Росія надала США докази атаки дронів на президента Путіна

У Росії повідомили про передачу США матеріалів, які, як стверджується, доводять спробу України атакувати резиденцію президента Володимира Путіна за допомогою безпілотників.

Про це розповіли в пресслужбі російського Міністерства оборони.

За даними російського міністерства, виявлено документи та носії інформації, які, як передбачається, були захоплені після знищення українського безпілотника засобами протиповітряної оборони Росії в ніч на 29 грудня 2025 року над Новгородською областю.

У столиці Росії заявляють, що безпілотний літальний апарат брав участь у ймовірній терористичній атаці і прямував у бік резиденції президента.

Представники військового аташе при американському посольстві в Москві провели зустріч для передачі даних. Досі американська сторона не надала офіційних коментарів щодо змісту переданих матеріалів або їх оцінки.

Безпілотники атакували нафтопереробні заводи в трьох російських регіонах

Вночі в неділю, 14 грудня, безпілотні літальні апарати атакували нафтопереробні заводи в Ярославлі, Краснодарському краї та Волгоградській області Росії.

Про це пишуть російські медіа.

Губернатор Волгоградської області офіційно підтвердив факт атаки на нафтобазу в місті Урюпінську.

“Зафіксовано осередок загоряння на нафтобазі. Пожежники та оперативні служби, а також співробітники муніципального утворення працюють на місці інциденту. Проводиться евакуація мешканців прилеглих до нафтобази будинків”, – написав Андрій Бочаров.

Місцеві жителі розповіли про вибухи поблизу Афіпського НПЗ в Краснодарському краї Росії, а також про пошкодження в прилеглих будинках.

У селищі Афіпському Сіверського району Краснодарського краю виявлено уламки БПЛА за двома адресами.

“В обох випадках постраждалих немає. За однією з адрес фрагменти БПЛА спричинили спалах на городі приватного домоволодіння, полум’я оперативно загасили. За іншою – в приватному будинку вибило вікна”, – йдеться в повідомленні.

У Ярославлі мешканці зафіксували атаку на нафтопереробний завод ПАТ “Славнефть-ЯНОС”.

Вночі Росія атакувала Україну дронами і балістичними ракетами

Вночі на 26 жовтня російські військові запустили по Україні дві балістичні ракети “Іскандер” і 79 ударних безпілотників різних типів.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Ракети були запущені з Брянської області. Дрони атакували цілі з напрямків Курськ, Міллерово, Орел і Приморсько-Ахтарськ.

Сили оборони України успішно відбили повітряну атаку. В операції були задіяні авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотні системи. Мобільні вогневі групи також взяли активну участь в обороні.

На півночі, півдні та сході України сили протиповітряної оборони успішно нейтралізували 67 ворожих безпілотних літальних апаратів.

Російська армія запустила 223 безпілотники по території України

В ніч на 1 листопада Росія запустила по Україні 223 ударних дрона. Протиповітряна оборона країни збила більшість з них.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

В ніч проти 1 листопада (з 18:30 31 жовтня) ворог здійснив атаку з використанням 223 ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА), включаючи Shahed, Гербера та інші типи дронів. Атака здійснювалася з напрямків Курськ, Міллерово, Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (Російська Федерація) і Гвардійське (ТОТ АР Крим). За даними військових, близько 140 з цих безпілотників були типу “шахед”.

У відбитті повітряної атаки брали участь війська ППО і авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

ЗСУ збили і подавили 206 ворожих безпілотників, включаючи Shahed і Гербера, а також дрони інших типів. Це сталося на півночі, півдні та сході України.​​​​​​​

Свідок у справі Fire Point звинуватив владу у тиску: після його показань ліквідували роту дронів

Юрій Касьянов, офіцер Державної прикордонної служби України та експерт із застосування дронів, повідомив, що після його свідчень у Національному антикорупційному бюро у справі компанії Fire Point роту ударних безпілотників, якою він керував, розформували.

Про це він розповів на власні сторінці у Facebook.

За словами Касьянова, він очолював підрозділ 10-го мобільного загону ДПСУ, який використовував ударні БПЛА на фронті. 2 жовтня він дав показання детективам НАБУ, а вже наступного дня дізнався про розформування підрозділу.

“Рішення про ліквідацію нашого підрозділу було прийнято президентом Володимиром Зеленським, тому що я є викривачем у справі Fire Point і ключовим свідком. 2 жовтня я дав свідчення детективам НАБУ. 3 жовтня вранці було оголошено про ліквідацію підрозділу. Прошу НАБУ забезпечити мені та моїй родині захист за програмою захисту свідків”, – заявив Касьянов.

Fire Point – українська компанія, яка виробляє ракети “Фламінго”. Касьянов стверджує, що підприємство пов’язане з бізнес-партнером президента Тимуром Міндичем і що окремі державні закупівлі продукції компанії були завищеними або необґрунтованими.

“У моїх показаннях є і його (Зеленського – Ред.) прізвище”, – додав військовий і опублікував повістку на допит в НАБУ. У документі йдеться, що Касьянов проходить у справі як свідок.

У Державній прикордонній службі заявили, що рішення про розформування роти ухвалили через “низьку ефективність виконання завдань”, а не через його показання.

Наразі Касьянов перебуває у збірно-пересильному пункті на Рівненщині. За його словами, умови утримання є неналежними, стан здоров’я погіршується, а вихід на вулицю заборонений.

“Мене, старшого офіцера, добровольця з 2014 року, поселили в одній казармі з мобілізованими, не дозволяють вийти, охороняють як ухильника. Мій фізичний стан погіршується з кожним днем. Дейнека (голова Держприкордонслужби – Ред.) мене звідси живим не випустить”, – пише військовий.

Окремим моментом у заяві Касьянова стали його слова про розчарування існуючою в Україні системою, свідчення про СЧЗ побратимів і помилковий вибір у лютому 2022-го.

“Якби повернути історію назад, до “шашликів на травневі”, я б тепер не став готуватися до війни. Не готував би зброю, боєприпаси, дрони, польові запаси продуктів і медикаментів. Не став би воювати з перших хвилин, ночувати в лісі, голодувати, не потрапив би в оточення… Не розробляв би дрони, не будував би виробництво дронів, не створював би підрозділ, не завдавав би ударів по ворогу. Я б посадив сім’ю в машину і, поки ще було можливо, поїхав би з цієї країни. До всіх чортів собачих! Більше тут робити нічого. Тут – рашка”, – написав Касьянов.

Наземні роботи можуть зіграти вирішальну роль у результаті війни в Україні – Forbes

Безпілотники займають все більше простору в небі на фронті російсько-українського конфлікту. У їх тіні обидві сторони все частіше застосовують наземні роботизовані системи.

Про це пише “Forbes”.

В результаті інтенсивного використання БПЛА на фронті виникла так звана “кілл-зона”, що простягається до 25 км вглиб від лінії зіткнення. У цих умовах для мінімізації втрат серед особового складу при доставці необхідних ресурсів на передову доводиться покладатися на безпілотні транспортні засоби.

FPV-дрони не підходять для виведення солдатів з населених пунктів, які вони контролюють. Однак вони ефективні для атак на транспорт, що доставляє боєприпаси і продовольство цим гарнізонам. Обидві сторони прагнуть оточити ворожі села і міста за допомогою дронів, створюючи свого роду облогу. Щоб прорвати цю облогу, доводиться застосовувати наземні роботизовані системи.

В інтернеті з’являється все більше відео, що демонструють використання безпілотних наземних транспортних засобів для доставки провізії на передову як для російських, так і для українських солдатів. Незважаючи на те, що ці роботи так само схильні до атак БПЛА, як і звичайні автомобілі, їх втрата не призводить до загибелі водіїв.

Наземні роботи значно компактніші за традиційні автомобілі, що обмежує їх вантажопідйомність. Однак вони мають перевагу меншої помітності і часто адаптовані для пересування по складних дорожніх умовах, таких як лісові стежки, де керування машиною ускладнене.

Роботизовані наземні комплекси частково вирішують проблему евакуації поранених, яка значно ускладнилася через постійні обстріли з повітря. Коли немає можливості використовувати автомобілі або броньовану техніку для транспортування потерпілого, його можна помістити на спеціально обладнаний наземний комплекс і безпечно доставити в тил.

Автор публікації вказує, що досвід у розробці БПЛА дозволив українським компаніям створити власні моделі наземних безпілотників. В результаті ЗСУ отримали широкий спектр таких роботів, які можуть використовуватися не тільки для логістичних завдань, але і для розмінування, розвідки, а також для безпосередньої вогневої підтримки військ.

Західні союзники надають системи, які доповнюють внутрішні системи в рамках пакетів військової допомоги.

Російська сторона також переймає досвід України в області наземних дронів. У країні були розроблені і впроваджені кілька експериментальних систем, які знаходяться на різних етапах створення, тестування або вже готові до серійного виробництва.

За даними “Forbes”, наземні роботизовані системи поки що залишаються порівняно простими в порівнянні з технологіями безпілотних літальних апаратів, що швидко розвиваються.

“Розробка нових безпілотних наземних транспортних засобів демонструє зростаючий тренд до роботизації бойових дій. Машини все частіше беруть на себе завдання, які раніше виконували люди”, – резюмує видання.

Сучасні системи, незважаючи на свої обмеження, демонструють стрімкий розвиток, що віщує появу нового формату бойових дій, що включає в себе інтеграцію повітряних, наземних і морських дронів. Для обох сторін конфлікту – України та Росії – володіння наземними безпілотниками стане ключовим фактором, який визначить їх стратегічну перевагу на сучасному полі бою і матиме значний вплив на подальшу динаміку війни.

Безпілотники атакували російський газопереробний завод

Безпілотники атакували “ЛУКОЙЛ-Коробковський газопереробний завод”, розташований у місті Котово Волгоградської області Росії, в ніч проти 9 жовтня.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко повідомив про це в телеграм-каналі.

Цей об’єкт відіграє ключову роль у російській нафтогазовій галузі. Він займається переробкою і транспортуванням газового конденсату, а також виробництвом сировини для хімічної промисловості.

Завод є частиною системи постачання палива для внутрішнього ринку Росії, а також для експортних потреб, як підкреслив Коваленко.

Масовані атаки: чому Росія змінила тактику і чого очікувати у вересні

Вересень розпочався для України з найпотужнішого авіаційного тиску з боку Росії за весь час війни. Лише за одну ніч українська ППО збила понад 740 дронів-камікадзе, запущених у кількості більше 800 одиниць.

Такий рекордний обсяг одразу викликав дискусії: чи означає це, що відтепер кожна ніч приноситиме по тисячі ударних безпілотників?

Однак аналіз показує іншу картину. Росії вдалося організувати цей масштабний обстріл не завдяки різкому стрибку виробництва, а завдяки накопиченню запасів протягом попередніх місяців. За інформацією аналітиків, за липень і серпень агресор виробив понад шість тисяч БПЛА, використавши трохи більше чотирьох тисяч. Різниця у кількості дозволила сформувати резерв близько двох тисяч дронів, які були додані до вже накопичених залишків. Саме цей запас і зробив можливим рекордний нічний наліт.

На початку вересня російські війська витратили майже дві тисячі безпілотників, тоді як виробництво за цей же час, також судячи із відкритих джерел, дало лише півтори тисячі нових одиниць. Це означає, що для масованих атак Кремль вимушений розконсервовувати резерви, що автоматично зменшує їхній запас. Станом на середину місяця він оцінюється приблизно у 2,8 тис одиниць – цього достатньо для проведення ще кількох хвиль масштабних атак.

Характерною тенденцією вересня стало прагнення агресора вийти на ритм ударів раз на два-чотири дні. Такий інтервал дозволяє зберігати відчуття постійної загрози, водночас не вичерпуючи ресурс занадто швидко. Для України це означає необхідність бути готовою до повторюваних хвиль атак, які можуть накривати одразу кілька регіонів.

Проте варто враховувати, що подібна стратегія має і слабкі сторони.

По-перше, регулярне використання запасів без суттєвого випередження у виробництві з часом зменшить можливості для “рекордних” обстрілів.

По-друге, накопичення дронів передбачає періоди затишшя, під час яких ППО може відновлювати свої можливості та адаптувати тактику.

По-третє, масштабні атаки дедалі частіше супроводжуються значними втратами дронів – понад 90% з них збиваються. Це означає, що ефект для Кремля поступово знижується, а вартість кожної такої операції зростає.

З огляду на ці фактори вересень дійсно може стати рекордним за кількістю масованих атак, але подібна інтенсивність навряд чи буде довготривалою. Росія намагається створити вигляд невичерпного ресурсу, проте залежність від накопичення та прогнозована періодичність ударів свідчать про те, що стратегічний запас окупантів не безмежний.

Таким чином, головний виклик для України зараз – витримати цей піковий тиск, зберігши ефективність протиповітряної оборони. Якщо вдасться пережити вересневу хвилю, подальші дії Росії, найімовірніше, вже не матимуть такого ефекту масованого терору.

Вночі сили ППО нейтралізували 120 російських дронів

В ніч на 2 вересня Росія атакувала Україну 150 дронами Shahed та іншими типами безпілотників. Сили ППО успішно перехопили та нейтралізували 120 з них.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

З 19:00 1 вересня Україна зазнала атак з боку Росії. Ворог використовував ударні БПЛА типу Shahed та імітаційні безпілотники. Удари були завдані з декількох напрямків: Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ у Росії та Чауда в тимчасово окупованому Криму.

Українські Сили оборони відбивали повітряну атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільних вогневих груп.

За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/придушено 120 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.

У повітряних силах зафіксували 30 влучань безпілотників на дев’яти локаціях, а також уламки збитих дронів на п’яти ділянках.