готова брати людей без досвіду, 37% — молодих фахівців з подальшим навчанням. Також зростає інтерес до найму людей старшого віку, кандидатів з інвалідністю та учасників бойових дій.

Адміністрація Трампа не висловила засудження жодного удару РФ по американських компаніях в Україні

З минулого літа російські збройні сили завдають ударів по важливих американських компаніях в Україні. Серед постраждалих — об’єкти, пов’язані з Coca-Cola, Boeing, Mondelez, Philip Morris та Cargill.

Про це пише The New York Times.

Компанії вважали за краще не повідомляти про завдані удари, щоб не турбувати інвесторів і страховиків.

Українські підприємці стверджують, що ці напади — частина масштабної стратегії, спрямованої на ослаблення економіки країни. Інші ж бачать у цьому спробу Росії перешкодити американським інвестиціям у той момент, коли Київ прагне зміцнити ділові відносини з Вашингтоном.

Компанії обережно висловлювали занепокоєння американським чиновникам щодо цілеспрямованих атак на американські бізнес-інтереси в Україні. Білий дім, хоча й обіцяв захищати комерційні інтереси США за кордоном, відреагував стримано.

Адміністрація Трампа не відреагувала на жодну з атак, про які Україна повідомила цього року. Після того як американські дипломати в Києві попередили про підготовлювані удари, адміністрація запропонувала лише висловити занепокоєння.

Представниця Держдепартаменту повідомила, що Вашингтон звернувся до обох сторін із проханням не допускати агресії щодо американських ділових інтересів.

Енді Гундер, який очолює Американську торговельну палату в Україні, стверджує, що Росія запускає ракети та безпілотники, сподіваючись перешкодити притоку американського бізнесу на територію України.

В Україні діє близько 120 компаній із США. Серед них відомі бренди споживчої продукції, такі як McDonald’s і Coca-Cola, а також провідні американські трейдери зернових.

У 2026 році за чотири тижні були атаковані підприємства компаній Bunge, Philip Morris і Mondelez. Це сталося одночасно зі збільшенням кількості російських авіаударів по українським і європейським компаніям.

Деякі українські підприємці вказали на те, що напади на американські компанії почастішали в той момент, коли Україна активізувала економічні відносини зі Сполученими Штатами минулого року.

Банки активно збільшують обсяги кредитування в прифронтових областях

Підприємства в прифронтових районах працюють з рентабельністю, близькою до середньої по країні. Банки активно видають кредити в цих регіонах, і зараз обсяги кредитування тут порівнянні з іншими областями.

Про це інформує Національний банк України.

“Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці”, – зазначає регулятор.

Бізнес на прифронтових територіях продовжує стикатися з серйозними труднощами через постійні обстріли, масове переміщення людей у більш безпечні райони та загрозу окупації. Проте, існують можливості для продовження банківського фінансування місцевих підприємств.

“За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні. З середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами”, – повідомляє НБУ.

Після початку конфлікту банки значно скоротили кредитування в прифронтових зонах. Це сталося через те, що після втрати більше третини свого портфеля в цих районах фінансові установи стали уникати видачі позик, підкреслює регулятор.

Національний банк України виділяє кілька ключових факторів для відновлення кредитування бізнесу в прифронтових регіонах. Зокрема, він вказує на надання державної підтримки цим територіям, включаючи поширення державних гарантій і введення компенсації військових втрат через ЕКА.

Регулятор також відзначає адаптацію кредитної політики банків до військових викликів, а також пристосування бізнесу до роботи в умовах підвищених ризиків безпеки.

“Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес”, – зазначають в НБУ.

Бізнес звернувся до влади з проханням зняти гриф секретності з інформації про надра в Україні

Представники ділових кіл України наполягають на тому, щоб уряд розкрив дані про родовища корисних копалин у країні. Європейська Бізнес Асоціація направила запит до Кабінету міністрів із цією вимогою.

Про це повідомила пресслужба ЄБА.

На думку представників асоціації, скасування обмежень дасть змогу залучити інвестиції в галузі, пов’язані з видобутком і переробкою ресурсів.

Наразі відомості про запаси і ресурси багатьох цінних мінералів в Україні мають статус обмеженого доступу. Вони позначені як “секретні” або “для службового користування”. Зокрема, це стосується даних про родовища алмазів, золота, літію, титану, платини та інших важливих матеріалів.

“Бізнес-спільнота переконана, що зняття грифів-обмежень із відомостей допоможе залучити недержавні інвестиції у видобувну й переробну промисловість, не завдаючи шкоди національній безпеці України”, – йдеться у заяві.

Фахівці комітету з надрокористування ЄБА вважають, що збереження грифа “секретно” щодо балансових запасів і ресурсів може перешкоджати їх розробці та знижувати привабливість для інвесторів. Особливо це актуально в ситуації, коли Україна відчуває брак необхідних фінансових ресурсів і сучасних технологій.

В об’єднанні акцентують увагу на значущості вільного доступу до даних, спираючись на практику інших держав.

Наприклад, Геологічна служба Сполучених Штатів Америки систематично надає відомості про наявні запаси корисних копалин. Своєю чергою, Європейський союз має загальнодоступну платформу “Raw materials information system”, де можна знайти інформацію про найважливіші сировинні матеріали.

Скасування обмежень на доступ до геологічних даних особливо важливе в рамках виконання програми “Ukraine Facility” і розвитку стратегічного співробітництва з Європейським союзом у галузі природних ресурсів.

У рамках партнерської угоди Сполучені Штати Америки отримають доступ до розробки цінних ресурсів на території України в обмін на продовження надання допомоги. Про це стало відомо після того, як 12 лютого до Києва прибув міністр фінансів США Скотт Бессент із проєктом відповідного документа.

Документ можуть підписати вже цього тижня на Мюнхенській конференції з безпеки.

Подружжя організувало бізнес на дезертирах у Запоріжжі

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно із СБУ викрили та затримали подружжя в Запоріжжі, яке заробляло на організації втеч військових із частин.

Про це повідомила пресслужба ДБР.

У “сімейній справі” брали участь правозахисник з дружиною, яка працювала в правоохоронних органах. Злочинна схема включала в себе повний супровід: від організації втечі до приховування доказів.

“Інформація про «чарівного» адвоката, який, нібито, позбавляє обов’язку захищати Батьківщину, ширилася “сарафанним радіо” у військових частинах. Коли військовослужбовець дзвонив адвокату, той обіцяв за гроші допомогти йому самовільно залишити частину та потім здійснювати повний юридичний супровід у разі потреби”, – вказано у повідомленні.

Подільниця, яка була в курсі службових секретів, включно з паролями і відомостями про блокпости, сприяла безперешкодному переміщенню дезертирів.

Використовуючи своє службове посвідчення, ділки забирали військових на своєму автомобілі і відвозили їх у надійні укриття.

Подружжя отримало звинувачення в пособництві дезертирству і перешкоджанні роботі Збройних сил України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі. Військових, які втекли, також очікує покарання – за дезертирство.

Суд визначив запобіжний захід для всіх учасників справи: взяття під варту з можливістю внесення застави. Наразі триває пошук інших осіб, причетних до цієї схеми.