Росiя Архіви - Сторінка 26 з 32

Державні компанії Китаю скорочують імпорт російської нафти через можливі санкції

Posted on 14 Березня, 202514 Березня, 2025 by Іван Засядько

У березні державні нафтові компанії Китаю обмежили імпорт російської нафти. Два великих імпортера повністю припинили закупівлі, а ще два – значно скоротили обсяги, через санкції США проти Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Після того, як 10 січня 2025 року адміністрація Джо Байдена запровадила обмеження щодо російських виробників “Газпром нафти” та “Сургутнафтогаза”, а також страхових компаній і понад сотню танкерів, обсяги поставок російської нафти найбільшим покупцям – Індії та Китаю – значно скоротилися.

У березні китайські державні компанії Sinopec Oil і Zhenhua Oil припинили імпорт нафти з Росії, яка була завантажена цього місяця. Вони висловили стурбованість у зв’язку з відносинами з компаніями, які потрапили під санкційні обмеження.

У Пекіні очікують на отримання ясної інформації про результати переговорів щодо припинення вогню в Україні. У разі досягнення домовленостей, які призведуть до послаблення або скасування санкцій США щодо російської нафти, планується відновити її закупівлю.

“Сургутнафтогаз” і “Газпром нафта” забезпечують майже третину морських поставок основного сорту російської нафти з Далекого Сходу – ESPO. Їхній сукупний обсяг експорту в Китай становить близько 1,2 млн тонн на місяць.

Удар дронів по Москві: Київ змушує Росію погодитись на мораторій ударів у повітрі та на морі

Posted on 11 Березня, 202511 Березня, 2025 by Микола Донченко

У вівторок, 11 березня, Збройні сили України завдали масованого удару безпілотниками по Москві та Московській області, що стало одним із найбільших від початку повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією російської сторони, за цю добу було збито або перехоплено щонайменше 337 дронів: 91 БПЛА над Московською областю, 126 над Курськом, 38 над Брянськом, 25 над Бєлгородом, 22 над Рязанню, 10 над Калугою, 8 над Липецьком, 8 над Орлом, 6 над Воронежем і 3 над Нижнім Новгородом.

Попри те що українська сторона офіційно не коментувала цю ситуацію, у мережі активно обговорюють подію та висувають власні версії мотивів і цілепокладання Києва.

Російська пропаганда дуже швидко пов’язала масований наліт із переговорами між українською та американською делегаціями, які відбувалися того дня в Саудівській Аравії, стверджуючи, що Київ нібито прагне зірвати мирний процес. Однак важливість масованого удару Збройних Сил України по Росії, а особливо по Москві та Московській області, насправді криється зовсім не в цьому.

Ця атака мала набагато ширше значення, ніж намагаються уявити російські пропагандисти, — передусім інформаційно-психологічне та політичне. Вона покликана продемонструвати, що Україна здатна діяти самостійно й ефективно відповідати на ворожі дії навіть за умов обмеженої чи недостатньої допомоги Заходу. Одним із ключових сигналів цього удару є те, що Україна не є винятково “залежним” гравцем, який покладається лише на зовнішню підтримку, а здатна реалізовувати масштабні військові операції власними силами.

Крім того, головний лейтмотив цієї атаки — зруйнувати міф Кремля про те, що запропонований Україною мораторій на удари по цивільній інфраструктурі, нафтових і газових об’єктах, а також обмеження бойових дій в повітрі та на морі є нібито невигідним для Росії, оскільки російські ракетні й дронові удари, мовляв, завдають набагато більшої шкоди обороноздатності України, ніж українські удари по Росії.

Після останнього масованого нальоту стало очевидним: будь-які удари, російські чи українські, можуть спричинити серйозні збитки — і для інфраструктури, і для мирного населення, і для економіки. Отже, російській владі варто замислитися, чи виправдане подальше ігнорування пропозицій Києва щодо обмеження ударів, адже зростання загроз у російському тилу відтепер набуває дедалі реальніших обрисів.

Зрештою, реакція суспільства на такі удари може вплинути на внутрішню політику Росії: поки Кремль утримує людей у переконанні, що “війна десь далеко”, масовані нальоти ближче до столиці показують, що небезпека стосується безпосередньо і російських регіонів. Відповідно, твердження про “безкарність” чи “повну невразливість” Росії стає все менш переконливим, а російське суспільство рано чи пізно почне ставити все більше запитань до свого керівництва.

Таким чином, масована атака дронів на Москву та Московську область виявилася не просто військовою операцією, а потужним інформаційно-психологічним сигналом, спрямованим на підрив головного пропагандистського міфу Кремля: що Україна не може завдати відчутних ударів по російській інфраструктурі, а пропонований Києвом мораторій буцімто невигідний для самої Росії. Стає дедалі очевиднішим, що ігнорування пропозицій України може боляче вдарити саме по російських економічних і соціальних інтересах.

Для Китаю слабша Росія може бути вигідною – МО Литви

Posted on 10 Березня, 202510 Березня, 2025 by Іван Засядько

Міністр оборони Литви Довіле Шакалене заявила, що Китай зацікавлений у послабленні Росії шляхом її втрат під час у війні в Україні.

Про це посадовець повідомила в інтерв’ю у литовському посольстві у Вашингтоні, яке цитує “Fox News”.

“Росія змогла так успішно збільшити військове виробництво завдяки підтримці Китаю. Для Китаю вигідно продовжувати цю війну на виснаження, і, хоча він постачає Росії зброю, йому вигідно бачити, як Росія втрачає багато солдатів, зброї та техніки. Це пов’язано з тим, що більш слабка Росія являє собою більш вигідний стратегічний варіант для Китаю”, – підкреслила Шакалене.

Вона також підкреслила, що попри значні втрати російських військ на полі бою в Україні протягом останніх трьох років, Москва продовжує нарощувати чисельність армії. Наразі її кількість вже досягла 1,5 млн осіб.

Слід зазначити, що Довіле Шакалене – єдина серед міністрів оборони країн НАТО, хто перебуває під санкціями Китаю.

Росія за тиждень атакувала Україну понад 1200 авіабомбами та 870 дронами — Зеленський

Posted on 9 Березня, 2025 by Оксана Яковенко

Протягом минулого тижня російські війська здійснили масовані атаки на територію України, використавши близько 1200 керованих авіаційних бомб, майже 870 ударних дронів та понад 80 ракет різних типів.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні в Telegram.

За словами глави держави, кожен дрон і авіаційна бомба, які застосовує Росія, містять компоненти, що постачаються в обхід санкцій. Президент зазначив, що мова йде про понад 82 тисячі іноземних складників.

“Щодня ми працюємо з партнерами, щоб ухвалювалися рішення саме задля підтримки, яка рятує життя: постачання ППО, інвестиції в наше оборонне виробництво, посилення санкцій проти Росії. І ми продовжуємо нашу роботу, щоб наблизити чесний мир і забезпечити надійні гарантії безпеки”, — наголосив Зеленський.

Нагадаємо, внаслідок нещодавньої атаки РФ на Добропілля в Донецькій області загинули 11 осіб, ще 40 людей отримали поранення. Також раніше російські війська обстріляли місто Дружківка на Донеччині, де було поранено 12 цивільних, серед яких одна дитина.

Ситуація в регіоні залишається напруженою, а українські сили ППО продовжують захищати мирне населення від постійних російських атак.

США спробують примусити Україну до “Стамбульського” варіанту врегулювання

Posted on 7 Березня, 2025 by Микола Донченко

На початку 2025 року світові ЗМІ розповіли про несподівану ініціативу – адміністрація Дональда Трампа, звернулася до Кремля з проханням долучитися до переговорів з Іраном щодо ядерної програми.

За інформацією джерел, Трамп під час телефонного дзвінка запропонував, щоб Москва взяла участь у зустрічах, які відбуваються між США та Іраном, що має на меті спростити досягнення компромісу з питань ядерної політики та регіональних конфліктів. Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “Росія готова зробити все, що в її силах, щоб сприяти вирішенню проблем” між Вашингтоном і Тегераном. Також на переговорах у Ер-Ріяді обговорювалися питання за участю високопоставлених американських чиновників, зокрема, з госсекретарем Марком Рубіо.

Проте ця новина має далеко не один вимір. За словами деяких аналітиків, такі кроки зі сторони США слугують для того, щоб примусити Україну погодитися на “Стамбульський мир”, який в реальності буде означати фактичну капітуляцію. Адміністрація Трампа вже оголосила про припинення постачання озброєння та фінансової допомоги Україні – рішення, яке несе загрозу її безпеці. Україна, за словами політиків, отримає лише незначні залишки допомоги попередніх періодів, навіть якщо формально погодиться на нові умови.

Якщо врахувати, що Трамп отримав від Москви відмову щодо припинення вогню, а позиція РФ, за словами Сергія Лаврова, залишається незмінною – основою є проект Стамбульської угоди 2022 року плюс визнання України всіх “нових” територій, – то подальші переговори можуть відбуватися за російською схемою. У цьому сценарії українському керівництву доведеться зіштовхнутися з вибором: або погодитися на умови, які фактично означатимуть відмову від суверенітету, або шукати альтернативний шлях, який вимагатиме єдності та мобілізації всіх ресурсів країни.

Відповіддю на такий сценарій має стати не розламання духу, а, навпаки, посилення національного єднання. Україна повинна мобілізувати всі свої ресурси для боротьби з агресором, а також поглибити співпрацю у сфері безпеки з країнами ЄС, Великобританією, Туреччиною та навіть Китаєм. Водночас, критично важливо зміцнити діалог із американськими партнерами, адже лише комплексний підхід і тісна координація дозволять переконати адміністрацію Трампа переглянути свою позицію.

Водночас, представники західних експертів і журналісти вже попереджають: без чітких гарантій безпеки Україна не зможе вистояти в умовах примусу до мирного урегулювання. Так, деякі політики в США висловлюють думку, що будь-яке мирне врегулювання, позбавлене гарантій національної безпеки, створить передумови для подальших агресивних дій Росії.

Таким чином, якщо Трамп і його команда прагнуть продемонструвати “миротворчу” позицію, то реальність виглядає зовсім інакше: умови, які пропонуються, фактично примушують Україну відмовитися від своїх ключових вимог щодо територіальної цілісності та безпеки. І хоча адміністрація США може виступати як гарант переговорів, насправді її стратегія спрямована на те, щоб послабити українську обороноздатність і відтягнути країну від позицій, які забезпечують її незалежність.

Україна повинна бути готова протистояти такій політиці. Лише зберігаючи національне єднання та активно шукаючи альтернативні джерела підтримки, держава зможе зберегти свою суверенність та забезпечити належний рівень безпеки для своїх громадян. В цьому контексті надзвичайно важливо вести конструктивний діалог як з європейськими партнерами, так і з іншими міжнародними акторами, щоб не допустити примусу до умов, які обернуться для України стратегічною поразкою.

Трамп розглядає зміну формату участі США в НАТО: може відмовитися від обов’язкової оборони союзників

Posted on 6 Березня, 202514 Березня, 2025 by Тетяна Головач

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість змін у політиці НАТО, включаючи потенційну відмову від автоматичного захисту союзників у разі нападу.

Про це повідомляє NBC News з посиланням на офіційних осіб.

За словами джерел, політик вивчає варіанти перегляду зобов’язань США в Північноатлантичному альянсі, що може суттєво змінити принципи колективної оборони.

“Президент також розглядає можливість зміни політики, за якої США можуть віддавати пріоритет спільним військовим навчанням із членами НАТО, які виділяють на оборону певний відсоток свого ВВП”, — повідомляє видання.

Якщо така ініціатива буде реалізована, це може призвести до ослаблення єдності Альянсу, особливо в умовах продовження агресивної політики Росії та загострення безпекової ситуації в Європі.

Раніше Дональд Трамп неодноразово критикував НАТО та заявляв, що Сполучені Штати “надто багато витрачають” на безпеку європейських партнерів.

Європа обмірковує оборону без США: чи готовий ЄС до силового стримування Росії

Posted on 3 Березня, 2025 by Микола Донченко

Після обрання канцлером Німеччини Фрідріха Мерца та його відвертих заяв про те, що Європа має зміцнити власну обороноздатність, заговорили про реальну можливість, за якої країни ЄС самостійно забезпечуватимуть військове прикриття.

Паралельно Дональд Трамп у Вашингтоні не виключає скорочення зобов’язань США перед НАТО, тим самим даючи сигнал, що американська допомога може виявитися не гарантованою. Президент Франції Емманюель Макрон також підтримав прагнення до “стратегічної автономії” Європи. Виникає питання: як саме ЄС планує укріпити сили, аби в разі загострення протистояти російському виклику?

Чому звичних армій Європі недостатньо

За офіційними даними, сукупно європейські держави, що входять до НАТО, мають близько 80 сухопутних бригад та певну кількість авіа- й морських з’єднань. На перший погляд, це доволі значна сила, яка подекуди перевищує навіть чисельність регулярних російських наземних підрозділів. Водночас фахівці вказують, що лише “цифр” тут замало. Адже для проведення масштабних наступальних або стримувальних операцій потрібні так звані допоміжні компоненти – розвідка, авіатанкери, супутники, радіоелектронна боротьба тощо.

1. Розвідувальні літаки та безпілотники

Європейським військовим суттєво бракує сучасних систем ISR (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Це і пілотовані літаки-розвідники, і безпілотні комплекси, які дозволяють відстежувати рух цілей на великих відстанях.

2. Танкери-заправники

Без них авіація країн ЄС не зможе виконувати тривалі вильоти на велику глибину. США, зі свого боку, мають сотні “повітряних заправників”, тоді як європейські ВПС – лише десятки.

3. Власне космічне угруповання

Штати мають тисячі супутників, серед яких чимало військово-призначених. У Європи – лише кількасот власних апаратів, до того ж розрізнених серед різних країн, що ускладнює їхню взаємодію.

4. Спеціалізована авіація з придушення ППО

У Сполучених Штатів є близько сотні EA-18G Growler та інші платформи, які вміють глушити ворожі радари. У Європі – фактично одиниці Tornado ECR в Німеччині та Італії. Саме ці “машини” SEAD/DEAD (Suppression/Destruction of Enemy Air Defenses) проводять найризикованіші місії, без яких складно використати увесь потенціал винищувачів і бомбардувальників.

“Стратегічна автономія” vs. реальність

Заклики Фрідріха Мерца про якнайшвидше “звільнення від американської опіки” і підтримка Макроном “стратегічної автономії” вказують на бажання Європи перестрахуватися від можливого виходу США з НАТО. Такий проєкт, на думку аналітиків, потягне за собою десятки років і витрати у сотні мільярдів євро. Для європейських країн, які звикли до американського ядерного “зонтика” і величезного фінансування Пентагону, це означатиме значне збільшення оборонних бюджетів і розгортання масштабних науково-виробничих програм.

1. Витрати та соціальний спротив

ЄС уже зараз має безліч внутрішніх викликів – від енергетичної кризи до міграційного питання. Витрачати додатково 2–3% ВВП на оборону (а дехто пропонує й 4–5%) викличе нерозуміння серед частини європейського електорату.

2. Поглиблення військово-технічної інтеграції

Щоб вийти на рівень самостійних військ з “повним циклом” можливостей, необхідно уніфікувати системи закупівель, стандарти, логістику. Зараз же в межах Європи існують різні підходи: французька автономна лінія, німецько-польське бачення і т. д.

3. Модернізація авіаційно-космічного сектору

Без “космосу” та “розвідки з повітря” повноцінна протидія Росії – складне завдання. Тож ЄС слід інвестувати в супутникові угруповання, комплекси радіоелектронної боротьби, літаки-заправники тощо.

Російський чинник: наскільки європейці переважають?

Чисто кількісно-номінальна перевага Заходу над РФ у танках, винищувачах і навіть у кораблях існує. Проте Москва теж володіє великим запасом ядерної зброї, а також має серйозний досвід традиційної наземної війни (хоча й послаблений нинішньою зношеністю техніки та втратами). Головний акцент для російської стратегії – можливість використання тактичної ядерної зброї, якщо відчує загрозу собі.

При цьому Європі бракує, як уже зазначалося, “спеціалізованих можливостей” (enablers). Самі по собі додаткові дивізії чи фрегати – це добре, але якщо не підсилити системи розвідки (ISR) або подавлення ППО (SEAD/DEAD), безпечна робота сухопутних сил чи авіації у зоні російських С-400 чи “Панцирів” ускладниться.

Можлива роль України та східного флангу

Українська армія, яка за роки війни з РФ накопичила унікальний бойовий досвід, стала важливим “полігоном” для випробувань дронів, систем РЕБ, сучасних далекобійних артснарядів. У тому числі США за каденції Джо Байдена передали українцям окремі системи (протирадіолокаційні ракети, глушники), що дало змогу ЗСУ частково випробувати місії SEAD/DEAD на практиці.

Уявімо, що ЄС почне інвестувати в український оборонпром чи залучить українських фахівців, які мають досвід боротьби з російськими системами РЕБ і ППО. Це могло б стати внеском у формування європейських “сил спеціалізованих можливостей”. Також східноєвропейські країни (Польща, Балтія) – чиї армії найбільше сконцентровані на протидії РФ – можуть на практиці оцінити, чого саме їм бракує, зважаючи на український досвід.

Чи встигнуть європейці переозброїтися

Якщо Вашингтон, під впливом політики Трампа, раптом скоротить роль у НАТО, Європа може опинитися перед нагальною потребою нарощувати озброєння за “прискореною програмою”. Передусім їй доведеться:

— Налагодити виробництво безпілотників ISR, закупити або розробити власні системи на кшталт американських MQ-9 Reaper;

— Придбати сотні літаків-заправників (замало кількох десятків, які нині є в ЄС);

— Посилити “космічний флот” (розвідсупутники, комунікаційні апарати);

— Збільшити кількість літаків SEAD/DEAD (або надати чинним істребителям можливість нести протирадіолокаційні ракети й системи РЕБ).

Це потребуватиме величезних коштів і часу. П’ять років? Десять? Навіть більше. На додачу слід узгодити, як ці системи будуть інтегровані між державами ЄС, щоб вони не дублювалися нескоординовано.

Риторика Фрідріха Мерца і Емманюеля Макрона про швидке досягнення “самодостатності” Європи в обороні відображає наростаюче усвідомлення: якщо Америка втратить інтерес до НАТО чи зосередиться на інших “фронтах”, континент лишиться сам на сам із Росією. Хоча європейські країни і не бракує солдатів та техніки, їм конче бракує тих “тонких” систем – від авіатанкера до супутника, – які на практиці роблять сучасну війну керованою й ефективною.

Почати треба, ймовірно, зі створення спільних програм розвідки, спостереження, зв’язку й придушення ППО. Такий крок дозволить поступово будувати реальний колективний щит без надмірної залежності від Пентагону. Однак це проєкт на покоління й великі гроші.

Чи вистачить у Європи волі й ресурсів для нього? Зважаючи на можливі політичні розбіжності всередині ЄС та тиск інших пріоритетів (наприклад, соціальних), відповідь не така очевидна. Але сигнали з Берліна й Парижа недвозначні: Європа усвідомлює, що мир може бути крихким, а час на переозброєння – вже зараз, якщо є наміри бути гравцем, а не полем бою в глобальному протистоянні.

Китай підтримав “мирний план” Трампа щодо України: що відомо

Posted on 21 Лютого, 2025 by Іван Засядько

Китай висловив підтримку ініціативі президента США Дональда Трампа щодо врегулювання війни в Україні, побачивши в ній “вікно для миру”.

Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі глав МЗС країн “Великої двадцятки” (G20), яка проходить у Йоганнесбурзі.

За словами голови китайської дипломатії, Пекін схвалює зусилля США, спрямовані на припинення війни, зокрема останні контакти Вашингтона з Кремлем. Ван І підкреслив, що Китай “підтримує всі ініціативи, спрямовані на досягнення миру, включаючи нещодавній консенсус, досягнутий між США та Росією”.

На полях саміту міністр закордонних справ КНР провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, під час якої сторони обговорили війну в Україні. Втім, у висвітленні результатів переговорів позиції Москви та Пекіна розійшлися.

У російському МЗС заявили, що Ван І наголосив на необхідності усунення “першопричин” війни. Водночас офіційний Пекін представив іншу версію, заявивши, що саме Росія “зосереджена на ліквідації кореневих причин конфлікту і прагне знайти справедливе, стійке та мирне рішення”.

Варто зазначити, що державний секретар США Марк Рубіо відмовився від участі в саміті G20, оскільки зустріч проходить у Південноафриканській Республіці. Він звинуватив владу ПАР у “прояві антиамериканізму”.

США та Росія провели переговори в Саудівській Аравії: що відомо

Posted on 18 Лютого, 2025 by Микола Донченко

В Ер-Ріяді завершилися переговори між представниками США та Росії за участі МЗС РФ Сергія Лаврова і держсекретаря США Марко Рубіо.

Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков зазначив, що переговори пройшли “непогано”, і сторони мали “серйозну розмову з усіх питань”. Він також підтвердив, що Москва та Вашингтон зацікавлені у “просуванні двосторонніх відносин”.

“Окремі команди переговорників почнуть контакти щодо України свого часу”, – додав Ушаков, не уточнюючи деталей.

Водночас представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс підтвердила, що сторони домовилися створити “механізм консультацій” для усунення розбіжностей у двосторонніх відносинах, а також для “нормалізації роботи дипломатичних місій”.

“Обговорювалася необхідність якнайшвидшого завершення конфлікту в Україні таким чином, щоб він був стійким і прийнятним для всіх сторін”, – цитує Брюс агентство Reuters.

Крім того, за її словами, США та Росія прагнуть “закласти основу для майбутньої співпраці у сферах геополітичного інтересу, а також економічних та інвестиційних можливостей”. Вони можуть реалізуватися лише після успішного завершення війни в Україні.

Переговори в Саудівській Аравії не стали остаточними – сторони планують продовжити зустрічі.