Російські війська окупували Нововасилівку та просуваються в Покровському районі – DeepState

Російські окупанти захопили село Нововасилівка Покровського району Донецької області та досягли певного просування поблизу кількох інших населених пунктів.

Про це повідомив аналітичний проект DeepState у ніч на 23 січня.

Згідно з даними аналітиків, противник окупував Нововасилівку, а також зафіксовані його просування в районах Великої Новосілки, Новоандріївки, Часового Яру, Янтарного, Петропавлівки, Ясенового, Котлиного, Воздвиженки та Баранівки.

“Ворог окупував Нововасилівку, а також просунувся в напрямках кількох ключових населених пунктів”, – йдеться у повідомленні DeepState.

Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає. Водночас у вечірньому зведенні Генерального штабу України зазначалося, що дві третини всіх бойових зіткнень за останню добу припадають на Покровський напрямок.

Росія кидає призовників у бій за кілька тижнів: РНБО про поповнення армії РФ

Міністерство оборони Росії примушує призовників підписувати контракти на військову службу для участі у бойових діях проти України.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.

За його словами, через зниження кількості добровольців-контрактників, зростання вікової категорії серед них та значні втрати на фронті, командування російської армії активізувало зусилля для залучення молодих строковиків віком від 18 років до підписання контрактів.

“Фактично стоїть завдання забезпечити перехід строковиків на контракт, після чого їх одразу кидають у бій. Проте про швидку участь у бойових діях їх не попереджають, обіцяючи натомість лише фінансові виплати”, — наголосив Коваленко.

Він також звернувся до російських матерів із закликом замислитися над тим, як їхніх психологічно незрілих синів використовують для “латання дірок” на фронті.

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу українські захисники ліквідували 1340 російських окупантів. Загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення становлять близько 825 320 військових.

Російська атака на Київщину: пошкоджено будинки та інфраструктуру

Вночі 23 січня російські війська знову атакували Київську область за допомогою дронів.

Про це повідомляє “24 Канал” із посиланням на виконувача обов’язків голови Київської ОВА Миколу Калашника.

За його словами, уламки збитих дронів пошкодили чотири приватні будинки, автомобіль, лінію електромереж та будівлю кафе. Оперативні групи продовжують працювати над ліквідацією наслідків атаки. Микола Калашник запевнив, що всі постраждалі отримають необхідну допомогу.

“Ворожі цілі знищено. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено”, – зазначив Калашник у своєму дописі.

Очільник Київської ОВА закликав жителів регіону не нехтувати сигналами повітряної тривоги та обов’язково перебувати в укриттях під час оголошення небезпеки.

Національна поліція опублікувала фото наслідків атаки, на яких видно пошкоджені будинки та інфраструктуру. Місцеві мешканці вже отримують допомогу для відновлення постраждалих об’єктів.

Зеленський озвучив умови для переговорів із Росією

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можливі лише за умови, якщо російська армія відведе свої війська щонайменше до кордонів станом на 2022 рік.

Про це він розповів в інтерв’ю для Bloomberg.

Глава держави наголосив, що перемовини можуть бути різними, але ключовим є питання справедливості.

“Перемовини можуть бути справедливими і несправедливими. Може бути по-різному, питання: з ким цей час буде Україна? Чи вона буде не сама? То Україна буде робити все, аби перемовини були справедливими — це гарантії, що ворог повернеться щонайменше до лінії до повномасштабного вторгнення”, — зазначив Зеленський.

Він також підкреслив, що справедливість у переговорах залежатиме від позицій партнерів України, зокрема Сполучених Штатів, Європейського Союзу та країн глобального півдня.

“Це було б справедливо та можливістю розпочати діалог, і тут багато залежить від того, як ми з партнерами дивимось на справедливість: однаково чи по-різному. Водночас це залежить від США, нової адміністрації, від думки та самостійності ЄС та навіть від глобального півдня”, — додав президент.

Зеленський також нагадав про ризики ізоляції України під час переговорів, як це було у нормандському форматі.

“Питання: чи буде Україна як колись в нормандському форматі: є Україна одна та окремо всі інші, чи ми будемо союзниками і тоді Росія залишиться одна”, — підкреслив він.

Раніше президент наголосив, що вступ України до НАТО є найдешевшою гарантією безпеки для Європи, та заявив, що введення західних миротворців в Україну може допомогти стримати агресію Росії. На його думку, для цього необхідно залучити близько 200 тисяч миротворців.

Британські офіцери виступили проти швидкого врегулювання війни в Україні – The Times

Високопосадовці британської армії висловили занепокоєння щодо обіцянок президента США Дональда Трампа швидко врегулювати конфлікт в Україні.

За даними британського видання The Times, військові вважають, що такий підхід може дати Росії можливість посилити свою військову міць.

Газета, посилаючись на анонімні джерела серед британських офіцерів, повідомляє, що в армійських колах Сполученого Королівства занепокоєні ймовірними наслідками поспішних домовленостей між США та Росією. Військові побоюються, що припинення війни без належних гарантій дозволить Кремлю використати час для переозброєння та підготовки до нової агресії.

За словами співрозмовників видання, мирна угода, яка не включає суворих умов для Росії, може зруйнувати баланс сил у регіоні та поставити під загрозу безпеку Європи. Британські військові наголошують на необхідності забезпечити довготривале стримування Росії, щоб уникнути повторення агресивних дій з боку Кремля.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що після інавгурації його адміністрація планує розпочати перемовини з Москвою щодо завершення війни в Україні. Він також висловлював наміри “зупинити конфлікт за лічені місяці”, однак не уточнював, які саме умови планує запропонувати сторонам.

У Британії вважають, що надто швидке врегулювання без врахування довгострокових наслідків може негативно позначитися не лише на Україні, але й на всій Європі.

Молодь Луганщини відмовляється працювати на окупантів: кадрова криза поглиблюється

Молодь із медичною освітою на тимчасово окупованих територіях Луганської області відмовляється працювати в установах, підконтрольних загарбникам.

Про це повідомляє Східна правозахисна група на своїй сторінці у Facebook.

За словами заступниці директора Луганського центру екстреної медицини так званої “ЛНР” Лариси Бондаренко, у 2024 році з 40 випускників “Свердловського медичного училища” лише невелика частина залишилася працювати в регіоні.

Загалом, за даними окупаційної адміністрації, минулого року лише 15 випускників медичних коледжів погодилися працювати в медичних установах, підконтрольних окупантам.

На сьогодні дефіцит кадрів у системі швидкої допомоги на тимчасово окупованих територіях Луганщини досягнув критичних 51%. Незважаючи на обіцянки подвоєних виплат за програмами “Земський лікар” і “Земський фельдшер”, молоді фахівці або продовжують навчання в університетах, або залишають захоплені території.

Експерти наголошують, що такий відтік кадрів демонструє небажання молоді пов’язувати своє майбутнє з окупаційним режимом. Ця тенденція також вказує на серйозну кризу в медичній сфері на окупованих територіях. Фінансові стимули не здатні змінити ситуацію, що лише підкреслює провал стратегій Росії щодо утримання населення.

Правозахисники додають, що молоді медики обирають свободу та перспективи поза окупаційним режимом, тим самим руйнуючи спроби окупантів налагодити стабільність у захоплених регіонах. Цей тренд є не лише символом опору, але й свідченням провалу пропагандистських обіцянок Кремля.

Глава МЗС Естонії закликав Захід не боятися поразки Кремля у війні з Україною

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна висловив думку, що у країнах Заходу все ще зберігається страх перед можливими наслідками поразки Росії у війні проти України.

Про це він заявив в інтерв’ю для “24 каналу”.

Тсахкна наголосив, що нинішня ситуація потребує рішучості та єдності союзників, аби забезпечити поразку Росії.

“Нам потрібно зосередитись на тому, як ми можемо виграти війну разом і як Кремль може програти війну, та не боятися цього”, – зазначив глава естонської дипломатії.

Міністр зауважив, що історичний досвід розпаду Радянського Союзу показав, що подібні події можуть призвести до позитивних змін.

“Що станеться, коли Радянський Союз розпадеться? Але сталося багато хорошого”, – додав він.

Маргус Тсахкна закликав союзників по НАТО позбутися страхів, спрямувати зусилля на поразку Кремля та зберігати єдність для забезпечення довгострокової безпеки Європи. Він також підкреслив, що членство України в НАТО стане найефективнішою гарантією стабільності на континенті.

За Дональда Трампа Україну можуть чекати серйозні виклики: головні сигнали

Після інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа в українських політичних і громадських колах зростають побоювання щодо подальшої долі військової та фінансової допомоги Києву.

Публічні виступи Трампа та його перші кроки на посаді, а також попередні обіцянки “не підтримувати чужі конфлікти” формують підстави для занепокоєння: Україна може втратити вагому частку підтримки від Вашингтона.

Найбільш помітний сигнал — відсутність високопоставленої української делегації на інавгурації Дональда Трампа. В мережі навіть курсують чутки про те, що Президент України Володимир Зеленський нібито звертався через неофіційні канали з проханням запросити його на інавгурацію, проте отримав відмову. Цю інформацію неможливо підтвердили, але сам факт появи подібних розмов є показовим та сам по собі демонструє недоліки відсутності українських високопосадовців на церемонії.

Це контрастує з попередніми роками, коли Україна часто згадувалася в контексті США. Тепер новий лідер Білого дому демонстративно не згадав про Київ жодним словом у своїй інавгураційній промові. Для багатьох наших політиків та експертів це стало приводом задуматися про те, що Трамп або не вважає Україну пріоритетом, або взагалі не хоче надалі поглиблюватися в українські проблеми.

Зі слів Трампа, він визначає чіткий вектор “America First” (Америка передусім), а відмова від “чужих конфліктів” і “надмірно щедрої допомоги іншим державам” — частина його передвиборчої програми:

— Обмеження зовнішніх витрат і аудит усіх програм допомоги.

— Посилення контролю за тим, як витрачаються американські кошти за кордоном.

В українських колах та у Києві така позиція не могла не викликати хвилю побоювання, тому що корупційні рішення є нашою реальністю й усі розуміють –  в Україну найближчим часом може приїхати делегація чи створена за дорученням президента США комісія, яка перевірятиме звіти про використання зброї, грошей та іншої підтримки, наданої упродовж останніх років.

У цьому сенсі також варто згадати неодноразові заяви американських військово-політичних діячів про потребу “прозорості” під час отримання і використання допомоги та сюжети у ЗМІ про появу американської зброї на чорних ринках.

З тексту промови та перших кроків Трампа також можна виокремити кілька моментів, які можуть прямо позначитися на Україні:

Він не згадує Україну. Раніше навіть Байден чи Обама бодай побіжно, але говорили про українців на початку свого терміну; Трамп не сказав нічого.

Скорочення допомоги іншим країнам. Уже підписано низку указів про “аудит та призупинення” зовнішніх програм, поки не буде підтверджено їхню користь для США.

Орієнтир на “власну” Америку та силу. Трамп і його команда не збираються вникати в локальні конфлікти, якщо вони не несуть прямої загрози інтересам США.

Роль “миротворця”. У промові Трампа прозвучало, що “успішні переговори про припинення вогню на Близькому Сході” — один із його козирів. Він не проти демонструвати свій “талант” в інших конфліктах, але питання: чи вигідно йому братися за українську кризу, яку він називає “чужою війною”?

Якщо казати про реакцію української влади, то ще до інавгурації Президент України Володимир Зеленський публічно радів перестановкам у Білому домі, тоді як реальний вплив на майбутню адміністрацію Трампа під питанням. Ймовірно, в Україні сподівалися, що Трамп готовий допомагати нам лише тому, що він у опозиції до демократів чи Росії. Але Tрамп ніколи не висловлювався про “безумовну підтримку України”. Скоріше він схильний критикувати “занадто щедру” допомогу Києву, тому його рішення не обов’язково будуть на користь України.

Підсумовуючи, можна сказати, що українська влада ризикує зіткнутися з додатковими труднощами:

— Публічний аудит західного озброєння та фінансів. Якщо він виявить зловживання, скандал може спричинити різке урізання підтримки.

— Послаблення міжнародної коаліції не на користь України, адже Трамп не приховує “українське питання” не входить до його персональних пріоритетів.

— Друга спроба “нормандського формату”? Трамп анонсував себе як миротворця, і не виключено, що він може спробувати домовитися з Кремлем шляхом компромісів, болісних для Києва.

Остаточно, чи дійсно Трамп “відвернеться” від України — покаже час. Але вже зараз видно: надмірна ейфорія окремих політиків у Києві, мовляв, Трамп буде кращим за демократів, не завжди виправдана. Яскраві обіцянки нового президента США спрямовані передусім на розв’язання внутрішніх американських проблем і досягнення власних цілей на міжнародній арені. Для України це сигнал, що “тривожні дзвони” можуть задзвонити, якщо ми не доведемо реальної цінності нашого партнерства та не уникнемо сумнівів про “сумнівне використання” будь-якої допомоги.

Національний інтерес Польщі – існування суверенної України в міжнародно визнаних кордонах – Дуда

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що національний інтерес його країни полягає в поразці Росії, ліквідації її імперських амбіцій і відновленні суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Дуда підкреслив, що ця війна не може завершитися перемогою агресора.

“З точки зору Польщі, її інтересів, очевидно, що ця війна не може закінчитися перемогою Росії. Це означає існування і відновлення незалежної, суверенної України в її міжнародно визнаних кордонах”, – наголосив президент Польщі.

Він також зауважив, що ефективний захист України є обов’язком усіх, хто прагне миру та порядку у світі.

“Ми тут, щоб сказати: так, ми з вами і ми вас не кинемо. Ми зробимо все, щоб незалежна, суверенна Україна залишалася частиною вільного світу”, – заявив політик.

Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палюкас підтвердив позицію своєї країни, наголосивши, що Литва надає всебічну підтримку Україні.

“Ми активно працюватимемо над якнайшвидшою інтеграцією України до НАТО та Європейського Союзу. Єдність – це наша сила, і разом ми найсильніші”, – підкреслив Палюкас, зазначивши, що перший візит нового уряду Литви в 2024 році був до Києва.

Перша віцепрем’єрка України Юлія Свириденко також наголосила, що нинішній глобальний порядок переживає найбільшу турбулентність з часів Другої світової війни. Вона назвала Росію ключовим дестабілізуючим фактором, який негативно впливає на світову економіку.