Європа обмірковує оборону без США: чи готовий ЄС до силового стримування Росії

Після обрання канцлером Німеччини Фрідріха Мерца та його відвертих заяв про те, що Європа має зміцнити власну обороноздатність, заговорили про реальну можливість, за якої країни ЄС самостійно забезпечуватимуть військове прикриття.

Паралельно Дональд Трамп у Вашингтоні не виключає скорочення зобов’язань США перед НАТО, тим самим даючи сигнал, що американська допомога може виявитися не гарантованою. Президент Франції Емманюель Макрон також підтримав прагнення до “стратегічної автономії” Європи. Виникає питання: як саме ЄС планує укріпити сили, аби в разі загострення протистояти російському виклику?

Чому звичних армій Європі недостатньо

За офіційними даними, сукупно європейські держави, що входять до НАТО, мають близько 80 сухопутних бригад та певну кількість авіа- й морських з’єднань. На перший погляд, це доволі значна сила, яка подекуди перевищує навіть чисельність регулярних російських наземних підрозділів. Водночас фахівці вказують, що лише “цифр” тут замало. Адже для проведення масштабних наступальних або стримувальних операцій потрібні так звані допоміжні компоненти – розвідка, авіатанкери, супутники, радіоелектронна боротьба тощо.

1. Розвідувальні літаки та безпілотники

Європейським військовим суттєво бракує сучасних систем ISR (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Це і пілотовані літаки-розвідники, і безпілотні комплекси, які дозволяють відстежувати рух цілей на великих відстанях.

2. Танкери-заправники

Без них авіація країн ЄС не зможе виконувати тривалі вильоти на велику глибину. США, зі свого боку, мають сотні “повітряних заправників”, тоді як європейські ВПС – лише десятки.

3. Власне космічне угруповання

Штати мають тисячі супутників, серед яких чимало військово-призначених. У Європи – лише кількасот власних апаратів, до того ж розрізнених серед різних країн, що ускладнює їхню взаємодію.

4. Спеціалізована авіація з придушення ППО

У Сполучених Штатів є близько сотні EA-18G Growler та інші платформи, які вміють глушити ворожі радари. У Європі – фактично одиниці Tornado ECR в Німеччині та Італії. Саме ці “машини” SEAD/DEAD (Suppression/Destruction of Enemy Air Defenses) проводять найризикованіші місії, без яких складно використати увесь потенціал винищувачів і бомбардувальників.

“Стратегічна автономія” vs. реальність

Заклики Фрідріха Мерца про якнайшвидше “звільнення від американської опіки” і підтримка Макроном “стратегічної автономії” вказують на бажання Європи перестрахуватися від можливого виходу США з НАТО. Такий проєкт, на думку аналітиків, потягне за собою десятки років і витрати у сотні мільярдів євро. Для європейських країн, які звикли до американського ядерного “зонтика” і величезного фінансування Пентагону, це означатиме значне збільшення оборонних бюджетів і розгортання масштабних науково-виробничих програм.

1. Витрати та соціальний спротив

ЄС уже зараз має безліч внутрішніх викликів – від енергетичної кризи до міграційного питання. Витрачати додатково 2–3% ВВП на оборону (а дехто пропонує й 4–5%) викличе нерозуміння серед частини європейського електорату.

2. Поглиблення військово-технічної інтеграції

Щоб вийти на рівень самостійних військ з “повним циклом” можливостей, необхідно уніфікувати системи закупівель, стандарти, логістику. Зараз же в межах Європи існують різні підходи: французька автономна лінія, німецько-польське бачення і т. д.

3. Модернізація авіаційно-космічного сектору

Без “космосу” та “розвідки з повітря” повноцінна протидія Росії – складне завдання. Тож ЄС слід інвестувати в супутникові угруповання, комплекси радіоелектронної боротьби, літаки-заправники тощо.

Російський чинник: наскільки європейці переважають?

Чисто кількісно-номінальна перевага Заходу над РФ у танках, винищувачах і навіть у кораблях існує. Проте Москва теж володіє великим запасом ядерної зброї, а також має серйозний досвід традиційної наземної війни (хоча й послаблений нинішньою зношеністю техніки та втратами). Головний акцент для російської стратегії – можливість використання тактичної ядерної зброї, якщо відчує загрозу собі.

При цьому Європі бракує, як уже зазначалося, “спеціалізованих можливостей” (enablers). Самі по собі додаткові дивізії чи фрегати – це добре, але якщо не підсилити системи розвідки (ISR) або подавлення ППО (SEAD/DEAD), безпечна робота сухопутних сил чи авіації у зоні російських С-400 чи “Панцирів” ускладниться.

Можлива роль України та східного флангу

Українська армія, яка за роки війни з РФ накопичила унікальний бойовий досвід, стала важливим “полігоном” для випробувань дронів, систем РЕБ, сучасних далекобійних артснарядів. У тому числі США за каденції Джо Байдена передали українцям окремі системи (протирадіолокаційні ракети, глушники), що дало змогу ЗСУ частково випробувати місії SEAD/DEAD на практиці.

Уявімо, що ЄС почне інвестувати в український оборонпром чи залучить українських фахівців, які мають досвід боротьби з російськими системами РЕБ і ППО. Це могло б стати внеском у формування європейських “сил спеціалізованих можливостей”. Також східноєвропейські країни (Польща, Балтія) – чиї армії найбільше сконцентровані на протидії РФ – можуть на практиці оцінити, чого саме їм бракує, зважаючи на український досвід.

Чи встигнуть європейці переозброїтися

Якщо Вашингтон, під впливом політики Трампа, раптом скоротить роль у НАТО, Європа може опинитися перед нагальною потребою нарощувати озброєння за “прискореною програмою”. Передусім їй доведеться:

Налагодити виробництво безпілотників ISR, закупити або розробити власні системи на кшталт американських MQ-9 Reaper;

Придбати сотні літаків-заправників (замало кількох десятків, які нині є в ЄС);

Посилити “космічний флот” (розвідсупутники, комунікаційні апарати);

Збільшити кількість літаків SEAD/DEAD (або надати чинним істребителям можливість нести протирадіолокаційні ракети й системи РЕБ).

Це потребуватиме величезних коштів і часу. П’ять років? Десять? Навіть більше. На додачу слід узгодити, як ці системи будуть інтегровані між державами ЄС, щоб вони не дублювалися нескоординовано.

Риторика Фрідріха Мерца і Емманюеля Макрона про швидке досягнення “самодостатності” Європи в обороні відображає наростаюче усвідомлення: якщо Америка втратить інтерес до НАТО чи зосередиться на інших “фронтах”, континент лишиться сам на сам із Росією. Хоча європейські країни і не бракує солдатів та техніки, їм конче бракує тих “тонких” систем – від авіатанкера до супутника, – які на практиці роблять сучасну війну керованою й ефективною.

Почати треба, ймовірно, зі створення спільних програм розвідки, спостереження, зв’язку й придушення ППО. Такий крок дозволить поступово будувати реальний колективний щит без надмірної залежності від Пентагону. Однак це проєкт на покоління й великі гроші.

Чи вистачить у Європи волі й ресурсів для нього? Зважаючи на можливі політичні розбіжності всередині ЄС та тиск інших пріоритетів (наприклад, соціальних), відповідь не така очевидна. Але сигнали з Берліна й Парижа недвозначні: Європа усвідомлює, що мир може бути крихким, а час на переозброєння – вже зараз, якщо є наміри бути гравцем, а не полем бою в глобальному протистоянні.

Сили оборони застосовуватимуть нові українські безпілотники

Міністерство оборони України дозволило використовувати нові безпілотні літальні апарати українського виробництва “Відьмак”.

Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони.

Повідомляють, що високошвидкісні FPV-дрони, які входять до складу цього комплексу, можуть розвивати швидкість, достатню для того, щоб наздогнати будь-яку колісну техніку, яку використовують російські військові.

“Комплекс створено з урахуванням бойового досвіду наших воїнів. Більшість комплектуючих – вітчизняного виробництва”, – наголосили в МО.

У відомстві зазначили, що “Відьмак” – це компактний дрон, який може нести заряд, здатний ефективно вражати броньовану техніку і захищені вогневі позиції противника.

Цей дрон здатний розвивати високу швидкість і здійснювати різкі маневри. “Пташки” комплексу можуть працювати як вдень, так і вночі, виявляючи і розпізнаючи типові цілі противника.

Українські оператори БпЛА знищили ворожі дрони на Херсонському напрямку

ЗСУ продемонстрували високу ефективність у боротьбі з ворожими безпілотниками, успішно вразивши російські дрони в районі Херсона.

Про це повідомляють Сили оборони півдня України.

За даними військових, минулої доби оперативно-стратегічне угруповання військ “Таврія” ліквідувало 12 ударних дронів противника, які здійснювали спроби атакувати позиції українських захисників.

Окрім цього, підрозділи протиповітряної оборони успішно знищили ще 15 розвідувальних безпілотників різних типів, зокрема Zala, Supercam, “Мерлін” та “Орлан-10”.

Точні удари українських операторів БпЛА значно знизили можливості ворога щодо ведення повітряної розвідки та коригування вогню. У Силах оборони наголосили, що робота з нейтралізації російських дронів триває, а ефективність українських підрозділів у цій сфері лише зростає.

На Кубані дрони атакували один із ключових російських НПЗ

У ніч із 9 на 10 лютого в Краснодарі та на Афіпському НПЗ сталися вибухи через атаки БПЛА.

Інформацію надав Андрій Коваленко, очілник Центру протидії дезінформації при РНБО.

Коваленко повідомив, що Афіпський нафтопереробний завод – це один із важливіших і потужніших нафтопереробних комплексів у Росії. Його продуктивність становить 6,25 млн тонн нафти щороку.

За його словами, завод виконує важливу функцію в постачанні пального для військової техніки Російської Федерації, зокрема в південних регіонах.

​​​​​​​ “Афіпський НПЗ є не лише промисловим об’єктом, а й важливим елементом військової інфраструктури росії”, – наголосив Коваленко.

Жителі Росії повідомили про нічний наліт безпілотних літальних апаратів у соцмережах. Міністерство оборони країни-агресора заявило, що за ніч було знищено 15 безпілотників. Однак у соціальних мережах з’явилися відео, на яких видно, як унаслідок роботи систем протиповітряної оборони уламки дронів падають на житлові будинки.

Латвія передала Україні 100 FPV-дронів власного виробництва

Латвія передала Україні 100 FPV-дронів власного виробництва.

Про це повідомило посольство України в Латвії, повідомляє Укрінформ.

Кошти на придбання безпілотників були зібрані, зокрема, під час благодійної ініціативи міністра закордонних справ Латвії Байби Браже. У травні 2024 року вона взяла участь у Ризькому напівмарафоні, закликавши своїх співвітчизників підтримати збір коштів на дрони для ЗСУ.

Завдяки цій ініціативі, яку реалізують посольство України в Латвії та латвійський благодійний фонд Ziedot.lv, вдалося зібрати близько 130 тисяч євро.

«За координації посольства України в Латвії ці безпілотники будуть передані безпосередньо двом українським військовим частинам – 21-й бригаді ЗСУ та бригаді Національної поліції України «Лють», – повідомили у дипломатичному представництві.

З початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Латвія надала Україні значущу підтримку.

За даними Укрінформу, уряд Латвії, суспільство та неурядові організації виділили на військову допомогу понад 524 млн євро, на гуманітарну допомогу та підтримку українського уряду – понад 71 млн євро, а також понад 234 мільйони євро на допомогу біженцям та 12 мільйонів євро на розвиток України.

Дрони атакували авіаційні заводи та промислові об’єкти у низці областей РФ

У російському Татарстані зафіксовано атаки безпілотників на підприємства авіаційної промисловості.

Про це повідомляють місцеві пабліки.

Як пишуть очевидці, дрони намагалися вразити об’єкти стратегічного значення, зокрема авіаційний завод, що виготовляє стратегічні бомбардувальники, а також вертолітний завод.

Дані про влучання чи вибухи поки що не підтверджені. Відомо, що уламки збитих дронів були виявлені в житловій забудові. У Казані під час атаки лунала повітряна тривога, що підтверджено відеозаписами очевидців.

Окрім цього, у Калузькій області дрон влучив в об’єкт інфраструктури. Представники місцевої влади підтвердили факт удару та повідомили про займання. Причини й масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

Ці атаки стали ще одним свідченням посилення небезпеки для російських промислових об’єктів, зокрема тих, що беруть участь у військовому виробництві. Удар по об’єктах авіаційної промисловості може вплинути на виробничі потужності Росії у військовій сфері.

Литовські дрони для України застрягли через бюрократію

Литовські безпілотники, які мали посилити обороноздатність України, досі залишаються на складах у Литві через бюрократичні процедури.

Про це повідомляє LRT.lt.

Голова компанії “RSI Europe” Томас Мілашаускас розповів, що частина дронів була відправлена ще в жовтні та листопаді 2024 року, але інформація про їхню доставку в Україну відсутня.

Також компанія не отримувала жодних запитів на навчання українських військових. Інші виробники підтверджують, що значна кількість безпілотників залишається на складах.

Колишній міністр оборони Лаурінас Кащюнас пояснив, що процес передачі дронів передбачає кілька бюрократичних етапів, таких як передача від Агентства оборонних ресурсів до литовської армії, затвердження урядом передачі обладнання Україні та його транспортування. Будь-яка затримка на цих етапах блокує весь процес.

Голова парламентського комітету національної безпеки Гедрімас Еґлінскас наголосив на важливості швидкого використання новітніх технологій:

Коли йдеться про дрони, які є новими технологіями, виробленими за найсучаснішими стандартами, вони мають опинитися в руках українських військових якомога швидше, – заявив він.

Міністерство оборони Литви запевнило, що незабаром дрони будуть доставлені в Україну. Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка скорочує процедуру передачі обладнання, якщо його було закуплено для іншої держави за державні кошти.