США та Іран не змогли домовитися про припинення конфлікту

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що тривалі переговори з Іраном не дали результату у вигляді угоди про повне припинення конфлікту.

Про це він повідомив на прес-конференції за підсумками переговорів.

У суботу, 11 квітня, в Ісламабаді відбулися тристоронні переговори між представниками США та Ірану, в яких Пакистан виступав у ролі посередника.

Венс повідомив, що в ході переговорів американські представники провели кілька значущих бесід з представниками Ірану.

Однак, як він зазначив, негативним моментом стало те, що ці переговори не привели до угоди про повне припинення конфлікту.

“Погана новина в тому, що ми не дійшли згоди. І я вважаю, що це набагато гірша новина для Ірану, ніж для Сполучених Штатів Америки. Отже, ми повертаємося до США, не досягнувши угоди”, – додав Венс.

Зеленський прокоментував угоду між США та Іраном

Президент України відреагував на угоду між США та Іраном про тимчасове перемир’я на два тижні.

Володимир Зеленський написав про це в Telegram.

“Припинення вогню – це правильне рішення, що веде до закінчення війни. Це збереження життя людей, відмова від руйнування міст і сіл, можливість для електростанцій та іншої інфраструктури нормально працювати, а отже, це час та необхідні умови, щоб дипломатія могла дати результат”, – написав він.

Президент заявив, що Україна незмінно виступає за припинення бойових дій у конфлікті, який Росія веде в Європі, а також за встановлення миру на Близькому Сході та в Перській затоці.

Зеленський заявив про готовність України до симетричної відповіді у разі, якщо Росія припинить свої атаки. За його словами, це може стати ключем до створення умов для майбутніх угод. Президент також підкреслив важливість дипломатичних зусиль США в цьому питанні.

“Протягом цих тижнів Україна допомагає захищати життя на Близькому Сході та в Затоці. Українські експертні військові команди продовжать працювати в регіоні заради подальшого розвитку безпекових спроможностей”, – зазначив глава держави.

Він підкреслив, що стабільність у цьому регіоні вкрай важлива, оскільки безпека тут безпосередньо впливає на глобальну економіку та рівень життя людей у всьому світі.

У повідомленні наголошується на важливості забезпечення безпеки та врахування інтересів усіх народів під час формування післявоєнних умов. Зеленський особливо виділив захист свободи судноплавства в Ормузькій протоці як ключове питання.

Президент наголосив, що для забезпечення сталого прогресу необхідні узгоджені та рішучі заходи з боку світової спільноти, які зміцнять глобальну безпеку.

Сибіга запропонував допомогу у відкритті Ормузької протоки

Україна здатна сприяти звільненню Ормузької протоки завдяки своєму військовому досвіду.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із такою заявою на міжнародній зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, що була організована Великою Британією.

Сибіга нагадав про нещодавнє історичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Близького Сходу. Під час цього візиту було укладено довгострокові двосторонні договори про безпеку з Саудівською Аравією та Катаром.

“Більше не існує ізольованих регіональних конфліктів. Бойовий досвід України цінний для Близького Сходу. Глобальна безпека є взаємопов’язаною”, — підкреслив глава МЗС.

Андрій Сибіга вказав на прямий зв’язок між подіями в Ормузькій протоці та діями Росії проти України. Він наголосив, що Іран переслідує ті самі цілі, що й Росія в Чорному морі, а саме: дестабілізувати світові ринки та чинити тиск на інші країни.

Міністр наголосив, що Україна також зацікавлена у стабільності світових ринків. Росія не повинна використовувати нестабільність на Близькому Сході для продовження конфлікту на довгі роки.

“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, — зазначив глава МЗС.

Війна в Ірані грає на руку Росії та становить загрозу для України — Зеленський

Росія виграє економічно завдяки зростанню цін на нафту та пом’якшенню санкцій. Водночас США можуть зосередитися на Близькому Сході та зменшити військову допомогу Україні.

Президент України зробив цю заяву в інтерв’ю “Axios”.

Зеленський також висловив занепокоєння можливими складнощами у постачанні озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони.

“Я не просто занепокоєний — я впевнений, що такі виклики будуть”, — зазначив президент.

Володимир Зеленський поінформував лідерів близькосхідних держав про дані розвідки, що стосуються російської допомоги Ірану. Йшлося про можливе надання цілевказівки для атак на американські та союзні бази в регіоні.

За його словами, є підстави вважати, що Росія надавала Ірану супутникові знімки військових об’єктів у Саудівській Аравії, Катарі, Йорданії та ОАЕ. Крім того, припускається, що Росія ділилася з Іраном досвідом використання FPV-дронів у бойових умовах.

Глава держави наголосив на тому, що Україна звернулася до країн регіону із закликом до якнайшвидшого завершення конфлікту та пошуку шляхів мирного врегулювання.

Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого тиску з боку адміністрації Дональда Трампа, який може стосуватися територіальних поступок після завершення конфлікту в Ірані.

Він наголосив, що Україна не ініціювала конфлікт і не повинна нести відповідальність за його завершення, а виведення українських військ може створити ризики для безпеки країни.

Президент зазначив, що мирні переговори затримуються через те, що США зараз зосереджені на ситуації в Ірані.

Ціни на дизельне паливо в Україні майже зрівнялися із середньоєвропейськими

Станом на 26 березня 2026 року на українському ринку палива тривають значні коливання цін. Через конфлікт на Близькому Сході світові ціни на нафту марки Brent почали зростати ще на початку березня, перевищивши психологічні позначки.

Про це повідомляє “Комерсант український”.

Через повну залежність України від імпорту будь-яка зміна цін на європейських біржах одразу ж позначається на вартості палива на місцевих автозаправних станціях.

В останні місяці ціни на дизельне паливо стрімко зростають не тільки в нашій країні, але й у державах Європейського Союзу. Хоча український ринок поки що реагує на ці зміни з деяким запізненням, він швидко наближається до європейських показників.

На кінець березня 2026 року ціна в 1,69 €/л наближається до середнього показника по ЄС, який становить 1,84 €/л.

Фахівці стверджують, що різкий стрибок цін на дизельне пальне в Україні пов’язаний, серед іншого, з проблемами в логістиці та військовим конфліктом.

“На сьогодні 100% пального ми імпортуємо і тому залежимо, перш за все, від ціни країни походження. На сьогодні ми отримуємо пальне з декількох європейських країн. Це Литва, Польща, Румунія, Словаччина, трохи Болгарія. І залежно від того, які ціни на пальне в цих країнах, ми отримуємо свою ціну і плюс вартість логістики, доставки”, – розповів економіст Андрій Новак.

Новак наголошує, що зростання цін на паливо стало глобальним явищем, і Україна не стала винятком. Незважаючи на те, що логістичні ланцюги вже налагоджені, наша країна безпосередньо залежить від вартості палива у ключових постачальників.

“Оскільки світова тенденція через зростання світової ціни на нафту в тому, що пальне зросло практично по всьому світу, навіть у Сполучених Штатах Америки, які ніби є самодостатні у виробництві і переробки нафти, але по всьому світу підняли ціни на пальне і тому це не оминуло і Україну”, – сказав експерт.

Дизельне паливо в Україну надходить переважно з Польщі та Румунії, які є ключовими хабами для поставок палива з різних країн, зокрема зі США. Крім того, частина поставок здійснюється морським транспортом через порти Дунаю, зокрема грецькі та болгарські.

Також на українському ринку представлена продукція з Литви, Німеччини та Австрії. Дизельне паливо з Німеччини та Австрії в основному надходить у західні регіони країни.

У зв’язку з підвищеним попитом та обмеженими логістичними можливостями іноді виникають парадоксальні ситуації: оптова ціна на паливо в Європі знижується, тоді як в Україні вона продовжує зростати через затори на кордонах та брак вільних бензовозів.

За офіційними прогнозами на квітень 2026 року, очікується, що ціни на дизельне паливо залишаться високими, хоча не виключається ймовірність їх подальшого зниження.

“Практика показує, що повернення цін до повного, до якогось кризового моменту, не буває. Тому розраховувати, що у нас ціна повернеться до початку іранської війни – я б не сподівався на таке, але певний відкат може бути, тільки після того, коли серйозно опуститься світова ціна на нафту і стабілізується на нижчих показниках, ніж є зараз”, – підкреслив Андрій Новак.

Експерти прогнозують, що вартість нафти коливатиметься в межах 95–105 доларів за барель. Оскільки Україна закуповує пальне, орієнтуючись на європейські індекси (Platts), ціни на пальне на українських автозаправних станціях безпосередньо залежатимуть від вирішення конфлікту на Близькому Сході.

Пентагон може перенаправити частину зброї для України на Близький Схід – WP

Пентагон вивчає можливість перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід. Це пов’язано з тим, що конфлікт з Іраном вичерпує запаси критично важливих боєприпасів США.

Про це пише The Washington Post.

Незважаючи на те, що остаточне рішення поки не прийнято, цей крок стане демонстрацією посилення компромісів, які потрібні для продовження війни з Іраном. Центральне командування США вже завдало понад 9 тис ударів протягом менш ніж чотирьох тижнів бойових дій.

Джерела стверджують, що серед озброєння, яке може бути перенаправлене з України, є ракети-перехоплювачі для систем ППО. Вони були замовлені в межах програми НАТО PURL, яка стартувала минулого року. Ця програма передбачає закупівлю американської зброї для Києва країнами-партнерами.

Програма PURL сприяла постачанню спеціалізованого військового обладнання до Києва, незважаючи на припинення значної частини прямої підтримки Пентагону в галузі безпеки з боку адміністрації Трампа.

У заяві представник Пентагону підкреслив, що Міністерство оборони забезпечить американські війська та їхніх союзників усім необхідним для успішного ведення бойових дій і досягнення перемоги. При цьому він утримався від подальших коментарів.

Посолка України в США Ольга Стефанішина заявила, що Київ інформує своїх партнерів про свої потреби, особливо в галузі протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що в умовах війни країна переживає “період значної невизначеності”.

Представник НАТО ухилився від відповіді на питання про те, чи обізнаний альянс про можливе перенаправлення американської зброї і чи викликає це у нього побоювання. Однак у своєму листі він підкреслив, що країни-учасниці продовжують вносити кошти в PURL і поставки техніки в Україну не припиняються.

З минулого літа в рамках цієї ініціативи було поставлено 75% ракет для зенітних комплексів Patriot в Україні, а також практично всі необхідні боєприпаси для інших систем протиповітряної оборони.

Основні європейські союзники України взяли на себе провідну роль у наданні фінансової допомоги та постачанні озброєння після того, як Дональд Трамп вступив на посаду президента США.

Двоє європейських дипломатів висловили занепокоєння тим, що з моменту початку операції США проти Ірану 28 лютого Вашингтон стрімко витрачає свої боєприпаси. Це може вплинути на виконання європейських замовлень і порушити поставки американських систем в Україну в рамках програми PURL.

Одне джерело, обізнане з внутрішніми розрахунками Пентагону, повідомило, що поставки до PURL, можливо, триватимуть, однак майбутні поставки можуть не включати системи протиповітряної оборони. Це пов’язано з тим, що США прагнуть поповнити власні запаси та запаси союзників у Перській затоці.

Пентагон може відкласти або повністю змінити напрямок американських поставок, якщо цього вимагатиме військова ситуація. Однак перед такими діями він зобов’язаний поінформувати законодавців. Про це повідомив представник американського оборонного відомства.

За інформацією двох американських посадовців, 23 березня Пентагон поінформував Конгрес про плани перенаправити близько $750 млн, виділених країнами НАТО в рамках програми PURL, на поповнення запасів американських збройних сил замість відправки додаткової допомоги Україні.

Одне з джерел підкреслило, що залишається незрозумілим, чи усвідомлювали європейські країни-учасниці ініціативи, яким чином витрачаються ці кошти.

Чому Трамп відмовляє Зеленському в “дроновій угоді”

Президент України Володимир Зеленський уже кілька разів пропонував адміністрації Дональда Трампа поділитися українським досвідом у сфері безпілотних технологій. Ідея виглядала логічною: Україна стала світовим полігоном для дронової війни, накопичила унікальний досвід застосування, а американські військові могли б отримати доступ до цих напрацювань. Однак відповідь Вашингтона щоразу була не просто стриманою, а подекуди – різкою. Трамп неодноразово відмовляв Києву, і це змушує замислитися: чому США не зацікавлені в угоді, яка на перший погляд виглядає вигідною для обох сторін?

Щоб зрозуміти позицію Вашингтона, варто розділити два поняття: досвід застосування дронів і їхнє виробництво. В першому Україна справді досягла значних успіхів. Жодна армія світу не має такого обсягу практичних даних про використання FPV-дронів, оптоволоконних апаратів, далекобійних безпілотників у реальних бойових умовах. Цей досвід справді є унікальним і становить інтерес для будь-якої країни, яка готується до сучасної війни.

Але проблема полягає в іншому. Те, що в Україні називають “виробництвом дронів”, насправді є переважно складанням з імпортних компонентів. І ключове джерело цих компонентів – Китай. Українські виробники дійсно створили низку вдалих конструкторських рішень, адаптували китайські комплектуючі під специфічні бойові завдання, знайшли способи підвищити дальність польоту, захист від систем РЕБ та ефективність ураження. Однак основа – двигуни, контролери, системи наведення, камери – залишається китайською.

Саме цей фактор робить пропозицію Києва обміняти “дронові технології” на американські ракети проблемною для Вашингтона. Адже якщо США погодяться на такий обмін, це фактично означатиме, що вони визнають: ключові технології для сучасної війни належать Китаю, а американська оборонна промисловість неспроможна запропонувати нічого кращого. Для адміністрації, яка зробила курс на відновлення технологічного лідерства США однією зі своїх головних тем, це було б політично неприйнятним рішенням.

Більше того, якщо Вашингтон захоче налагодити масове виробництво дронів із китайських компонентів, він може це зробити і без участі України. Американські компанії мають прямий доступ до тих самих ринків, тієї самої компонентної бази. Посередництво Києва в цьому питанні не є критичним.

Але за цим стоїть і глибша проблема. Весь світ сьогодні живе на китайських деталях для безпілотників. Це не українська особливість – це глобальна залежність, яку США намагаються подолати. Адміністрація Трампа взяла курс на створення повного циклу виробництва дронів усередині країни, без опори на імпортні компоненти. Мета – позбутися залежності від Китаю, який у разі загострення відносин може перекрити постачання.

У цій стратегії Україні відводиться інша роль. Не як виробнику, а як випробувальному полігону. Американські оборонні компанії зацікавлені в тому, щоб тестувати свої новітні зразки в реальних бойових умовах – і тут український досвід справді незамінний. Але передавати технології, які базуються на китайській компонентній базі, або обмінювати їх на високотехнологічне озброєння – це зовсім інший рівень відносин, на який Вашингтон поки не готовий.

Для України це означає, що дронова дипломатія має свої обмеження. Накопичений досвід – це важливий актив, але його недостатньо, щоб змусити США переглянути свої пріоритети. Поки українське виробництво дронів залишається складанням з китайських компонентів, Вашингтон не сприйматиме його як стратегічне партнерство. І поки Китай залишається основним постачальником електроніки для безпілотників, американські інтереси лежатимуть не в площині обміну технологіями, а в площині створення альтернативи, незалежної від Пекіна.

Таким чином, відмови Трампа – це не просто дипломатична незручність, а віддзеркалення глибокої технологічної реальності. Україна має унікальний досвід, але не має власної компонентної бази. США мають ресурси, але не хочуть визнавати залежність від китайських технологій. І поки ця диспропорція зберігається, “дронова угода” залишатиметься тим, чим вона є зараз – ідеєю, яка не знаходить практичного втілення.

Зеленський доручив Умєрову приділити увагу Ормузькій протоці

Президент Володимир Зеленський 20 березня провів зустріч із секретарем Національної ради з безпеки та оборони Рустемом Умєровим. Обговорювалися підсумки переговорів на Близькому Сході.

Про це він написав у своєму дописі в Telegram.

Президент повідомив, що фахівці активно співпрацюють з п’ятьма країнами для боротьби з безпілотниками типу “шахед”. У межах цієї взаємодії проводяться експертні аналізи та надається сприяння в удосконаленні захисних механізмів.

“Є додаткові запити від інших держав. Також щодо двох напрямків у регіоні є запити від американської сторони про експертну підтримку для їхніх військових. Опрацьовуємо запити і європейських партнерів, чиї сили базуються в цьому регіоні. Україна зацікавлена у якнайшвидшій та надійній стабілізації навколо Ірану — це має глобальне значення з точки зору стану ринків нафти та газу, а отже, цінової ситуації, зокрема у Європі та Україні”, — зазначив гарант.

Президент заявив, що не можна допустити жодного успіху терористичної діяльності іранського режиму, який давно співпрацює з Росією. Терористи не повинні мати можливості диктувати долю людям і державам по всьому світу.

Зеленський наголосив, що обговорювалися варіанти міжнародної співпраці для забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. Відповідно до доручення президента, Умєров має залучити МЗС України та військових для аналізу існуючих міжнародних ініціатив, пов’язаних з Ормузькою протокою, та оцінки готовності країн брати участь у місіях зі стабілізації ситуації.

“Найближчим часом очікую на конкретні результати оцінки. Важливо, що глобальне значення України у гарантуванні безпеки та якість української безпекової експертизи для захисту життя визнаються всіма партнерами”, — додав гарант.

Зеленський заявив про “збройний бартер” між Росією та Іраном: деталі

Президент України Володимир Зеленський заявив, що між Росією та Іраном існує так званий збройний бартер, який становить загрозу для безпеки на Близькому Сході.

Про це він розповів в інтерв’ю France Inter.

За словами глави держави, Москва фактично виступає союзником іранського режиму. Він пояснив, що Кремль постачає Тегерану озброєння та фінансує військові програми за рахунок доходів від продажу енергоносіїв, тоді як Іран передає Росії свої технології та безпілотники.

“Він постачає Ірану, і ми це знаємо, наша розвідка це підтверджує. Він вкладає гроші в Шахеди, щоб передати їх Ірану, а іранський режим використовує їх для атак на американські бази. На мою думку, скасування санкцій проти Росії – це недобре”, – заявив президент.

Водночас Зеленський повідомив, що Україна направила своїх фахівців для допомоги Сполученим Штатам у протидії іранським технологіям на Близькому Сході.

“Ми вирішили направити своїх експертів. Саме про це нас попросили, і ми одразу відреагували”, – зазначив він.

Раніше глава держави підтверджував, що на Близький Схід вирушили три групи українських експертів, військових і інженерів. За його словами, Україна передала безпілотники-перехоплювачі та направила команду спеціалістів із дронів для захисту військових баз США в Йорданії.