Зеленський озвучив “план Б” у разі, якщо Україна не стане членом НАТО

Якщо Україна не зможе приєднатися до НАТО, їй доведеться подвоїти чисельність армії та забезпечити її найсучаснішим озброєнням.

Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для The Economist.

За його словами, наразі перспективи вступу України до Альянсу виглядають малоймовірними через позицію кількох країн, зокрема Німеччини, Угорщини та США. Водночас глава держави наголосив, що у разі позитивного рішення США, інші країни можуть також змінити свою позицію.

“Якщо Україна не в НАТО, то це означає, що Україна будуватиме НАТО на своїй території. Отже, нам потрібна така численна армія, як у росіян сьогодні. А для всього цього потрібні зброя і гроші. І ми будемо просити про це США”, – заявив Зеленський.

Президент наголосив, що у такому разі українська армія має бути рівною російській за чисельністю та технічним оснащенням.

Нам не потрібні жодні армії у світі. Нам потрібна своя армія, але ми повинні її подвоїти. Бути на одному рівні з російською армією. Що нам потрібно? Гроші, війська, військова техніка тощо”, – підкреслив він.

Глава держави зазначив, що у цьому питанні Європа могла б допомогти з фінансуванням, а США – забезпечити Україну сучасним озброєнням, зокрема далекобійними ракетами та системами ППО Patriot.

Зазначимо, що раніше Зеленський вже неодноразово говорив про опір окремих країн щодо вступу України до НАТО. Так, 16 січня 2025 року президент назвав чотири держави, які наразі не підтримують цей крок: США, Угорщину, Словаччину та Німеччину.

Глава Пентагону заявив, що повернення до кордонів 2014 року є нереалістичним

Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Україні слід визнати неможливість повернення до кордонів 2014 року, оскільки це є нездійсненним завданням.

Про це він сказав під час засідання Контактної групи у форматі “Рамштайн”, повідомляє ABC News.

“Ми зможемо закінчити цю руйнівну війну та встановити тривалий мир… з реалістичною оцінкою поля бою. Ми прагнемо, як і ви, суверенної та процвітаючої України. Але ми повинні почати з того, щоб визнати: повернення до кордонів, які існували до 2014 року, є нереалістичною метою”, – заявив Гегсет.

За його словами, спроби звільнити всі окуповані території є “гонитвою за ілюзією”, що лише затягне війну та спричинить нові страждання.

Очільник Пентагону також висловив сумніви щодо перспектив вступу України до НАТО, наголосивши, що це «не є реалістичним наслідком» можливих майбутніх переговорів.

“Тривалий мир для України має включати надійні безпекові гарантії від Європи, щоб забезпечити, що війна не почнеться знову. Це не має бути Мінськом 3.0”, – підкреслив Гегсет.

Україна повинна почати переговори з позиції сили – генсек НАТО

Глава Північноатлантичного альянсу Марк Рютте наголосив на необхідності посилення підтримки України з боку Євросоюзу та США для досягнення миру. Він також наголосив, що переговори про припинення конфлікту мають вестися з позиції сили.

Про це генеральний секретар заявив на прес-конференції перед зустріччю у форматі “Рамштайн”.

Рютте акцентував увагу на тому, що майбутні переговори про завершення війни в Україні мають вестися з позиції сили, а не за умовами, передбаченими “Мінськими угодами”.

“Ми тісно співпрацюємо з командою президента Трампа на всіх рівнях, і цього тижня в нас відбулися дуже конструктивні бесіди. Багато високопоставлених американських чиновників відвідують Європу, зокрема нашу штаб-квартиру в НАТО і, звісно, Мюнхен, де вони беруть участь у конференції з питань безпеки”, – сказав Рютте.

На його думку, Євросоюз і Сполучені Штати мають забезпечити Україні приблизно однаковий обсяг підтримки. Однак для того, щоб змінити перебіг конфлікту, необхідно докласти додаткових зусиль.

“Ми прагнемо до того, щоб Україна розпочала переговори з позиції сили. Наша спільна мета – досягти стійкого і довгострокового результату. Тому важливо уникнути повторення ситуації, що склалася з Мінськими угодами”, – наголосив генсек НАТО.

Інформаційна спецоперація: Кремль зібрав зрадників та псевдо-політиків задля дискредитації країн Заходу

Росія та її лояльні Кремлю сили продовжують використовувати пропагандистські методи для виправдання своєї агресії та дискредитації демократичних держав.

8 лютого відбулася чергова інформаційна спецоперація у вигляді так званої “міжнародної відеоконференції” під назвою “Виклики безпеки та шляхи їх подолання в пострадянських країнах”. Захід був організований із так званих політиків та експертів, відомих своїми проросійськими поглядами та підтримкою війни.

Участь у конференції взяли представники Сербії, Вірменії та України, які відкрито озвучували проросійські наративи. Серед учасників, які називали себе українцями, опинилися одіозні фігури, такі як голова партії “Держава” Дмитро Василець та представник правозахисної організації “Родина” Юрій Деркач, які неодноразово просували тези російської пропаганди.

Під час заходу виступаючі повторювали традиційні кремлівські тези про “агресивну експансію НАТО”, “кольорові революції”, “втручання Заходу у внутрішні справи країн” та необхідність консолідації пострадянських держав із Росією.

Зокрема, вірменський політик Андранік Теванян заявив, що НАТО нібито “розгортає конфлікти” на кордонах Росії та використовує для цього колишні республіки СРСР. Він також заявив, що “пострадянським державам необхідно консолідуватися з Російською Федерацією та боротися із прозахідними нелегітимними урядами”.

Скандально відомий проросійський політик Дмитро Василець вкотре озвучив безпідставні звинувачення щодо присутності “таємних військових баз НАТО в Україні” та розповсюдив міфи про “біологічні лабораторії”, які нібито фінансували США.

Сербська учасниця Драгана Трифкович заявила, що НАТО “повністю присутнє в Сербії” і навіть назвала Альянс “терористичною організацією”.

Фактично, конференція стала черговим інформаційним майданчиком для просування російських дезінформаційних наративів та виправдання агресивної зовнішньої політики Кремля. Підсумком заходу стало рішення “посилювати координацію” між представниками пострадянських країн, що є не що інше, як спроба легітимізувати російський вплив на ці території.

Цей захід вкотре доводить, що Росія не припиняє спроб маніпулювати суспільною думкою та формувати ілюзію підтримки своєї політики серед представників інших країн.

Президент США тимчасово відкладає реалізацію мирного плану для України

Глава Сполучених Штатів Америки на певний час призупиняє виконання плану зі встановлення миру в Україні, щоб обговорити ситуацію із союзниками по НАТО.

Про це повідомляє The Telegraph.

Пауза в реалізації реалізації мирного плану Трампа щодо України необхідна, щоб надати можливість європейським союзникам приєднатися до переговорного процесу.

Кіт Келлогг, спеціальний представник США з питань України, повідомив, що перед тим, як остаточно сформулювати план припинення конфлікту, він проведе консультації з лідерами країн-членів НАТО.

Адміністрація США повідомила своїм європейським союзникам, що надасть Україні військову допомогу в обмін на доступ до її стратегічних рідкоземельних ресурсів.

Цього тижня в Мюнхені на конференції з безпеки будуть представлені деякі елементи мирного плану.

Келлогг планує зустрітися з усіма 31 лідерами країн-членів НАТО, що може призвести до подальшого затягування процесу.

Підтримка України відповідає політичним і військовим інтересам НАТО

НАТО спільно з Україною працює над тим, щоб винести уроки з агресивної війни, розв’язаної Росією. Ці уроки стають частиною стратегії Альянсу, сприяючи підвищенню рівня оперативної сумісності.

Про це заявив голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне.

Говорячи про те, як можна допомогти Україні, він згадав про домовленість надати 40 млрд євро як підтримку безпеки, яка була досягнута на саміті у Вашингтоні. Він підкреслив, що країни-члени Альянсу активно працюють над виконанням цього зобов’язання.

“Ці уроки допоможуть нам глибше зрозуміти війну. Вони будуть інтегровані в стратегію і політику НАТО і стануть основою для поліпшення оперативної сумісності. Але найголовніше, вони підтримають Україну в її прагненні до перемоги у війні та збереженню суверенітету”, – запевнив голова Військового комітету.

Командувач наголосив, що НАТО створило спеціальну місію для забезпечення безпеки та підготовки України. Також було засновано спільний навчально-аналітичний центр НАТО-Україна.

Крім того, було запущено місію із забезпечення безпеки та підготовки України. У рамках цієї місії було створено перший в історії Спільний центр Україна-НАТО (JATEC). Його мета – спільно проаналізувати і врахувати уроки жорстокої агресивної війни, розв’язаної Росією.

“Для НАТО підтримувати Україну не тільки зараз, а й у майбутньому – в інтересах альянсу як з політичної, так і з військової точки зору. Ви боретеся не тільки за свою країну, а й за свою особистість. І НАТО разом із вами. Наша підтримка вашого суверенітету і територіальної цілісності буде твердою і непохитною”, – додав Драгоне.

Він висловив своє обурення діями Росії під час цього неоголошеного конфлікту. Зокрема, він засудив облогу Маріуполя, вбивства і тортури в Бучі, а також руйнування Ірпеня. За його словами, кожен випущений по українських містах снаряд – це злочин проти людяності.

Переговори між США та Росією без участі України можуть становити небезпеку для всіх – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський наголосив на значущості залучення України та Євросоюзу до процесу перемовин про завершення війни.

Про це йшлося в інтерв’ю президента виданню Associated Press.

«У них можуть бути свої стосунки, але обговорювати Україну без нашої участі — це небезпечно для всіх», – зазначив український лідер.

Голова держави також наголосив, що Російська Федерація не прагне до участі в переговорах чи обговорення будь-яких компромісів, які в Кремлі сприймають як слабкість.

Володимир Зеленський наполягає на тому, що будь-яка угода, підписана з Росією, без справжніх гарантій безпеки для України, може стати приводом майбутнього конфлікту.

«Я щиро вірю, що це „найдешевші“ гарантії безпеки, які може отримати Україна, найдоступніші для всіх. Це стане сигналом того, що не Росія вирішує, хто має стати членом НАТО, а Сполучені Штати Америки. Я вважаю, що це величезна перемога для президента Трампа», – заявив він.

У публікації також йдеться, що слова Зеленського прозвучали після того, як у п’ятницю Трамп повідомив, що представники США і Росії вже обговорюють можливість припинення конфлікту. Американський лідер додав, що його адміністрація провела «дуже серйозні» переговори з Росією, але не уточнив, про що саме йшлося.

Міністра оборони Німеччини не влаштовує 5% витрат на оборону

Борис Пісторіус висловився проти ініціативи президента США Дональда Трампа, який запропонував збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП країни.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті Tagesspiegel.

“5% нашого ВВП відповідали б 42% федерального бюджету – це майже кожен другий євро, який витрачає уряд ФРН, або 230 млрд євро. Ми не могли б собі цього дозволити і не могли б витратити стільки грошей”, – уточнив Пісторіус.

Міністр оборони Німеччини також зазначив, що країни НАТО не можуть прийняти цифру, названу Трампом “в односторонньому порядку без обговорення”. Але політик додав, що за останні два роки він постійно виступав за це.

“Вимога вкладати більше коштів тут також незаперечна”, – підсумував міністр.

У НАТО заявили, що напад на главу Rheinmetall є частиною кампанії саботажу РФ

В Альянсі вважають, що загроза керівнику компанії Rheinmetall Арміну Паппергеру є частиною масштабної кампанії саботажу, яку проводить Росія.

Про це повідомляє Reuters.

Під час виступу в Європарламенті заступник помічника генерального секретаря НАТО Джеймс Аппатурай офіційно підтвердив інформацію про існуючу загрозу генеральному директору компанії Rheinmetall. Раніше такі повідомлення з’являлися лише в медіа.

За словами представника Альянсу, у рамках кампанії саботажу здійснювалися диверсійні дії, спрямовані на дестабілізацію безпеки у Європі.

Зокрема:

— сходження потягів із рейок;

— серія підпалів;

— напади на майно політиків;

— погрози організувати замахи на лідерів промислової галузі.

Нагадаємо, що компанія Rheinmetall є одним із ключових виробників військової техніки для України, а її глава Армін Паппергер неодноразово заявляв про плани розширення виробничих потужностей у Європі.