На польсько-українському кордоні знайшли покинуті зенітні гармати

У Підкарпатському воєводстві Польщі виявили залишені без нагляду зенітні гармати. Ймовірно, вони були призначені для передачі Україні.

Про це повідомляє RMF24.

У Підкарпатському воєводстві, розташованому на кордоні з Україною, були виявлені безхазяйні зенітні установки. Про це повідомили польські засоби масової інформації.

На даний момент відомо, що ці установки належали приватній компанії, яка, судячи з усього, планувала їх транспортування в Україну.

У Республіці Польща правоохоронні органи ініціювали перевірку за фактом неналежного поводження зі зброєю та боєприпасами, яке було зафіксовано в одній з приватних організацій.

У свою чергу, Яцек Добжинський, представник польського міністра-координатора спеціальних служб, повідомив, що ця компанія мала ліцензію на торгівлю зброєю.

Рада скасувала ввізні мита та ПДВ на товари для виробництва дронів

Парламент прийняв у першому читанні та в цілому два законопроекти (№13305 і №13306), які передбачають скасування ввізних мит і податку на додану вартість для оптоволоконної продукції, що використовується у виробництві безпілотних літальних апаратів.

Голова парламентського комітету з фінансів, податків і митниці Данило Гетманцев повідомив про це в Telegram.

Як він повідомив, народні обранці схвалили проект закону №13305, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від сплати ввізного мита товарів, необхідних для безпеки і оборони, а також усунення технічних невідповідностей.

Крім того, був затверджений проект закону №13306, який вносить зміни до Податкового кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони.

Гетьманцев зазначив, що вжиті заходи створять основу для створення та випуску безпілотних систем, необхідних для захисту України. Ці системи використовуватимуть оптичний кабель для управління та передачі відеозображення.

Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу заради угоди із США

Верховна Рада України внісла поправки до Бюджетного кодексу, які стосуються виконання угоди зі Сполученими Штатами Америки про створення американо-українського інвестиційного фонду для відновлення економіки.

Про це написав Ярослав Железняк.

Під час другого читання законопроекту його схвалили 309 народних обранців.

Депутат підкреслив, що на момент розгляду законопроекту в другому читанні його текст залишився практично без змін.

Внесок України включатиме половину коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою. Ці кошти будуть отримані від ренти на видобуток корисних копалин за новими ліцензіями, а також від видачі нових дозволів на використання надр. Крім того, частина коштів буде отримана від реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.

Нафта дешевшає через побоювання збільшення видобутку ОПЕК+

Вартість нафти на світовому ринку продовжує знижуватися через побоювання щодо збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ і загострення торговельних суперечностей між США і Китаєм.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Інвестори висловлюють побоювання з приводу того, що надлишок нафти на ринку і нові торговельні обмеження можуть негативно вплинути на світову економіку, посилюючи тиск на ринок енергоресурсів.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки Brent впала на 0,4%, досягнувши позначки в $65,4 за барель. Ціна на нафту марки WTI також знизилася і склала $63,16 за барель.

Напередодні обидва види акцій зросли приблизно на 2%. Це було пов’язано з побоюваннями, що поставки можуть бути порушені через масштабні лісові пожежі в Канаді, а також з очікуванням того, що Іран не прийме пропозицію США щодо ядерної угоди, яка могла б пом’якшити санкції проти одного з найбільших світових постачальників нафти.

Незважаючи на існуючі ризики, ринок нафти не зміг продовжити зростання.

“Незважаючи на побоювання щодо поставок нафти з Канади й затяжні переговори між Іраном і США щодо ядерної програми, нафтові ринки не змогли скористатися ситуацією”, – підкреслює Цуесі Уено, старший економіст Інституту досліджень NLI.

Інвестори прагнуть зафіксувати прибуток, але виявляють обережність через потенційні ризики, пов’язані з введенням нових мит і торгових обмежень для світової економіки.

Наростає напруженість у торговельних відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.

Лідер США Дональд Трамп заявив, що Китай не виконує умови угоди про скасування мит. У Білому домі заявили, що на поточному тижні може відбутися телефонна розмова між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном.

На цьому тлі Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переглянула свої очікування щодо зростання світової економіки. У звіті організації зазначається, що торгова війна, розпочата адміністрацією Трампа, все сильніше позначається на економіці США.

Удари українських дронів по Росії збільшують ризик ескалації – Келлог

Представник президента США по Україні повідомив, що ймовірність загострення конфлікту в Україні значно збільшилася після того, як українські війська застосували безпілотні літальні апарати для атаки на чотири авіабази, розташовані на території Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

“Рівень загрози зростає. Я говорю про те, що сталося на вихідних. Люди повинні усвідомити: у сфері національної безпеки атака на елемент системи виживання противника, наприклад, на ядерну тріаду, збільшує ризик. Адже неможливо передбачити, як інша сторона відповість на такі дії”, – заявив Кіт Келлог.

В агентстві підкреслюють, що Росія і Сполучені Штати Америки спільно контролюють приблизно 88% всієї ядерної зброї. В обох країнах є три основні способи застосування ядерних боєголовок, які називають ядерною тріадою: стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування і балістичні ракети підводного базування.

Келлог також зазначив, що пошкодження російських бомбардувальників на вихідних не становлять серйозної загрози, а ось психологічний вплив на Росію може бути значним. Особливо його турбують непідтверджені повідомлення про атаку України на військово-морську базу на півночі Росії.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

Франція і Бельгія виступають проти відмови від російського газу

Найбільші імпортери скрапленого природного газу з Росії — Франція і Бельгія — не підтримують ініціативу Єврокомісії щодо відмови від закупівель газу у РФ.

Про це пише “Politico”.

Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, ці держави хочуть отримати додаткові запевнення щодо економічних і правових наслідків такого кроку, перш ніж прийняти рішення.

Зокрема, у Франції, яка є найбільшим покупцем російського скрапленого природного газу, заявляють про намір диверсифікувати джерела поставок.

Бельгія, яка посіла друге місце, бажає отримати детальний звіт з аналізом економічних наслідків, перш ніж прийняти рішення.

“Ми відстоюємо європейську стратегію диверсифікації, яка вже готова до обговорення”, – сказав міністр енергетики Франції Марк Ферраччі, маючи на увазі план Франції замінити російські поставки катарською продукцією.

Глава французького уряду також висловив занепокоєння з приводу “ясності” ініціативи Брюсселя, побоюючись, що приватні компанії можуть зіткнутися з судовими розглядами в Росії через невиконання умов контрактів.

Французька компанія TotalEnergies наразі має довгострокові зобов’язання щодо поставок з російським “Новатек” до 2032 року. Крім того, вона є співвласником проекту “Ямал”, який включає в себе завод з виробництва скрапленого природного газу в Сибіру. Частка участі французької компанії в цьому проекті становить 20%.

Королівство Бельгія, прагнучи і надалі отримувати і зберігати російський скраплений природний газ до 2035 року, бажає, щоб Єврокомісія розвіяла її побоювання.

В даний час держави Європейського союзу обговорюють перспективи проведення комплексного економічного і правового дослідження в масштабах всього об’єднання.

Один з членів Європейського союзу повідомив, що комісія розробляє “документ, в якому буде проведена оцінка наслідків” цих дій.

Великобританія має намір значно збільшити поставки дронів в Україну

У поточному році Сполучене Королівство планує вкласти рекордну суму в розмірі 350 млн фунтів стерлінгів ($472 млн) в розвиток поставок безпілотних літальних апаратів в Україну.

Про це повідомило британське Міністерство оборони.

Минулого року Велика Британія поставила Україні понад 10 тис. безпілотних літальних апаратів. У поточному фінансовому році вже було відправлено десятки тисяч дронів, і союзник прагне до нового амбітного завдання — поставити Україні 100 тис. безпілотників.

Цього року Велика Британія виділила 4,5 млрд фунтів стерлінгів на військову підтримку України. Частина цих коштів, а саме 350 млн, буде спрямована на розвиток безпілотних літальних апаратів.

У Міноборони Британії підкреслили, що ЗСУ успішно застосовують БПЛА в ході бойових дій. У зв’язку з цим Сполучене Королівство збільшило обсяг фінансування проектів, пов’язаних з розробкою і виробництвом безпілотних літальних апаратів, в тому числі із залученням малих і середніх підприємств.

Як повідомили у відомстві в ході сьогоднішньої зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі планує оголосити про виділення додаткових 247 млн фунтів стерлінгів на підготовку українських військових в рамках програми Interflex.

Міністр також оголосить про завершення поставок Великою Британією 140 тис. артилерійських боєприпасів в Україну з початку 2025 року.

Для того щоб продовжити навчання і забезпечити поставки обладнання для українських збройних сил, Велика Британія планує виділити 40 млн фунтів стерлінгів в спеціальний фонд НАТО NSATU для України.

Зеленський оновив склад делегації для переговорів у Стамбулі

Глава держави Володимир Зеленський вніс зміни до складу української делегації, яка вирушить до Стамбула для проведення переговорів з російською стороною в понеділок, 2 червня.

Про це стало відомо з указу №359/2025.

Очолювати делегацію буде Рустем Умеров, який обіймає посаду міністра оборони України.

Згідно з розпорядженням глави держави, Олексій Маловацький, керівник управління міжнародного та операційного права Центрального юридичного управління Генерального штабу Збройних сил України, не братиме участі в перемовинах з росіянами в Стамбулі.

У складі делегації з’являться два нових учасники: Юрій Ковбаса, який представляє уповноваженого Верховної Ради з прав людини в системі органів, пов’язаних з безпекою і обороною (за згодою); і Євген Острянський, який обіймає посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.

Ми вже повідомляли про те, що Володимир Зеленський визначив свою позицію перед зустріччю з представниками Росії в Стамбулі.