Під час російської атаки над Львівщиною синхронно пролітали китайські супутники

Під час масованої російської атаки з використанням ракет і дронів 5 жовтня над західними областями України були помічені китайські розвідувальні супутники.

Про це повідомляє видання “Militarnyi”, проаналізувавши дані сервісу “Heavens Above”.

Протягом ночі та ранку над регіоном було зареєстровано дев’ять прольотів супутників із серії Yaogan 33: Yaogan 33, Yaogan 33-03 і Yaogan 33-04. Вони перетинали повітряний простір над Львовом з півночі до 11:30 ранку.

О 6:00 ранку в регіон прибув оптичний супутник Yaogan 34. Протягом дня він здійснює сім витків над територією України.

Над територією України можуть працювати понад 60 супутників серії Yaogan різного типу. Ці апарати призначені для оптичної, радіолокаційної та радіоелектронної розвідки. Супутники знаходяться на висоті близько 700 км і здійснюють повний оберт навколо Землі приблизно за 90 хвилин.

Незважаючи на офіційні заяви Китаю про те, що супутники Yaogan призначені для “наукових досліджень” і “моніторингу природних катастроф”, експерти впевнені, що ці апарати мають військове призначення. Вони оснащені радарами SAR (синтезованої апертури), аналогічними системам ICEYE.

Супутники Yaogan 33 були запущені в період з 2022 по 2023 роки. Вони прийшли на зміну старішим моделям першого покоління Yaogan-1, які були введені в експлуатацію в 2006 році.

Апарати первісної версії серії оснащувалися SAR-сенсорами L-діапазону, що забезпечують роздільну здатність до 5 метрів у режимі високоточної зйомки. За останні 15 років відбувся значний технічний прогрес, і експерти вважають, що Yaogan 33 мають значно поліпшені характеристики, наближені до сучасних західних розвідувальних супутників.

Китайські супутники, які синхронно пролітали над територією України під час атаки, викликали занепокоєння у аналітиків. Однак поки невідомо, чи здійснювали вони фактичну розвідку.

Китайське судно тричі відвідувало окупований Севастополь

Судно Heng Yang 9 під панамським прапором, що належить Китаю, заходило в порт Севастополя щонайменше тричі. Це сталося незважаючи на те, що з 2014 року використання іноземних суден у Криму заборонено.

Про це повідомляє “Financial Times”.

З 2014 року, після анексії Криму Росією, іноземним суднам заборонено заходити в порти півострова. Китай, не приєднавшись до західних санкцій проти Росії, досі не відправляв свої торгові судна в контрольовані Росією порти.

Українські офіційні особи стверджують, що судно Heng Yang 9, яке плаває під прапором Панами і знаходиться в управлінні компанії Guangxi Changhai Shipping Company з Гуансі, за останні кілька місяців тричі фіксувалося в Криму.

Судно прибуло до Севастополя з 19 по 22 червня, що стало його першим візитом до цього порту, як повідомили в офісі президента. За інформацією українських чиновників, 15 серпня воно також запросило дозвіл на заходження для завантаження 101 контейнера.

Після передбачуваних візитів до кримського порту він відвідав порти Туреччини, а потім відправився до Олександрії, Єгипет.

“Україна чітко заявила про неприйнятність таких дій і закликала всіх міжнародних партнерів і компанії уникати контактів з окупованими територіями”, – заявив FT Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики.

Китай постачає дрони та їхні компоненти до Росії та України

Китай контролює 70-80% світового ринку цивільних дронів і займає провідні позиції у виробництві ключових компонентів. Країна може постачати ці компоненти як до Росії, так і до України.

Про це повідомляє “Nikkei”.

За перші сім місяців 2025 року Китай відправив за кордон 2,6 млрд літій-іонних акумуляторів. Це на 20 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з митними даними китайського уряду. Поставки до Росії збільшилися приблизно на 90 відсотків за той же період.

Експорт акумуляторів, зокрема для смартфонів і автомобілів, займає важливе місце в міжнародній торгівлі. Однак в Росії існує дефіцит виробників таких товарів. Ця обставина збільшує ймовірність того, що російські акумулятори можуть бути використані у військових дронах.

Виробник акумуляторів для дронів з Шеньчженя підтвердив виданню “Nikkei”, що експортує свою продукцію в Україну.

Китайська компанія, що спеціалізується на виробництві гіроскопічних датчиків для стабільних польотів, здійснює поставки переважно в Росію і Україну. Керівництво компанії відзначає зростання обсягів продажів.

“Нестабільна світова ситуація – це бізнес-можливість”, – сказав представник компанії.

Російська Федерація — найбільший клієнт компанії в Шеньчжені. Фірма займається виробництвом обладнання для управління дронами. Дрони управляються людьми через вид від першої особи. Одночасно з цим через геополітичну напруженість продажі збільшуються і в інших країнах.

Марко Рубіо: Китай підтримує Росію, а сам залишається у тіні

Китай підтримує Росію у війні проти України, але робить це в обсягах, які дозволяють залишатися поза прямим осудом.

Про це заявив сенатор США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News, коментуючи поточну ситуацію в регіоні.

За його словами, Китай надає Росії всю можливу підтримку, уникаючи відкритої участі у війні. Зокрема йдеться про закупівлю російської нафти, яка дає змогу Москві утримувати економіку на плаву. Рубіо зазначив, що без цього ресурсу Кремль не зміг би вести бойові дії.

Також сенатор припустив, що Китай зацікавлений у продовженні війни, оскільки затяжний конфлікт відволікає увагу США та Заходу від інших стратегічно важливих регіонів, зокрема Азії.

Окремо Рубіо прокоментував відносини Пекіна з Тегераном. Він зазначив, що Китай активно купує іранську нафту, попри санкції, а також раніше постачав оборонне обладнання. Однак після американського удару по іранських ядерних об’єктах, за словами сенатора, Пекін, як і Москва, став обережнішим у своїй підтримці Ірану.

Попри це, Рубіо зауважив, що США мають розглядати Китай не лише як противника, але і як потенційного партнера, з яким варто шукати спільні інтереси.

Китай постачає до Росії двигуни для дронів під виглядом холодильників

Китай постачає до Росії бойові двигуни під виглядом промислових холодильних установок, щоб обійти західні санкції.

Про це повідомляє Reuters.

За інформацією, отриманою від представників ЗМІ, двигуни, виготовлені в Китаї компанією Xiamen Limbach Aviation Engine Co., поставляються на російське оборонне підприємство “Купол” під виглядом промислових холодильних установок.

Після того як в жовтні 2024 року США і Європейський союз наклали обмеження на діяльність Xiamen і ряду інших організацій, в сфері поставок комплектуючих почала працювати нова китайська компанія Beijing Xichao International Technology and Trade.

Саме ця організація здійснює передачу компонентів російській стороні, що підтверджується рахунками-фактурами, митною документацією та внутрішньою кореспонденцією компанії “Купол”.

У розпорядженні агентства Reuters опинився внутрішній документ компанії “Купол”, який свідчить про те, що цього року було укладено контракт з Міністерством оборони Російської Федерації на виробництво понад шести тисяч дронів “Гарпія”.

Станом на квітень 2025 року вже було передано понад 1,5  тис апаратів.

Згідно з інформацією, отриманою від української військової розвідки, Російська Федерація щомісяця використовує близько 500 таких безпілотних літальних апаратів для атак на військові та цивільні об’єкти в тилових районах України.

“Ці товари маркуються як “охолоджувальні пристрої”. Це дозволяє експортувати їх до Росії без підозр з боку китайського уряду”, – розповів один із співрозмовників видання.

Водночас у Пекіні офіційно заявили, що не було допущено жодних порушень при постачанні до Росії продукції подвійного призначення.

Росія має в своєму розпорядженні чотири основні джерела озброєння

У Росії нарощують внутрішнє виробництво зброї, переходячи на військову економіку. Іран, Північна Корея і Китай постачають дрони, снаряди і ракети.

Майкл Кларк, аналітик Sky News, що спеціалізується на обороні та безпеці, поділився цією інформацією.

Як повідомив експерт, наразі Кремль перейшов на режим військової економіки, і приблизно 40% усіх державних витрат припадає на потреби оборони. Крім того, окупанти отримали значну кількість безпілотних літальних апаратів з Ірану, зокрема Shahed 136, який є основною моделлю дронів, що використовуються нині.

З Північної Кореї в Росію були відправлені мільйони артилерійських снарядів калібру 152 мм, а також безпілотники і балістичні ракети. Китай офіційно стверджує, що не відправляє зброї, але, на думку експерта, насправді це не так.

Китай відреагував на затримання своїх громадян у Києві за спробу вивезення ракетних технологій

Міністерство закордонних справ Китаю прокоментувало затримання громадян КНР у Києві, яких підозрюють у спробі незаконного вивезення з України ракетних технологій.

Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу, передає Укрінформ.

За її словами, китайська сторона наразі перевіряє інформацію та вивчає ситуацію. У разі підтвердження, що йдеться про громадян КНР, Пекін “захищатиме законні права та інтереси своїх громадян відповідно до закону”.

Як повідомлялося раніше, українські правоохоронці викрили групу осіб, які намагалися передати секретну документацію щодо ракетного комплексу “Нептун” до органів безпеки КНР. За цим фактом було проведено затримання громадян Китаю.

Стала відома інформація про співпрацю російських виробників безпілотників з китайськими компаніями

Під час журналістського розслідування, проведеного на основі документів, що стосуються виробництва БПЛА у Росії, було встановлено, що мала місце взаємодія з китайськими компаніями.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Агентство провело дослідження внутрішніх документів російської компанії “Аеро-ХІТ” та її кореспонденції з представниками державних органів Російської Федерації. Ці матеріали демонструють, як Москва використовувала свої відносини з Пекіном для обходу західних санкцій і отримання доступу до технологій, необхідних для створення безпілотних літальних апаратів, які можуть бути використані у військових цілях проти України.

“Документи демонструють, як передові технології можуть потрапляти з Китаю в Росію, незважаючи на заяви уряду Сі Цзіньпіна про те, що він не постачає їх жодній зі сторін”, – ідеться в публікації.

Підприємство “Аеро-ХІТ”, яке отримало державну підтримку від Російської Федерації, заявляє, що вже цього року його завод, розташований поруч із Хабаровськом, зможе виробляти до десяти тисяч безпілотних літальних апаратів щомісяця. Крім того, компанія планує розширити виробництво і почати випуск більш досконалих моделей.

“Аеро-ХІТ” швидко став одним із ключових постачальників дронів для атак на території Херсонської області.

В асортименті продукції компанії представлений FPV-дрон “Велес”, який створено на основі китайського дрона Autel EVO Max 4T, від початку розробленого для цивільного застосування.

Згідно з документами, з 2023 року інженери російської компанії спільно з китайськими фахівцями Autel займаються локалізацією виробництва дронів.

У 2022 році Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки запровадило обмеження щодо компанії “Аеро-ХІТ”. Це призвело до тимчасового припинення взаємодії між двома організаціями. Однак наприкінці 2024 року контакти зі співробітниками Autel було відновлено, а з травня 2025 року сторони почали обговорювати можливість локалізації виробництва безпілотних літальних апаратів.

При цьому Autel відмовилася від співпраці з російською компанією.

Крім цього, варто зазначити, що деякі китайські компанії продовжують співпрацю з Росією. Деякі з них мають відношення до Харбінського технологічного інституту, який історично пов’язаний з російською армією і був відвіданий російським лідером Путіним у травні 2024 року.

Китай не бажає поразки Росії в конфлікті з Україною

Китай попередив європейців, що не допустить поразки Росії у війні проти України, хоча офіційно заперечує надання матеріальної підтримки Москві.

Про це написало видання “South China Morning Post”.

Міністр закордонних справ Китаю провів бесіду з главою зовнішньополітичного відомства Європейського союзу і повідомив їй, що Китай не бажає поразки Росії в конфлікті з Україною. Це рішення було ухвалено через побоювання.

Джерела повідомили, що Китай побоюється, як би США не зосередили всю увагу на Пекіні.

“Одна з інтерпретацій заяви Вана в Брюсселі полягає в тому, що, хоча Китай не просив про війну, її продовження може відповідати стратегічним потребам Пекіна, поки США залишатимуться залученими в Україні”, – зазначили автори.

У Європейському союзі висловили здивування з приводу висловлювань Ван Ї на адресу Каї Каллас. Ці слова явно розходяться з публічними заявами Пекіна про те, що Китай не бере участі в конфлікті.

Однак китайський міністр знову наголосив, що його країна не надає Росії ні фінансової, ні військової підтримки. Він також зазначив, що в іншому разі конфлікт був би вже давно вирішений.

Інформація, отримана від розвідувальних служб різних держав, неодноразово підтверджувала, що Китай надає підтримку Росії в конфлікті з Україною. Зокрема, Пекін допомагає Москві в обхід санкцій виробляти військову техніку.