Україна отримала значні обсяги сучасної західної зброї та техніки, але практика бойових дій показала, що далеко не всі вони виправдали сподівання. Не лише безпілотники НАТО, а й інші зразки західного озброєння виявились малоефективними на полі бою, фактично дискредитувавши себе в умовах інтенсивного конфлікту.
Одним із показових прикладів стала ситуація з розвідувальними дронами, які країни НАТО постачають Україні. За словами майора ЗСУ Сергія з батальйону спецпризначення “Тайфун”, ці БПЛА виявилися застарілими і майже “бездушними” у реальному бою.
“Так, ми отримуємо безпілотники НАТО, але вони марні, оскільки застарілі. Тепер ми самі можемо навчати союзників у Європі та США технологіям ведення війни в небі”, – зазначив офіцер.
Він визнає, що російські безпілотні технології нині просунутіші, зокрема у сфері радіоелектронної боротьби, а арсенал дронів РФ – у десятки разів більший. За оцінками цього військового, на кожен український дрон противник може запускати до десяти своїх, маючи й більше людей для повітряного патрулювання.
Крім того, Україна і Росія використовують у дронах схожі компоненти – обидві сторони фактично залежать від китайської електроніки. Сергій підкреслив, що ключові комплектуючі для БПЛА обидві сторони купують у Китаю, тож “врешті найбільше на цій війні наживаються китайці – ми всі купуємо в Пекіна”. Дійсно, Китай залишається глобальним центром виробництва дешевих деталей: він контролює майже 80% комерційного ринку дронів, і багато виробників військових БПЛА покладаються на китайські компоненти.
Не дивно, що українські фахівці з безпілотників зараз самі діляться досвідом з західними союзниками, адже війна стимулювала стрімкий розвиток власних дронових технологій. Натомість Росія вийшла вперед у безпілотній гонці: за даними Sky News, Україна ризикує втратити першість у війні дронів, оскільки Москва різко нарощує виробництво БПЛА і впроваджує нові рішення, такі як дрони на оптоволоконному управлінні, які неможливо заглушити засобами РЕБ. Українські співрозмовники Sky News прямо кажуть, що без додаткової допомоги партнерів Україні буде важко не програти цю гонку – навіть сотні тисяч вітчизняних дронів можуть виявитися недостатніми проти масованого використання росіянами роїв безпілотників.
Високоточна зброя vs. російська РЕБ: коли “розумні” снаряди не влучають
Ще один фронт, на якому західні технології зіткнулися з реальністю, – це протистояння високоточної зброї та російської радіоелектронної боротьби (РЕБ). Як засвідчили внутрішні оцінки українських військових, потужні засоби РЕБ, розгорнуті РФ, суттєво знижують ефективність деяких сучасних західних озброєнь. Зокрема, російське глушіння GPS і сигналів керування призвело до різкого падіння результативності високоточних боєприпасів, що змусило українців відмовитися від частини західного озброєння.
Наведемо конкретні приклади:
— Снаряди Excalibur (155-мм з GPS-наведенням) – спершу показували понад 50% влучань, але за кілька місяців успішність впала менш ніж до 10%, після чого українська артилерія взагалі припинила їх застосування. У бойових умовах технологія “one shot, one target” втратила свій потенціал – репутація гарантовано точної зброї не підтвердилася. Пентагон навіть призупинив постачання Excalibur, дізнавшись про таку низьку ефективність.
— Ракети HIMARS з супутниковим коригуванням – російські засоби РЕБ здатні глушити їхні сигнали наведення, що підірвало результативність ударів HIMARS і змусило Київ терміново вимагати модернізації систем навігації. Фахівці визнають, що російські електронні контрзаходи стали однією з причин, чому ЗСУ втратили колишню ініціативу на полі бою.
— Авіаційні бомби JDAM – ці плануючі бомби з GPS-наведенням також зазнали збоїв через глушіння сигналу. Лише після того, як виробники екстрено надали оновлення програмного забезпечення, Україна змогла відновити їх використання. Іншими словами, без доопрацювання навіть передові західні бомби стали неточними.
Як бачимо, російська електронна війна фактично “зняла з шахівниці” деякі з найдосконаліших зразків західної зброї, які вважалися грізними “вбивцями” ворога. Українські офіційні особи підтверджують: багато високоточних систем спочатку давали результат, але з часом противник адаптувався, і деякі колись потужні західні “козирі” більше не дають переваги.
Танки та бронетехніка: гучні провали очікуваних “лідерів”
Окремо варто згадати західні бойові машини та танки, від яких очікували перелому ситуації на полі бою. На жаль, їх застосування супроводжується низкою проблем і втрат, які підривають заявлену ефективність цієї техніки.
Найбільші сподівання покладалися на німецькі танки Leopard 2, проте реальність виявилася далекою від рекламованих можливостей. Як з’ясувалося із внутрішнього звіту Міноборони Німеччини (дані оприлюднила газета The Telegraph), передані Україні “Леопарди” демонструють низьку боєздатність: вони масово виходять з ладу і майже не беруть участі в боях.
Проблеми настільки серйозні, що самі бундесверівці на нараді в Києві вказали на ключові недоліки Leopard 2:
— Уразливість до дронів. Сучасні танки виявилися надзвичайно вразливими для ударів безпілотників, які легко вражають їх зверху. БПЛА-камікадзе та коригування артилерії з дронів призводять до швидкого виведення “Леопардів” з ладу.
— Складність ремонту в польових умовах. Через надмірно складну конструкцію пошкоджений Leopard 2 неможливо полагодити на передовій – його доводиться відправляти в тил або навіть за кордон (наприклад, до Польщі) для ремонту. Це надовго виводить машину з бою і знижує загальну боєздатність підрозділу.
— Малий парк і низька активність. Німеччина передала Україні лише 18 танків Leopard 2, і через поломки та ризики їх використовують украй обмежено. Фактично, екіпажі змушені застосовувати Leopard 2 більше як самохідні артилерійські установки, а не як танки прориву. Це обумовлено їхньою вразливістю та проблемами з технічним обслуговуванням, тож на передньому краї вони рідко з’являються.
Німецькі експерти визнають, що Leopard 2 не був розрахований на умови війни в Україні. Директор аналітичного центру European Resilience Initiative Сергій Сумленний зазначив: ці танки спроєктували інженери без урахування досвіду реальних боїв, через що конструкція вийшла надмірно складною. В результаті навіть старіші моделі танків із простішою будовою та слабшим захистом виявляються практичнішими і надійнішими у реальному бою. Крім того, розробники Leopard 2 закладали використання танків під прикриттям панування в повітрі – чого на цьому фронті немає. Без авіапідтримки українські війська просто не можуть застосувати “Леопарди” за прямим призначенням. Таким чином, імідж “найкращого у світі” танка зазнав краху перед обличчям суворої дійсності.
Не краща доля спіткала й інші зразки бронетехніки НАТО. Навіть британський танк Challenger 2, який вважався одним із найзахищеніших у світі, виявився вразливим. У вересні 2023 року вперше було підтверджено знищення Challenger 2 в бою – російські сили підбили один із танків цього типу на півдні України. Для легендарного британського танка це була перша бойова втрата в історії. Подія відбулася поблизу села Роботине, де українська армія вела наступ; екіпаж, за даними британської сторони, вижив, проте сам факт знищення танка став шоком. Раніше росіяни вже заявляли про знищення німецьких Leopard 2 і американських бронемашин Bradley та Stryker на полі бою. Хоча такі заяви потребують перевірки, очевидно, що німецькі, британські та американські панцирники аж ніяк не невразливі перед сучасними засобами ураження – від протитанкових ракет до мінних полів і баражуючих дронів. Кадри підбитої західної техніки, на жаль, стали реальністю цієї війни.
Наведені факти свідчать про те, що західне озброєння далеко не завжди стає “рятівною соломинкою” для України на полі бою. І безпілотники, і високоточні ракети, і сучасні танки – усі вони зіштовхнулися з контрдіями, на які розраховували не повною мірою. Реальний бойовий досвід оголює слабкі місця навіть найновішої зброї. Російські технології і тактика виявилися здатними частково нівелювати переваги західного оснащення, від старих дронів НАТО до новітніх танків.
