Зимові відключення електроенергії знову поставили Київ перед складним вибором: виживати в умовах нестабільного енергопостачання або шукати нові моделі адаптації. Бізнес працює на межі можливостей, міська економіка зазнає тиску, а підприємці змушені інвестувати у власну енергонезалежність. Чи загрожує столиці системна економічна криза – і що може змінити ситуацію?
Масові блекаути стали серйозним випробуванням для великих міст України, насамперед для Києва як головного ділового центру країни. Тривалі перебої з електропостачанням порушують роботу магазинів, ресторанів, логістики та сфери послуг. Підприємства скорочують робочі години, зростають витрати на пальне для генераторів, ускладнюється збереження товарів і обслуговування клієнтів. У результаті під загрозою опиняються робочі місця, податкові надходження та загальна стабільність міської економіки.
Навіть великі торговельні мережі змушені працювати в аварійному форматі. У компанії АТБ повідомили про збільшення постачань продуктів до київських магазинів та можливість підзарядки гаджетів під час відключень електроенергії. Водночас там визнають: робота на генераторах має часові та технічні обмеження і не може повністю замінити стабільне енергопостачання. Частина магазинів стикається з несправностями обладнання, що створює ризики для безперервної торгівлі.
Ще складніша ситуація у сфері громадського харчування. Львівський ресторатор Вардкес Арзуманян повідомив про тимчасове закриття своїх закладів через відсутність світла й води, затримки з ліцензіями та постійні перевірки. За його словами, електроенергії немає до 15 годин на добу, що фактично унеможливлює нормальну роботу кафе та ресторанів.
Такі приклади свідчать про загальну тенденцію: поєднання енергетичних проблем, зношеної інфраструктури та адміністративного тиску різко підвищує економічну вразливість міст.
Економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що підстав говорити про енергетичну катастрофу в Україні немає. За його словами, нинішні труднощі пов’язані передусім із сильними морозами та піковим споживанням електроенергії.
“Проблеми з генерацією дійсно існують, але вони тимчасові. Кожен додатковий градус морозу різко збільшує навантаження на енергосистему. Як тільки температура підніметься хоча б до нуля – а це питання кількох тижнів – ситуація стабілізується в цілому по країні”, – пояснює експерт.
Економіст Іван Ус наголошує, що відсутність стабільного централізованого електропостачання не означає повної зупинки бізнесу. Ключову роль відіграють генератори, які дозволяють аптекам, магазинам і сервісним точкам працювати навіть під час тривалих відключень.
За його словами, ті підприємці, які завчасно інвестували в автономну генерацію, сьогодні отримують конкурентну перевагу. Ринок не зупиняється, а поступово перебудовується. Окремо Ус звертає увагу на досвід Харкова, де завдяки більшій децентралізації та меншій залежності від централізованих мереж ситуація з електропостачанням залишається стабільнішою. Саме розвиток розподіленої генерації, на його думку, має стати орієнтиром для Києва та інших міст.
На думку Олега Гетмана, нинішні проблеми мають локальний характер і не охоплюють усю країну одночасно. Проте ця зима вкотре оголила системні слабкі місця, які потребують стратегічних рішень.
Перший ключовий напрям – розвиток децентралізованої генерації: когенераційних газових установок та інших автономних джерел, здатних забезпечувати електроенергією окремі будинки або навіть мікрорайони.
“Такі установки вже існують, але їх потрібно активніше вводити в експлуатацію, підключаючи житлові квартали до автономних джерел енергії”, – зазначає економіст.
Другий важливий крок – дерегуляція. За словами Гетмана, нинішня система дозволів і погоджень суттєво гальмує встановлення власної генерації бізнесом.
“Потрібно максимально спростити дозвільні процедури. Бізнес має мати можливість швидко встановлювати генерацію, а документи оформлювати вже після завершення воєнного стану”, – наголошує він.
Третій аспект – енергоефективність. Україна споживає надто багато енергії на опалення, і значну частину навантаження можна зменшити системними заходами.
“Замість популістських програм на кшталт ‘Зимової тисячі’ чи кешбеків, на які витрачаються десятки мільярдів гривень, ці кошти доцільніше спрямувати на утеплення будинків, заміну вікон, труб, теплових установок” – пояснює експерт.
На місцевому рівні влада може підтримати бізнес через орендні канікули для підприємців у комунальних приміщеннях, пільги з окремих податків, а також гранти на генератори та накопичувачі електроенергії.
Олег Гетман вважає, що песимістичні настрої в соцмережах не відповідають реальній картині. Напередодні відбулася зустріч представників найбільших торговельних мереж із прем’єр-міністром, де бізнес повідомив: з тисячі закладів не працюють лише близько десяти – менше одного відсотка, і переважно через технічні несправності генераторів.
“Великий бізнес готувався до таких сценаріїв три роки. Усі ключові мережі вже мають альтернативну генерацію. Так, на довгих періодах вона не завжди витримує, обладнання виходить з ладу, але ці проблеми обмежені і в часі, і в географії”, – резюмує економіст.
Блекаути створюють серйозні виклики для київського бізнесу, проте говорити про системну економічну катастрофу поки що передчасно. Підприємці адаптуються, інвестують у автономну енергетику та змінюють моделі роботи. Водночас нинішня зима показала: без розвитку децентралізованої генерації, дерегуляції та масштабних програм енергоефективності країна й надалі залишатиметься вразливою до енергетичних криз.
Найближчі тижні, за прогнозами експертів, принесуть стабілізацію ситуації. Але стратегічні рішення, ухвалені сьогодні, визначать, чи доведеться Києву наступної зими знову працювати “на генераторах”.
