Роумінговий безвіз на фініші: коли Європа стане ближчою для українських абонентів

Україна вже на фінішній прямій до повноцінного приєднання до європейської зони роумінгу. На перший погляд, це звучить сухо й технічно, але насправді йдеться про вагому подію в інтеграції до ЄС, яка вплине на мільйони людей, котрі з різних причин опинилися за кордоном.

Іще кілька років тому навіть коротка поїздка в іншу країну ЄС вимагала окремих бюджетів лише на дзвінки й повідомлення. Інтернет фактично ставав розкішшю, адже за кожен мегабайт нараховували чималі суми. Пандемія та початок повномасштабної війни зрушили цей процес: спочатку Європа добровільно надала українським біженцям і подорожувальникам пільгові умови, щоб люди мали доступ до зв’язку та онлайну. Тепер ці “пільги” можуть стати постійною нормою. Технічно це називається “роумінг як вдома”, неофіційно – “роумінговий безвіз”.

Передбачається, що своїм “домашнім” тарифом можна буде користуватися в більшості країн ЄС. Дзвінки та SMS обіцяють без додаткової плати, хоча з мобільним інтернетом можуть діяти винятки. Якщо в Україні передбачений безлімітний трафік, у Європі повної свободи може не бути, адже місцеві оператори обмежуватимуть обсяг гігабайтів. Утім, навіть кілька гігабайтів у тарифі виглядають краще, ніж “золота” плата за кожен мегабайт.

Існує нюанс: “роумінг як вдома” розроблявся насамперед для туристів, які лише на певний час виїздять за межі рідної країни. Натомість значна частина українців перебуває в ЄС місяцями або й роками, а отже постійне використання українських номерів може вплинути на економіку європейських операторів. Тому фахівці попереджають: у межах Roam Like At Home можуть з’явитися часові обмеження й вимога переходити на місцеву SIM-картку після тривалої активності за кордоном.

Українські оператори переважно налаштовані оптимістично. Угоди з європейськими колегами вже існують, проте необхідно узгодити остаточний юридичний формат і врахувати різницю в тарифах. Занадто низькі українські ціни на зв’язок у поєднанні з масовим перебуванням абонентів у ЄС можуть призводити до додаткових витрат, які доведеться компенсувати або зміною умов, або переглядом вартості послуг.

Прийняття остаточного рішення потребує часу та кількох бюрократичних кроків: адаптації українського законодавства до європейських норм і схвалення з боку Європейської комісії та Європарламенту. Звучать прогнози, що процес може завершитися вже до кінця року, але гарантії немає. Після ухвалення будуть потрібні ще кілька місяців перехідного періоду.

“Роумінговий безвіз” у підсумку помітно полегшить життя мільйонам абонентів: більше не доведеться купувати окремі пакети чи боятися величезних рахунків. Проте можливі певні часові та об’ємні обмеження, особливо для тих, хто перебуває в Європі на постійній основі. Загалом нові правила зроблять зв’язок і мобільний інтернет більш доступними, а Україна отримає ще один доказ реальної інтеграції з Євросоюзом, де кордони стають дедалі менш відчутними.

ЗСУ завдали удару по командному пункту росіян на Бєлгородщині

Українські військові завдали результативного удару по командному пункту російських окупантів у Бєлгородській області, повністю знищивши його.

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у Facebook.

“18 березня 2025 року Повітряні Сили Збройних Сил України завдали удару по командному пункту одного з підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї армії збройних сил російської федерації в районі Демидівки Бєлгородської області РФ”, – йдеться у повідомленні.

У Генштабі підкреслили, що цей об’єкт противник активно використовував для планування та координації бойових дій проти підрозділів Сил оборони України на території Сумської області.

“Його ліквідація суттєво знижує здатність підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії РФ ефективно діяти на полі бою”, – додали у відомстві.

Нагадаємо, що 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив про накопичення російських сил з метою здійснення наступальних дій у напрямку Сумської області. За словами глави держави, російська армія планує оточити українські підрозділи на цьому напрямку, після чого атакувати Суми, а згодом просуватися в бік Харкова та Запоріжжя.

Масштабна атака на Кропивницький: прокуратура розслідує воєнний злочин

На Кіровоградщині розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, що стало наслідком масованого обстрілу Кропивницького.

Про це повідомила обласна прокуратура, інформує Златопіль.

За даними слідства, 19 березня 2025 року о 22:00 російські війська здійснили масштабну атаку на місто із застосуванням понад двадцяти ударних безпілотних літальних апаратів «Герань-2». Атака тривала понад дві години, спричинивши значні руйнування.

Внаслідок обстрілу постраждали одинадцять осіб, серед яких четверо дітей. Двоє постраждалих перебувають у тяжкому стані.

Окрім цього, пошкоджено об’єкти критичної та цивільної інфраструктури.

Прокуратура спільно з правоохоронцями проводить всі необхідні заходи для документування цього воєнного злочину, скоєного російськими військовими.

Раніше повідомлялося, що у Кропивницькому шукають волонтерів, які допоможуть розчищати завали після обстрілів.

Показове вбивство в Одесі: ким був активіст Дем’ян Ганул і що відомо про його неоднозначне минуле

Показовий розстріл громадського активіста Дем’яна Ганула в центрі Одеси шокував суспільство жорстокістю та зухвалістю злочину.

Вбивство сталося просто посеред дня у людному місці, біля магазинів і автобусних зупинок. Сотні перехожих стали мимовільними свідками того, як вбивця спокійно здійснив контрольний постріл у вже пораненого Ганула та неквапливо пішов геть. Злочин швидко набув резонансу: кадри з відеокамер, де видно момент вбивства, поширилися мережею й викликали потужний суспільний відгук.

Утім, сам Дем’ян Ганул був людиною, чия громадська діяльність супроводжувалася багатьма неоднозначними моментами. Народившись на Кіровоградщині, він почав свою активність ще у 2013 році. Пізніше очолив силовий блок одеського осередку “Правого сектору”, брав участь у радикальних акціях, зокрема в сумнозвісних “сміттєвих люстраціях” та в подіях 2 травня 2014 року.

Згодом він заснував власну організацію “Вуличний фронт”, що боролася із незаконними забудовами та наркоторгівлею в Одесі. Водночас його діяльність супроводжувалася регулярними скандалами: Ганула звинувачували в ксенофобських заявах на адресу представників нацменшин, а також затримували в машині, де виявили боєприпаси. Тоді активіст свою причетність до цієї зброї заперечив.

У 2023 році Дем’ян Ганул заявив про конфлікт із військовослужбовцями ЗСУ через автомобіль, призначений для фронту. Активіст стверджував, що його побили, але справа поступово зійшла нанівець, так і не отримавши однозначного вирішення.

Протягом останніх років Ганул часто заявляв про загрози своєму життю, зокрема з боку російських медіаресурсів, які відкрито оголошували нагороду за його вбивство. Навіть затримання одного з потенційних замовників не зменшило небезпеку для активіста.

Однак, незважаючи на версію із “російським слідом”, факти кажуть самі за себе: у слідства є усі підстави вважати, що замовником міг бути далеко не тільки ворог ззовні. Враховуючи неоднозначну репутацію активіста, можна припустити, що його вбивство також могло стати результатом особистих конфліктів.

Шольц і Макрон пообіцяли продовжувати надавати військову підтримку Україні

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Емманюель Макрон заявили про свою рішучість і надалі надавати Україні військову допомогу, незважаючи на тиск з боку Росії.

Про це повідомляє N-TV за підсумками зустрічі лідерів двох країн у Берліні.

Такі заяви прозвучали на тлі інформації про те, що Російська Федерація нібито наполягає на припиненні постачання іноземного озброєння Україні як умову для досягнення перемир’я.

“Ми обидва переконані, що Україна може розраховувати на нашу підтримку і допомогу з боку Європи, і ми її не підведемо”, — наголосив Шольц після зустрічі з Макроном.

Канцлер Німеччини також підкреслив важливість підтримки з боку Сполучених Штатів: “Очевидно, що допомога Сполучених Штатів була й залишається вкрай важливою. Дуже важливо, щоб Сполучені Штати Америки продовжували надавати Україні військову підтримку”, — додав він.

Раніше повідомлялося, що під час розмови американського лідера Дональда Трампа з представниками Кремля були висунуті певні умови, що передбачають обмеження військової допомоги Україні з боку США.

Попри такі вимоги, європейські лідери вкотре підкреслили свою відданість підтримці України на тлі російської агресії.

Україна зареєструвала патенти на взуття від мін “Павуки”: експерт розповів подробиці

Україна запатентувала захисне взуття під назвою “Павуки”, яке запобігає втраті кінцівок саперами під час спрацьовування протипіхотної міни.

Про це сказав Ігор Єфименко, директор Українського ресорсного центру в Харкові.

Він зазначив, що тепер український виріб не тільки має сертифікати відповідно до всіх стандартів НАТО, але також має права інтелектуальної власності на модель.

За словами експерта, канадський прототип було доопрацьовано, тому харківський виріб вирізняється елементами дизайну та використовуваними матеріалами. Він нагадав, що в Мережі неодноразово стверджували, що Україна створила копію.

Єфименко зазначив, що головною метою розробки стало бажання захистити рятувальників, саперів.

Директор також підкреслив, що його компанія вже виробила 2 000 пар “павуків” і скоро підпише військовий контракт.

Він також розповів, що володіє інформацією про 20 вибухів, але пояснює, що всі кінцівки саперів у підсумку не ампутували, а врятували.

За його словами, окупанти також почали виробляти подібне захисне взуття, копіюючи технологію в України.

Пропозиція направити миротворців в Україну є ризикованим і неефективним рішенням – Мелоні

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні розкритикував ідею Франції та Великої Британії відправити європейських миротворців в Україну, назвавши її “ризикованою і неефективною”.

Про це вона сказала журналу Sky News.

За її словами, Італія не підтримує відправлення європейських солдатів до Києва, але запевнила, що підтримка її країною українського народу і засудження російської агресії ніколи не піддавалися сумніву.

У своїй заяві Мелоні запропонувала надати Україні гарантії безпеки, аналогічні до статті 5 договору НАТО – прямий військовий захист з боку Заходу в разі нападу.

Відомо, що глава італійського уряду і раніше стверджувала, що відправлення допомоги ЗСУ у вигляді миротворців не допоможе досягти миру, оскільки це складно і малоефективно.

Зазначимо, що США і багато інших країн НАТО виступають проти членства України в Альянсі, оскільки бачать ризик того, що стаття 5 втягне їх у війну з Росією.

Генсек НАТО абсолютно впевнений у здатності Трампа досягти врегулювання в Україні

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте абсолютно впевнений, що президент США Дональд Трамп зможе досягти мирної угоди щодо України.

Про це він сказав в інтерв’ю газеті CNN.

Генсек вважає чудовим той факт, що представники Києва і Вашингтона узгодили пропозицію про припинення вогню в Саудівській Аравії минулого тижня.

Рютте підкреслив той факт, що не вважає, що Трамп надто довіряє країні-агресору та її лідеру.

За його словами, американський лідер дуже добре знає свого російського колегу ще з першого терміну, тому здатний зробити так, щоб мирна угода була досягнута цього року.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що Трамп збирається зателефонувати главі Кремля, щоб обговорити з ним територіальні та економічні питання щодо України.

Бійці ЗСУ віком від 18 до 24 років зможуть здобувати вищу освіту без відриву від служби

Українські захисники віком від 18 до 24 років зможуть здобувати вищу освіту, не перериваючи служби в армії, про що оголосив міністр оборони Рустем Умєров.

Він розповів, що його відомство розробило поправки до положення про переведення на військову службу, які дозволять контрактникам і призовникам віком від 18 до 24 років навчатися у вищих навчальних закладах.

Зазначається, що дозвіл на навчання має бути отримано від начальника з’єднання або вищого командування, його оформляють наказом по військовій частині.

Умєров наголосив, що це особливо важливо для тих, хто уклав угоду в рамках проєкту “Контракт 18-24”.

Очільник МО запевнив, що в таких солдатів буде можливість не тільки служити, а й навчатися, розвивати професійні навички та готуватися до майбутньої кар’єри – як в армії, так і в цивільному житті.

Проєкт, підготовлений і представлений міністерством, був схвалений урядом. Найближчим часом його буде подано на підпис президенту України Володимиру Зеленському.