Чехія збільшила фінансування проєкту постачання боєприпасів Україні

Чеська Республіка збільшила суму фінансування проєкту з постачання артилерійських боєприпасів Україні у 2025 році.

Про це повідомив глава агентства з міжнародного співробітництва при Міноборони Чехії Алеш Вітечка

За його словами, це стало можливим завдяки зростанню довіри міжнародних партнерів до ініціативи.

З початку 2025 року в рамках проєкту вже було передано 850 тис боєприпасів, у тому числі 320 тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм, що відповідають стандартам НАТО. Для порівняння, упродовж 2024 року було передано 1,5 млн боєприпасів, із яких 500 тисяч – калібру 155 мм.

За словами Вітечки, рівень прозорості закупівель і транспортування відповідає вимогам безпеки, що додатково зміцнило підтримку партнерів. Донорські внески у 2025 році зросли на 29% порівняно з попереднім роком.

Серед країн, які зробили найбільші внески, він назвав Канаду, Німеччину, Норвегію, Швецію, Нідерланди та Данію.

Глави МЗС Чехії та Хорватії провели переговори про продовження допомоги Україні

У вівторок у Празі відбулася зустріч міністрів закордонних справ Чехії та Хорватії Яна Ліпавського і Гордана Грліч-Радмана. Під час переговорів вони обговорили питання, пов’язані з підтримкою України та зміцненням європейської системи безпеки.

Про це повідомляє “Radio Prague International”.

Як заявив міністр закордонних справ Чехії, підтримка України у протистоянні російській агресії – це невід’ємна складова і гарантія європейської безпеки.

“Я високо ціную підтримку Хорватії в боротьбі України проти вторгнення. Особливо вражає, як Хорватія, спираючись на свій досвід, допомагає Україні в розмінуванні”, – сказав Ліпавський.

На його думку, Чехія поділяє позицію Хорватії щодо важливості активізації процесу інтеграції країн Західних Балкан до Європейського союзу.

“Цей регіон має ключове значення для забезпечення миру і стабільності в Європі”, – зазначив глава чеського зовнішньополітичного відомства.

У відповідь Грліч-Радман наголосив, що Хорватія вдячна Чехії за допомогу, яку вона надає Україні та її жителям з моменту початку російської агресії.

“Хорватія на своєму досвіді переконалася, що міцний мир можливий тільки за умови справедливості. Інші підходи лише сприяють експансіонізму”, – сказав глава МЗС Хорватії.

Він повідомив, що під час зустрічі було розглянуто питання, що стосуються європейської системи безпеки, ситуації в регіоні Близького Сходу та енергетичної незалежності.

“Ми вітаємо заходи, які сприяють досягненню сталого миру”, – наголосив Грліч-Радман, говорячи про ситуацію на Близькому Сході.

Дипломати наголосили, що 2020 року товарообіг між Чехією та Хорватією склав понад один мільярд євро.

Міністр із Хорватії також побував у Сенаті. За словами Павла Фішера, голови Комітету у закордонних справах Чехії, під час перемовин обговорювали не тільки двосторонні відносини, а й такі питання, як розширення Європейського союзу і стабілізація ситуації на Західних Балканах.

Фішер наголосив на важливості уваги до цього регіону, особливо в контексті тісної співпраці з Хорватією.

“Ми обговорювали питання енергетичного співробітництва, а також ситуацію у сфері безпеки”, – розповів Павел Фішер.

Фішер зазначив, що Чехія і Хорватія єдині у своїй підтримці України.

“Це стосується не тільки військової допомоги, а й фінансової, політичної та гуманітарної підтримки”, – заявив сенатор.

Під час зустрічі також було розглянуто зусилля Росії, спрямовані на проникнення в Центральну Європу через посередників.

На саміті НАТО Трампа закликали посилити тиск на Росію – Павел

Під час саміту НАТО, який відбувся в Гаазі минулого тижня, керівники європейських країн звернулися до президента США Дональда Трампа з проханням посилити економічний тиск на РФ.

Президент Чехії Петр Павел поділився цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

“Ми говорили з ним спокійно і вдумливо, пояснюючи, що час серйозно посилити економічний тиск на Росію. Наша мета – не зруйнувати економіку країни, а показати, що в неї немає іншого вибору, окрім як почати діяти”, – сказав Павел.

Йдеться про бесіду за вечерею, в якій брали участь король Нідерландів Віллем-Олександр і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Глава Чехії зазначив, що Трамп виявив стриманість, але водночас розуміє, що це дуже дієвий інструмент.

Під час зустрічі президент Сполучених Штатів Америки розповів про своє бачення політики щодо Китаю, згадавши про результати введення високих мит. Своєю чергою, Павел підкреслив, що подібна рішучість може призвести до ще швидших результатів у випадку з Росією.

“Ось що потрібно зробити з Росією просто зараз. Якщо Китай зіткнувся з проблемами за місяць, то Росія та її економіка відчують наслідки протягом тижня або двох. Головне – посадити Росію за стіл переговорів. Якщо її там немає, то й обговорювати нічого”, – процитував себе чеський президент.

Центральна Європа позбулася російської нафти

З 30 червня польський нафтопереробний завод Orlen більше не купуватиме нафту з Росії для свого чеського НПЗ.

За інформацією “Reuters”, Іренеуш Фафара, генеральний директор компанії, зробив таку заяву.

Угода з “Роснефтью” про постачання сировини на нафтопереробний завод “Литвинов” у Чехії стала останньою в низці договорів про співпрацю Orlen з російськими нафтопродуктами.

“Сьогодні ми позбавили центральну Європу від російської нафти”, – заявив Фафара на прес-конференції.

У квітні Чеська Республіка заявила про те, що вона вперше у своїй історії стала повністю незалежною від постачань нафти з Росії після того, як було завершено роботи зі збільшення пропускної спроможності трубопроводу TAL, що йде із заходу.

Після того як Російська Федерація почала військову операцію на території України, уряд Чеської Республіки ухвалив рішення знизити свою залежність від нафтопроводу “Дружба”, який упродовж багатьох років слугував основним джерелом постачань російської нафти і забезпечував близько половини річного обсягу імпорту нафти в країну.

У Чехії та Польщі зростає напруженість щодо українців

Хоча європейські держави зацікавлені в українських біженцях як у джерелі робочої сили та поповненні населення, у деяких країнах ставлення до українців стає менш дружнім.

Про це повідомила Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

На думку Лібанової, в Чехії та Польщі ставлення до українців стає все більш негативним. Вона вважає, що це пов’язано, перш за все, з економічними причинами.

Фахівець із соціології пояснила, що українка, яка приїхала до Польщі з однією або двома дітьми, отримувала від держави більше підтримки, ніж польська мати-одиначка з такою ж кількістю дітей.

Лібанова пояснила, що різниця у виплатах обумовлена нижчим рівнем життя українських жінок, які не мали власного житла та багатьох предметів першої необхідності в країні прибуття. Однак, на її думку, цей факт залишився без уваги більшості поляків або чехів.

Водночас фахівець з демографії висловила переконання в тому, що країни, які прийняли українських біженців, прагнуть, щоб вони залишилися там на постійній основі. Це не тільки дає можливість використовувати додаткову робочу силу, але й допомагає вирішити проблему старіння населення в цих державах.

Чехія постачатиме боєприпаси в Україну до 2026 року

У планах Чехії — забезпечити Україну боєприпасами до 2026 року. У рамках цієї ініціативи вже охоплено 18 держав, і планується придбати понад 1,5 мільйона снарядів.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

У Празі обговорили продовження програми підтримки Збройних Сил України. В рамках цієї ініціативи планується поставка важких боєприпасів до 2026 року.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що спільні зусилля союзників у закупівлі боєприпасів значно змінили ситуацію на фронті.

“Зараз в українських військ приблизно один снаряд припадає на два російських обстріли. На початку війни співвідношення було один до десяти”, – пояснив глава чеського зовнішньополітичного відомства.

Дипломат зазначив, що програма вже охопила 18 країн. Цього року вона передбачає поставку понад 1,5 млн снарядів.

“Цього року ми маємо намір виготовити більше боєприпасів, ніж у 2024-му, і продовжити цю програму в 2026-му”, – повідомив Ян Ліпавський.

Він також наголосив на необхідності продовження політичної підтримки програми з виробництва боєприпасів після парламентських виборів у Чехії.

Представники Міноборони України та Чехії провели переговори щодо фінансування поставок боєприпасів

Під час зустрічі в українській столиці представники оборонних відомств України та Чехії розглянули перспективи продовження фінансування постачання боєприпасів у рамках чеської ініціативи.

Міністерство оборони України поширило цю інформацію через свою пресслужбу.

Під час зустрічі заступники міністра Сергій Боєв, Валерій Чуркін і Микола Шевцов провели переговори з представниками Міністерства оборони Чехії, під час яких обговорювалася тема постачання боєприпасів.

Зокрема, під час візиту до Києва директора міжурядового агентства з військового співробітництва при Міністерстві оборони Чехії Алеша Вітечки особлива увага була приділена питанню забезпечення своєчасних поставок боєприпасів.

У свою чергу, Боєв зазначив, що в 2025 році необхідно забезпечити фінансування додаткових позицій, враховуючи агресивні дії противника.

“Попри те, що дрони стали одним із ключових засобів ведення війни, артилерія й далі відіграє важливу роль. Тому питання забезпечення наших військових боєприпасами залишається актуальним. Маємо пришвидшувати постачання”, – наголосив він.

В ході зустрічі представники України та Чехії розглянули перспективи подальшого фінансування чеського проекту, а також обговорили плани на кінець 2025 та 2026 роки.

Президент Чехії висловив занепокоєння з приводу поширення конфлікту

Президент Чеської Республіки Петр Павел висловив занепокоєння з приводу того, що конфлікт в Україні може вийти за межі цієї країни і поширитися на територію Чехії.

Він виступив із цією заявою на пам’ятних заходах у гірському регіоні Шумави, приурочених до подій Другої світової війни.

У двох населених пунктах — Журжі та Груберзі — відбулися пам’ятні заходи. Ці місця стали свідками останніх боїв перед капітуляцією нацистської Німеччини. У Журжі був відкритий меморіал на згадку про десятьох солдатів 90-ї піхотної дивізії США, які віддали свої життя в бою.

Павел відтворив у пам’яті події, що відбулися 5 травня 1945 року, і продовжив свій шлях на мотоциклі в напрямку села Груберг. Там нещодавно був встановлений меморіал на згадку про загиблих 6 травня американських солдатів і німецьких курсантів, які боролися в партизанському русі. У тому бою 21 німець був убитий, а шестеро американців отримали поранення.

У своєму виступі президент зазначив, що не можна забувати про тих, хто пожертвував своїм життям заради свободи, якою зараз користується нинішнє покоління. Він підкреслив, що хоча ці події були лише частиною масштабної війни, для сімей загиблих вони стали величезним горем, особливо з огляду на те, що до закінчення війни залишалося зовсім небагато часу.

Петр Павел провів паралелі між історичними подіями і сучасністю, підкресливши, що те, що відбувається в Україні, викликає асоціації з трагічними сторінками європейського минулого. Він висловив надію на те, що війна завершиться і не торкнеться Чехії.

Прем’єр Чехії прибув до Ужгорода

Глава уряду Чехії Петр Фіала відвідав Ужгород 20 травня, щоб провести зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

Шмигаль оголосив про це в “Х”.

Український прем’єр повідомив, що під час зустрічі з Фіалою вони мають намір розглянути питання, пов’язані зі зміцненням обороноздатності, розвитком економічної взаємодії, відновленням країни та її інтеграцією в європейський простір.

“Ми щиро вдячні Чеській Республіці за неоціненну допомогу і підтримку України в цей важкий період”, – додав Шмигаль.