Італійський оборонний концерн Leonardo створив дочірню компанію в Україні

Італійська оборонно-промислова група Leonardo зареєструвала дочірню компанію в Україні. Цей крок має посилити присутність одного з найбільших європейських виробників озброєння на українському ринку та створити основу для подальшої співпраці з місцевою оборонною промисловістю.

Про це пише Еuractiv.

Нова структура отримала назву Leonardo Ukraine. Передбачається, що вона займатиметься розвитком партнерських проєктів та координацією діяльності італійського концерну в країні. Створення окремої компанії свідчить про намір Leonardo налагодити довгострокову співпрацю з українським оборонним сектором.

Італійський концерн виробляє широкий спектр військової техніки та обладнання, зокрема вертольоти, авіаційні системи, електроніку, радари та засоби протиповітряної оборони. Компанія також бере участь у великих міжнародних оборонних програмах і співпрацює з підприємствами інших європейських держав.

Вихід Leonardo на український ринок відбувається на тлі розширення співпраці Києва із західними оборонними компаніями. Україна прагне не лише отримувати готове озброєння з-за кордону, а й залучати іноземних виробників до спільного виробництва, ремонту та обслуговування техніки безпосередньо в країні.

Створення Leonardo Ukraine може стати основою для запуску нових спільних проєктів. Конкретні виробничі програми та обсяг передбачуваних інвестицій нової структури визначатимуться у міру розвитку співпраці з українською стороною.

Сибіга обговорив із представником ООН гуманітарну ситуацію в Олешках та підготовку до зими

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із заступником генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Томом Флетчером.

Про це повідомили в пресслужбі МЗС України.

Однією з ключових тем стала ситуація в Олешках Херсонської області, які перебувають під контролем Росії.

“Необхідний доступ до цих громад і можливість надати людям допомогу. Україна вітатиме будь-які можливі зусилля ООН, які допоможуть забезпечити гуманітарний доступ і надати необхідну допомогу нашим громадянам в окупованих Олешках”, – сказав Сибіга.

За його словами, Україна розраховує на участь ООН в організації допомоги мешканцям, які залишаються на окупованих територіях.

Флетчер, у свою чергу, розповів про результати поїздки до Херсона. Сторони також обговорили підготовку до зимового періоду та підтримку найбільш вразливих населених пунктів, насамперед у прифронтових регіонах.

Окремою темою переговорів стала ситуація в Чорному морі. Український міністр наголосив на необхідності більш активної участі ООН у забезпеченні свободи судноплавства та реагуванні на гуманітарні наслідки бойових дій.

За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжувати координацію та зосередитися на практичних заходах, які дозволять розширити гуманітарний доступ, підтримати найбільш вразливі громади та підготуватися до нових ризиків у зимовий період.

Єврокомісія готує роз’яснення щодо нових правил тимчасового захисту українців

Європейська комісія має намір у найближчі тижні надіслати країнам ЄС додаткові рекомендації щодо застосування оновлених правил надання тимчасового захисту громадянам України. Необхідність у роз’ясненнях виникла після повідомлень про додаткові вимоги, з якими українці зіткнулися в окремих європейських державах.

Речник з питань міграції Маркус Ламмерт заявив, що оновлені правила формально не розрізняють заявників за статтю.

Зокрема, стали надходити звернення від жінок, яких під час оформлення тимчасового захисту просили надати інформацію з додатка “Резерв+” та підтвердити відсутність обов’язків, пов’язаних із військовою службою. У Єврокомісії пояснили, що прийняте 30 липня рішення про продовження тимчасового захисту не встановлює різних правил для чоловіків і жінок.

“Рішення Ради ЄС не розрізняє чоловіка та жінку у заявці. Йдеться про військову службу або колишню військову службу. Тож немає жодної різниці між чоловіками та жінками”, – зазначив представник Єврокомісії.

Щоб уникнути різних тлумачень цих норм національними органами влади, Брюссель готує єдині оперативні рекомендації.

МЗС України раніше звернулося до Євросоюзу з проханням врегулювати ситуацію. У відомстві зазначали, що випадки вимагання даних із “Резерв+” у жінок не мають масового характеру і переважно виникають, коли заявник не може документально підтвердити законність виїзду з території України.

У Києві розраховують, що роз’яснення Єврокомісії дозволять уніфікувати практику в країнах ЄС. За наявності підтвердження законного перетину українського кордону необхідності додатково надавати відомості з “Резерв+”, на думку українського МЗС, не повинно виникати.

Зеленський назвав нічний удар по Києву одним із наймасштабніших за останній час

Нічна атака російських військ стала однією з наймасштабніших. За його словами, під час удару застосовувалися ракети різних типів та 168 безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксовано в Києві та Київській області.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

“Цей російський удар був одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних”, – написав президент.

Лише в столичному регіоні пошкоджено близько 30 житлових будинків, школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Кількість загиблих у Києві сягнула 15 осіб. Для ліквідації наслідків ударів у Києві, Броварах та Борисполі залучено понад 600 рятувальників та співробітників поліції.

Зеленський повідомив, що українській протиповітряній обороні вдалося перехопити всі крилаті ракети “Калібр”, застосовані під час атаки. Загальна ефективність перехоплення крилатих ракет оцінюється в 93%. Також, за словами президента, було знищено значну частину запущених безпілотників.

При цьому основною проблемою для української ППО Зеленський назвав балістичні ракети. Можливості їх перехоплення, за його словами, значною мірою залежать від наявності американських комплексів Patriot та достатньої кількості боєприпасів до них.

“Важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні”, — заявив президент.

Український президент знову звернувся до західних партнерів із закликом збільшити постачання засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Додаткові ракети для Patriot необхідні Україні для посилення захисту міст від подальших балістичних ударів.

“Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів”, — підсумував президент.

Збитий над Латвією безпілотник виявився українським

Безпілотник, знищений 14 серпня в повітряному просторі Латвії, належав Україні. Про це повідомили Національні збройні сили країни після вивчення обставин інциденту, що стався в районі Ругаї Балвського краю.

Про це повідомляє портал Delfi.

За даними латвійських військових, апарат потрапив у повітряний простір країни з боку Білорусі. Припускається, що безпілотник міг відхилитися від початкового маршруту під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

Латвійська сторона вирішила не розкривати модель та інші технічні характеристики збитого апарата. У збройних силах пояснили це небажанням оприлюднювати відомості, які можуть вплинути на оборонні заходи та можливості української армії.

Інцидент стався в ніч на 14 серпня, коли у східних районах Латвії було оголошено повітряну тривогу. Згодом стало відомо, що безпілотник знищив італійський винищувач, який патрулював повітряний простір країн Балтії в рамках місії НАТО.

На тлі цього та інших випадків появи безпілотників над територіями держав альянсу в НАТО заявили про готовність цілодобово реагувати на потенційні загрози та порушення повітряного простору.

Єврокомісія оцінила можливість проведення виборів в Україні під час війни

У Європейській комісії прокоментували перспективу проведення виборів в Україні в умовах триваючих бойових дій. У Брюсселі наголосили, що рішення щодо термінів та умов виборчого процесу належить насамперед до компетенції української влади і має ухвалюватися з урахуванням чинного законодавства.

Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер.

У Єврокомісії також звернули увагу на складнощі, що виникають під час організації виборів в умовах воєнного стану. Серед них — забезпечення безпеки виборців, можливість участі військовослужбовців та українських громадян, які перебувають за кордоном, а також організація голосування для мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Окреме значення має дотримання демократичних стандартів. Вибори мають передбачати повноцінну політичну конкуренцію, рівні можливості для кандидатів, роботу засобів масової інформації та можливість незалежного спостереження за виборчим процесом.

Таким чином, у Єврокомісії не стали називати конкретні терміни можливого проведення виборів в Україні. У Брюсселі дають зрозуміти, що це питання має вирішувати українська сторона з урахуванням ситуації з безпекою та можливості забезпечити повноцінний демократичний процес.

Кулеба назвав фактори, що не дозволять змусити Україну капітулювати

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що існують два ключові фактори, які не дозволять зовнішнім силам змусити Київ погодитися на капітуляцію. Йдеться про розробку власної далекобійної зброї та збереження політичної єдності України з європейськими державами.

Про це він розповів в інтерв’ю проєкту “Хід Тузова” на Апостроф TV.

Кулеба нагадав, що взимку 2026 року була зроблена спроба переконати українське керівництво піти на територіальні поступки заради припинення бойових дій. За його словами, американська сторона пропонувала розглядати виведення українських військ із Донецької області як можливу умову припинення конфлікту.

Першим чинником стійкості України екс-міністр назвав появу власних далекобійних ударних можливостей. За його оцінкою, завдяки цьому Київ уже не перебуває в критичній залежності від отримання окремих західних ракетних систем.

“Ми не чуємо з вами сьогодні дискусії: “Дайте нам Taurus”, і по ATACMS дуже рідко чуємо. Чому ми більше не викручуємо руки німцям? Тому що у нас тоді не було далекобійної зброї, а тепер вона є. Це вже не питання життя і смерті”, — пояснив Кулеба.

Другим чинником Кулеба вважає збереження єдності України та європейських країн. На його думку, навіть можливі домовленості між Росією та США щодо українського питання неможливо буде реалізувати без згоди Києва та його європейських партнерів.

При цьому колишній глава МЗС назвав внутрішній розкол головним потенційно небезпечним сценарієм для України. За його словами, серйозну загрозу може становити не лише ситуація на полі бою, а й внутрішнє протистояння, посилене інформаційною боротьбою та конфліктами всередині української спільноти

У Польщі українцю загрожує до восьми років в’язниці після ДТП у стані алкогольного сп’яніння на пляжі

У Польщі 30-річний громадянин України став фігурантом кримінальної справи після аварії, в результаті якої було пошкоджено десять транспортних засобів та намет. Інцидент стався ввечері 15 серпня біля озера Дзержно-Дуже.

За даними поліції, чоловік перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

Керуючи автомобілем Volvo, водій пошкодив вісім легкових автомобілів і два кемпери, після чого врізався в намет, встановлений на пляжі. У момент зіткнення людей усередині нього не було.

“Зрештою, водій в’їхав між припаркованими транспортними засобами та застряг. Свідкам вдалося забрати його ключі та утримували під наглядом до прибуття поліції”, – розповіли поліцейські.

Поліцейські затримали чоловіка та доставили його до центру утримання під вартою. Проведена перевірка показала наявність у його організмі понад 1,8 проміле алкоголю.

Крім того, з’ясувалося, що українець уже мав судову заборону на керування будь-якими транспортними засобами. Незважаючи на масштаб пошкоджень, внаслідок події ніхто не постраждав.

Розслідування триває. За скоєні дії чоловікові може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Суд також зобов’язав підозрюваного п’ять разів на тиждень з’являтися в поліцейському відділку за місцем проживання в місті Жори.

Міністр енергетики Литви провів ніч у київському укритті під час масованої атаки

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, був змушений провести ніч у сховищі через масовану атаку на Київ. Разом з іншими членами литовської делегації чиновник спустився до сховища після оголошення повітряної тривоги.

Савіцкас розповів, що на власному досвіді зіткнувся з ситуацією, яку мешканці України переживають регулярно.

Повітряна тривога тривала практично всю ніч. Вранці загроза застосування балістичних ракет зменшилася, проте небезпека атак безпілотників ще зберігалася.

Литовський міністр прибув до Києва 19 серпня. У рамках візиту він уже провів переговори з українськими чиновниками, зокрема зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем. Однією з головних тем поїздки стало співробітництво двох країн у енергетичній сфері.

Під час дводенного візиту сторони планують підписати угоду про обмін досвідом у сфері захисту енергетичної інфраструктури. Литовська делегація також має намір відвідати кілька українських енергетичних об’єктів і провести зустрічі з представниками галузі.

Литовська сторона протягом останніх років надає Україні допомогу у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури. Зокрема, раніше українській стороні передавалося обладнання для теплоелектростанцій та інших об’єктів енергетики.