Навроцький звільнив від відповідальності поляків у ЗСУ

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який звільняє від відповідальності тих, хто бере або брав участь у бойових діях на боці України проти Росії.

Про це повідомили в канцелярії президента Польщі.

“26 березня президент Польщі Кароль Навроцький підписав: закон від 13 березня 2026 року про незастосування кримінальної відповідальності щодо громадян Республіки Польща, які брали участь на боці України у збройному конфлікті, спричиненому агресією Російської Федерації проти України”, – йдеться у повідомленні.

Громадяни Польщі, які вступили до лав ЗСУ з квітня 2014 року, звільняються від кримінальної відповідальності згідно із законодавством. Вони зобов’язані письмово повідомити міністра національної оборони Республіки Польща про дати та місця початку й завершення своєї військової служби в ЗСУ. Це повідомлення має бути подане протягом шести місяців після їхнього повернення на батьківщину. У разі недотримання цієї вимоги передбачені кримінальні санкції, включаючи штраф або позбавлення волі на строк до двох років.

На Волині співробітники ТЦК спробували мобілізувати пенсіонера

У Ковельському районі Волинської області співробітники ТЦК, намагаючись мобілізувати 60-річного чоловіка, застосували фізичне насильство. В результаті потерпілий отримав перелом руки. Проти чоловіка застосували електрошокер та перцевий балончик.

Про це повідомили в ДБР.

За інформацією слідства, 20 березня в селищі Заболоття троє співробітників ТЦК підійшли до рибалки та застосували до нього фізичне насильство.

“Незважаючи на те, що чоловік не підлягає призову за віком, вони заламали йому руку за спину та зламали кістку зі зміщенням. Після цього один із військовослужбовців застосував електрошокер і розпилив чоловікові в обличчя перцевий балончик, що спричинило хімічні опіки очей. Також вони пошкодили колеса автомобіля, щоб він не зміг поїхати”, – розповіли в ДБР.

Потерпілий отримав травми середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров’я.

Начальнику групи висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Наразі слідчі готують обвинувачення проти інших учасників цієї події.

На зустрічі G7 відбулася розмова Сибіги та Рубіо

На зустрічі міністрів країн “Великої сімки” міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів бесіду з державним секретарем США Марком Рубіо.

Слова очільника МЗС відомство опублікувало в Telegram.

“Я був радий поспілкуватися з державним секретарем США Марком Рубіо на полях міністерської зустрічі G7 у Франції. Роль США у просуванні мирних зусиль залишається критично важливою. Пропозиції України є реалістичними та здійсненними. Тиск на Росію є ключовим для того, щоб змусити Москву припинити війну”, — заявив український міністр.

Також сторони обговорили події, що відбуваються на Близькому Сході.

“Позиція України полягає в тому, що режими в Москві та Тегерані співпрацюють, щоб продовжити війну. І обидва мають зазнати консолідованого тиску. Практична допомога України державам Перської затоки у захисті від іранського терору продемонструвала нашу роль як партнера з безпеки та контрибутора”, — заявив Сибіга.

Він підкреслив, що протидія російській агресії щодо України має залишатися ключовим аспектом міжнародної політики.

Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Дрон влучив у багатоповерховий будинок у Харкові

Цієї ночі Росія знову атакувала Харків. Один із ударів припав на житловий дев’ятиповерховий будинок.

Про це повідомили в ДСНС України.

В результаті інциденту внутрішні елементи та балкон квартири на верхньому поверсі зазнали пошкоджень.

На місці інциденту працювали фахівці ДСНС, зокрема рятувальники-висотники, сапери та психологи.

Вашингтон готує санкції проти представників угорського керівництва

Американські сенатори виступили з пропозицією ввести санкції проти угорських чиновників, які блокують допомогу Україні та співпрацюють з Росією.

Про це пише “The Financial Times”.

Демократка Джин Шагін і республіканець Том Тілліс розробляють законопроект, який передбачає введення санкцій проти чиновників угорського уряду. Санкції будуть спрямовані проти тих, хто перешкоджає підтримці України та сприяє закупівлям російських енергоносіїв.

У “Financial Times” повідомили, що законопроєкт під назвою Block Putin Act передбачає введення президентом США Дональдом Трампом фінансових санкцій та заборони на в’їзд для певних посадовців у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає проти виділення Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро. Ця ситуація розвивається напередодні парламентських виборів, на яких Орбан ризикує втратити свої позиції.

Дрони третю ніч поспіль атакують російські порти Усть-Луга та Приморськ

У ніч проти 27 березня нафтові порти Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області атакували безпілотники. В результаті ударів на обох об’єктах спалахнули сильні пожежі, зафіксовані супутниками та очевидцями.

Про це повідомляють OSINT-спільноти та Telegram-канали.

Згідно з супутниковими даними, після нічного нападу інтенсивність пожеж в Усть-Лузі збільшилася вдвічі. Така ж картина спостерігалася і на Приморському терміналі.

Місцеві жителі розповіли про серію потужних вибухів у регіоні, що супроводжувалися яскравим сяйвом, видимим за десятки кілометрів. Так, наприклад, пожежа в Усть-Лузі була помітна навіть з Естонії.

Обидва порти — ключові в регіоні та відіграють важливу роль в експорті нафтопродуктів з Росії. За інформацією, отриманою з різних джерел, це вже третій випадок атаки дронів СБУ на об’єкти в Ленінградській області, здійснений у нічний час.​​​​​

На Великдень можливий великий обмін полоненими – Буданов

Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив надію на масштабний обмін полоненими з Росією на Великдень.

Про це він повідомив під час виступу, присвяченого четвертій річниці створення координаційного штабу з питань полонених.

“Наша спільна робота триває щодня, переговори тривають і нові обміни будуть. Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, – сказав Буданов.

За словами керівника ОП, за час роботи координаційного штабу було організовано понад 70 обмінів.

Буданов зазначив, що кожне повернення – це результат багатомісячних важких переговорів і спільної роботи.

“Президент України особисто тримає цей процес на контролі, він знає про кожне ключове питання і кожну складну ситуацію. Поруч з нами – наші партнери, без яких багато обмінів було б організувати дуже складно, а інколи, чесно кажучи, майже неможливо”, – додав він.

Керівник ОП підкреслив важливість участі США та ОАЕ в організації обмінів. За словами Буданова, ці держави надали значну допомогу.