Повітряні сили ЗСУ успішно нейтралізували 108 ворожих БПЛА

Сили оборони України минулої ночі та вранці знешкодили 108 ворожих безпілотників із 135, які атакували країну. Удари 27 дронів зафіксували в 13 локаціях.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

“У ніч на 6 листопада (з 19:00 05 листопада) противник атакував 135-ма ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Мілєрово, Приморсько-Ахтарськ, Шаталово– рф, близько 90 із них – “шахеди”, – йдеться у повідомленні ПС ЗСУ.

До 9 години ранку системи протиповітряної оборони нейтралізували 108 безпілотних літальних апаратів різних типів, включаючи дрони Shahed і Гербера, на території країни. Удари зафіксовані в північних, південних і східних регіонах.

Зафіксовано 27 влучень ударних БпЛА в 13 локаціях.Повітряний напад було відбито спільними зусиллями авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби, безпілотних систем і мобільних вогневих груп українських Сил оборони.

Естонія профінансує придбання Starlink для ЗСУ

Естонія виділить €3 млн на придбання та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink для України.

Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль.

На полях JEF Шмигаль зустрівся з міністром оборони Естонії Ханно Певкуром. Під час зустрічі обговорювалися тренування українських військовослужбовців естонськими інструкторами в рамках операції “Legio” та оборонне співробітництво двох країн.

JEF — це військово-політична коаліція, очолювана Великою Британією, до якої входять Данія, Фінляндія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Швеція та Норвегія. Коаліція була сформована в 2014-2015 роках з метою оперативного реагування на кризові ситуації.

Естонія є одним з лідерів за обсягом військової підтримки, що надається Україні. З початку повномасштабного конфлікту Естонія виділила українським партнерам фінансову допомогу в розмірі понад €520 млн, що становить близько 1,4% її валового внутрішнього продукту.

Рада підтримала заборону на продаж майна і машин боржниками

Верховна Рада України розглянула законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” і схвалила його в першому читанні.

На засіданні Верховної Ради за документ проголосували 236 депутатів.

Законопроект спрямований на підвищення ефективності стягнення заборгованостей та обмеження можливості боржників розпоряджатися своїм майном. Також він передбачає прискорення процесів за рахунок широкого впровадження цифрових технологій.

Парламент планує ввести заборону на продаж рухомого та нерухомого майна боржниками до повного погашення заборгованості. Ця зміна спрямована на прискорення процесу арештів майна, щоб боржники не могли його продати або переоформити на інших осіб.

Законопроект передбачає інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами даних. Територіальні підрозділи МВС будуть зобов’язані відмовляти боржникам у реєстрації транспортних засобів та інформувати про це судових приставів. Нотаріуси не зможуть завіряти договори купівлі-продажу або іпотеки, якщо власник майна значиться в списку боржників.

Якщо на рахунок стягувачів надходять кошти, заборгованість повинна автоматично погашатися. Цифровізація повинна сприяти прискоренню процедур накладення та зняття обмежень.

Допомога Україні не звільняє Польщу від захисту власних інтересів – Навроцький

Президент Польщі Кароль Навроцький у спільному зверненні з главою Словаччини підкреслив, що підтримка України не повинна йти на шкоду національним інтересам Польщі.

Про це повідомляє “Polityka”.

“Допомога Україні та чітка позиція в питанні підтримки не звільняють мене, як президента Польщі, від обов’язку вирішувати польські питання на міжнародній арені у відносинах з Україною”, – підкреслив Навроцький.

З 2022 року Польща надала Україні допомогу в розмірі близько 15 млрд євро, а громадяни країни внесли додатково 5 млрд. Однак у двосторонніх відносинах залишаються невирішені питання, такі як ексгумація жертв на Волині та ситуація з українським зерном.

“Недостатня вдячність польському народу, невирішені справи ексгумації на Волині та сільськогосподарська криза, яка затопила Польщу, — це питання, які залишаються важливими”, — підкреслив польський президент.

Навроцький підкреслив, що Польща не повинна ставити вибір між солідарністю і своїми національними інтересами. Він також висловив недовіру до Росії і зазначив, що знаходиться в списку осіб, які переслідуються на території РФ.

29 вересня Навроцький представив у Сеймі законопроект, який пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті та до Кримінального кодексу. У цьому документі пропонується встановити кримінальну відповідальність за так звану “пропаганду ідеології бандерізму” та за заперечення Волинської трагедії.

Згідно з документом, пропонується покарання у вигляді трьох років позбавлення волі не тільки за “пропаганду тоталітаризму або розпалювання ненависті”, але й за публічне поширення ідеології Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

ЄС працює над створенням системи “випробувального терміну” для нових членів

ЄС обговорює посилення вимог до нових членів для запобігання криз, подібних до угорської.

Про це заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.

За її словами, новим країнам-членам може бути призначений “випробувальний термін”, протягом якого Євросоюз буде оцінювати їх рівень демократії, дотримання принципу верховенства права і незалежність судової системи. Якщо такі держави почнуть відступати від демократичних стандартів, вони можуть втратити певні привілеї або навіть бути виключені з блоку.

“Ми побоюємося, що в ЄС можуть проникнути “троянські коні”, які через кілька років почнуть загрожувати нашим цінностям”, — підкреслила Кос.

Вона зазначила, що в рамках нових механізмів контролю будуть розроблені ефективні інструменти для тимчасового призупинення членських прав або привілеїв у разі порушення основоположних принципів ЄС. У майбутні угоди про вступ планується включити більш суворі гарантії, що запобігають відходу від зобов’язань, взятих під час переговорів.

Єврокомісія, за словами комісара, не має наміру проводити дискримінацію серед кандидатів. Основна мета — гарантувати, що нові члени будуть дотримуватися принципів, які є основою Євросоюзу.

“Ми змогли зупинити Росію на порозі — тепер потрібно не дати їй увійти через чорний хід”, — додала вона.

У Києві чоловік перевозив “Шахед” на даху машини

У Києві чоловік транспортував російський дрон “Шахед”, прикріпивши його до даху автомобіля. Поліцейські затримали його і вилучили дрон.

Про це повідомив Департамент комунікації Нацполіції Києва.

У соціальних мережах з’явилися фотографії, на яких зображена машина, припаркована на території житлового комплексу в столиці. На даху автомобіля був прикріплений ворожий БПЛА.

“На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група Дарницького управління поліції та вибухотехніки. Фахівці оглянули небезпечний предмет – ним виявився безпілотний літальний апарат типу “Shahed” із вихолощеною бойовою частиною, тобто таким, що не становить загрози життю та безпеці громадян”, – розповіли в Нацполіції.

Тридцятирічний киянин, який очолює громадську організацію, розповів, що мав намір передати безпілотний літальний апарат до музею.Правоохоронні органи вилучили дрон для проведення додаткової експертизи. Наразі встановлюються всі деталі інциденту.

НАТО розширить підтримку України в наступному році

У 2026 році Україна отримає від НАТО фінансову допомогу в розмірі близько $60 млрд, що перевищить обсяг підтримки, наданої в поточному році.

Про це повідомив глава представництва НАТО в Україні Патрік Тернер.

Він пояснив, що крім основного фінансування існує комплексний пакет допомоги НАТО PURL, що охоплює широкий спектр нелетальної підтримки, включаючи медичні проекти та ініціативи для ветеранів.

Дипломат зазначив, що в рамках ініціативи PURL союзники анонсували чотири пакети допомоги, частина з яких вже передана, а решта перебуває в процесі. Тернер підкреслив важливість цієї програми для задоволення потреб ЗСУ, оскільки вона дозволяє придбавати американське озброєння за рахунок європейських країн-партнерів.

НАТО надає підтримку в декількох ключових напрямках. Серед них — військова допомога та придбання озброєння. Фінансування також спрямовується на розвиток оборонної промисловості, впровадження інновацій та реалізацію програм для лікарень і ветеранів. Крім того, Альянс планує виділяти кошти на підвищення сумісності ЗСУ з арміями країн НАТО.

“Це довгострокова й масштабна ініціатива, тому загальний обсяг підтримки буде значним”, — зазначив Тернер.

На Львівщині жінку збили відразу чотири автомобілі

У селі Скнилів Львівської області 4 листопада на пішохідному переході сталася ДТП, в результаті якої загинула невідома жінка.

Про це повідомили в департаменті цивільного захисту Львівської ОВА.

За попередніми даними, автомобіль “Opel Zafira” під керуванням 42-річного чоловіка з села Суха Долина Стрийського району збив жінку, яка переходила дорогу по пішохідному переходу.

“Після наїзду пішохода відкинуло на зустрічну смугу руху, де на неї здійснили наїзд два зустрічні автомобілі, які залишили місце пригоди, а також наїзд здійснив зустрічний сідловий тягач “DAF” під керуванням водія 1956 року народження”, — йдеться у повідомленні.

В результаті ДТП невідома жінка від отриманих травм загинула на місці події. Співробітники правоохоронних органів проводять заходи щодо встановлення особи загиблої та з’ясовують всі обставини інциденту.

Латвія має намір скоротити підтримку українських біженців

Українські біженці продовжать отримувати базову допомогу в Латвії. Але з 2026 року програму довгострокової підтримки переглянуть.

Даце Мейлія, представниця організації “Gribu palīdzēt bēgēiem” і латвійського бюро Агентства ООН у справах біженців, підтвердила це в ефірі радіо “LSM+”.

Вона підкреслила, що всі деталі плану ще не повністю опрацьовані, але фінансування зміниться з введенням нового бюджету на наступний рік. Це пов’язано з пріоритетами Латвійської Республіки, зокрема зі збільшенням витрат на оборону, що вимагає додаткових вкладень.

Мейлія зазначила, що новоприбулі, особливо з вразливих груп, отримають початкову підтримку від Риги.

Особлива увага буде приділена вивченню латиської мови, яке досі часто проводилося у вигляді окремих проектів з перервами.

“Це необхідно продовжувати”, – впевнена представниця “Gribu palīdzēt bēgēiem”.

Мейлія зазначила, що латвійське суспільство значно змінило своє ставлення до біженців з 2015 року, коли їх кількість в країні була мінімальною.

“Сьогодні ми стикаємося з новими викликами, серед яких особливо виділяється поляризація думок про біженців”, – визнала вона.