Європа обмірковує оборону без США: чи готовий ЄС до силового стримування Росії

Після обрання канцлером Німеччини Фрідріха Мерца та його відвертих заяв про те, що Європа має зміцнити власну обороноздатність, заговорили про реальну можливість, за якої країни ЄС самостійно забезпечуватимуть військове прикриття.

Паралельно Дональд Трамп у Вашингтоні не виключає скорочення зобов’язань США перед НАТО, тим самим даючи сигнал, що американська допомога може виявитися не гарантованою. Президент Франції Емманюель Макрон також підтримав прагнення до “стратегічної автономії” Європи. Виникає питання: як саме ЄС планує укріпити сили, аби в разі загострення протистояти російському виклику?

Чому звичних армій Європі недостатньо

За офіційними даними, сукупно європейські держави, що входять до НАТО, мають близько 80 сухопутних бригад та певну кількість авіа- й морських з’єднань. На перший погляд, це доволі значна сила, яка подекуди перевищує навіть чисельність регулярних російських наземних підрозділів. Водночас фахівці вказують, що лише “цифр” тут замало. Адже для проведення масштабних наступальних або стримувальних операцій потрібні так звані допоміжні компоненти – розвідка, авіатанкери, супутники, радіоелектронна боротьба тощо.

1. Розвідувальні літаки та безпілотники

Європейським військовим суттєво бракує сучасних систем ISR (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Це і пілотовані літаки-розвідники, і безпілотні комплекси, які дозволяють відстежувати рух цілей на великих відстанях.

2. Танкери-заправники

Без них авіація країн ЄС не зможе виконувати тривалі вильоти на велику глибину. США, зі свого боку, мають сотні “повітряних заправників”, тоді як європейські ВПС – лише десятки.

3. Власне космічне угруповання

Штати мають тисячі супутників, серед яких чимало військово-призначених. У Європи – лише кількасот власних апаратів, до того ж розрізнених серед різних країн, що ускладнює їхню взаємодію.

4. Спеціалізована авіація з придушення ППО

У Сполучених Штатів є близько сотні EA-18G Growler та інші платформи, які вміють глушити ворожі радари. У Європі – фактично одиниці Tornado ECR в Німеччині та Італії. Саме ці “машини” SEAD/DEAD (Suppression/Destruction of Enemy Air Defenses) проводять найризикованіші місії, без яких складно використати увесь потенціал винищувачів і бомбардувальників.

“Стратегічна автономія” vs. реальність

Заклики Фрідріха Мерца про якнайшвидше “звільнення від американської опіки” і підтримка Макроном “стратегічної автономії” вказують на бажання Європи перестрахуватися від можливого виходу США з НАТО. Такий проєкт, на думку аналітиків, потягне за собою десятки років і витрати у сотні мільярдів євро. Для європейських країн, які звикли до американського ядерного “зонтика” і величезного фінансування Пентагону, це означатиме значне збільшення оборонних бюджетів і розгортання масштабних науково-виробничих програм.

1. Витрати та соціальний спротив

ЄС уже зараз має безліч внутрішніх викликів – від енергетичної кризи до міграційного питання. Витрачати додатково 2–3% ВВП на оборону (а дехто пропонує й 4–5%) викличе нерозуміння серед частини європейського електорату.

2. Поглиблення військово-технічної інтеграції

Щоб вийти на рівень самостійних військ з “повним циклом” можливостей, необхідно уніфікувати системи закупівель, стандарти, логістику. Зараз же в межах Європи існують різні підходи: французька автономна лінія, німецько-польське бачення і т. д.

3. Модернізація авіаційно-космічного сектору

Без “космосу” та “розвідки з повітря” повноцінна протидія Росії – складне завдання. Тож ЄС слід інвестувати в супутникові угруповання, комплекси радіоелектронної боротьби, літаки-заправники тощо.

Російський чинник: наскільки європейці переважають?

Чисто кількісно-номінальна перевага Заходу над РФ у танках, винищувачах і навіть у кораблях існує. Проте Москва теж володіє великим запасом ядерної зброї, а також має серйозний досвід традиційної наземної війни (хоча й послаблений нинішньою зношеністю техніки та втратами). Головний акцент для російської стратегії – можливість використання тактичної ядерної зброї, якщо відчує загрозу собі.

При цьому Європі бракує, як уже зазначалося, “спеціалізованих можливостей” (enablers). Самі по собі додаткові дивізії чи фрегати – це добре, але якщо не підсилити системи розвідки (ISR) або подавлення ППО (SEAD/DEAD), безпечна робота сухопутних сил чи авіації у зоні російських С-400 чи “Панцирів” ускладниться.

Можлива роль України та східного флангу

Українська армія, яка за роки війни з РФ накопичила унікальний бойовий досвід, стала важливим “полігоном” для випробувань дронів, систем РЕБ, сучасних далекобійних артснарядів. У тому числі США за каденції Джо Байдена передали українцям окремі системи (протирадіолокаційні ракети, глушники), що дало змогу ЗСУ частково випробувати місії SEAD/DEAD на практиці.

Уявімо, що ЄС почне інвестувати в український оборонпром чи залучить українських фахівців, які мають досвід боротьби з російськими системами РЕБ і ППО. Це могло б стати внеском у формування європейських “сил спеціалізованих можливостей”. Також східноєвропейські країни (Польща, Балтія) – чиї армії найбільше сконцентровані на протидії РФ – можуть на практиці оцінити, чого саме їм бракує, зважаючи на український досвід.

Чи встигнуть європейці переозброїтися

Якщо Вашингтон, під впливом політики Трампа, раптом скоротить роль у НАТО, Європа може опинитися перед нагальною потребою нарощувати озброєння за “прискореною програмою”. Передусім їй доведеться:

Налагодити виробництво безпілотників ISR, закупити або розробити власні системи на кшталт американських MQ-9 Reaper;

Придбати сотні літаків-заправників (замало кількох десятків, які нині є в ЄС);

Посилити “космічний флот” (розвідсупутники, комунікаційні апарати);

Збільшити кількість літаків SEAD/DEAD (або надати чинним істребителям можливість нести протирадіолокаційні ракети й системи РЕБ).

Це потребуватиме величезних коштів і часу. П’ять років? Десять? Навіть більше. На додачу слід узгодити, як ці системи будуть інтегровані між державами ЄС, щоб вони не дублювалися нескоординовано.

Риторика Фрідріха Мерца і Емманюеля Макрона про швидке досягнення “самодостатності” Європи в обороні відображає наростаюче усвідомлення: якщо Америка втратить інтерес до НАТО чи зосередиться на інших “фронтах”, континент лишиться сам на сам із Росією. Хоча європейські країни і не бракує солдатів та техніки, їм конче бракує тих “тонких” систем – від авіатанкера до супутника, – які на практиці роблять сучасну війну керованою й ефективною.

Почати треба, ймовірно, зі створення спільних програм розвідки, спостереження, зв’язку й придушення ППО. Такий крок дозволить поступово будувати реальний колективний щит без надмірної залежності від Пентагону. Однак це проєкт на покоління й великі гроші.

Чи вистачить у Європи волі й ресурсів для нього? Зважаючи на можливі політичні розбіжності всередині ЄС та тиск інших пріоритетів (наприклад, соціальних), відповідь не така очевидна. Але сигнали з Берліна й Парижа недвозначні: Європа усвідомлює, що мир може бути крихким, а час на переозброєння – вже зараз, якщо є наміри бути гравцем, а не полем бою в глобальному протистоянні.

Китай підтримав “мирний план” Трампа щодо України: що відомо

Китай висловив підтримку ініціативі президента США Дональда Трампа щодо врегулювання війни в Україні, побачивши в ній “вікно для миру”.

Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі глав МЗС країн “Великої двадцятки” (G20), яка проходить у Йоганнесбурзі.

За словами голови китайської дипломатії, Пекін схвалює зусилля США, спрямовані на припинення війни, зокрема останні контакти Вашингтона з Кремлем. Ван І підкреслив, що Китай “підтримує всі ініціативи, спрямовані на досягнення миру, включаючи нещодавній консенсус, досягнутий між США та Росією”.

На полях саміту міністр закордонних справ КНР провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, під час якої сторони обговорили війну в Україні. Втім, у висвітленні результатів переговорів позиції Москви та Пекіна розійшлися.

У російському МЗС заявили, що Ван І наголосив на необхідності усунення “першопричин” війни. Водночас офіційний Пекін представив іншу версію, заявивши, що саме Росія “зосереджена на ліквідації кореневих причин конфлікту і прагне знайти справедливе, стійке та мирне рішення”.

Варто зазначити, що державний секретар США Марк Рубіо відмовився від участі в саміті G20, оскільки зустріч проходить у Південноафриканській Республіці. Він звинуватив владу ПАР у “прояві антиамериканізму”.

США та Росія провели переговори в Саудівській Аравії: що відомо

В Ер-Ріяді завершилися переговори між представниками США та Росії за участі МЗС РФ Сергія Лаврова і держсекретаря США Марко Рубіо.

Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков зазначив, що переговори пройшли “непогано”, і сторони мали “серйозну розмову з усіх питань”. Він також підтвердив, що Москва та Вашингтон зацікавлені у “просуванні двосторонніх відносин”.

“Окремі команди переговорників почнуть контакти щодо України свого часу”, – додав Ушаков, не уточнюючи деталей.

Водночас представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс підтвердила, що сторони домовилися створити “механізм консультацій” для усунення розбіжностей у двосторонніх відносинах, а також для “нормалізації роботи дипломатичних місій”.

“Обговорювалася необхідність якнайшвидшого завершення конфлікту в Україні таким чином, щоб він був стійким і прийнятним для всіх сторін”, – цитує Брюс агентство Reuters.

Крім того, за її словами, США та Росія прагнуть “закласти основу для майбутньої співпраці у сферах геополітичного інтересу, а також економічних та інвестиційних можливостей”. Вони можуть реалізуватися лише після успішного завершення війни в Україні.

Переговори в Саудівській Аравії не стали остаточними – сторони планують продовжити зустрічі.

Україна не визнає результати переговорів США та РФ у Саудівській Аравії – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не визнає жодних домовленостей, досягнутих на переговорах між представниками США та Росії в Саудівській Аравії без участі України.

Про це повідомляє Фокус з посиланням на українського лідера.

“Україна не братиме в них участі. Україна про це нічого не знала. А Україна розцінює будь-які переговори щодо України без України як такі, що не мають результату. І ми не можемо визнавати будь-які домовленості про нас без нас. І ми не будемо такі домовленості визнавати”, – наголосив голова держави, коментуючи заплановану зустріч представників США та РФ.

Президент також повідомив, що його офіційний візит до Саудівської Аравії розпочнеться завтра, проте він не пов’язаний із цими переговорами. Водночас Зеленський планує обговорити питання зустрічі між Вашингтоном і Москвою з прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом.

Європу можуть залучити до мирних переговорів щодо України

Глава Держдепартаменту США Марко Рубіо висловив думку, що європейські країни можуть бути залучені до процесу переговорів щодо мирного розв’язання українського конфлікту.

Держсекретар зробив цю заяву в ефірі телеканалу CBS News.

Рубіо наголосив, що телефонна розмова між главою Сполучених Штатів і лідером Росії “справила сильне враження”.

Проте, на його думку, “необхідно усвідомити, що наразі не відбувається ніякого розвитку подій”, а Трамп і Путін “продемонстрували бажання покласти край цьому протистоянню”.

“Якщо ми справді розпочнемо переговори, а ми поки що не готові до цього, то знадобиться участь України, оскільки вона стала жертвою вторгнення…”, – підкреслив Рубіо.

Посадовець також підкреслив, що до процесу дипломатичного врегулювання також необхідно залучити європейців, оскільки вони запровадили санкції проти Кремля і Росії та зробили свій внесок у цей процес.

Британська розвідка вважає, що Росія здатна запускати до 2000 “Шахедів” щомісяця

Згідно з інформацією, отриманою від британських спецслужб, у січні 2025 року збройні сили РФ здійснили запуск приблизно 2400 БПЛА. Це число перевищує показники грудня 2024 року, коли було зафіксовано 1700 запусків.

Про це інформує Міністерство оборони Великої Британії.

“Ймовірно, у 2025 році щомісячні показники запуску російських безпілотних літальних апаратів залишаться на рівні щонайменше 2000”, – додають у повідомленні.

У розвідувальних колах підкреслюють, що знищення всіх безпілотних літальних апаратів залишається непростим завданням. Проте Україна активно реагує на напади, завдаючи ударів у відповідь по військових об’єктах на території Росії.

“Однак 26 січня 2025 року і 6 лютого 2025 року Україна здійснила свої власні атаки безпілотників на два відомі російські оперативні об’єкти, завдавши шкоди обом. Ці атаки знову демонструють нездатність Росії захистити військові об’єкти від нападів українських безпілотних літальних апаратів”, – наголошують у Міноборони Британії.

У Канаді не підтримали ідею Трампа щодо повернення Росії до складу G7

Консервативна і ліберальна партії Канади висловили незгоду з ініціативою президента США Дональда Трампа щодо відновлення членства Росії в G7.

Про це написала в соцмережі “Х” кандидат на посаду лідера Ліберальної партії Канади Христя Фріланд.

“Поки я обіймаю посаду прем’єр-міністра, Росію не буде запрошено на участь у G7 у червні цього року. Ми не можемо ігнорувати воєнні злочини і зазіхання на суверенітет інших країн”, – написала вона.

З цього питання висловився і лідер Консервативної партії Канади П’єр Полієв, який підкреслив, що саме консервативний уряд ініціював процес виключення Росії з G8 у зв’язку з її незаконним приєднанням Криму у 2014 році.

“Росію не варто запрошувати назад до складу G7”, – написав Полієв.

Трамп та Путін провели телефонну розмову: обговорили Україну, енергетику та двосторонні відносини

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що вранці середи провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За його словами, обговорювалися питання війни в Україні, співпраці між країнами, а також глобальні питання енергетики та безпеки.

Трамп зазначив, що вони з російським лідером домовилися про відкриття офіційних переговорів щодо припинення бойових дій в Україні. Крім того, президенти погодилися щодо важливості тіснішої співпраці, яка включатиме обмін візитами між США та Росією.

Російська сторона також підтвердила факт переговорів. За словами прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, телефонна розмова тривала півтори години, і її ключовою темою було можливе довгострокове врегулювання війни в Україні. Путін запросив Трампа до Москви, що може стати кроком до більш активного діалогу між країнами.

У своєму офіційному зверненні Трамп наголосив:

“Ми обговорили Україну, Близький Схід, енергетику, штучний інтелект, силу долара та інші важливі питання. Президент Путін навіть використав мій передвиборчий слоган «Здоровий глузд». Ми обоє згодні, що треба покласти край цій війні. Ми вирішили розпочати переговори негайно, і я вже зараз зв’яжуся із президентом Зеленським, щоб обговорити подальші кроки”.

Крім того, Трамп доручив держсекретарю Марко Рубіо, директору ЦРУ Джону Реткліффу та іншим високопосадовцям очолити переговорний процес щодо України.

Згодом стало відомо, що Трамп також провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. За інформацією Financial Times, їхня розмова тривала близько години.

Раніше Зеленський неодноразово заявляв, що перед переговорами з Путіним Трамп має спочатку поспілкуватися з ним. Однак президент США вирішив діяти інакше.

Нагадаємо, що адміністрація Джо Байдена неодноразово наголошувала на необхідності стримування Росії через санкції та військову допомогу Україні. У зв’язку з цим рішення Трампа щодо відновлення діалогу з Москвою може спричинити серйозні дискусії як усередині США, так і серед міжнародних партнерів.

Зниження призовного віку може стати ключем до подальшої підтримки України зі сторони Заходу

Західні журналісти все частіше обговорюють питання того, що нинішній український уряд стикається з необхідністю розв’язати кілька стратегічних питань, аби втримати постійну допомогу з боку західних партнерів.

Серед цих питань — нестача живої сили на фронті, що, на переконання видання, може стимулювати ухвалення рішення про зниження віку мобілізації з поточних 25 років.  Аргумент фахівців полягає в тому, що Україна, яка прагне довгострокових гарантій безпеки і фінансово-військової підтримки, має продемонструвати власну спроможність продовжувати оборону, зокрема через збільшення кількості мобілізованих.

Західні аналітики припускають, що президент України Володимир Зеленський повинен показати рішучість і надати чітку відповідь на питання, як Україна боротиметься із загрозою виснаження людських ресурсів. Захід, особливо США, очікує від Києва конкретних кроків, аби переконатися: Київ здатний утримувати обороноздатність, поки дипломатичні канали шукають шляхи до припинення війни.

У цьому контексті також часто згадується позиція адміністрації президента США Дональда Трампа. Вашингтон прагне жорсткіших санкцій проти Росії, зокрема в енергетичній сфері, та посилення тиску на треті країни, які купують російську нафту. Мета — примусити Москву до серйозних переговорів та недопущення сценарію, коли Росія, призупинивши наступ, зможе знову накопичувати ресурси для поновлення бойових дій. Однак, на думку експертів, задля ефективності такого підходу, українська сторона також повинна демонструвати сили та спроможність протистояти ворожому тиску.

Ставка прихильників такого підходу робиться на те, що Кремль, який поки що не демонструє великого інтересу до реального мирного врегулювання, може змінити власний підхід до війни та оцінити вигоди: витрати на військові дії мають перевищити вигоди від продовження конфлікту великої інтенсивності. У цьому сенсі, аргумент звучить так – швидка домовленість можлива лише за умови відчутно більшого тиску, і не лише економічного, а й військового з боку України за підтримки Заходу.

Таким чином, згідно з оцінками фахівців, зниження призовного віку в Україні може стати як тестом на рішучість української влади та надійність планів Києва щодо розширення оборонної спроможності, так і реальним викликом для росіян. Якщо президент Зеленський піде цим шляхом, Захід може бути більш схильним до подальшої фінансової і військової підтримки. Водночас, якщо Україна не зможе системно розв’язати проблему нестачі живої сили, допомога може опинитися під загрозою — особливо в контексті амбітних планів Трампа та зусиль США змусити Москву до реального діалогу.