Китайські квадрокоптери DJI Mavic із самого початку війни стали невід’ємною частиною української армії. Компактні, прості у використанні та недорогі, вони дозволяли швидко проводити розвідку, корегувати артилерійський вогонь та навіть виконувати ударні місії.
Однак навесні 2025 року ситуація змінилася: Китай вирішив різко обмежити експорт своїх безпілотників до України. Фактично, Пекін повністю припинив постачання дронів Києву, хоча й досі активно продає їх до Росії. Як результат, на фронті вже почалася гостра нестача “Мавіків”. Командири українських підрозділів визнають: знайти нові дрони стало складніше, а ті, що вже є, доводиться економити і розподіляти між фронтами. Військові також зазначають, що навіть ті обмежені партії, які іноді надходять, тепер потребують складних логістичних схем, що підвищує їх вартість.
У цій ситуації ЗСУ змушені шукати заміну. Поки що Mavic залишається основним дроном для ближньої розвідки: він стабільний, простий в експлуатації, а головне – у нього надійна система зв’язку та якісна камера. Тому повністю відмовитися від цього типу коптерів армія поки не може. Але вже зараз військові підрозділи намагаються переходити на вітчизняні та альтернативні зарубіжні платформи.
За словами представників Сил безпілотних систем ЗСУ, вже тестуються різні альтернативи. Вітчизняні моделі “Шарк”, “Мамба”, “Валькірія” та “Лінза” почали поступово заміщати Mavic у виконанні певних завдань. Проте вони поки що не мають такого масового виробництва і налагодженої логістики, як у китайських дронів.
На додаток, Міноборони намагається спростити закупівлю безпілотників на рівні бригад. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що процес поки йде важко: деякі підрозділи не мають людей, які могли б ефективно займатися закупівлями, а інші просто бояться брати на себе фінансову відповідальність. Для вирішення цієї проблеми створюється спеціальний маркетплейс DOT Chain Defence, який дозволить командирам самостійно обирати дрони, а держава оплачуватиме закупки.
Водночас у ЗСУ підкреслюють, що будь-який дефіцит Mavic одразу позначається на ефективності розвідки. Вадим Горюшко, директор компанії VPP Invest, пояснює: DJI Mavic – це результат десятиліть інвестицій і технологічного вдосконалення, тому швидко створити повноцінний аналог неможливо. Але ця ситуація має і позитивні наслідки: вона дала поштовх українським виробникам активніше розвивати власні дрони та зменшувати залежність від китайських поставок.
Сьогодні українські підприємства вже здатні виробляти до 4 млн безпілотників на рік, хоча поки що це переважно простіші моделі. Крім того, у 2024 році українські інженери створили перший FPV-дрон, зібраний повністю з вітчизняних комплектуючих, що дозволяє зменшити залежність і в ударному сегменті.
Отже, хоч блокування Китаєм поставок дронів стало серйозним викликом, воно також дало українській армії шанс на прискорений розвиток власних технологій. Перехід на вітчизняні та західні рішення буде болісним, але він цілком можливий і, ймовірно, зробить українську аеророзвідку більш стійкою до зовнішніх загроз. Найближчі місяці стануть вирішальними: українські виробники мають шанс не лише заповнити прогалину, а й зробити країну технологічно незалежною від китайських дронів.
