Безпілотник впав у Румунії під час нічної атаки на Україну

У ніч на 20 серпня на території Румунії впав безпілотник. Інцидент стався на тлі російської повітряної атаки на Україну. Постраждалих у результаті події немає.

Про це повідомили в румунському Міністерстві оборони.

Близько 02:23 радари Румунії виявили групу повітряних цілей поблизу українського кордону на півночі повіту Тулча. Для спостереження за ситуацією в повітря підняли два іспанські винищувачі F-18, а також румунський військовий вертоліт IAR-330 SOCAT.

За інформацією Міноборони Румунії, приблизно о 03:21 один із безпілотників увійшов у повітряний простір країни. Через кілька хвилин апарат впав приблизно за чотири кілометри від міста Гринду, у незаселеній місцевості. На місці падіння виникла пожежа, яка згодом згасла самостійно.

Румунські військові вирушили до району події для обстеження території та з’ясування обставин інциденту. Про пошкодження цивільних об’єктів або постраждалих влада не повідомляла.

Росія завдала комбінованого удару по Україні ракетами та 168 безпілотниками

У ніч на 20 серпня російські війська провели масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши ракети кількох типів та велику кількість безпілотників.

За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 185 засобів повітряного нападу.

Росія використовувала протикорабельні ракети “Онікс”, гіперзвукові “Циркони”, балістичні ракети “Іскандер-М”, крилаті ракети “Іскандер-К”, а також інші типи ракет. Одночасно було запущено 168 безпілотників, серед яких БУЛИ “Шахеди”, “Гербери” та дрони інших типів.

Для відбиття атаки задіяли авіацію, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та безпілотні системи. За інформацією Повітряних сил, значну частину повітряних цілей вдалося знищити або придушити.

Водночас повністю відбити масований удар не вдалося. Військові повідомили про влучання ракет та ударних безпілотників у кількох локаціях, а також про падіння уламків збитих цілей. Одним із регіонів, що найбільше постраждали, став Київ, де повідомлялося про численні руйнування та жертви.

Нічна атака на Київ: кількість загиблих сягнула 12 осіб

У ніч на 20 серпня Київ зазнав масованої атаки, яка тривала понад вісім годин. Внаслідок ударів загинули щонайменше 12 осіб, одна з них померла вже в лікарні. Ще 33 особи отримали поранення.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Найбільш тяжкі наслідки зафіксовано в Соломенському районі. Там, за інформацією міської влади, загинули семеро людей. В одному з дев’ятиповерхових житлових будинків зруйновано восьмий і дев’ятий поверхи. Також пошкоджено інші житлові будівлі, медичний заклад, автомобілі, гаражі та магазин.

Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що в кількох будинках і шкільному укритті опинилися заблоковані люди. Рятувальні служби продовжують розбирати завали та проводити пошукові роботи.

У Святошинському районі зафіксовано влучання на територію промислового об’єкта. Рятувальникам довелося гасити великі пожежі в кількох складських будівлях, площа окремих загорянь сягала тисячі квадратних метрів. На одному з об’єктів було виявлено загиблого.

У Дарницькому районі удар припав на нежитловий об’єкт, де загорілися складські приміщення та автомобілі. Площа пожежі становила близько тисячі квадратних метрів. Одну людину вдалося врятувати. Аварійно-рятувальні роботи в столиці тривають.

Швейцарія посилює правила надання захисту українським чоловікам

Швейцарія продовжила дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 4 березня 2028 року, одночасно змінивши умови його надання для нових заявників.

Рішення було ухвалено Федеральною радою Швейцарії 19 серпня.

Швейцарська влада пояснила продовження програми відсутністю в короткостроковій та середньостроковій перспективі умов для сталого припинення бойових дій в Україні. В уряді вважають, що статус S поки що залишається оптимальним механізмом підтримки українців і дозволяє зменшити навантаження на звичайну систему надання притулку.

Разом із тим з 20 серпня для нових заявників запроваджуються додаткові обмеження. Вони стосуватимуться, зокрема, українських громадян, на яких поширюються військово-облікові та пов’язані з ними обов’язки в Україні. Під час розгляду заяв влада має намір враховувати виконання таких вимог.

При цьому нові правила не поширюватимуться на українців, які вже отримали статус S у Швейцарії. Таким чином, зміни торкнуться насамперед громадян, які щойно прибули та звертаються за захистом після набрання чинності новим порядком.

Швейцарія прийняла рішення слідом за Європейським Союзом, який раніше також продовжив термін дії тимчасового захисту українців до березня 2028 року й водночас скоригував правила для нових заявників. Хоча Берн юридично не зобов’язаний дотримуватися рішень ЄС, швейцарський уряд вважає за доцільне узгоджувати свою міграційну політику з європейською.

У записах НАБУ у справі Sense Bank згадали Гетманцева та Арахамію

НАБУ та САП опублікували нові фрагменти записів, отриманих у рамках операції “Форест Гамп” Розслідування стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн гривень, а також можливих спроб встановити вплив на націоналізований Sense Bank.

На опублікованих записах співрозмовниця, якою, ймовірно, є вже звільнена заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, розповідає про можливий інтерес низки політиків до банку.

У розмові згадується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який нібито хотів взяти фінансову установу під свою “опіку”. Також звучить ім’я Давида — журналісти припускають, що мова може йти про керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію.

Зі змісту розмов випливає, що окремі політики нібито могли пропонувати не створювати проблем Sense Bank в обмін на певні домовленості. При цьому НАБУ не ідентифікує безпосередньо всіх осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, тому частина прізвищ є інтерпретацією журналістів.

Гетманцев категорично відкинув висловлені твердження. Він заявив, що ніколи не обговорював із Мудрою чи іншими особами можливість встановлення контролю над Sense Bank. Депутат також повідомив про готовність пройти поліграф і дати свідчення детективам НАБУ, щоб зняти підозри, що виникли.

Операція “Форест Гамп” пов’язана з розслідуванням діяльності ймовірної злочинної організації, серед фігурантів якої називаються представники Офісу президента, діючі та колишні депутати. За версією слідства, група могла легалізувати 150 млн гривень готівкою через рахунки Sense Bank та підконтрольних компаній. У матеріалах справи також фігурують можливі спроби втручання в конкурс на посаду керівника САП.

Євген Хмара очолив Міністерство оборони України після кадрових перестановок

Міністерство оборони України очолив Євген Хмара, який раніше обіймав посаду заступника міністра та керував Центром спеціальних операцій “А” Служби безпеки України. Новий керівник оборонного відомства має багаторічний досвід роботи в силових структурах та участі у спеціальних операціях.

При цьому призначенню передувала незвичайна кадрова ситуація. Після відставки попереднього керівника Міноборони Хмара як перший заступник мав тимчасово виконувати обов’язки міністра. Однак його спочатку звільнили з посади першого заступника саме для того, щоб усунути юридичну перешкоду для подальшого призначення повноцінним міністром оборони. Таким чином, звільнення не означало відсторонення Хмари від керівництва відомством.

Хмара народився в Києві в 1984 році, здобув юридичну освіту в Національній академії СБУ і пройшов шлях від оперативного співробітника до одного з керівників українських спеціальних підрозділів. Значна частина його кар’єри пов’язана з Центром спеціальних операцій “А” СБУ.

Після початку повномасштабних бойових дій Хмара брав участь в організації та проведенні спеціальних операцій, а згодом перейшов на роботу до Міністерства оборони. Його досвід у спеціальних службах став однією з основних особливостей біографії нового керівника відомства.

Таким чином, звільнення Хмари з посади виконуючого обов’язки голови Міноборони виявилося проміжним юридичним етапом кадрової процедури, а не політичною відставкою. Обов’язковою умовою для призначення на посаду міністра оборони є цивільний статус. Після завершення необхідних формальностей він отримав можливість очолити Міністерство оборони вже в статусі повноправного міністра. “За” проголосували 312 нардепів.

Зеленський звільнив Ірину Мудру після того, як її ім’я з’явилося в матеріалах НАБУ

Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента України. Кадрове рішення було ухвалено на тлі оприлюднення нових матеріалів Національного антикорупційного бюро, в яких згадується ця чиновниця.

Про це йдеться в указі глави держави.

Ім’я Мудрої фігурує в нових матеріалах НАБУ. Йдеться про розслідування ймовірної корупційної схеми, до якої, за версією слідства, можуть бути причетні представники влади та інші впливові особи.

Раніше НАБУ повідомило про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації. Антикорупційне відомство заявляло, що серед можливих учасників схеми фігурують чинний і колишній народні депутати, а також високопоставлений представник Офісу президента.

На тлі розслідування Зеленський оперативно ухвалив рішення про звільнення Мудрої. При цьому сама згадка про чиновницю в матеріалах розслідування не означає доведення її провини — остаточну правову оцінку діям фігурантів мають дати слідство та суд.

Розслідування триває. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднять додаткові відомості про ймовірну схему та роль осіб, які фігурують у матеріалах справи.

Україна повернула з російського полону понад ста військовослужбовців

Стало відомо про повернення з російського полону 103 військовослужбовців. Це перший етап чергового обміну, проведеного за дорученням Володимира Зеленського.

Про це заявили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Серед тих, хто повернувся, — військовослужбовці ЗСУ, Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України. У рамках обміну також було повернуто кількох офіцерів.

Більшість звільнених мають поранення або тяжкі захворювання. Вони брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпропетровському та Сумському напрямках. Наймолодший із звільнених народився у 2000 році, найстаршому — 59 років.

Після повернення військовослужбовці мають пройти медичне обстеження. Влада також заявила, що їм буде надано медичну та психологічну реабілітацію, а також передбачені державою виплати.

У Координаційному штабі окремо подякували США та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння в організації обміну. Робота з повернення громадян, які залишаються в російському полоні, триває.

У Хорватії затримали українського водолаза у справі про підрив “Північних потоків”

Йдеться про українського водолаза Володимира Ш., якого вранці затримали в хорватському курортному місті Пула.

Німецьке видання Der Spiegel повідомило нові подробиці про другого громадянина України, якого пов’язують із диверсією на газопроводах “Північний потік”.

Як стверджує Spiegel, раніше підозрюваний уже двічі уникав передачі німецьким слідчим. Влітку 2024 року він перебував у Польщі, однак після спроби затримання за європейським ордером покинув країну й виїхав до України. За даними видання, польсько-український кордон чоловік перетнув на автомобілі українського військового аташе у Варшаві.

Пізніше Володимир Ш. знову опинився в Польщі, де його затримали у вересні 2025 року. Однак польський суд відмовився екстрадувати українця до Німеччини. Суд визнав, що газопроводи могли розглядатися як законна військова ціль, після чого підозрюваного звільнили.

Німецькі слідчі вважають, що до операції могли бути причетні кілька водолазів та українських військовослужбовців. За версією слідства, група орендувала вітрильну яхту у Варнемюнде, вийшла у Балтійське море та встановила вибухові пристрої на трубопроводах.

Розслідування підриву “Північних потоків” триває. Німецька сторона намагається встановити повний склад ймовірної групи та роль кожного з її учасників.