В Україні завершилася програма “Зимова єПідтримка”: підсумки

Прийом заяв на виплати за програмою “Зимова єПідтримка” завершився: можливість отримати 1 000 гривень отримали 14,4 мільйона українців.

Про це проінформувала пресслужба Міністерства економіки.

Зазначається, що ця програма стала наймасовішою фінансовою підтримкою населення в історії України.

У відомстві повідомили, що 12,7 млн громадян отримали кошти шляхом прямого звернення до додатку “Дія”, банків або “Укрпошти”. Ще 1,7 млн – через списки Міністерства соціальної політики: пенсіонери, інваліди, жителі прифронтових регіонів.

Відомо, що з отриманих грошей за період дії програми громадяни витратили 8,6 мільярда гривень.

Найчастіше ця тисяча була витрачена на комунальних послуги (57%). Також українці витрачали на мобільний зв’язок, харчування та ліки.

Незважаючи на закриття прийому заявок, виплати за програмою триватимуть доти, доки не будуть опрацьовані всі заявки. Кошти можна буде використати до кінця 2025 року.

Європа обмірковує оборону без США: чи готовий ЄС до силового стримування Росії

Після обрання канцлером Німеччини Фрідріха Мерца та його відвертих заяв про те, що Європа має зміцнити власну обороноздатність, заговорили про реальну можливість, за якої країни ЄС самостійно забезпечуватимуть військове прикриття.

Паралельно Дональд Трамп у Вашингтоні не виключає скорочення зобов’язань США перед НАТО, тим самим даючи сигнал, що американська допомога може виявитися не гарантованою. Президент Франції Емманюель Макрон також підтримав прагнення до “стратегічної автономії” Європи. Виникає питання: як саме ЄС планує укріпити сили, аби в разі загострення протистояти російському виклику?

Чому звичних армій Європі недостатньо

За офіційними даними, сукупно європейські держави, що входять до НАТО, мають близько 80 сухопутних бригад та певну кількість авіа- й морських з’єднань. На перший погляд, це доволі значна сила, яка подекуди перевищує навіть чисельність регулярних російських наземних підрозділів. Водночас фахівці вказують, що лише “цифр” тут замало. Адже для проведення масштабних наступальних або стримувальних операцій потрібні так звані допоміжні компоненти – розвідка, авіатанкери, супутники, радіоелектронна боротьба тощо.

1. Розвідувальні літаки та безпілотники

Європейським військовим суттєво бракує сучасних систем ISR (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Це і пілотовані літаки-розвідники, і безпілотні комплекси, які дозволяють відстежувати рух цілей на великих відстанях.

2. Танкери-заправники

Без них авіація країн ЄС не зможе виконувати тривалі вильоти на велику глибину. США, зі свого боку, мають сотні “повітряних заправників”, тоді як європейські ВПС – лише десятки.

3. Власне космічне угруповання

Штати мають тисячі супутників, серед яких чимало військово-призначених. У Європи – лише кількасот власних апаратів, до того ж розрізнених серед різних країн, що ускладнює їхню взаємодію.

4. Спеціалізована авіація з придушення ППО

У Сполучених Штатів є близько сотні EA-18G Growler та інші платформи, які вміють глушити ворожі радари. У Європі – фактично одиниці Tornado ECR в Німеччині та Італії. Саме ці “машини” SEAD/DEAD (Suppression/Destruction of Enemy Air Defenses) проводять найризикованіші місії, без яких складно використати увесь потенціал винищувачів і бомбардувальників.

“Стратегічна автономія” vs. реальність

Заклики Фрідріха Мерца про якнайшвидше “звільнення від американської опіки” і підтримка Макроном “стратегічної автономії” вказують на бажання Європи перестрахуватися від можливого виходу США з НАТО. Такий проєкт, на думку аналітиків, потягне за собою десятки років і витрати у сотні мільярдів євро. Для європейських країн, які звикли до американського ядерного “зонтика” і величезного фінансування Пентагону, це означатиме значне збільшення оборонних бюджетів і розгортання масштабних науково-виробничих програм.

1. Витрати та соціальний спротив

ЄС уже зараз має безліч внутрішніх викликів – від енергетичної кризи до міграційного питання. Витрачати додатково 2–3% ВВП на оборону (а дехто пропонує й 4–5%) викличе нерозуміння серед частини європейського електорату.

2. Поглиблення військово-технічної інтеграції

Щоб вийти на рівень самостійних військ з “повним циклом” можливостей, необхідно уніфікувати системи закупівель, стандарти, логістику. Зараз же в межах Європи існують різні підходи: французька автономна лінія, німецько-польське бачення і т. д.

3. Модернізація авіаційно-космічного сектору

Без “космосу” та “розвідки з повітря” повноцінна протидія Росії – складне завдання. Тож ЄС слід інвестувати в супутникові угруповання, комплекси радіоелектронної боротьби, літаки-заправники тощо.

Російський чинник: наскільки європейці переважають?

Чисто кількісно-номінальна перевага Заходу над РФ у танках, винищувачах і навіть у кораблях існує. Проте Москва теж володіє великим запасом ядерної зброї, а також має серйозний досвід традиційної наземної війни (хоча й послаблений нинішньою зношеністю техніки та втратами). Головний акцент для російської стратегії – можливість використання тактичної ядерної зброї, якщо відчує загрозу собі.

При цьому Європі бракує, як уже зазначалося, “спеціалізованих можливостей” (enablers). Самі по собі додаткові дивізії чи фрегати – це добре, але якщо не підсилити системи розвідки (ISR) або подавлення ППО (SEAD/DEAD), безпечна робота сухопутних сил чи авіації у зоні російських С-400 чи “Панцирів” ускладниться.

Можлива роль України та східного флангу

Українська армія, яка за роки війни з РФ накопичила унікальний бойовий досвід, стала важливим “полігоном” для випробувань дронів, систем РЕБ, сучасних далекобійних артснарядів. У тому числі США за каденції Джо Байдена передали українцям окремі системи (протирадіолокаційні ракети, глушники), що дало змогу ЗСУ частково випробувати місії SEAD/DEAD на практиці.

Уявімо, що ЄС почне інвестувати в український оборонпром чи залучить українських фахівців, які мають досвід боротьби з російськими системами РЕБ і ППО. Це могло б стати внеском у формування європейських “сил спеціалізованих можливостей”. Також східноєвропейські країни (Польща, Балтія) – чиї армії найбільше сконцентровані на протидії РФ – можуть на практиці оцінити, чого саме їм бракує, зважаючи на український досвід.

Чи встигнуть європейці переозброїтися

Якщо Вашингтон, під впливом політики Трампа, раптом скоротить роль у НАТО, Європа може опинитися перед нагальною потребою нарощувати озброєння за “прискореною програмою”. Передусім їй доведеться:

Налагодити виробництво безпілотників ISR, закупити або розробити власні системи на кшталт американських MQ-9 Reaper;

Придбати сотні літаків-заправників (замало кількох десятків, які нині є в ЄС);

Посилити “космічний флот” (розвідсупутники, комунікаційні апарати);

Збільшити кількість літаків SEAD/DEAD (або надати чинним істребителям можливість нести протирадіолокаційні ракети й системи РЕБ).

Це потребуватиме величезних коштів і часу. П’ять років? Десять? Навіть більше. На додачу слід узгодити, як ці системи будуть інтегровані між державами ЄС, щоб вони не дублювалися нескоординовано.

Риторика Фрідріха Мерца і Емманюеля Макрона про швидке досягнення “самодостатності” Європи в обороні відображає наростаюче усвідомлення: якщо Америка втратить інтерес до НАТО чи зосередиться на інших “фронтах”, континент лишиться сам на сам із Росією. Хоча європейські країни і не бракує солдатів та техніки, їм конче бракує тих “тонких” систем – від авіатанкера до супутника, – які на практиці роблять сучасну війну керованою й ефективною.

Почати треба, ймовірно, зі створення спільних програм розвідки, спостереження, зв’язку й придушення ППО. Такий крок дозволить поступово будувати реальний колективний щит без надмірної залежності від Пентагону. Однак це проєкт на покоління й великі гроші.

Чи вистачить у Європи волі й ресурсів для нього? Зважаючи на можливі політичні розбіжності всередині ЄС та тиск інших пріоритетів (наприклад, соціальних), відповідь не така очевидна. Але сигнали з Берліна й Парижа недвозначні: Європа усвідомлює, що мир може бути крихким, а час на переозброєння – вже зараз, якщо є наміри бути гравцем, а не полем бою в глобальному протистоянні.

У ТЦК після проходження медогляду помер 48-річний чоловік: деталі

Учора, 2 березня, у районному військкоматі Кременчуцької області помер чоловік, розпочато перевірку.

Про це повідомляє Полтавський Територіальний центр комплектування (ТЦК).

Згідно із заявою, українця, 1977 року народження, доставили до військкомату о 10:20 ранку. Його особу встановили і направили на військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. Після цього чоловік залишився на території центру в очікуванні відправки на підготовку до служби.

Однак, за словами працівників ТЦК, приблизно о 17:40 стан його здоров’я погіршився, він зблід і втратив свідомість. Військовослужбовці викликали швидку допомогу, але вже за годину лікарі констатували смерть чоловіка.

За медичними даними, призовник помер від гострої серцевої недостатності. На місце події викликали поліцію, яка не виявила жодних протиправних дій з боку воєнкомів.

У місцевому ТЦК також заявили, що слідів фізичного насильства або тілесних ушкоджень не виявлено.

Зазначається, що організація призначила офіційне розслідування для з’ясування всіх обставин і передумов інциденту.

Із літа РФ почне запускати по Україні по 500 БПЛА за ніч – заступник голови ГУР

Росіяни планують до середини року почати запускати по Україні одночасно 500 безпілотників.

Про це заявив заступник голови Головного управління розвідки (ГУР) України Вадим Скібіцький.

За його даними, окупанти значно збільшили виробництво різних типів дронів. Зокрема, якщо у 2023 – на початку 2024 року Київ знав тільки типи “Шахед”, “Герань-1” і “Герань-2”, то зараз цих типів стало ще більше, “які не завжди можна перерахувати на пальцях однієї руки”.

Скібіцький сказав, що насправді всі вони загалом просто перевантажують українську систему ППО, оскільки дуже складно відрізнити, де безпілотник летить із бойовою частиною, а де – без.

Заступник голови розвідки попереджає, що ворог планує збільшити кількість майданчиків, з яких він запускатиме дрони на територію України, і, за розрахунками, якщо всі їхні плани буде реалізовано в першому півріччі, вони зможуть запускати одночасно близько 500 БПЛА.

Відомо, що наразі країна-агресор проводить атаки 150-200 безпілотниками одночасно, включно з розвідувальними і хибними.

УЗ створила нову компанію: персонал уже пройшов навчання

Укрзалізниця запустить до кінця 2025 року новий підрозділ – Локомотивну компанію, яка координуватиме й оптимізуватиме роботу локомотивних заводів.

Про це написав Олександр Перцовський, голова ради директорів УЗ, після поїздки в депо Одеської залізниці.

За його словами, цього року організація розпочне повномасштабну діяльність “Локомотивної компанії” УЗ. До неї увійдуть локомотивні склади, буде централізована координація, оптимізація процесів, додаткове завантаження сильніших складів, поліпшення логістики.

Перцовський зазначив, що всі три склади працюють з поповненими колективами, чим він дуже задоволений.

Він додав, що депо імені Тараса Шевченка в Смілі є тепловозним депо для неелектрифікованих ділянок. Компанія тепер самостійно володіє виробництвом запасних частин, які раніше поставлялися з країни-агресора.

А в Знам’янці, як стверджує голова правління УЗ, розглядається потенційна база для нових двосистемних машин, і персонал уже пройшов попереднє навчання.

Масова загибель бійців ЗСУ на шикуванні: окупанти запустили “Іскандер” за наводкою

У Самарі (раніше Новомосковськ) Дніпропетровської області 1 березня ворожа ракета “Іскандер” поцілила по полігону українських військових.

Про це заявив глава Сухопутних військ Михайло Драпатий.

За його словами, під час шикування сталася жахлива трагедія, яка забрала життя багатьох бійців. Він висловив щирі співчуття сім’ям і побратимам загиблих.

Українські пабліки повідомляли, що внаслідок цього інциденту загинуло близько 50 захисників.

Воєначальник зазначив, що війна вимагає швидких рішень, відповідальності та нових стандартів безпеки, інакше країна втрачатиме більше, ніж здобуватиме.

Драпатий уточнив, що зараз триває розслідування обставин трагедії, додавши, що вимагатиме суворого покарання тих, хто через 3 роки війни продовжує недбало і формально виконувати свої обов’язки, тих, хто “затягує” військових у застарілі процедури, нехтуючи їхньою безпекою.

На його думку, вищі особи намагатимуться приховати правду за бюрократією.

Раніше про приліт писав і колишній депутат Ігор Мосійчук, стверджуючи, що удару було завдано за наведенням розвідувального БПЛА ворога, а в загибелі солдатів винні конкретні офіцери.

Велика Британія і Франція пропонують Україні припинити вогонь на один місяць

Франція і Велика Британія запропонували часткове припинення вогню між Москвою і Києвом терміном на один місяць.

Про це сказав французький президент Еммануель Макрон в інтерв’ю газеті Le Figaro під час саміту в Лондоні.

Він уточнив, що припинення вогню не поширюватиметься на наземні бої, але охоплюватиме повітряні та морські атаки, а також енергетичну інфраструктуру.

Макрон зазначив, що в разі наземних обстрілів буде дуже важко перевірити, чи тривають бойові дії на передовій.

На другому етапі, за його словами, на допомогу ЗСУ можуть бути спрямовані європейські сухопутні війська, але найближчими тижнями в Україні не буде миротворчих сил.

Президент Франції вважає, що питання полягає в тому, як мир використає цей час, щоб спробувати досягти припинення вогню, початку переговорів, які триватимуть кілька тижнів.

Він додав, що щойно мирну угоду буде підписано, відбудеться розгортання миротворців.

Тим часом український лідер Володимир Зеленський заявив журналістам у Лондоні, що він обізнаний про цей план.

Інформаційна атака з Болгарії: проросійський спікер про відносини Росії та США

Проросійські пропагандисти продовжують транслювати кремлівські меседжі, намагаючись представити Росію як державу, що нібито захищається, а Україну – як “нацистський режим”.

Черговий приклад подібної риторики продемонстрував генеральний секретар “Міжнародного руху русофілів” Микола Малинов, який у ефірі болгарського телеканалу “Болгарія 24” висловив низку антиукраїнських та антизахідних тез.

Малинов стверджує, що його організація, яку він називає “найбільшою неправозахисною в Болгарії”, має на меті “будувати мости” між Болгарією та Росією. Він прямо закликає болгарські політичні сили “не маргіналізуватися”, а налагоджувати відносини з Москвою. Такі заяви повністю співзвучні кремлівській риториці, яка намагається розширити свій вплив у Європі, використовуючи проросійські організації як інструмент гібридної війни.

Проросійський діяч також намагається представити перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США як вигідну для Росії. Він стверджує, що американський політик нібито може припинити допомогу Україні, що, за його словами, “допоможе Росії досягти стратегічних цілей”.

Також Малинов повторює класичні тези російської пропаганди про “глибинну державу”, що керує США, намагається представити війну проти України як “боротьбу проти нацизму” та повторює пропагандистські кліше про “захист російськомовних”.

Окрему увагу пропагандист приділяє дискредитації української влади та особисто президента України Володимира Зеленського. Він безпідставно називає політика “військовим злочинцем” і повторює типові російські фейки про “переслідування російськомовних” та “знищення православної церкви”.

Такі заяви є спробою виправдати агресію Росії проти України та створити враження, що повномасштабне вторгнення було “необхідним”. Насправді ж міжнародні організації неодноразово підтверджували, що саме Росія порушує міжнародне право, вчиняючи воєнні злочини та систематично атакуючи цивільне населення України.

Проросійські пропагандисти, такі як Малинов, продовжують поширювати наративи Кремля з метою розколу західних країн та створення сумнівів у необхідності підтримки України. Вони намагаються представити війну як конфлікт між “двома рівними сторонами”, хоча насправді саме Росія є країною-агресором, що порушує суверенітет України та міжнародне право.

США ведуть таємні переговори про перезапуск “Північного потоку – 2” – Bild

Протягом кількох тижнів у Швейцарії ведуться секретні переговори про перезапуск “Північного потоку – 2”.

Про це йдеться у виданні Bild з посиланням на джерела.

У центрі переговорів перебуває колишній посол США в Німеччині, а нині радник президента США Дональда Трампа Річард Гренелл. Повідомляється, що він здійснив кілька неофіційних візитів до Швейцарії, щоб провести переговори з росіянами щодо газопроводу.

Згідно зі статтею, це демонструє масштаб зближення Трампа з Кремлем, оскільки команда американської адміністрації розглядає трубопровід “як стратегічний актив, який можна використовувати в переговорах про мир в Україні”.

Якщо угода відбудеться, Вашингтон буде виступати посередником у постачанні російського газу, спрямовуючи природний ресурс у Мекленбург-Передню Померанію по “Північному потоку-2”.

Автор пише, що німецька влада не знає про ці зустрічі, а сам Гренелл заперечує свою причетність до бесід. Однак для реалізації цього США мають зняти санкції проти Росії, а Німеччина – дозволити транспортування газу покупцям у Європі.