Міністр закордонних справ Естонії відвідав Україну

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прибув до України з офіційним візитом, щоб особисто оцінити життя українців в умовах військового конфлікту.

Дипломат поділився цією інформацією в соцмережі “Х”.

Він підкреслив, що Україна наполегливо протистоїть агресії, не даючи можливості терору та імперіалізму взяти гору.

“Ця боротьба йде не тільки за безпеку України. Це боротьба за безпеку Європи. Наша вдячність Україні за те, що вона стоїть на своєму, безмежна, і ми зробимо все можливе, щоб підтримати її. Сьогодні напис всередині звичайної будівлі сказав все про те, що захищають українці. На стіні було просто написано: 603 628 кв. км. І крапка”, – написав Цахкна.

Прем’єр-міністр Естонії висловив невдоволення заявами президента про переговори з Росією і поступки Україні

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал висловив незгоду з висловлюваннями президента Алара Каріса, який запропонував призначити спеціального представника ЄС для переговорів з Росією і допустив можливість територіальних поступок з боку України заради досягнення миру.

Заяву глави естонського уряду наводить ERR.

Міхал зазначив, що заяви Каріса суперечать основоположним принципам Естонської Республіки.

За його твердженням, підтримка України і тиск на Росію незмінно складають зовнішньополітичну стратегію Естонії.

“Я не вважаю доречними сепаратні переговори з Путіним, запрошення його за стіл переговорів і легітимацію. Єдине – це тиск на Росію: через “тіньовий флот”, через активи, через обмеження віз для бійців та інші заходи. У цьому ми як держава були дуже послідовними”, – сказав Міхал.

Він підкреслив, що також помилково вважати, ніби Європейський Союз не бере участі або не вживає заходів для встановлення миру.

“Я можу сказати, що Європейський Союз постійно перебуває за столом переговорів. Ми перебуваємо там разом з Україною. Час від часу за цим столом разом з ЄС і Україною присутні і Сполучені Штати, і останнім часом – все частіше”, – зазначив Міхал.

Прем’єр-міністр підкреслив, що ані дипломатичні зусилля президента Франції Емманюеля Макрона, ані тактовність тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца не змогли запобігти початку конфлікту з Росією.

“Так що це не працює. Щодо Росії діє тільки тиск. Коли ти перекриваєш диктатору кисень, тоді можна рухатися далі”, – сказав Міхал.

Міхал стверджує, що Росія і її лідер Володимир Путін не прагнуть захопити будь-яку частину України, а їхня мета – встановлення миру через поступку територій.

“Йому не потрібна територія сама по собі, він хоче позбавити Україну суверенітету. Коли союзники, які повинні забезпечувати незалежність України і її надійну підтримку, кажуть – віддайте шматочок. Але що це за шматочок? Чи достатньо Донбасу, чи потрібно віддати ще й Київ? Цього буде достатньо?” – зазначив Міхал.

Він зазначив, що висловлювання президента Естонії викликають у нього невдоволення.

“У мене дуже хороші стосунки з президентом, це загальновідомо, тому мені дуже шкода, що я взагалі змушений щось подібне говорити”, – додав прем’єр-міністр Естонії.

В Євросоюзі запропонували призначити спецпредставника для переговорів з Путіним

Усі контакти з Москвою повинні відбуватися у тісній співпраці з Києвом. Посередник повинен бути схвалений європейськими партнерами.

Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня підтримали ідею призначити спеціального представника Європейського Союзу.

Спецпредставник, призначений на цю роль, міг би відновити переговори з президентом Росії і забезпечити участь Європейського Союзу в обговоренні мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Політики вважають, що всі взаємодії з Москвою необхідно ретельно узгоджувати з Києвом. Посередник, якщо він буде задіяний, повинен бути схвалений усіма європейськими країнами.

“Я вважаю, що потрібно вести дипломатію. Важливо завжди підтримувати діалог, але при цьому зберігати ізоляцію Росії і застосовувати санкції проти неї”, — заявила Силіня.

Латвійська прем’єрка запропонувала розглянути в якості потенційних представників ЄС президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На її думку, основна проблема не в нестачі кандидатів, а у визначенні найбільш підходящої кандидатури.

Водночас позиція Мерца, на відміну від Макрона, не передбачає прямих переговорів з Москвою, що вказує на відсутність узгодженості серед провідних європейських лідерів з питання формату діалогу з Російською Федерацією.

Алар Каріс, не називаючи конкретних прізвищ, зазначив, що спеціальний посланець повинен бути представником великої європейської країни і користуватися “довірою обох сторін”. Президент Естонії підкреслив, що, хоча прямого військового конфлікту з Росією немає, Європейський Союз вже багато років надає підтримку Україні і тому повинен брати участь в обговоренні мирного врегулювання.

Каріс також зазначив, що Європа запізнилася з дипломатичними зусиллями і наразі фактично не бере участі переговорах.

Питання про призначення спецпредставника Європейського Союзу для ведення переговорів з Росією постає не вперше. Ця ідея обговорювалася ще минулим літом, але тоді більшість європейських політиків визнали її передчасною або недоречною через триваючу війну.

Естонія профінансує придбання Starlink для ЗСУ

Естонія виділить €3 млн на придбання та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink для України.

Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль.

На полях JEF Шмигаль зустрівся з міністром оборони Естонії Ханно Певкуром. Під час зустрічі обговорювалися тренування українських військовослужбовців естонськими інструкторами в рамках операції “Legio” та оборонне співробітництво двох країн.

JEF — це військово-політична коаліція, очолювана Великою Британією, до якої входять Данія, Фінляндія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Швеція та Норвегія. Коаліція була сформована в 2014-2015 роках з метою оперативного реагування на кризові ситуації.

Естонія є одним з лідерів за обсягом військової підтримки, що надається Україні. З початку повномасштабного конфлікту Естонія виділила українським партнерам фінансову допомогу в розмірі понад €520 млн, що становить близько 1,4% її валового внутрішнього продукту.

Естонія заявила про готовність розмістити британську ядерну зброю після появи російських літаків

Естонія в перспективі готова розмістити на своїй території винищувачі F-35A, які можуть нести ядерні боєприпаси, виробництва Великої Британії.

Про це оголосив Міністр оборони Ханно Певкур.

“Я завжди готовий до співпраці. Двері мого будинку відкриті для союзників”, – відповів Певкур на питання журналістів про готовність його країни прийняти британські винищувачі F-35A.

Коментарі були зроблені на тлі того, що в п’ятницю, 19 вересня, російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії.

Журналісти припускають, що Росія, швидше за все, різко відреагує на будь-які наміри перемістити ядерну зброю ближче до її кордонів.

На авіабазі Амарі в Естонії на ротаційній основі базуються британські винищувачі F-35, які виконують місію НАТО з патрулювання повітряного простору Балтики, включаючи Латвію і Литву. У найближче десятиліття очікується надходження нових літаків шостого покоління.

Британське військове джерело зазначило, що “немає необхідності володіти стратегічним потенціалом передового базування на тактичній позиції в Естонії”.

За його словами, винищувачі F-35A будуть не стільки засобом стримування, скільки інструментом для розпалювання конфлікту, і при цьому вони будуть піддані високому ризику в разі першого удару з боку Росії.

Російські літаки вторглися в повітряний простір Естонії

У п’ятницю три російські винищувачі МіГ-31 з гіперзвуковими ракетами “Кинжал” порушили повітряний простір Естонії.

Про це пише “Politico”.

За даними ЗМІ, літаки рухалися курсом на столицю Естонії — Таллінн. Винищувачі перебували в естонському повітряному просторі близько 12 хвилин. Для їх перехоплення в повітря були підняті італійські F-35.

Глава естонського Міністерства закордонних справ Маргус Цахкна відреагував на інцидент. Він повідомив, що відомство направило виклик тимчасовому повіреному у справах Росії в Таллінні.

“Це нахабне і безпрецедентне вторгнення — явна ознака посилення російської агресії. Такі дії неприпустимі і вимагають негайного політичного та економічного тиску”, — написав він.

Естонія надасть Україні військову допомогу на суму понад €100 мільйонів

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур під час візиту до України запевнив українського колегу Дениса Шмигаля, що Естонія продовжить військову підтримку України і в 2026 році.

Про це повідомляє Міністерство оборони Естонії.

Естонія виділить не менше 0,25% свого ВВП, що еквівалентно €100 мільйонам. Основна частина цих коштів буде спрямована на виробництво товарів в Естонії для потреб України.

“Естонія продовжить рішуче підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією. Наступного року 0,25% нашого ВВП піде на цю допомогу. Ми орієнтуємося на військові потреби України, і естонські оборонні підприємства також відіграватимуть ключову роль. Ми продовжимо навчати українців і розвивати ІТ-рішення для їх оборонного сектора”, – сказав міністр оборони Певкур.

Міністри оборони також розглянули нещодавні інциденти в Польщі. Певкур зазначив, що це безпрецедентне порушення повітряного простору Польщі та НАТО, за яке повністю відповідальна Росія.

“Ми повинні продовжувати чинити тиск на Росію, щоб зупинити її агресію і допомогти Україні завершити цю жорстоку війну”, – додав він.

Естонія вважає членство України в НАТО запорукою безпеки

Естонія вважає, що членство України в НАТО стане найкращим захистом для країни, яка вже давно переживає військовий конфлікт.

Таку заяву зробив естонський міністр оборони Ганно Певкур, передає “Tagesschau”.

“Естонія вважає, що вступ України до НАТО — це найкращий захист для країни, яка страждає від війни”, — заявив Певкур.

Міністр оборони Литви Довіле Сакаліене підкреслила, що вторинні санкції проти Росії є найбільш дієвим методом для блокування фінансових потоків до Москви. Ці санкції торкнуться країн, які продовжують торгівлю з Росією, включаючи Китай та Індію.

У червні в Україні збільшилася кількість цивільних жертв – розвідка Естонії

Полковник Антс Ківісельг, глава розвідувального центру Сил оборони Естонії, повідомив, що в червні в Україні різко зросла кількість жертв серед мирного населення через інтенсивні російські обстріли.

Про це повідомляє видання ERR.

Посадовець повідомив, що Росія нарощує удари по цивільних об’єктах інфраструктури України.

Українські сили ППО змогли перехопити більшість БПЛА і ракет, з огляду на їх кількість, але деякі з них все ж змогли досягти своїх цілей.

З початку року російські військові здійснили близько 23 300 атак з використанням безпілотних літальних апаратів і ракет на території України. Це більш ніж у шість разів перевищує кількість таких атак за аналогічний період минулого року (близько 3300).

“Кількість жертв серед мирних жителів зросла на 53% порівняно з 2023 роком. Цього року загинуло майже 1100 осіб, а поранення отримали понад 5,7 тис. Загалом жертвами стали близько 6,8 тис. цивільних”, – сказав Ківісельг.

Він підкреслив, що в червні в Україні загинуло і постраждало понад півтори тисячі осіб, що зробило цей місяць найкривавішим для цивільного населення за три роки конфлікту. На жаль, в майбутньому не передбачається поліпшення ситуації.

“У нинішній ситуації можна припустити, що найефективнішим способом захисту від дронів є їх знищення. Ймовірно, найближчим часом ми дізнаємося, що Україна вжила заходів проти заводів, які виробляють дрони в Росії, таких як “Алабуга”, – припустив глава розвідувального центру Сил оборони Естонії.