Половина державного бюджету Росії йде на військові витрати

Минулого року Росія виділила близько половини свого державного бюджету на військові витрати. Реальні витрати значно перевищили дані офіційних звітів.

Про це повідомляє “The Telegraph”, посилаючись на звіт Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND).

Фактичні витрати Росії на оборону на 66% перевищують офіційно заявлені дані. Більш того, з моменту повномасштабного початку військових дій в Україні в 2022 році, ці витрати щорічно збільшуються.

Згідно з проведеним аналізом, фактичні військові витрати Кремля в 2025 році досягли приблизно 250 млрд євро, що становить близько половини всіх державних витрат і близько 10 відсотків ВВП країни. На початку конфлікту військові витрати були на рівні приблизно 6 відсотків ВВП.

“У німецькій розвідці повідомили, що ці кошти йдуть не тільки на підтримку війни в Україні, але і на посилення військового потенціалу за межами поля бою, особливо на кордонах Росії з країнами НАТО”, – наголошується в статті.

Звіт чітко показує, що Росія становить все більш серйозну небезпеку для Європи.

Значна частина додаткових витрат, таких як будівельні ініціативи, військові IT-проекти та соціальні виплати для військовослужбовців, була замаскована в різних розділах державного бюджету.

У Росії підхід до визначення витрат на оборону значно відрізняється від прийнятого в НАТО, і, крім того, Кремль регулярно маніпулює офіційними статистичними даними.

Партизани порушили зв’язок ворога в Санкт-Петербурзі

Партизани руху “АТЕШ” успішно провели диверсію в одному з районів Санкт-Петербурга. У цьому районі розташовані важливі об’єкти силового і військово-промислового комплексу.

Про це йдеться в повідомленні “АТЕШ”.

Партизанами був знищений технічний вузол телекомунікаційної вежі, що викликало значні порушення в її функціонуванні.

Диверсія сталася в районі, де знаходяться ВАТ “ремонтний завод радіоелектронної техніки “Луч” інститут ФСБ Росії, а також підрозділи і навчальні центри, пов’язані з Військово-морським флотом і Головним ракетно-артилерійським управлінням.

Поруч розташовані АТ “Новосибірський патронний завод” і науково-виробничий центр корпорації “Комета”, який займається розробками в інтересах оборонного сектора Російської Федерації.

“Концентрація таких об’єктів робить цей район критично важливим елементом військової та силової інфраструктури. Порушення зв’язку в подібному вузлі безпосередньо позначається на передачі даних, управлінні та координації, навіть далеко за межами лінії фронту. Глибокий тил більше не є гарантією безпеки”, – підкреслили партизани.

В “АТЕШ” заявили, що продовжують систематично знищувати об’єкти інфраструктури противника.

До Києва прибув польський прем’єр Туск

До Києва з візитом прибув прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Про це повідомляє канцелярія польського прем’єра.

На залізничному вокзалі Києва Туска зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукашевич.

Деталі візиту поки залишаються невідомими.

2 лютого Туск оголосив про свій майбутній візит до України, який був організований на запрошення президента Володимира Зеленського.

“Протягом наступних кількох днів я буду в Києві на запрошення Зеленського. У цей критичний час Україну не можна залишати зовсім одну”, – писав він у соцмережі Х.

Складна ситуація в енергосистемі: графіки відключень можуть погіршитися

Через дефіцит генерації в енергосистемі України та останню російську атаку, є ризик, що графіки відключень можуть погіршуватися.

Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль.

За його словами, відновлювальні роботи тривають у всіх регіонах, але ситуація в українській енергетиці залишається дуже складною.

Водночас міністр попередив, що Росія готується до нових атак на енергетику найближчим тижнем.

“У Києві працюють більш ніж 230 бригад. Також вже долучили 40 ремонтних бригад “Нафтогазу”, – сказав Шмигаль.

Він підкреслив, що місцева влада повинна повідомити людям, де і в які терміни буде відновлено теплопостачання.

“У будинках, де відновлення теплопостачання в найближчій перспективі неможливо, електрика має бути щонайменше 18 годин на добу”, – зазначив міністр.

Він додав, що Кабмін посилює роботу з усіма партнерами щодо отримання енергетичного обладнання. Свою підтримку надають вже понад 30 країн.

Російські війська посилюють натиск на Гуляйполі

Росія перекинула додаткові сили на Запорізький напрямок. Якщо ситуація погіршиться, загроза може торкнутися і сусіднього Оріхова.

Про це заявив колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.

За його словами, російське командування прагне збільшити масштаби наступальних операцій піхотних підрозділів в районі Гуляйполя.

“Ворог відчувши певну слабкість нашої оборони на цій ділянці фронту перекинув туди додаткові сили та засоби і намагається масштабувати просування своїх сил на цій ділянці фронту. І якщо нам певною мірою вдалося стабілізувати ситуацію в передмістях Гуляйполя, то північніше від нього ситуація продовжує загострюватися”, – заявив Селезньов.

Аналітик також вказав, що російські збройні сили прагнуть створити своєрідні “тиски” навколо Гуляйполя і сусідніх населених пунктів, щоб в подальшому провести успішне оперативне оточення.

Селезньов зазначив, що майбутній розвиток подій багато в чому визначається наявністю додаткових ресурсів у захісників. Якщо ці ресурси будуть задіяні, це може дозволити стримати противника й стабілізувати ситуацію. Однак, в умовах нестачі сил, російська армія продовжить посилювати тиск. Він попередив, що втрата позицій українськими військовими в районі Гуляйполя поставить під загрозу оборону Оріхова. У цьому випадку російські війська зможуть атакувати місто одночасно з півдня і сходу.

Гуляйполе продовжує залишатися епіцентром бойових дій на Запорізькому фронті, де тривають активні зіткнення.

Найближчим часом Україна планує обмін полоненими

Переговори в ОАЕ завершилися важливим досягненням: було анонсовано процес повернення українських захисників на батьківщину.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Глава держави провів нараду з українською делегацією, обговоривши результати останнього раунду тристоронніх переговорів і контакти з представниками США.

“Ми очікуємо найближчим часом обмін військовополонених. Треба повертати полонених додому”, — підкреслив Зеленський у своєму зверненні.

Про результати переговорів президенту повідомили Рустем Умєров, Кирило Буданов і Давид Арахамія. На нараді були розглянуті попередні підсумки переговорів із міжнародними партнерами та представниками США.

Переговори будуть продовжуватися сьогодні.

В Євросоюзі запропонували призначити спецпредставника для переговорів з Путіним

Усі контакти з Москвою повинні відбуватися у тісній співпраці з Києвом. Посередник повинен бути схвалений європейськими партнерами.

Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня підтримали ідею призначити спеціального представника Європейського Союзу.

Спецпредставник, призначений на цю роль, міг би відновити переговори з президентом Росії і забезпечити участь Європейського Союзу в обговоренні мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Політики вважають, що всі взаємодії з Москвою необхідно ретельно узгоджувати з Києвом. Посередник, якщо він буде задіяний, повинен бути схвалений усіма європейськими країнами.

“Я вважаю, що потрібно вести дипломатію. Важливо завжди підтримувати діалог, але при цьому зберігати ізоляцію Росії і застосовувати санкції проти неї”, — заявила Силіня.

Латвійська прем’єрка запропонувала розглянути в якості потенційних представників ЄС президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На її думку, основна проблема не в нестачі кандидатів, а у визначенні найбільш підходящої кандидатури.

Водночас позиція Мерца, на відміну від Макрона, не передбачає прямих переговорів з Москвою, що вказує на відсутність узгодженості серед провідних європейських лідерів з питання формату діалогу з Російською Федерацією.

Алар Каріс, не називаючи конкретних прізвищ, зазначив, що спеціальний посланець повинен бути представником великої європейської країни і користуватися “довірою обох сторін”. Президент Естонії підкреслив, що, хоча прямого військового конфлікту з Росією немає, Європейський Союз вже багато років надає підтримку Україні і тому повинен брати участь в обговоренні мирного врегулювання.

Каріс також зазначив, що Європа запізнилася з дипломатичними зусиллями і наразі фактично не бере участі переговорах.

Питання про призначення спецпредставника Європейського Союзу для ведення переговорів з Росією постає не вперше. Ця ідея обговорювалася ще минулим літом, але тоді більшість європейських політиків визнали її передчасною або недоречною через триваючу війну.

Олег Луговський став виконуючим обов’язки голови Служби зовнішньої розвідки

Генерал-майор Олег Луговський тимчасово обійме посаду керівника Служби зовнішньої розвідки України.

Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ 4 лютого.

До недавнього часу Олег Іващенко обіймав посаду голови Служби зовнішньої розвідки, а Луговський був його заступником. На початку січня Іващенко отримав нове призначення: він став керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони, змінивши на цій посаді Кирила Буданова.

З 2024 року Олег Луговський обіймає керівні посади в Службі зовнішньої розвідки України. У травні 2025 року він брав участь в українській делегації на переговорах з Росією в Стамбулі.

Перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі завершився

В Абу-Дабі закінчилися мирні переговори за участю делегацій України, США та Росії. Зустріч, запланована на сьогодні, завершилася.

Про це повідомили в Раді національної безпеки та оборони (РНБО), передає “Суспільне”

Зустріч тривала близько п’яти годин, а завтра вона продовжиться.

Діана Давітян, прес-секретар голови української делегації, підтвердила, що переговори завершені.

“На сьогодні переговори закінчилися”, – розповіла Давітян.

Незабаром буде оприлюднено заяву від керівника української делегації, секретаря РНБО Рустема Умерова, в якій він розповість про поточний стан справ на переговорах.