Росія виділила на окуповані території України втричі більше коштів, ніж на розвиток своїх двадцяти регіонів

Росія виділила близько $11,8 млрд на інфраструктурні проєкти на окупованих територіях півдня та сходу України в період з 2024 по 2026 роки. Ця сума майже втричі перевищує сукупні витрати на аналогічні ініціативи у 20 російських регіонах.

Про це повідомляє “Reuters”.

Згідно з інформацією агентства, фінансування спрямовується на розвиток дорожньої інфраструктури, залізничної мережі, портових споруд та видобувних підприємств. З 2022 року вже реалізовано понад 2,5 тис кілометрів нових доріг і модернізовано стільки ж залізничних колій.

У рамках окремих проєктів планується будівництво траси “Новоросія” та об’їзної дороги навколо Маріуполя. Крім того, передбачено оновлення портової інфраструктури в Маріуполі та Бердянську.

На захоплених територіях продаються родовища та інші природні ресурси. Деякі з них уже реалізовано, зокрема золото-поліметалеве родовище в Луганській області.

Фахівці наголошують, що обсяг інвестицій і темпи реалізації проєктів свідчать про прагнення Москви зміцнити свої позиції на захоплених територіях у довгостроковій перспективі.

 

Україна — це не наша війна: Трамп розкритикував Мерца за позицію щодо Ірану

Президент США Дональд Трамп розкритикував канцлера Німеччини Фрідріха Мерца за його висловлювання про те, що Німеччина не бачить своєї ролі у конфлікті між США та Іраном.

“Європейська правда” повідомляє, що президент США заявив це на засіданні уряду.

Трамп висловився щодо позиції Мерца щодо Ірану, зазначивши його заяву про те, що “ця війна — не наша”.

“Коли я почув, як глава Німеччини сказав: “Це не наша війна щодо Ірану”, я сказав: “Ну, Україна — це не наша війна, ми допомогли, але Україна — це не наша війна”, — заявив він.

Президент США знову заявив, що між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним існує глибока взаємна неприязнь.

“Я сказав: “Ну, знаєте, війна в Україні — це не наша війна, і це дійсно так, але я хотів би, щоб усіх цих молодих людей перестали вбивати, а їх продовжують вбивати”, — додав Трамп.

Трамп заявив, що США мають можливість завершити цей конфлікт, незважаючи на те, що він, за його словами, «не впливає» на країну.

“Ситуація трохи заспокоюється, і я вважаю, що у нас є шанс це зробити. Але це не впливає на нас, оскільки ми знаходимося за тисячі кілометрів”, – зазначив президент США.

За три місяці Угорщині буде заборонено транспортувати газ до України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав зупинити транзит природного газу до України з липня.

Прем’єр підписав відповідний указ минулої ночі, повідомляє DPA.

Документ, який було підписано, забороняє угорському оператору FGSZ здійснювати постачання потужності для газового транзиту в Україну з липня. Компанія вже використала потужності, виділені на другий квартал, до червня. Будь-яка зміна цих контрактів могла б призвести до судових позовів проти уряду з вимогами про компенсацію.

Торгівля газом здійснюється приватними компаніями, серед яких виділяються ті, хто займається продажем енергоносіїв, і ті, хто забезпечує їх транспортування трубопроводами. В Угорщині цю роль виконує компанія FGSZ, яка є дочірнім підприємством нафтогазової групи MOL.

Оператори трубопроводів виставляють на аукціон транзитні потужності, які потім купують трейдери.

Минулого року Україна імпортувала близько 44% газу через Угорщину.

Президент Фінляндії заявив, що Росія не хоче миру

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що переговорний процес між Україною та Росією зайшов у глухий кут через принципові розбіжності та небажання Москви рухатися до миру.

Про це він повідомив в інтерв’ю норвезькому виданню VG, коментуючи спроби США досягти припинення війни.

За словами Стубба, переговори фактично втратили динаміку, і це може бути пов’язано як із глобальними подіями, зокрема війною на Близькому Сході, так і з тим, що сам процес вичерпав себе.

“Це може бути пов’язано з війною в Ірані, яка відволікає увагу від України. Але також можливо, що переговори просто зайшли в глухий кут і більше не просуваються”, – зазначив президент Фінляндії.

Він підкреслив, що американська сторона вже використала всі доступні дипломатичні інструменти, а ключовим каменем спотикання залишається питання територій, насамперед статус Донбасу.

“Головна проблема в тому, що, як на мене, Росія не хоче миру”, – заявив Стубб

На тлі цих заяв переговори між Києвом і Москвою за посередництва США демонструють відсутність результату попри кілька раундів у 2026 році.

Україна нещодавно направляла делегацію до США, намагаючись активізувати діалог, однак прориву досягти не вдалося.

“На жаль, реального прогресу поки що немає”, – повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з переговорною групою.

Основна суперечка сторін стосується територій, оскільки Москва наполягає на контролі над частинами Донбасу, тоді як Київ категорично відкидає будь-які поступки.

Серед варіантів, які обговорювалися, була ідея створення в регіоні вільної економічної зони, однак жодних домовленостей досягти не вдалося.

Зеленський також наголосив на необхідності переговорів на рівні лідерів, підкресливши, що саме прямий діалог може стати ключем до вирішення конфлікту.

Водночас Стубб застеріг, що зовнішні фактори, включно з геополітичними змінами та можливим послабленням санкційного тиску на Росію, можуть ще більше ускладнити переговорний процес.

Зеленський прибув до Саудівської Аравії і анонсував важливі переговори

Президент України Володимир Зеленський 26 березня прибув з офіційним візитом до Саудівської Аравії та заявив про підготовку важливих переговорів.

Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі.

За словами президента, Україна цінує підтримку міжнародних партнерів і готова до подальшої співпраці у сфері безпеки.

“Ми цінуємо підтримку та підтримуємо тих, хто готовий працювати разом із нами заради безпеки”, – зазначив він.

Раніше, 20 березня, Зеленський повідомляв про відправлення на Близький Схід 228 українських фахівців, які допомагають протидіяти загрозам з боку іранських дронів. Вони працюють у кількох країнах регіону, зокрема в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії.

У Міністерстві закордонних справ напередодні також заявляли, що ці спеціалісти вже демонструють результати у зміцненні систем протиповітряної оборони та протидії повітряним загрозам у регіоні.

Російська пропаганда заявила про “відкриття неба” країнами Балтії для атак дронів по РФ

У мережі поширюють інформацію про нібито відкриття неба країнами Балтії для ударів по РФ

Про це пишуть проросійські Telegram-канали.

За інформацією останніх стверджується, що Литва, Латвія та Естонія нібито офіційно відкрили свій повітряний простір для українських безпілотників. За даними цих джерел, безпілотники нібито використовуються для атак по Санкт-Петербургу та північно-західним регіонам Російської Федерації.

Як зазначають в окупаційних медіа, для запусків дронів Збройні сили України використовують установки, розташовані в Чернігівській області.

Крім того, російські паблики звертають увагу на те, що за останні кілька днів над Ленінградською областю (територія навколо Петербурга) нібито було знищено понад 100 безпілотників, називаючи цю цифру рекордною.

Наразі офіційного підтвердження від офіційних представників країн Балтії, Міністерства оборони України чи інших офіційних джерел щодо цієї інформації немає.

США пов`язали гарантії безпеки з виведенням військ з Донбасу — Зеленський

Сполучені Штати заявили, що Україна має вивести війська з Донбасу, щоб отримати від США гарантії безпеки.

Володимир Зеленський повідомив про це в інтерв’ю агентству “Reuters”.

На його думку, виведення військ може поставити під загрозу безпеку як України, так і Європи, оскільки це призведе до передачі Росії добре укріплених оборонних позицій у регіоні.

“Я дуже хотів би, щоб американська сторона зрозуміла, що східна частина нашої країни є частиною наших гарантій безпеки”, – сказав він.

Президент України підкреслив, що США зараз активно залучені до конфлікту з Іраном.

“Близький Схід, безумовно, впливає на президента Трампа, і я думаю, що й на його подальші кроки. На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону”, – сказав Зеленський.

Генсек НАТО Марк Рютте відреагував на висловлювання президента України. Він підкреслив, що всі країни-члени Альянсу і особливо Україна прагнуть до завершення конфлікту, але рішення щодо своїх територій мають ухвалюватися виключно в Києві.

“Україна також хоче, щоб ця війна закінчилася, але це має бути тривалий мир. А це означає, що після завершення війни ми маємо забезпечити, щоб Україна була суверенною і захищеною”, – зазначив Рютте.

Високопосадовець підкреслив, що гарантії безпеки України відіграють вирішальну роль.

“Саме тому було настільки важливо, що в Парижі в січні Сполучені Штати та коаліція погодилися щодо гарантій безпеки. Адже це запобігає тому, щоб Володимир Володимирович Путін коли-небудь знову атакував Україну після тривалого припинення вогню або, що ще краще, повноцінної мирної угоди. І, звісно, коли йдеться про територію, будь-які рішення щодо території – це виключно рішення України”, – резюмував Рютте.

Ціни на дизельне паливо в Україні майже зрівнялися із середньоєвропейськими

Станом на 26 березня 2026 року на українському ринку палива тривають значні коливання цін. Через конфлікт на Близькому Сході світові ціни на нафту марки Brent почали зростати ще на початку березня, перевищивши психологічні позначки.

Про це повідомляє “Комерсант український”.

Через повну залежність України від імпорту будь-яка зміна цін на європейських біржах одразу ж позначається на вартості палива на місцевих автозаправних станціях.

В останні місяці ціни на дизельне паливо стрімко зростають не тільки в нашій країні, але й у державах Європейського Союзу. Хоча український ринок поки що реагує на ці зміни з деяким запізненням, він швидко наближається до європейських показників.

На кінець березня 2026 року ціна в 1,69 €/л наближається до середнього показника по ЄС, який становить 1,84 €/л.

Фахівці стверджують, що різкий стрибок цін на дизельне пальне в Україні пов’язаний, серед іншого, з проблемами в логістиці та військовим конфліктом.

“На сьогодні 100% пального ми імпортуємо і тому залежимо, перш за все, від ціни країни походження. На сьогодні ми отримуємо пальне з декількох європейських країн. Це Литва, Польща, Румунія, Словаччина, трохи Болгарія. І залежно від того, які ціни на пальне в цих країнах, ми отримуємо свою ціну і плюс вартість логістики, доставки”, – розповів економіст Андрій Новак.

Новак наголошує, що зростання цін на паливо стало глобальним явищем, і Україна не стала винятком. Незважаючи на те, що логістичні ланцюги вже налагоджені, наша країна безпосередньо залежить від вартості палива у ключових постачальників.

“Оскільки світова тенденція через зростання світової ціни на нафту в тому, що пальне зросло практично по всьому світу, навіть у Сполучених Штатах Америки, які ніби є самодостатні у виробництві і переробки нафти, але по всьому світу підняли ціни на пальне і тому це не оминуло і Україну”, – сказав експерт.

Дизельне паливо в Україну надходить переважно з Польщі та Румунії, які є ключовими хабами для поставок палива з різних країн, зокрема зі США. Крім того, частина поставок здійснюється морським транспортом через порти Дунаю, зокрема грецькі та болгарські.

Також на українському ринку представлена продукція з Литви, Німеччини та Австрії. Дизельне паливо з Німеччини та Австрії в основному надходить у західні регіони країни.

У зв’язку з підвищеним попитом та обмеженими логістичними можливостями іноді виникають парадоксальні ситуації: оптова ціна на паливо в Європі знижується, тоді як в Україні вона продовжує зростати через затори на кордонах та брак вільних бензовозів.

За офіційними прогнозами на квітень 2026 року, очікується, що ціни на дизельне паливо залишаться високими, хоча не виключається ймовірність їх подальшого зниження.

“Практика показує, що повернення цін до повного, до якогось кризового моменту, не буває. Тому розраховувати, що у нас ціна повернеться до початку іранської війни – я б не сподівався на таке, але певний відкат може бути, тільки після того, коли серйозно опуститься світова ціна на нафту і стабілізується на нижчих показниках, ніж є зараз”, – підкреслив Андрій Новак.

Експерти прогнозують, що вартість нафти коливатиметься в межах 95–105 доларів за барель. Оскільки Україна закуповує пальне, орієнтуючись на європейські індекси (Platts), ціни на пальне на українських автозаправних станціях безпосередньо залежатимуть від вирішення конфлікту на Близькому Сході.

Українські удари стають далекобійнішими та болючишими попри російські протидії

25-26 березня 2026 року російські Telegram-канали вибухнули емоційними коментарями. Приводом стали масовані удари українських безпілотників по об’єктах у Ленінградській області – зокрема, по портовій інфраструктурі, яка зазнала серйозних пошкоджень. Один із російських користувачів, коментуючи фотографії наслідків, поставив риторичне запитання:

“Якби не блокування телеги та введення білих списків, то вночі хо**и рознесли б Ленінградську область цілком? Цей порт врятували від повного знищення тільки вони?”, – вказав автор.

І далі додав спостереження, яке суперечить офіційній російській наративу: попри всі обмеження мобільного інтернету та месенджерів, нальоти стали більш масовими, ефективнішими та далекобійнішими.

Це зізнання – з вуст людини, яка особисто “випробовує безкінечні проблеми” від запроваджених у РФ обмежень – стає маркером глибоких проблем ворога. Якщо Кремль запроваджував “білі списки” та блокування Telegram для боротьби з українськими дронами, то чому ж удари не лише не припинилися, а й стали потужнішими? Відповідь лежить не в площині технічних обмежень, а в площині системних змін у самій українській стратегії застосування безпілотників.

Російська влада, починаючи з 2025 року, активно розгорнула кампанію з обмеження доступу до месенджерів та інтернет-з’єднання, які, на її думку, використовувалися для наведення дронів. Запровадження “білих списків” дозволених сайтів, уповільнення Telegram, обмеження мобільного інтернету – усе це мало створити перешкоди для українських розрахунків, які нібито отримували координати цілей через відкриті канали.

Однак на практиці ці заходи вплинули передусім на звичайних росіян, ускладнивши їм комунікацію, навігацію та доступ до інформації. Для українських Сил безпілотних систем обмеження стали лише додатковим викликом, на який вони оперативно відреагували. Перехід на захищені супутникові канали зв’язку Starlink, використання власних ретрансляторів, застосування оптоволоконних дронів, нечутливих до РЕБ, – усе це зробило російські обмеження неефективними. Як слушно зауважив коментатор, нальотів стало більше, вони стали далекобійнішими.

Якщо ще рік тому українські дрони вражали цілі переважно в прикордонних областях РФ (Бєлгородській, Курській, Брянській), то тепер географія ударів охоплює Ленінградську область (відстань понад 800 км), Татарстан, Башкортостан, Саратовську область та інші регіони глибокого тилу. Удари по нафтопереробних заводах, портовій інфраструктурі, військових аеродромах стали регулярними.

Це стало можливим завдяки кільком факторам. По-перше, Україна налагодила серійне виробництво далекобійних дронів із дальністю польоту до 1000-1500 км. Апарати типу “Лютий”, “Бобер”, нові розробки з турбореактивними двигунами дозволяють досягати цілей, які ще два роки тому здавалися недосяжними. По-друге, масштаб виробництва – сотні дронів на місяць – дозволяє проводити комбіновані атаки, насичуючи повітряний простір і долаючи російську ППО не стільки технологічно, скільки кількісно.

Свідчення російського автора Telegram-каналу про те, що “нальотів стало більше”, підтверджується й об’єктивною статистикою. Якщо раніше атаки 20-30 дронів вважалися масштабними, то тепер Україна регулярно запускає рої з 100–150, а іноді й понад 200 безпілотників за одну ніч. Така кількість ускладнює роботу навіть найсучасніших комплексів ППО, які фізично не встигають перехоплювати всі цілі.

Масовість досягається не лише нарощуванням виробництва, а й диверсифікацією типів дронів: поряд із дешевими FPV-камікадзе використовуються далекобійні безпілотники-розвідники, дрони-ретранслятори, а також новітні оптоволоконні апарати, які не глушаться засобами радіоелектронної боротьби. Це створює для російської ППО ситуацію, коли кожен новий тип потребує окремого способу протидії.

Спекотна дискусія в російському сегменті Telegram, яку проілюстрував наведений пост, виявила головний парадокс: замість того, щоб зупинити українські удари, Кремль запровадив обмеження, які дратують власне населення, але не впливають на ефективність українських безпілотників.

“Я бачу і особисто відчуваю нескінченні проблеми від запровадження обмежень мобільного інтернету та обмежень месенджерів. І взагалі не бачу якоїсь користі”, – написав автор.

Це визнання стає черговим доказом того, що технологічне лідерство та адаптивність перемагають адміністративні заборони.

Українські удари стали ефективнішими та далекобійнішими не тому, що російські обмеження були недостатніми, а тому, що Україна перебудувала свою дронову армію на принципах децентралізації, технологічної гнучкості та масштабування виробництва. Російські «білі списки» та блокування Telegram виявилися інструментом, спрямованим не на дрони, а на власних громадян. І поки ця стратегія не зміниться, українські безпілотники продовжуватимуть вражати цілі на всій глибині російської території, а громадяни РФ – нарікати на обмеження, які не приносять їм безпеки, а лише додають незручностей.