Країни НАТО взяли на себе зобов’язання надати Україні 20 млрд євро

У першому кварталі 2025 року країни-члени Північноатлантичного альянсу зобов’язалися надати Україні фінансову допомогу на загальну суму 20 млрд євро.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою в Брюсселі.

За словами Рютте, підтримка України залишатиметься пріоритетом, оскільки наслідки війни мають значення не лише для Європи, а й для світової безпеки.

“Це не локальний конфлікт, а глобальна війна, тому що Росія тісно співпрацює з такими країнами, як Північна Корея, Китай та Іран. Зрештою, результат цієї війни оцінюватиме одна людина — Сі Цзіньпін, перший секретар Комуністичної партії Китаю. Він буде уважно стежити за тим, хто вийде переможцем: Росія чи Захід. І я впевнений, що це вплине на його подальші кроки в Індо-Тихоокеанському регіоні”, — заявив генеральний секретар НАТО.

Рютте також підтримав зусилля Сполучених Штатів Америки, спрямовані на досягнення домовленості щодо припинення вогню між Україною та Росією.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Рубіо в Брюсселі говоритиме про довгостроковий мир в Україні

Керівник Державного департаменту США Марко Рубіо вирушить на зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО в Брюсселі. Під час цієї зустрічі планується обговорити заходи з підтримання міцного миру в Україні.

Про це повідомила у своїй заяві Теммі Брюс, прес-секретар Державного департаменту.

За її словами, на зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-учасниць НАТО планується обговорити ключові безпекові питання, включно зі збільшенням фінансування оборонних програм і підтриманням стабільності в Україні.

Під час зустрічі учасники розглянуть питання про те, яку небезпеку становить Китай для євроатлантичного та Індо-Тихоокеанського союзів, а також обговорять підготовку до саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі найближчим часом.

Із 2 до 4 квітня Рубіо перебуватиме у Брюсселі.

Питання про вступ України до НАТО більше не обговорюється – Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що питання про приєднання України до альянсу більше не обговорюється, а після закінчення конфлікту необхідно відновити відносини з Росією.

Про це повідомляє Bloomberg.

Напередодні в Білому домі відбулася зустріч Рютте і Трампа. Під час переговорів сторони обговорювали можливість встановлення перемир’я в Україні за участю США. Наступного дня в інтерв’ю для телеканала Bloomberg TV у Рютте запитали, чи справді Трамп виключив із порядку денного питання про вступ України до НАТО. Він це підтвердив.

Очільник Північноатлантичного альянсу також підкреслив, що після завершення конфлікту в Україні необхідно відновити відносини з Росією.

“Це нормально в разі, якби якимось чином війна припинилася, то Європа могла б поступово відновлювати нормальні відносини з Росією. Те ж саме можна було б сказати і про США”, – сказав Рютте.

Він також зазначив, що, поки не досягнуто угоди про припинення вогню, необхідно продовжувати чинити тиск на Росію, щоб показати, що переговори треба сприймати серйозно.

“Ми повинні продовжувати чинити на них тиск, щоб переконатися, що вони готові серйозно брати участь у переговорах з американською адміністрацією і, звичайно, з українцями”, – додав Рютте.

Трамп розглядає зміну формату участі США в НАТО: може відмовитися від обов’язкової оборони союзників

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість змін у політиці НАТО, включаючи потенційну відмову від автоматичного захисту союзників у разі нападу.

Про це повідомляє NBC News з посиланням на офіційних осіб.

За словами джерел, політик вивчає варіанти перегляду зобов’язань США в Північноатлантичному альянсі, що може суттєво змінити принципи колективної оборони.

“Президент також розглядає можливість зміни політики, за якої США можуть віддавати пріоритет спільним військовим навчанням із членами НАТО, які виділяють на оборону певний відсоток свого ВВП”, — повідомляє видання.

Якщо така ініціатива буде реалізована, це може призвести до ослаблення єдності Альянсу, особливо в умовах продовження агресивної політики Росії та загострення безпекової ситуації в Європі.

Раніше Дональд Трамп неодноразово критикував НАТО та заявляв, що Сполучені Штати “надто багато витрачають” на безпеку європейських партнерів.

Армії НАТО не готові до війни безпілотників – командир БС ЗСУ

Командувач сил безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський  попередив, що країни НАТО не готові до сучасної війни з використанням безпілотників.

Таку думку військовий висловив в інтерв’ю, опублікованому агентством Reuters.

“З того, що я бачу і чую, жодна армія НАТО не готова до того, щоб протистояти атаці касада дронів”, – сказав офіцер.

Він також зазначив, що Київ прагне перевершити противника, застосовуючи технології штучного інтелекту, збільшуючи кількість наземних безпілотних літальних апаратів і тестуючи лазери для нейтралізації російських дронів.

На думку командувача силами БС ЗСУ, НАТО має усвідомити економічну вигоду від використання безпілотників, розробка яких часто обходиться дешевше, ніж виробництво зброї, необхідної для їхнього знищення.

“Навіть головнокомандувач Збройних сил України визнає, що понад 60% цілей знищуються за допомогою безпілотників. Питання лише в тому, як удосконалюватиметься тактика їхнього використання, а разом із нею і технологічні аспекти”, – пояснив Сухаревський.

На його думку, на передовій задіяні тисячі безпілотних наземних апаратів, що дає змогу скоротити кількість солдатів, які вирушають у небезпечні зони для виконання логістичних завдань або ведення бойових дій.

Європа все ще залежить від США: чи зможуть союзники НАТО самостійно підтримувати Україну

Партнери США по НАТО в Європі, як і раніше, перебувають у сильній залежності від Сполучених Штатів.

Про це повідомляє The Telegraph у своїй оглядовій статті.

Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прагнуть залучити президента США Дональда Трампа до реалізації свого плану щодо захисту України. Однак, незважаючи на заяви Великої Британії та Франції про збільшення витрат на оборону, викликає сумніви можливість Європи самостійно вирішити українське питання.

Від початку конфлікту європейські держави надали Україні військову допомогу на суму близько 62 млрд євро. Однак очевидно, що розміщення військ на території України та підтримка її безпеки потребуватимуть набагато більших витрат.

На думку аналітика Деніела ДеПетріса, Макрон і Стармер, ймовірно, вважають, що європейці здатні самостійно вирішити цю проблему. Це може статися за умови, що адміністрація Трампа надасть підтримку у вигляді повітряної підтримки, розвідки, рекогносцировки і спостереження, а також протиповітряної оборони. Однак усе залежатиме від готовності Вашингтона захищати Україну та її європейських союзників у разі порушення Росією будь-якого перемир’я – а саме цього адміністрація Трампа прагне уникнути.

“Якщо виключити з рівняння США, то європейські сили підтримки в Україні можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Союзники Вашингтона по НАТО в Європі, як і раніше, сильно залежать від США в галузі нанесення ударів на великі відстані, командування і управління, розвідки і спостереження (ISR), зокрема супутникового зв’язку, а також дозаправлення в повітрі. Крім того, виробництво боєприпасів у Європі, як і раніше, перебуває на низькому рівні”, – пише він.

Крім цього, збройні сили європейських країн мають лише обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони. Деякі держави, такі як Німеччина і Польща, не бажають надавати їх Україні, побоюючись за власну безпеку.

Євросоюз також не зміг виконати вчасно обіцянку надати українській армії один мільйон 155-мм артилерійських снарядів. У результаті довелося шукати їх на складах колишніх країн Варшавського договору.

Україні “в рамках мирної угоди” ніколи не обіцяли членство в НАТО – Рютте

Генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що представники західних країн не давали Україні обіцянки щодо членства в Альянсі в умовах підписання миру з РФ.

Про це він зазначив під час пресконференції за підсумками наради Міністрів оборони країн-членів організації.

“Вкрай важливо, щоб президент РФ ніколи більше не робив спроб напасти на Україну. Однак слід зазначити, що Україні ніколи не обіцяли, що в рамках мирної угоди вона стане частиною НАТО”, – сказав Рютте.

Міністр оборони США Піт Хеґсет у своїй заяві від 12 лютого також підкреслив, що, на думку США, членство України в НАТО не є реалістичним результатом переговорного процесу. Однак, за його словами, будь-які гарантії безпеки мають бути забезпечені наявністю боєздатних сил як з європейських, так і з неєвропейських країн.

Нагадаємо, раніше до конституції України було внесено пункти, що стосуються європейської та євроатлантичної інтеграції. З 2008 року, коли на саміті в Бухаресті було ухвалено підсумкову декларацію, в якій йшлося про можливий вступ України і Грузії до НАТО, обговорення цього питання не припиняється.

НАТО посилює підтримку України, а США продовжать надавати безпекову допомогу – Умєров

НАТО розширює свої зобов’язання щодо допомоги Україні, тоді як Сполучені Штати продовжать надавати військову підтримку.

Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров, повідомляє РБК-Україна,

“Бачимо, що всі союзники підтримують нас. США продовжать також безпекову допомогу. НАТО буде брати на себе більше зобов’язань щодо надання допомоги та забезпечення підготовки”, – наголосив він.

За даними Financial Times, європейські посадовці висловлюють побоювання, що їм доведеться взяти на себе значну частину витрат на післявоєнну безпеку та відновлення України. Водночас вони стурбовані тим, що були виключені з переговорів між США та Росією щодо можливого завершення війни.

Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Київ та європейські партнери не можуть бути виключені з майбутніх дипломатичних процесів, які стосуються безпеки України.

У свою чергу, колишній президент США Дональд Трамп, який готується до можливого повернення в Білий дім, заявив, що вступ України до НАТО є “малоймовірним” і “непрактичним”. Водночас він підкреслив, що допомога Україні продовжиться, але у новому форматі, який він назвав “безпечним”.