Україні не вистачає кредиту в 90 млрд євро від ЄС – Мінфін

Україна вітає рішення Ради Євросоюзу про кредит у 90 млрд євро. Однак зазначає, що це не повністю покриває її потреби, тому робота над репараційною позикою має тривати.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі з колегами з G7.

Зустріч відбулася онлайн. У ній взяли участь міністри фінансів, глави центробанків країн G7, керівництво МВФ, Світового банку, Європейської комісії та ОЕСР.

“Фінансова стабільність є стратегічно важливою в умовах війни. Зміцнюючи її сьогодні, ми наближаємо справедливий мир. Reparations Loan – це системне рішення на довгі роки. Воно дасть змогу забезпечити стійкі оборонні можливості та захистить Європу від майбутніх конфліктів”, – сказав Марченко.

Марченко зазначив, що злагоджені дії країн G7 протягом 2025 року дали Україні можливість вистояти в черговий складний рік повномасштабної війни. Важливим елементом фінансової стійкості стали кредити ERA від країн G7 за рахунок доходів від заморожених російських активів, які дозволили утримати макрофінансову стабільність у критичні моменти.

“Ризики для Європи від можливої поразки України значно перевищують ризики впровадження репараційного механізму”, – додав міністр.

Марченко заявив, що на поточний рік потреба у зовнішньому фінансуванні повністю задоволена. Він підкреслив, що в бюджеті на 2026 рік 60% витрат виділено на оборону.

“Україна прагне миру, проте змушена готуватися до можливого продовження російської агресії протягом усього наступного року. У такому разі збереження значного обсягу зовнішнього фінансування – критично важливе”, – заявив міністр фінансів України.

Він також зазначив, що Україна докладає активних зусиль для виконання всіх попередніх умов, необхідних для затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування МВФ.

Програма МВФ для України може бути скоригована

Програма кредитування від МВФ може змінитися залежно від рішення Євросоюзу про фінансування України.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Він підкреслив, що нова програма з МВФ, вже схвалена на даний момент, може бути змінена в залежності від часових рамок і механізму фінансування України, який буде узгоджений ЄС.

“Залежно від того, які рішення буде ухвалено сьогодні або завтра, відповідно, змінюватиметься й опціональність, і, можливо, залежатиме графік. Поки що наш базовий сценарій полягає в тому, що буде і репараційний кредит, і програма з МВФ на початку наступного року”, – сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що рішення ЄС поки що неясне.

“Залежно від того, як змінюватиметься ситуація, так само ми будемо і коригувати наші сценарії та реакцію на них”, – додав заступник голови НБУ.

Рішення про виділення коштів Україні від міжнародних партнерів є необхідною умовою для затвердження нової програми фінансування від МВФ.

“План Б” щодо репараційного кредиту для України зірвався через Угорщину

Позиція Будапешта посилила напругу на переговорах в ЄС. Там тривають пошуки єдиного рішення щодо фінансування допомоги Україні та узгодження механізму використання заморожених російських активів.

Про це пише “Politico”.

Рішення уряду Віктора Орбана не підтримувати випуск спільних облігацій поглибило розбіжності з приводу кредитного механізму, який лідери Європейського Союзу планують затвердити в найближчі тижні.

Цей крок ускладнив процес підготовки альтернативного джерела фінансування в разі, якщо ЄС не зможе використовувати заморожені державні активи Росії для часткового покриття масштабного кредиту Україні.

Угорщина відмовилася брати участь у випуску єврооблігацій, які планувалося використовувати як резервний механізм для залучення до 165 мільярдів євро.

Будапешт відмовився підтримати компроміс щодо заморожених активів, що посилило тиск на переговори. Ця заява пролунала напередодні зустрічі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Політики обговорювали, як знайти рішення, яке влаштує всі сторони.

“Я дуже серйозно ставлюся до побоювань і заперечень прем’єр-міністра Бельгії. Я не хочу його переконувати, я хочу переконати його в правильності запропонованого нами шляху”, – підкреслив Мерц.

Німеччина готова компенсувати 25% витрат, проте Брюссель наполягає на впровадженні більш широких страхових механізмів з боку всіх країн-членів ЄС.

Єврокомісія запропонувала два інструменти для підтримки України: випуск єврооблігацій і отримання кредиту, забезпеченого активами країни. Ці заходи спрямовані на запобігання зниження українських резервів навесні 2025 року. Брюссель заявляє, що пакет заходів враховує ключові ризики і зауваження, висловлені Бельгією.

Україна ризикує втратити заморожені мільярди Кремля

Якщо війна завершиться, Україна може не повернути заморожені активи Центробанку Росії. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути ці кошти Москві.

Такою інформацією поділилися джерела видання “Politico”.

Під час свого літнього візиту до США спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван отримав чітку вказівку від американських чиновників. Адміністрація Трампа наполягає на поверненні російських активів після укладення мирної угоди.

Після візиту О’Саллівана президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала країнам ЄС план щодо використання заморожених у депозитарії Euroclear суверенних активів Росії на суму близько 140 млрд євро. Ці кошти пропонується направити на надання Україні “репараційного кредиту”. Особливість цього кредиту полягає в тому, що Україна повинна буде повертати отримані кошти тільки в разі, якщо Росія після завершення конфлікту виплатить репарації.

Один з дипломатів стверджує, що це спроба ЄС закріпити за активами певну політичну формулу, характерну для Європи. У зв’язку з цим існує ймовірність, що Трамп може не підтримати цей сценарій.

Після того як у листопаді стала відома інформація про мирний план американської адміністрації, з’ясувалося, що Трамп пропонував виділити 100 млрд доларів із заморожених російських активів на відновлення та інвестування в Україну під контролем США. Решту коштів передбачалося передати в окремий американо-російський фонд. Ці плани США щодо розподілу активів між собою і Росією, навіть якщо частина коштів формально призначалася для допомоги Україні, викликали обурення у чиновників Європейського союзу.

В Євросоюзі розробляють альтернативу конфіскації заморожених російських активів

Країни Євросоюзу розробляють альтернативний план, якщо не вдасться узгодити конфіскацію заморожених активів Росії на потреби України.

Про це повідомляє “Politico” з посиланням на анонімне джерело в ЄС.

Питання набуває особливого значення в світлі активізації мирних переговорів, як повідомляє видання.

“Якщо ми не вживемо заходів, інші зроблять це першими”, — сказало джерело.

За інформацією від чотирьох анонімних джерел, Європейський Союз розглядає можливість надання “проміжного кредиту”, який буде фінансуватися за рахунок запозичень ЄС, щоб підтримати Україну на початку 2026 року.

Джерела видання повідомили, що Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, доручила підготувати проект правового тексту про так званий “репараційний кредит” найближчими днями. У публікації зазначається, що посилення плану використання заморожених активів Росії для підтримки Києва може зміцнити мирний план, запропонований президентом США Дональдом Трампом.

За підсумками наради “коаліції рішучих” президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни ЄС найближчим часом ухвалять рішення про те, як використовувати заморожені російські активи.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Бельгія визначила умови для надання кредиту Україні

Бельгія визначила свої “червоні лінії” щодо використання російських активів для фінансування репарацій Україні на 140 млрд євро. Також було підписано угоду між країнами ЄС про розподіл усіх пов’язаних з цим ризиків, які перевищують 170 млрд євро.

Про це пише “Politico”.

Напередодні важливого саміту 23 жовтня влада Євросоюзу активно працює над усуненням занепокоєнь Бельгії, пов’язаних з кредитом. Політична угода, яку планується досягти на цій зустрічі, стане ключовим кроком для подальшого юридичного оформлення даного рішення.

Бельгія має значні інтереси, оскільки на її території знаходиться фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених російських державних активів.

Бельгійський уряд побоюється юридичних і фінансових ризиків, пов’язаних з претензіями з боку Росії, і тому вимагає від усіх країн Євросоюзу надання гарантій по кредиту.

“Гарантії не повинні обмежуватися 170 мільярдами євро, які пропонує мобілізувати Єврокомісія. Ризик може бути набагато вищим за цю суму”, – вважає прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Він підкреслив, що гарантії не анулюються автоматично при знятті санкцій. Арбітражні розгляди можуть виникнути навіть через роки.

Як повідомило видання, бельгійський прем’єр представив країнам ЄС перелік “червоних ліній”. До нього увійшли такі положення: відмова від підтримки заходів, які можуть бути сприйняті як конфіскація активів; юридично обов’язкові та чітко реалізовані гарантії, що європейські держави розділять усі поточні та майбутні ризики, пов’язані з Euroclear і Бельгією; а також угода про негайну фінансову допомогу в разі, якщо Euroclear буде потрібно повернути активи РФ, наприклад, у разі укладення мирної угоди.

У своєму зверненні до лідерів ЄС Де Вевер заявив, що запропонована Єврокомісією схема аналогічна конфіскації, спростовуючи тим самим твердження Єврокомісії про те, що їх кредит не буде пов’язаний з вилученням державних активів Росії.

“Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді вкрай невелика. Якщо ці активи залишаються іммобілізованими протягом тривалого періоду, це може розглядатися як квазіконфіскація”, – сказав Де Вевер.

Він висловив побоювання, що ініціатива Єврокомісії може поставити під загрозу двосторонні інвестиційні угоди між Бельгією і Люксембургом та Росією, укладені в кінці холодної війни в 1989 році.

Де Вевер також зазначив, що ця угода може змусити китайських інвесторів вивести свої кошти з Euroclear, побоюючись, що їхні активи також можуть бути вилучені в майбутньому.

“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч питань, які ще належить вивчити. В кінцевому рахунку, гарантії повинні бути надійними”, – прокоментував високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.

Макрон висловився про “репараційний кредит” для України

Французький президент Еммануель Макрон висловився про надання Україні “репараційного кредиту” в розмірі 140 млрд євро. Він підкреслив важливість дотримання міжнародного права в даному контексті.

Про це пише “The Guardian”.

На прес-конференції, що відбулася в Копенгагені в рамках відкриття саміту лідерів ЄС, президент Франції Макрон висловив згоду з позицією прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера. Бельгійський політик критично оцінив пропозиції Європейської комісії.

“Коли активи заморожуються, необхідно дотримуватися міжнародного права. Про це також нагадав прем’єр-міністр Бельгії”, – підкреслив президент Франції.