Україна без “Мавіків”: як впорається армія без китайських дронів

Китайські квадрокоптери DJI Mavic із самого початку війни стали невід’ємною частиною української армії. Компактні, прості у використанні та недорогі, вони дозволяли швидко проводити розвідку, корегувати артилерійський вогонь та навіть виконувати ударні місії.

Однак навесні 2025 року ситуація змінилася: Китай вирішив різко обмежити експорт своїх безпілотників до України. Фактично, Пекін повністю припинив постачання дронів Києву, хоча й досі активно продає їх до Росії. Як результат, на фронті вже почалася гостра нестача “Мавіків”. Командири українських підрозділів визнають: знайти нові дрони стало складніше, а ті, що вже є, доводиться економити і розподіляти між фронтами. Військові також зазначають, що навіть ті обмежені партії, які іноді надходять, тепер потребують складних логістичних схем, що підвищує їх вартість.

У цій ситуації ЗСУ змушені шукати заміну. Поки що Mavic залишається основним дроном для ближньої розвідки: він стабільний, простий в експлуатації, а головне – у нього надійна система зв’язку та якісна камера. Тому повністю відмовитися від цього типу коптерів армія поки не може. Але вже зараз військові підрозділи намагаються переходити на вітчизняні та альтернативні зарубіжні платформи.

За словами представників Сил безпілотних систем ЗСУ, вже тестуються різні альтернативи. Вітчизняні моделі “Шарк”, “Мамба”, “Валькірія” та “Лінза” почали поступово заміщати Mavic у виконанні певних завдань. Проте вони поки що не мають такого масового виробництва і налагодженої логістики, як у китайських дронів.

На додаток, Міноборони намагається спростити закупівлю безпілотників на рівні бригад. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що процес поки йде важко: деякі підрозділи не мають людей, які могли б ефективно займатися закупівлями, а інші просто бояться брати на себе фінансову відповідальність. Для вирішення цієї проблеми створюється спеціальний маркетплейс DOT Chain Defence, який дозволить командирам самостійно обирати дрони, а держава оплачуватиме закупки.

Водночас у ЗСУ підкреслюють, що будь-який дефіцит Mavic одразу позначається на ефективності розвідки. Вадим Горюшко, директор компанії VPP Invest, пояснює: DJI Mavic – це результат десятиліть інвестицій і технологічного вдосконалення, тому швидко створити повноцінний аналог неможливо. Але ця ситуація має і позитивні наслідки: вона дала поштовх українським виробникам активніше розвивати власні дрони та зменшувати залежність від китайських поставок.

Сьогодні українські підприємства вже здатні виробляти до 4 млн безпілотників на рік, хоча поки що це переважно простіші моделі. Крім того, у 2024 році українські інженери створили перший FPV-дрон, зібраний повністю з вітчизняних комплектуючих, що дозволяє зменшити залежність і в ударному сегменті.

Отже, хоч блокування Китаєм поставок дронів стало серйозним викликом, воно також дало українській армії шанс на прискорений розвиток власних технологій. Перехід на вітчизняні та західні рішення буде болісним, але він цілком можливий і, ймовірно, зробить українську аеророзвідку більш стійкою до зовнішніх загроз. Найближчі місяці стануть вирішальними: українські виробники мають шанс не лише заповнити прогалину, а й зробити країну технологічно незалежною від китайських дронів.

СБУ завдала удару по російському заводу “Купол”, що виробляє ЗРК “Тор” і “Оса”

Служба безпеки України успішно вразила один із ключових елементів російського ВПК – завод “Купол” в Іжевську, де виробляють зенітно-ракетні комплекси “Тор” і “Оса”.

Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на джерела в СБУ.

За інформацією джерела, удар було завдано за допомогою далекобійних дронів, які подолали понад 1300 кілометрів.

У результаті атаки постраждали виробничі потужності та складські приміщення Іжевського електромеханічного заводу. Це підприємство є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони.

Удар по “Куполу” став черговим кроком СБУ у виведенні з ладу об’єктів, що забезпечують армію РФ засобами ведення війни. Раніше також повідомлялося про результативну атаку на аеродром у Криму, де було знищено три гелікоптери та зенітно-ракетний комплекс “Панцир-С1”.

Такі удари по глибокому тилу ворога свідчать про зростаючі можливості українських сил завдавати високоточних ударів по військовій інфраструктурі РФ.

На Сумщині російські війська застосовують дрон із ШІ

Опубліковано відомості про конструкцію, електронну платформу та джерела отримання нового російського ударного безпілотника V2U зі штучним інтелектом, який активно застосовується загарбниками на Сумському напрямку.

Про це повідомила пресслужба ГУР.

Відмінною особливістю цього безпілотного літального апарату є його здатність самостійно виявляти і вибирати цілі, використовуючи штучний інтелект.

“Обчислювальна система базується на китайському мінікомп’ютері Leetop A203, як центральний процесор у якому використано високошвидкісну збірку на базі NVIDIA Jetson Orin”, – йдеться у повідомленні.

У моделі V2U встановлено тільки один модуль GPS, що може вказувати на відмову російських військових від використання супутникової навігації через роботу українських систем радіоелектронної боротьби. Ймовірно, для навігації використовується технологія “комп’ютерного зору”, коли дрон зіставляє зображення з камери із заздалегідь завантаженими фотографіями місцевості.

Рада скасувала ввізні мита та ПДВ на товари для виробництва дронів

Парламент прийняв у першому читанні та в цілому два законопроекти (№13305 і №13306), які передбачають скасування ввізних мит і податку на додану вартість для оптоволоконної продукції, що використовується у виробництві безпілотних літальних апаратів.

Голова парламентського комітету з фінансів, податків і митниці Данило Гетманцев повідомив про це в Telegram.

Як він повідомив, народні обранці схвалили проект закону №13305, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від сплати ввізного мита товарів, необхідних для безпеки і оборони, а також усунення технічних невідповідностей.

Крім того, був затверджений проект закону №13306, який вносить зміни до Податкового кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони.

Гетьманцев зазначив, що вжиті заходи створять основу для створення та випуску безпілотних систем, необхідних для захисту України. Ці системи використовуватимуть оптичний кабель для управління та передачі відеозображення.

Україна вперше використала дрони із ШІ проти Росії

Українська компанія Strategy Force Solutions, що займається розробкою інноваційних технологій, оголосила про те, що їхні безпілотні літальні апарати GOGOL-M вперше були використані для атаки на російські об’єкти.

Про це пише видання “Forbes”.

Безпілотні літальні апарати багаторазового використання, оснащені штучним інтелектом, застосовуються для виконання автономних бойових завдань. Вони доставляють два ударних FPV, які з високою точністю вражають цілі противника.

Слід підкреслити, що вартість однієї операції становить 10 тис. доларів, тоді як ціна ракетних атак може сягати мільйонів.

Як повідомив технічний керівник стартапу, який побажав зберегти анонімність, ці дрони-матки можуть застосовуватися для атак на російські літаки на землі, системи протиповітряної оборони та військові об’єкти.

Подібні системи успішно вражають також об’єкти, пов’язані зі зберіганням і транспортуванням нафти, включно з нафтосховищами і розподільними мережами. На відміну від російських безпілотних літальних апаратів типу “Shahed”, GOGOL-M здатні атакувати не тільки одну мету, а й кілька, а також не обмежуються статичними об’єктами.

Дрон-матка GOGOL-M доставляє два дрони з камерою до цілі на відстань до 300 км. Після того як ударні дрони скинуті, носій повертається, а дрони з камерою самостійно виконують атаку, використовуючи штучний інтелект.

У статті йдеться про те, що GOGOL-M можна розглядати як прототип автономної системи дальнього ураження, над створенням якої наразі працює розвідувальне управління Міністерства оборони США.

“Forbes” також проводить паралель між українською розробкою і материнським кораблем CGI, який нещодавно був представлений КНР.

Коли дрон уже над головою: як відсутність технологічної розвідки дорого обходиться Україні

В Україні звикли хвалити бойових інженерів, які швидко вигадують “заспокійливі” для російських дронів-камікадзе, однак майже не говорять, чому ці рішення доводиться вигадувати вже після перших вибухів.

Проблема проста й болюча: системної техно­логічної розвідки фактично немає. Ми дізнаємося про нові ворожі сенсори, антени чи алгоритми лише тоді, коли їхнє “ноу-хау” прилітає на дах електростанції. Доки фахівці розберуть трофей, створять емулятор і внесуть зміни у софт РЕБ або ППО, минають місяці – а це зруйновані об’єкти, вибита інфраструктура й людські життя.

Найяскравіший приклад – антена “Комета”. Перша серія, умовно названа “Комета-8”, з’явилася на “шахедах” і корегованих авіабомбах ще 2022-го. Трофеїв вистачало, але знадобився майже рік, аби зрозуміти принцип роботи й навчити засоби радіо­придушення зривати канал управління. Лише наприкінці 2023-го успішність перехоплень “шахедів” перевищила 90 %: безпілотники кружляли колами, сідали в полях або самі тікали в бік Білорусі. Здавалося б – перемога, та в середині 2024-го росіяни непомітно перевели виробництво на “Комету-12”, і показник успіху ППО впав до 70 %. За статистикою Генштабу, саме ці 20 % різниці дали десятки пробитих цілей, зокрема енергооб’єктів, і сотні поранених цивільних.

Чому ми не дізналися про “Комету-12” заздалегідь? Бо пріоритети державних програм – реактивні. Ми витрачаємо ресурси на те, щоб латати наслідки, а не попереджати загрози. Немає розгорнутих грантів чи фондів під “розвідку майбутнього озброєння”, зате є десятки проєктів, що ліплять черговий дрон-камікадзе “тут і зараз”. Така логіка зрозуміла на полі бою, але згубна у довгій війні: противник модернізує виріб швидше, ніж ми встигаємо написати новий алгоритм глушіння.

Друга причина – брак “піару”. Тих, хто тихо копає у російських патентах чи зливає дані з виробничих ланцюжків, не покажеш у телеефірі із гучним “плюс сто збитих дронів”. Проактивна розвідка – робота в тіні. Її результатом має стати не гучна новина, а навпаки: відсутність новини про руйнування. У медійному спринті це виглядає непривабливо, тому пріоритет надають тому, що можна швидко монетизувати у статистику збиттів.

Нарешті, ми досі дивимося на стратегічні загрози крізь призму “освоєного бюджетного року”. Плани, розраховані на два-три роки уперед, складно проходять погодження: надто багато відомств і надто мало швидкого результату. У підсумку програми раннього попередження або фінансують за залишковим принципом, або взагалі відкладають.

Це дороге задоволення: кожна втрата ко­а­тей, трансформаторної підстанції чи зернового термінала з’їдає сотні мільйонів. Додайте витрати на ремонти, компенсації, релокацію підприємств – і стане ясно, що утримувати десяток аналітичних груп у глибокій “тіні” дешевше, ніж латати наслідки чергової “Комети-14”.

Навчитися бачити загрозу до того, як вона здійметься над горизонтом, – питання виживання. Необхідні довгі програми скринінгу російських R&D-центрів, прослуховування ланцюгів постачання комплектуючих, робота з патентними базами Китаю та Ірану. Потрібен інститут технологічної аналітики, який тижнями копирсатиметься у схемах і кулуарних виставках, щоб за рік до дебюту дрона вже лежав план протидії. Не для красивого брифінгу, а для того, щоб “шахед-2026” так і не знайшов дорогу до українського неба. Якщо ми не змінимо підхід, доведеться знову «танцювати» з новою версією “Комети” й знову платити за це кров’ю та мільярдами.

Британія досягла угоди про надання Україні ударних БПЛА

Британський уряд уклалв договір з англо-американським підприємством, що займається виробництвом військової техніки, про надання ЗСУ сучасніших ударних БПЛА.

Про це повідомили в Sky News.

Безпілотні літальні апарати “Altius 600” і “Altius 700M”, які надасть компанія “Anduril UK”, будуть використовуватися для протидії російській агресії в акваторії Чорного моря.

Як повідомили в Міністерстві оборони, очікується, що вони прибудуть найближчими місяцями.

У рамках допомоги Міжнародному фонду для України було виділено фінансування на укладення контрактів на загальну суму близько 30 млн фунтів стерлінгів (понад 38 млн доларів США).

На пресконференції, яка відбулася 6 березня, Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наголосив, що забезпечення безпеки та обороноздатності – це найважливіше завдання не тільки для України, а й для Великої Британії та Європи загалом.

“І дуже важливо, щоб ми завжди пам’ятали: лінія фронту існує, і на ній знаходяться наші Збройні сили, якими ми пишаємося. Вони виконують неймовірну роботу, але не змогли б досягти цього без вашої підтримки, працівники оборонної промисловості. Ви з гордістю підтримуєте їх у їхній важкій справі”, – додав він.

Європа обмірковує оборону без США: чи готовий ЄС до силового стримування Росії

Після обрання канцлером Німеччини Фрідріха Мерца та його відвертих заяв про те, що Європа має зміцнити власну обороноздатність, заговорили про реальну можливість, за якої країни ЄС самостійно забезпечуватимуть військове прикриття.

Паралельно Дональд Трамп у Вашингтоні не виключає скорочення зобов’язань США перед НАТО, тим самим даючи сигнал, що американська допомога може виявитися не гарантованою. Президент Франції Емманюель Макрон також підтримав прагнення до “стратегічної автономії” Європи. Виникає питання: як саме ЄС планує укріпити сили, аби в разі загострення протистояти російському виклику?

Чому звичних армій Європі недостатньо

За офіційними даними, сукупно європейські держави, що входять до НАТО, мають близько 80 сухопутних бригад та певну кількість авіа- й морських з’єднань. На перший погляд, це доволі значна сила, яка подекуди перевищує навіть чисельність регулярних російських наземних підрозділів. Водночас фахівці вказують, що лише “цифр” тут замало. Адже для проведення масштабних наступальних або стримувальних операцій потрібні так звані допоміжні компоненти – розвідка, авіатанкери, супутники, радіоелектронна боротьба тощо.

1. Розвідувальні літаки та безпілотники

Європейським військовим суттєво бракує сучасних систем ISR (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Це і пілотовані літаки-розвідники, і безпілотні комплекси, які дозволяють відстежувати рух цілей на великих відстанях.

2. Танкери-заправники

Без них авіація країн ЄС не зможе виконувати тривалі вильоти на велику глибину. США, зі свого боку, мають сотні “повітряних заправників”, тоді як європейські ВПС – лише десятки.

3. Власне космічне угруповання

Штати мають тисячі супутників, серед яких чимало військово-призначених. У Європи – лише кількасот власних апаратів, до того ж розрізнених серед різних країн, що ускладнює їхню взаємодію.

4. Спеціалізована авіація з придушення ППО

У Сполучених Штатів є близько сотні EA-18G Growler та інші платформи, які вміють глушити ворожі радари. У Європі – фактично одиниці Tornado ECR в Німеччині та Італії. Саме ці “машини” SEAD/DEAD (Suppression/Destruction of Enemy Air Defenses) проводять найризикованіші місії, без яких складно використати увесь потенціал винищувачів і бомбардувальників.

“Стратегічна автономія” vs. реальність

Заклики Фрідріха Мерца про якнайшвидше “звільнення від американської опіки” і підтримка Макроном “стратегічної автономії” вказують на бажання Європи перестрахуватися від можливого виходу США з НАТО. Такий проєкт, на думку аналітиків, потягне за собою десятки років і витрати у сотні мільярдів євро. Для європейських країн, які звикли до американського ядерного “зонтика” і величезного фінансування Пентагону, це означатиме значне збільшення оборонних бюджетів і розгортання масштабних науково-виробничих програм.

1. Витрати та соціальний спротив

ЄС уже зараз має безліч внутрішніх викликів – від енергетичної кризи до міграційного питання. Витрачати додатково 2–3% ВВП на оборону (а дехто пропонує й 4–5%) викличе нерозуміння серед частини європейського електорату.

2. Поглиблення військово-технічної інтеграції

Щоб вийти на рівень самостійних військ з “повним циклом” можливостей, необхідно уніфікувати системи закупівель, стандарти, логістику. Зараз же в межах Європи існують різні підходи: французька автономна лінія, німецько-польське бачення і т. д.

3. Модернізація авіаційно-космічного сектору

Без “космосу” та “розвідки з повітря” повноцінна протидія Росії – складне завдання. Тож ЄС слід інвестувати в супутникові угруповання, комплекси радіоелектронної боротьби, літаки-заправники тощо.

Російський чинник: наскільки європейці переважають?

Чисто кількісно-номінальна перевага Заходу над РФ у танках, винищувачах і навіть у кораблях існує. Проте Москва теж володіє великим запасом ядерної зброї, а також має серйозний досвід традиційної наземної війни (хоча й послаблений нинішньою зношеністю техніки та втратами). Головний акцент для російської стратегії – можливість використання тактичної ядерної зброї, якщо відчує загрозу собі.

При цьому Європі бракує, як уже зазначалося, “спеціалізованих можливостей” (enablers). Самі по собі додаткові дивізії чи фрегати – це добре, але якщо не підсилити системи розвідки (ISR) або подавлення ППО (SEAD/DEAD), безпечна робота сухопутних сил чи авіації у зоні російських С-400 чи “Панцирів” ускладниться.

Можлива роль України та східного флангу

Українська армія, яка за роки війни з РФ накопичила унікальний бойовий досвід, стала важливим “полігоном” для випробувань дронів, систем РЕБ, сучасних далекобійних артснарядів. У тому числі США за каденції Джо Байдена передали українцям окремі системи (протирадіолокаційні ракети, глушники), що дало змогу ЗСУ частково випробувати місії SEAD/DEAD на практиці.

Уявімо, що ЄС почне інвестувати в український оборонпром чи залучить українських фахівців, які мають досвід боротьби з російськими системами РЕБ і ППО. Це могло б стати внеском у формування європейських “сил спеціалізованих можливостей”. Також східноєвропейські країни (Польща, Балтія) – чиї армії найбільше сконцентровані на протидії РФ – можуть на практиці оцінити, чого саме їм бракує, зважаючи на український досвід.

Чи встигнуть європейці переозброїтися

Якщо Вашингтон, під впливом політики Трампа, раптом скоротить роль у НАТО, Європа може опинитися перед нагальною потребою нарощувати озброєння за “прискореною програмою”. Передусім їй доведеться:

Налагодити виробництво безпілотників ISR, закупити або розробити власні системи на кшталт американських MQ-9 Reaper;

Придбати сотні літаків-заправників (замало кількох десятків, які нині є в ЄС);

Посилити “космічний флот” (розвідсупутники, комунікаційні апарати);

Збільшити кількість літаків SEAD/DEAD (або надати чинним істребителям можливість нести протирадіолокаційні ракети й системи РЕБ).

Це потребуватиме величезних коштів і часу. П’ять років? Десять? Навіть більше. На додачу слід узгодити, як ці системи будуть інтегровані між державами ЄС, щоб вони не дублювалися нескоординовано.

Риторика Фрідріха Мерца і Емманюеля Макрона про швидке досягнення “самодостатності” Європи в обороні відображає наростаюче усвідомлення: якщо Америка втратить інтерес до НАТО чи зосередиться на інших “фронтах”, континент лишиться сам на сам із Росією. Хоча європейські країни і не бракує солдатів та техніки, їм конче бракує тих “тонких” систем – від авіатанкера до супутника, – які на практиці роблять сучасну війну керованою й ефективною.

Почати треба, ймовірно, зі створення спільних програм розвідки, спостереження, зв’язку й придушення ППО. Такий крок дозволить поступово будувати реальний колективний щит без надмірної залежності від Пентагону. Однак це проєкт на покоління й великі гроші.

Чи вистачить у Європи волі й ресурсів для нього? Зважаючи на можливі політичні розбіжності всередині ЄС та тиск інших пріоритетів (наприклад, соціальних), відповідь не така очевидна. Але сигнали з Берліна й Парижа недвозначні: Європа усвідомлює, що мир може бути крихким, а час на переозброєння – вже зараз, якщо є наміри бути гравцем, а не полем бою в глобальному протистоянні.

Сили оборони застосовуватимуть нові українські безпілотники

Міністерство оборони України дозволило використовувати нові безпілотні літальні апарати українського виробництва “Відьмак”.

Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони.

Повідомляють, що високошвидкісні FPV-дрони, які входять до складу цього комплексу, можуть розвивати швидкість, достатню для того, щоб наздогнати будь-яку колісну техніку, яку використовують російські військові.

“Комплекс створено з урахуванням бойового досвіду наших воїнів. Більшість комплектуючих – вітчизняного виробництва”, – наголосили в МО.

У відомстві зазначили, що “Відьмак” – це компактний дрон, який може нести заряд, здатний ефективно вражати броньовану техніку і захищені вогневі позиції противника.

Цей дрон здатний розвивати високу швидкість і здійснювати різкі маневри. “Пташки” комплексу можуть працювати як вдень, так і вночі, виявляючи і розпізнаючи типові цілі противника.