На зустрічі G7 відбулася розмова Сибіги та Рубіо

На зустрічі міністрів країн “Великої сімки” міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів бесіду з державним секретарем США Марком Рубіо.

Слова очільника МЗС відомство опублікувало в Telegram.

“Я був радий поспілкуватися з державним секретарем США Марком Рубіо на полях міністерської зустрічі G7 у Франції. Роль США у просуванні мирних зусиль залишається критично важливою. Пропозиції України є реалістичними та здійсненними. Тиск на Росію є ключовим для того, щоб змусити Москву припинити війну”, — заявив український міністр.

Також сторони обговорили події, що відбуваються на Близькому Сході.

“Позиція України полягає в тому, що режими в Москві та Тегерані співпрацюють, щоб продовжити війну. І обидва мають зазнати консолідованого тиску. Практична допомога України державам Перської затоки у захисті від іранського терору продемонструвала нашу роль як партнера з безпеки та контрибутора”, — заявив Сибіга.

Він підкреслив, що протидія російській агресії щодо України має залишатися ключовим аспектом міжнародної політики.

Демографічна криза: Україна щороку втрачає населення розміром із Вінницю

Коли економіст Олексій Кущ заявляє, що щороку Україна втрачає кількість населення, співставну з Вінницею, це звучить як гіпербола. Але цифри, які наводять демографи та посадовці, відповідальні за міграційну політику, свідчать про зворотне: країна перебуває в епіцентрі демографічної катастрофи, яка за своїми масштабами не має аналогів у сучасній Європі. І йдеться не лише про військові втрати – глибинні процеси, що розгорталися роками, наклалися на наслідки повномасштабного вторгнення, створивши ідеальний шторм.

За словами голови Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, Україна стикається з подвійним ударом. По-перше, природне скорочення населення – перевищення смертності над народжуваністю – сягає 250-300 тис осіб на рік. Щороку в країні помирає близько пів мільйона людей, тоді як народжується лише 180-220 тис дітей. Цей розрив, за словами Воскобойника, утворює “демографічну чорну діру”, яка залишалася б проблемою навіть без війни. Але до цього додається масова еміграція.

Станом на початок 2026 року за кордоном, переважно в Європі, перебуває близько 6,5 млн українців, із яких 4,2 млн мають статус тимчасового захисту. І найтривожніше – це не просто тимчасові переселенці. Як наголошує Воскобойник, реальна готовність повертатися після завершення війни набагато нижча за оптимістичні соцопитування. За його оцінками, у перші два роки після припинення бойових дій можна розраховувати на повернення від 200 тис до 1 млн осіб. І це за умови, що в Європі залишатиметься понад 5 млн українців.

Хто виїжджає і хто залишається

Катастрофічність ситуації не обмежується кількісними показниками. Якісний склад тих, хто виїжджає, виявляється ще більшою проблемою. За даними Центру економічної стратегії, майже половина українських мігрантів у ЄС уже мають або найближчим часом отримають документи для довгострокового легального перебування. 21% уже володіють необхідними дозволами, ще 26% планують їх отримати до завершення дії директиви про тимчасовий захист (березень 2027 року).

Це означає, що за кордоном осідають не випадкові люди, а ті, хто зміг інтегруватися, знайти роботу, орендувати житло, влаштувати дітей у школи. Вони – найбільш мобільна, освічена, економічно активна частина населення. Ті ж, хто повертається, за прогнозами Воскобойника, належатимуть до вразливих категорій: літні люди, особи з низькою кваліфікацією, ті, хто не зміг адаптуватися за кордоном. Це створює небезпечний перекіс: країна втрачає молодих, активних, дієздатних громадян, а отримує назад тих, хто не здатен забезпечити ані демографічне відтворення, ані економічне зростання.

Коефіцієнт народжуваності, який до війни становив 1,2-1,4 дитини на жінку, нині впав до 0,7. Це один із найнижчих показників у світі. Для простого відтворення населення необхідно 2,2 дитини на жінку. Різниця між реальністю та нормою – колосальна. І навіть якщо завтра війна закінчиться, цей показник не відновиться миттєво. Потрібні роки стабільності, економічної впевненості та державної підтримки, щоб жінки знову почали народжувати більше однієї дитини.

Василь Воскобойник звертає увагу на ще один аспект: навіть якщо запропонувати українським жінкам народжувати по п’ять-сім дітей, нові робочі руки з’являться на ринку праці лише через 18-20 років. Це означає, що демографічний дефіцит робочої сили неможливо подолати в середньостроковій перспективі жодними заохоченнями народжуваності. За оцінками Міжнародної організації праці, Україні найближчими роками бракуватиме 8,2-8,6 млн робочих рук.

Тіньова еміграція хлопців-підлітків

Окрему тривогу викликає явище, яке економіст Олексій Кущ називає “тихою еміграцією”. Йдеться про вивезення хлопців за кордон у віці 14-15 років – до досягнення призовного віку. Батьки, побоюючись мобілізації, масово відправляють синів до родичів або влаштовують їх у школи та коледжі за кордоном. Формально це не є порушенням, адже виїзд неповнолітніх не обмежений. Але фактично це означає, що Україна втрачає ціле покоління молодих чоловіків, які після досягнення повноліття навряд чи повернуться.

Цей процес має довгострокові наслідки. Навіть після завершення війни демографічна структура країни залишиться спотвореною: співвідношення статей порушиться, а кількість чоловіків у віковій групі 20-30 років буде критично низькою. Це вплине не лише на народжуваність, а й на соціальну стабільність, формування сімей, ринок праці.

Демографічну кризу поглиблює стрімке скорочення тривалості життя. За оцінками економіста Олексія Куща, наразі середня тривалість життя чоловіків в Україні становить близько 57 років, жінок – 70 років. Це один із найнижчих показників у Європі. Війна, стрес, зниження якості медичних послуг, недоступність профілактики – усе це призводить до того, що українські чоловіки не доживають навіть до пенсійного віку. Для країни, яка й без того втрачає населення, це означає додаткове навантаження на систему соціального захисту та ще більше скорочення працездатного населення.

Що робити: дилема між поверненням та інтеграцією

Глава Офісу міграційної політики називає ситуацію “демографічною катастрофою” і закликає до системних дій. Він вважає, що держава має створювати умови для того, щоб українці за кордоном не втрачали зв’язок із батьківщиною: захищати їхні права, спрощувати процедури повернення, пропонувати економічні стимули. Але водночас визнає, що більшість тих, хто вже облаштував життя в Європі, навряд чи повернуться. Особливо якщо йдеться про сім’ї з дітьми, які вже адаптувалися до нової школи, мови, соціального середовища.

Дилема для України полягає в тому, що будь-які заходи з повернення мігрантів мають бути добровільними та економічно вмотивованими. Примусова репатріація неможлива, а спроби створити бар’єри для виїзду чи ускладнити життя за кордоном лише погіршать ситуацію. Залишається єдиний шлях – зробити Україну настільки привабливою для життя та роботи, щоб люди хотіли повертатися. Але в умовах війни, руйнувань, невизначеності з безпекою це завдання виглядає майже нездійсненним.

Цифри, які наводять Олексій Кущ і Василь Воскобойник, не залишають місця для ілюзій. Щороку Україна втрачає населення, яке можна порівняти з обласним центром. Природне скорочення, масова еміграція, вивезення підлітків, падіння народжуваності, зниження тривалості життя – усе це складається в картину, яку демографи називають “демографічним апокаліпсисом”. І навіть якщо війна закінчиться завтра, наслідки цих процесів відчуватимуться десятиліттями.

Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Дрон влучив у багатоповерховий будинок у Харкові

Цієї ночі Росія знову атакувала Харків. Один із ударів припав на житловий дев’ятиповерховий будинок.

Про це повідомили в ДСНС України.

В результаті інциденту внутрішні елементи та балкон квартири на верхньому поверсі зазнали пошкоджень.

На місці інциденту працювали фахівці ДСНС, зокрема рятувальники-висотники, сапери та психологи.

Вашингтон готує санкції проти представників угорського керівництва

Американські сенатори виступили з пропозицією ввести санкції проти угорських чиновників, які блокують допомогу Україні та співпрацюють з Росією.

Про це пише “The Financial Times”.

Демократка Джин Шагін і республіканець Том Тілліс розробляють законопроект, який передбачає введення санкцій проти чиновників угорського уряду. Санкції будуть спрямовані проти тих, хто перешкоджає підтримці України та сприяє закупівлям російських енергоносіїв.

У “Financial Times” повідомили, що законопроєкт під назвою Block Putin Act передбачає введення президентом США Дональдом Трампом фінансових санкцій та заборони на в’їзд для певних посадовців у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає проти виділення Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро. Ця ситуація розвивається напередодні парламентських виборів, на яких Орбан ризикує втратити свої позиції.

Дрони третю ніч поспіль атакують російські порти Усть-Луга та Приморськ

У ніч проти 27 березня нафтові порти Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області атакували безпілотники. В результаті ударів на обох об’єктах спалахнули сильні пожежі, зафіксовані супутниками та очевидцями.

Про це повідомляють OSINT-спільноти та Telegram-канали.

Згідно з супутниковими даними, після нічного нападу інтенсивність пожеж в Усть-Лузі збільшилася вдвічі. Така ж картина спостерігалася і на Приморському терміналі.

Місцеві жителі розповіли про серію потужних вибухів у регіоні, що супроводжувалися яскравим сяйвом, видимим за десятки кілометрів. Так, наприклад, пожежа в Усть-Лузі була помітна навіть з Естонії.

Обидва порти — ключові в регіоні та відіграють важливу роль в експорті нафтопродуктів з Росії. За інформацією, отриманою з різних джерел, це вже третій випадок атаки дронів СБУ на об’єкти в Ленінградській області, здійснений у нічний час.​​​​​

На Великдень можливий великий обмін полоненими – Буданов

Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив надію на масштабний обмін полоненими з Росією на Великдень.

Про це він повідомив під час виступу, присвяченого четвертій річниці створення координаційного штабу з питань полонених.

“Наша спільна робота триває щодня, переговори тривають і нові обміни будуть. Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, – сказав Буданов.

За словами керівника ОП, за час роботи координаційного штабу було організовано понад 70 обмінів.

Буданов зазначив, що кожне повернення – це результат багатомісячних важких переговорів і спільної роботи.

“Президент України особисто тримає цей процес на контролі, він знає про кожне ключове питання і кожну складну ситуацію. Поруч з нами – наші партнери, без яких багато обмінів було б організувати дуже складно, а інколи, чесно кажучи, майже неможливо”, – додав він.

Керівник ОП підкреслив важливість участі США та ОАЕ в організації обмінів. За словами Буданова, ці держави надали значну допомогу.

Київське море обміліло через інтенсивний злив води на ГЕС

У районі Сухолуччя та села Толокунь на Київщині зафіксовано суттєве обміління Київського водосховища. Вода відступила від берегової лінії на кілька десятків метрів, на численних ділянках оголилися корчі та принесені хвилями колоди. Крім того, на окремих ділянках спостерігаються ознаки масового замору риби – у піску виявлено велику кількість мальків, а в повітрі відчувається характерний запах.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

Явище виглядає парадоксально на тлі прогнозів, зроблених у лютому цього року. Тоді експерти очікували «великої води» через незвично сніжну зиму та передбачали вихід водосховищ Дніпровського каскаду, зокрема Київського моря, з берегів і підтоплення прилеглих територій.

На початку березня рівень води у водосховищі справді помітно зріс. Однак через кілька тижнів він різко пішов на спад – і замість очікуваного паводку розпочалося обміління.

За словами експертів, опитаних виданням, головною причиною зниження рівня води є інтенсивний злив на Київській ГЕС. Станція активно використовує «сезон великої води», нарощуючи виробництво електроенергії до максимуму. За даними фахівців, це дало змогу поліпшити ситуацію з енергопостачанням у Києві та Київській області.

Київське водосховище є частиною Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Воно розташоване на північ від столиці та межує з Київською і Чернігівською областями.