“Полювання” на тіньовий флот: масштабна операція СБС у Чорному та Азовському морях

Удар по восьми російських танкерах у ніч на 7 липня став не просто черговою влучною операцією Сил безпілотних систем, а яскравою демонстрацією того, як українські дрони ламають логістику окупантів там, де дипломатія та санкції виявилися безсилими. Роберт “Мадяр” Бровді, командуючий СБС, повідомив про “полювання” на судна тіньового флоту РФ в Азовському морі, яке оператори батальйону “Кайрос” 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра” провели з індустріальним розмахом.

Метою стали не випадкові судна, а конкретні одиниці, що забезпечували паливну логістику окупованого Криму. Семеро з них отримали пошкодження або були виведені з ладу: це танкери “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Тети”, “Алексей Саврасов” та “Пенелопа”. Усі вони – це судна класу «річка-море» з дедвейтом близько 7 тис тонн, побудовані в період з 2006 по 2012 роки.

Більшість із цих суден уже перебувають під міжнародними санкціями, зокрема, з боку Великої Британії, Канади, Австралії та Європейського Союзу. Цей факт підкреслює системну проблему санкційної політики: навіть перебуваючи в списках, ці судна продовжували працювати, допоки не стали цілями для українських дронів. Варто зазначити, що операція 7 липня не була поодиноким випадком. За словами “Мадяра”, це лише частина масштабної кампанії: лише за останні 72 години українські безпілотники вразили вже 21 російське судно, зокрема 19 танкерів, а також суховантаж і пором у Керчі.

Ця атака має не лише тактичне, а й стратегічне значення. Адже ці танкери перевозили не нафту для світового ринку, а бензин, дизель та авіаційний керосин – усе те, що безпосередньо живить російську військову машину на півострові та на півдні України. Кожен знищений танкер – це ускладнення логістики, проблеми з пальним для ворожої техніки, авіації та Чорноморського флоту.

Показово, що Україна неодноразово закликала партнерів не лише вводити санкції, але й припиняти будь-яке обслуговування цих суден – страхування, реєстрацію, надання портових послуг. Однак значна частина тіньового флоту продовжує функціонувати, змінюючи прапори та власників. І коли санкційні механізми не спрацьовують, Україна змушена діяти військовими засобами. Як справедливо зауважив командувач СБС, “битва за бензин для Криму триває”. Цей бій показав, що навіть у відкритому морі українські дрони здатні завдавати нищівних ударів по тіньовій інфраструктурі агресора, наближаючи момент, коли ресурсів для ведення війни у ворога залишиться критично мало.

Ця операція також має важливий сигнальний ефект. Вона демонструє, що Україна здатна завдавати системних ударів по критичній інфраструктурі ворога на значній відстані від лінії фронту, використовуючи для цього сучасні технології та скоординовані дії різних підрозділів. Це не просто військовий успіх – це заявка на нову якість ведення війни, де морські дрони стають не екзотичною зброєю, а повноцінним інструментом стратегічного стримування. І поки санкційні механізми залишаються неповними, а тіньовий флот продовжує працювати, Україна демонструє, що має власні інструменти впливу – і вони працюють.

Польща відклала передачу Україні МіГ-29 через суперечку щодо технологій БПЛА

Польща поки що не передала Україні останню партію винищувачів МіГ-29. У Міністерстві оборони країни заявили, що це питання заблоковано через невиконання умов попередньої двосторонньої домовленості.

Про це пише Rzepospolita.

За словами заступника міністра оборони Польщі Цезарія Томчика, Варшава розраховує отримати від Києва технології виробництва та перехоплення безпілотників. Польська сторона вважає український досвід у цій сфері цінним для розвитку власних безпілотних військ.

Томчик заявив, що після доопрацювання угоди питання передачі літаків може бути успішно вирішене. Йдеться про решту польських МіГ-29, термін експлуатації яких добігає кінця.

Затримка з передачею літаків уже викликала політичну суперечку всередині Польщі. Уряд Дональда Туска та президент обмінюються претензіями через рівень інформування про можливу передачу авіації Україні.

У Молдові після нічної атаки на Україну виявили уламки дрона

У Молдові зафіксували порушення повітряного простору безпілотником під час нічної масованої атаки на Україну. Апарат перетнув державний кордон 8 червня близько 00:20 з боку населеного пункту Михайлівка-Лопатна.

Про це повідомили у Міноборони країни.

Після звернення місцевого жителя до поліції оперативні служби виїхали в район села Лопатна. Чоловік повідомив, що бачив у сільській місцевості невідомий літальний апарат, імовірно дрон, який потім вибухнув.

Пізніше на фермерському полі знайшли уламки безпілотника. Територію оточили та взяли під охорону, а виявлені уламки направили на дослідження, щоб встановити походження апарата та обставини інциденту.

За попередніми даними молдавської поліції, постраждалих немає. Спеціалізовані служби продовжують документувати подію та стежити за ситуацією.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Російські війська стали рідше використовувати важку техніку на фронті

Російська армія все рідше застосовує важку бронетехніку на передовій через активність українських безпілотників. Техніка противника швидко стає мішенню після виявлення.

Про це розповів командир розрахунку БПЛА 3-ї окремої штурмової бригади з позивним “Пиць”.

У зоні відповідальності 3-го армійського корпусу українські військові фіксують високу ефективність системи протидії дронам і бронетехніці. Тільки за останній тиждень, за даними підрозділу, було знищено понад три тисячі російських безпілотників.

Військовий зазначив, що остання велика атака із застосуванням техніки на кількох напрямках корпусу відбулася ще в березні. За його словами, всю задіяну техніку було знищено протягом кількох годин, після чого російські підрозділи стали обережніше використовувати бронемашини.

На цьому тлі російські війська частіше намагаються просуватися невеликими піхотними групами, використовуючи укриття та лісосмуги. Однак українські оператори дронів, як стверджують у підрозділі, відстежують такі переміщення та зривають спроби просування.

“Орєшнік” і дефіцит Patriot: чому ворог змінив тактику і що це означає для Києва

Масований ракетний удар, який Росія завдала по Україні в ніч на 24 травня 2026 року, з першого погляду виглядає як черговий акт терору. Однак за звичним для війни гуркотом вибухів і пожежами ховається чітка, брутальна і, на жаль, досить ефективна логіка Кремля. Цю атаку, яку Москва відразу ж назвала “актом відплати” за українські удари безпілотниками по її тилу, можна розділити на дві змістовні частини, кожна з яких має свою мету та адресата. І якщо перша скерована на демонстрацію технологічної загрози, то друга – значно цинічніша – оголює критичну вразливість української протиповітряної оборони, яка з кожним тижнем стає все більш очевидною.

Перша складова удару – застосування новітньої балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”. У ніч на 24 травня ворог спрямував її по місту Біла Церква, що розташоване за 70 кілометрів від столиці. Запуск здійснили з полігону “Капустін Яр” в Астраханській області. За даними моніторингових груп, ракета, яка здатна нести 6 бойових блоків (загалом до 36 ударних елементів), впала в районі гаражного кооперативу. Характер руйнувань підтверджує, що ракета не мала ядерної бойової частини, а шкода була завдана виключно кінетичною енергією важких металевих “болванок”, які з величезною швидкістю впали на землю. Однак, як і в попередніх випадках застосування цього озброєння, суть удару була не у військовому ефекті. Це був чіткий і цинічний сигнал. Для Києва він означає: ми маємо зброю, яку ваші системи ППО наразі не здатні перехопити. Для Європи – стримане, але зрозуміле нагадування про те, що Москва володіє ракетою, яка може нести ядерний заряд і долати будь-які сучасні системи протиракетної оборони. Хоча в українському інформаційному просторі цей епізод часто подають як безглузду атаку болванками по “трьох гаражах”, варто припустити, що в європейських столицях до цього сигналу ставляться значно уважніше.

Значно важливішим і тривожнішим є другий аспект цього удару – масована атака на Київ. Саме тут проявилися системні проблеми, про які останнім часом все частіше говорять військові експерти. Українські моніторингові паблики змушені визнати: система ППО спрацювала не ідеально, і кількість “прильотів” була значною. Навіть за офіційними даними командування Повітряних сил, жодної ракети “Кинджал” та “Циркон” збити не вдалося. А з 30 балістичних ракет “Іскандер” вдалося перехопити лише 11. Причина цього в жорсткій об’єктивній реальності: в Україні спостерігається критичний дефіцит ракет для американських систем Patriot, які є основою протиракетної оборони країни. За повідомленнями західних ЗМІ, наші запаси цих перехоплювачів майже вичерпано. Це – прямий наслідок війни на Близькому Сході, яка спустошила військові склади США. У перші два дні конфлікту з Іраном країни Перської затоки використали більше ракет PAC-3, ніж їх було вироблено за весь 2025 рік. Ресурси, які ледве встигали закривати українські потреби, були перенаправлені на захист інтересів США в іншій точці світу. Це та реальність, яку президент Зеленський окреслив ще на початку квітня: затяжна війна на Близькому Сході призведе до ще більшого скорочення і так невеликих пакетів допомоги.

Фактично, ми стаємо свідками того, як руйнується один із головних міфів цієї війни – про “непробивний купол” над Києвом. Столиця, яка завдяки щільному розташуванню систем ППО вважалася найзахищенішим місцем країни, поступово втрачає цей статус. Росіяни добре розуміють, що вартість прориву української ешелонованої оборони за допомогою масового запуску ракет раніше була надто високою, адже більшість із них збивалася. Тепер, коли в захисників неба стає менше ракет-перехоплювачів, вартість успішної атаки для ворога знижується, а ризик “прильоту” для нас, на жаль, зростає.

Ситуація, що склалася, створює небезпечну динаміку. Кремль тепер має додаткову мотивацію для повторення таких масованих ударів. Адже тепер він може подавати як успішні “атаки відплати”. Кожен такий обстріл – це зручний привід для внутрішньої звітності. Вибухи в столиці, навіть якщо вони не мають стратегічного військового значення, дають російському керівництву потрібну картинку для телевізора та доказ для самого себе, що воно ще здатне завдавати болю Україні.

Ключове питання сьогодні – чи зможемо ми подолати цей дефіцит. Якщо запаси ракет для Patriot не будуть поповнені в найкоротші терміни, а залежність від виснажених американських складів збережеться, то частота та інтенсивність подібних ударів по Києву та інших містах неминуче зростатиме. Європа, яка останнім часом стала більш активною в питаннях військової допомоги, має негайно долучитися до вирішення цієї проблеми, адже йдеться вже не про постачання танків чи артилерії, а про базовий захист неба над українськими містами, без якого вся лінія фронту втрачає сенс. Поки що ж ми спостерігаємо похмуру закономірність: наші далекобійні дрони щоночі долітають до нафтобаз у глибині Росії, а російські ракети, на жаль, дедалі частіше долітають до Києва.

Естонія вперше збила, ймовірно, український безпілотник у своєму повітряному просторі

Сили протиповітряної оборони Естонії 19 травня збили безпілотний літальний апарат над озером Віртс’ярв на південному сході країни.

Факт знищення дрона в інтерв’ю виданню Delfi підтвердив міністр оборони Ханно Певкур.

Він припустив, що дрон, можливо, має українське походження і був націлений на об’єкти в Росії. Деталі щодо типу дрона та обставин події мають уточнити Військово-повітряні сили та поліція безпеки.

“Вперше ми самі збили дрон”, — зазначив естонський міністр.

На півдні Естонії та в деяких районах Латвії перед знищенням БПЛА оголошували про повітряну загрозу. Після підтвердження збиття дрона попередження про повітряну загрозу було знято. Не уточнюється, чи був це єдиний безпілотник у повітрі.

Аналогічна ситуація виникла рік тому в одній з країн НАТО, де був збитий український дрон. Однак угорське оборонне відомство тоді не підтвердило факт його знищення. Цього разу естонська влада офіційно визнала інцидент. Прем’єр-міністр Крістен Міхал і глава Міністерства оборони також підтвердили факт ліквідації безпілотника.

Українські військові не коментували цей інцидент. Тим часом 19 травня повітряний простір над Санкт-Петербургом було закрито, і аеропорт Пулково тимчасово припинив прийом літаків. Того дня не надходило повідомлень про удари по місту.

Окупанти випустили по Україні 11 балістичних ракет

Вночі російські військові випустили по Україні 11 балістичних ракет «Іскандер-М» та 164 дрони різних типів. У результаті зафіксовано численні влучання та падіння уламків збитих ракет.

Про це повідомляє Telegram Повітряних сил ЗСУ.

Згідно з даними, атака розпочалася о 18:00 4 травня. Ворог запустив по території України 11 балістичних ракет “Іскандер-М”, а також 164 ударних БПЛА різних типів, включаючи реактивні Shahed, “Гербера”, “Італмас” та дрони-імітатори “Пародія”.

Безпілотники запускалися з територій Брянська, Курська, Шаталова, Орла, Приморсько-Ахтарська, Міллерово (Російська Федерація), а також з території Гвардійського (тимчасово контрольований Крим).

Протиповітряну оборону забезпечували авіація, зенітно-ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

Станом на ранок протиповітряна оборона збила або придушила одну балістичну ракету та 149 БПЛА противника над північними, південними, східними та центральними регіонами.

У повідомленні зазначено, що на 14 локаціях зафіксовано влучання 8 балістичних ракет і 14 ударних безпілотників. Крім того, уламки збитих ракет виявлено на 10 локаціях. Також повідомляється, що дві балістичні ракети не досягли своїх цілей, і інформація з цього приводу уточнюється.

Вночі російські війська запустили по Україні понад сто ударних дронів

Вночі російські війська атакували Україну понад сотнею ударних безпілотників. Більшість цілей вдалося нейтралізувати силами протиповітряної оборони.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

У ніч на 7 квітня ворожі сили здійснили напад із використанням 110 ударних безпілотних літальних апаратів різних типів, зокрема Shahed, “Гербера” та “Італмас”. Удари були завдані з напрямків Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське, Чауда (ТОТ Крим) та з території окупованої Донецької області. З загальної кількості дронів, що атакували, близько 70 були безпілотниками типу Shahed.

Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи українських Сил оборони.

За попередньою інформацією, протиповітряна оборона знищила або нейтралізувала 77 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході країни.

Загалом було зафіксовано 31 влучання ударних дронів у 14 локаціях. Крім того, збиті ворожі цілі впали в 9 локаціях.