Україні не вистачає кредиту в 90 млрд євро від ЄС – Мінфін

Україна вітає рішення Ради Євросоюзу про кредит у 90 млрд євро. Однак зазначає, що це не повністю покриває її потреби, тому робота над репараційною позикою має тривати.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі з колегами з G7.

Зустріч відбулася онлайн. У ній взяли участь міністри фінансів, глави центробанків країн G7, керівництво МВФ, Світового банку, Європейської комісії та ОЕСР.

“Фінансова стабільність є стратегічно важливою в умовах війни. Зміцнюючи її сьогодні, ми наближаємо справедливий мир. Reparations Loan – це системне рішення на довгі роки. Воно дасть змогу забезпечити стійкі оборонні можливості та захистить Європу від майбутніх конфліктів”, – сказав Марченко.

Марченко зазначив, що злагоджені дії країн G7 протягом 2025 року дали Україні можливість вистояти в черговий складний рік повномасштабної війни. Важливим елементом фінансової стійкості стали кредити ERA від країн G7 за рахунок доходів від заморожених російських активів, які дозволили утримати макрофінансову стабільність у критичні моменти.

“Ризики для Європи від можливої поразки України значно перевищують ризики впровадження репараційного механізму”, – додав міністр.

Марченко заявив, що на поточний рік потреба у зовнішньому фінансуванні повністю задоволена. Він підкреслив, що в бюджеті на 2026 рік 60% витрат виділено на оборону.

“Україна прагне миру, проте змушена готуватися до можливого продовження російської агресії протягом усього наступного року. У такому разі збереження значного обсягу зовнішнього фінансування – критично важливе”, – заявив міністр фінансів України.

Він також зазначив, що Україна докладає активних зусиль для виконання всіх попередніх умов, необхідних для затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ.

Програма МВФ для України може бути скоригована

Програма кредитування від МВФ може змінитися залежно від рішення Євросоюзу про фінансування України.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Він підкреслив, що нова програма з МВФ, вже схвалена на даний момент, може бути змінена в залежності від часових рамок і механізму фінансування України, який буде узгоджений ЄС.

“Залежно від того, які рішення буде ухвалено сьогодні або завтра, відповідно, змінюватиметься й опціональність, і, можливо, залежатиме графік. Поки що наш базовий сценарій полягає в тому, що буде і репараційний кредит, і програма з МВФ на початку наступного року”, – сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що рішення ЄС поки що неясне.

“Залежно від того, як змінюватиметься ситуація, так само ми будемо і коригувати наші сценарії та реакцію на них”, – додав заступник голови НБУ.

Рішення про виділення коштів Україні від міжнародних партнерів є необхідною умовою для затвердження нової програми фінансування від МВФ.

Шмигаль обговорив з делегацією МВФ витрати на оборону

Міністр оборони України Денис Шмигаль зустрівся з делегацією Міжнародного валютного фонду, яку очолював Гевін Грей.

Про це Шмигаль написав у телеграм-каналі.

“Обговорили питання джерел фінансування, видатків на оборону та потреби на 2025-2026 роки”, – зазначив Шмигаль у повідомленні.

Міністр оборони зазначив, що значна частина державного бюджету спрямовується на військові витрати.

До Києва прибула місія МВФ для переговорів про нову програму підтримки

До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом найближчих семи-восьми днів.

Про це повідомив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.

За його словами, делегація вже розпочала роботу та має щільний графік зустрічей.

Напередодні перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна може отримати нову програму МВФ із довшим горизонтом. Вона стане продовженням чинної та врахує високі безпекові ризики й значні оборонні витрати на наступний рік.

Нова програма, за словами Ніколайчука, допоможе забезпечити макроекономічну і фінансову стабільність, а також консолідувати підтримку міжнародних партнерів для фінансування бюджету й оборони. У перспективі вона має створити умови для економічного відновлення з євроінтеграційним спрямуванням.

Україна отримала близько 400 млн доларів чергового траншу МВФ

31 березня 2025 року до Державного бюджету України надійшов восьмий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі близько $400 млн США (300,47 млн СПЗ).

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Посадовець підкреслив, що ці кошти є результатом успішного проходження сьомого перегляду програми EFF. Він зазначив, що загальний обсяг підтримки від МВФ у межах цієї програми перевищив $10 млрд доларів США.

“Дякую Фонду за допомогу і тісну співпрацю, яка підтримує українську економіку в період війни”, — додав прем’єр.

Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що за два роки дії програми EFF Україна успішно пройшла сім переглядів, що дозволило залучити понад $10,1 млрд США з передбачених програмою %15,5 млрд США.

Загалом, з початку повномасштабної війни, до держбюджету надійшло $12,8 млрд США фінансової допомоги від Фонду.

“Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ за Програмою”, — зазначив Марченко.

На 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до $2,3 млрд США за результатами чотирьох переглядів.

МВФ погіршив прогноз щодо економіки України на 2025 рік

Економіка України демонструє стабільність, але темпи зростання ВВП знизяться через військові дії та інфляцію.

Про це повідомляють у пресрелізі МВФ.

Незважаючи на триваючий конфлікт, економіка України демонструє стабільність. За прогнозами, у 2024 році зростання ВВП становитиме 3,5%, однак у 2025 році воно може сповільнитися до 2-3% через брак робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжний конфлікт.

Інфляція продовжує збільшуватися, досягнувши 12,9% у річному вираженні в січні. Це пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на продукти харчування та підвищенням заробітної плати. У відповідь на це Національний банк України підвищив ключову ставку на 150 базисних пунктів із грудня.

Станом на січень 2025 року міжнародні резерви України становили 43 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки суттєвій фінансовій допомозі ззовні.

Загрози для економіки залишаються вельми значними через неясність у питаннях війни, можливості мирного врегулювання та подальшого відновлення держави.

В Україні з’являться нові спеціалізовані адміністративні суди

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт № 12368-1, який передбачає створення Вищого адміністративного суду. Це рішення було прийнято під час другого читання.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За ухвалення законопроєкту висловилися 234 народні обранці. Формування Вищого адміністративного суду – це одна з умов Міжнародного валютного фонду, виконання якої дає змогу Україні отримувати фінансову підтримку.

У межах законопроєкту пропонується заснувати два нові судові органи – окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд. Окружний адміністративний суд розглядатиме справи в першій інстанції, а апеляційний – розглядатиме скарги на рішення окружного адміністративного суду.

Відбір кандидатів у судді відбуватиметься на конкурсній основі. Наразі документ очікує на підпис голови парламенту і президента.

Для проведення конкурсу необхідно сформувати експертну раду, до складу якої увійдуть по три представники від Ради суддів України та від іноземних організацій.

Україна успішно виконала всі етапи програми EFF і розраховує на новий транш від МВФ

Україна повністю пройшла всі шість етапів переглядів щодо програми EFF, отримавши $9,8 млрд У планах на 2025 рік – отримати ще $2,7 млрд.

Про це повідомили в Мінфіні.

Очільник Міністерства фінансів Сергій Марченко та керівник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва провели переговори про організацію підготовки сьомого перегляду угоди EFF. Передбачається, що у найближчий час до країни прибуде комісія МВФ.

Механізм розширеного фінансування України працює протягом останніх двох років. За цей час програма пройшла шість оглядів, що стало історичним досягненням у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Завдяки цьому до держбюджету України було залучено приблизно $9,8 млрд із запланованих $15,5 млрд до 2027 року.

“Працюємо над виконанням умов до сьомого перегляду і, як результат, отримання наступного траншу обсягом близько 917,5 мільйонів доларів”,– додав Сергій Марченко.

Міністр фінансів наголосив, що в Україні триває робота з упровадження необхідних реформ, спрямованих на стабілізацію економіки та наближення до вступу до Європейського Союзу. Ключовим інструментом для досягнення цих цілей є програма EFF, яка слугує основою для співпраці з міжнародними партнерами та сприяє залученню масштабного фінансування від донорів, включно з країнами G7 та державами Європейського Союзу.

У 2025 році планується надходження $2,7 млрд від МВФ Ці кошти стануть складовим компонентом плану з міжнародної допомоги Україні, який наразі оцінюють приблизно в $148 млрд.

У Міністерстві фінансів поінформували, що наразі Україна успішно реалізувала 35 структурних заходів, передбачених програмою Механізму розширеного фінансування з МВФ. Ці заходи спрямовані на проведення реформ.

Міжнародний валютний фонд – одне з трьох основних джерел фінансової підтримки України з початку повномасштабного вторгнення, поряд зі США та ЄС.

У Верховній Раді просувають закон про створення нового суду замість ОАСК

Комітет Верховної Ради з питань правової політики погодив законопроєкт, спрямований на створення нового спеціалізованого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Про це повідомляють експерти Центру протидії корупції (ЦПК).

Законопроєкт, зареєстрований 30 грудня 2024 року, викликав низку критичних зауважень з боку громадських організацій. Експерти попереджають, що новий суд може стати інструментом впливу Офісу Президента, оскільки запропоновані механізми відбору суддів розмивають роль міжнародних експертів.

Ключові положення законопроєкту №12368

1.Роль міжнародних експертів звужено

Замість Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка успішно функціонувала під час добору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), створюється Експертна Рада. Її склад формується наполовину з українських експертів (делегованих Радою суддів), що створює ризики для прозорості конкурсу.

Крім того, представники Офісу Президента, зокрема заступниця керівника Ірина Мудра, пропонують зменшити кількість голосів, необхідних для проходження кандидатів, до простої більшості. Це значно полегшить просування “потрібних” кандидатів.

2.Закритість процесу відбору

У проєкті не передбачено онлайн-трансляцій засідань Експертної Ради чи ВККС, а також співбесід із кандидатами. Відсутність прозорості може ускладнити громадський контроль за процесом добору.

3.Обмежений доступ до конкурсу

Законопроєкт обмежує участь у конкурсі для представників правничої спільноти, зокрема прокурорів і державних службовців, навіть якщо вони мають значний досвід роботи у галузі права.

Контекст і вимоги міжнародних партнерів

Створення нового суду є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). Проте, як зазначають у ЦПК, влада прагне формально виконати ці вимоги, зберігши можливість впливу на новий суд.

“Законопроєкт №12368 є спробою замінити ОАСК новим контрольованим судом. Відсутність реальних механізмів добору доброчесних суддів ставить під загрозу незалежність цього органу”, – заявила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

ЦПК закликає Верховну Раду переглянути положення законопроєкту та повернути до процесу відбору Громадську раду міжнародних експертів у повному складі. Лише такий підхід забезпечить прозорість і незалежність нового суду, а також відповість вимогам міжнародних партнерів.