Зеленський назвав кроки, які Трамп може зробити для посилення тиску на Росію

Президент України Володимир Зеленський вказав на можливі дії Дональда Трампа, які здатні вплинути на Росію та посилити позицію України у майбутніх переговорах.

Про це він заявив в інтерв’ю італійській журналістці Чечілії Салі для газети Il Foglio.

За словами Зеленського, сигнали, які подає Дональд Трамп, демонструють рішучість і бажання завершити війну. Президент України вважає, що це може стати підставою для збільшення допомоги з боку Сполучених Штатів.

«Він [Дональд Трамп] каже, що дійсно хоче закінчити війну. Поки що ми не знаємо всіх деталей, і я думаю, що й сам президент Трамп не знає всіх деталей. Все залежить від того, який справедливий мир можемо ми отримати і чи хоче Путін у принципі закінчення війни. На мою думку, не хоче», — зазначив Зеленський.

Президент висловив сподівання, що адміністрація Трампа не лише не послабить санкції проти Росії, а й посилить їх, аби унеможливити постачання критично важливих компонентів для російської військової техніки, ракет та артилерії.

«Ми багато чого зробили разом із нашими союзниками, віддали чимало сил, щоб вплинути на економіку війни Росії та обмежити її можливості. Це повинно продовжуватися», — наголосив Зеленський.

Президент також підкреслив важливість зміцнення української та європейських армій для спільного протистояння російській агресії. Він зазначив, що потужність Збройних сил України перевищує 800 тисяч військових, у той час як армії таких країн, як Франція, мають значно меншу чисельність.

«Європа може протистояти лише спільно з Україною та іншими союзниками», — додав він.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Росія завдала ударів по Донеччині: є загиблий і поранені

Російські війська протягом доби атакували п’ять населених пунктів Донецької області, спричинивши руйнування та жертви серед мирного населення.

Про це повідомляє Національна поліція України.

Атакам піддалися Костянтинівка, Мирноград, Покровськ, Родинське та Торецьк. Унаслідок обстрілів пошкоджено 17 цивільних об’єктів, серед яких 11 житлових будинків.

У Покровську російські сили завдали ударів артилерією та дронами, внаслідок чого загинула жінка, а також пошкоджено автомобіль. У Мирнограді ворожий удар безпілотника також пошкодив транспортний засіб.

У Костянтинівці російські окупанти скинули три авіабомби «ФАБ-250» та двічі обстріляли місто артилерією. Постраждали четверо людей, пошкоджено 4 багатоквартирні та 7 приватних будинків, гараж, автомобіль і дві лінії електромереж.

Правоохоронці також зафіксували, що 25 січня внаслідок обстрілів у Часовому Яру загинув мирний мешканець.

Як повідомляють аналітики проєкту DeepState, в ніч проти 27 січня спостерігалося просування російських військ у районі Торецька, Андріївки та Новоєлизаветівки.

Донецька область залишається однією з найбільш постраждалих від російської агресії, з численними жертвами та зруйнованою інфраструктурою.

Українські військові взяли в полон росіянина за допомогою дрона з гучномовцем

Українські бійці продемонстрували інноваційний підхід у боротьбі проти російських окупантів, використовуючи дрони для полону ворогів.

Очільник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор оприлюднив відео цього унікального моменту у своєму Telegram-каналі.

«Бійці 107 батальйону 63 окремої механізованої бригади у Серебрянському лісі взяли в полон росіянина за допомогою гучномовця, закріпленого на дроні», – написав Лисогор.

Українські військові пілоти виявили російського солдата, який намагався сховатися у лісі.

Для того щоб змусити його здатися, на дрон було встановлено гучномовець із записом повідомлення:

«Здавайся і будеш жити. Кидай зброю і йди за дроном. Це твій останній шанс».

Росіянин, розуміючи безвихідь ситуації, виконав усі вимоги, склав зброю та рушив за дроном. На землі його вже чекали українські військові, які провели обшук і взяли в полон.

Цей випадок став черговим підтвердженням високого рівня професіоналізму та креативного підходу українських захисників у боротьбі проти агресора.

Росія кидає призовників у бій за кілька тижнів: РНБО про поповнення армії РФ

Міністерство оборони Росії примушує призовників підписувати контракти на військову службу для участі у бойових діях проти України.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.

За його словами, через зниження кількості добровольців-контрактників, зростання вікової категорії серед них та значні втрати на фронті, командування російської армії активізувало зусилля для залучення молодих строковиків віком від 18 років до підписання контрактів.

“Фактично стоїть завдання забезпечити перехід строковиків на контракт, після чого їх одразу кидають у бій. Проте про швидку участь у бойових діях їх не попереджають, обіцяючи натомість лише фінансові виплати”, — наголосив Коваленко.

Він також звернувся до російських матерів із закликом замислитися над тим, як їхніх психологічно незрілих синів використовують для “латання дірок” на фронті.

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу українські захисники ліквідували 1340 російських окупантів. Загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення становлять близько 825 320 військових.

Зеленський озвучив умови для переговорів із Росією

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можливі лише за умови, якщо російська армія відведе свої війська щонайменше до кордонів станом на 2022 рік.

Про це він розповів в інтерв’ю для Bloomberg.

Глава держави наголосив, що перемовини можуть бути різними, але ключовим є питання справедливості.

“Перемовини можуть бути справедливими і несправедливими. Може бути по-різному, питання: з ким цей час буде Україна? Чи вона буде не сама? То Україна буде робити все, аби перемовини були справедливими — це гарантії, що ворог повернеться щонайменше до лінії до повномасштабного вторгнення”, — зазначив Зеленський.

Він також підкреслив, що справедливість у переговорах залежатиме від позицій партнерів України, зокрема Сполучених Штатів, Європейського Союзу та країн глобального півдня.

“Це було б справедливо та можливістю розпочати діалог, і тут багато залежить від того, як ми з партнерами дивимось на справедливість: однаково чи по-різному. Водночас це залежить від США, нової адміністрації, від думки та самостійності ЄС та навіть від глобального півдня”, — додав президент.

Зеленський також нагадав про ризики ізоляції України під час переговорів, як це було у нормандському форматі.

“Питання: чи буде Україна як колись в нормандському форматі: є Україна одна та окремо всі інші, чи ми будемо союзниками і тоді Росія залишиться одна”, — підкреслив він.

Раніше президент наголосив, що вступ України до НАТО є найдешевшою гарантією безпеки для Європи, та заявив, що введення західних миротворців в Україну може допомогти стримати агресію Росії. На його думку, для цього необхідно залучити близько 200 тисяч миротворців.

Чому російська армія робить ставку на “баггі” та старі Т-62 — і як це працює на полі бою

Попри величезні втрати в бронетехніці й постійні історії про “спустошені склади” та “нескінченні резерви СРСР”, Росія, схоже, досі знаходить шляхи триматися на плаву у війні.

Помітним феноменом стали “баггі” й екзотичні “корчі”, з якими ворожі підрозділи виходять у наступ або пересуваються прифронтовою зоною, а також активне застосування застарілих танків на кшталт Т-62. Чому так відбувається і чому це не завжди виглядає безглуздо, як може здатися на перший погляд?

Чому старі радянські запаси не вирішують усе?

Ще до початку вторгнення було відомо про величезні поклади радянської зброї в Росії: танків, БМП, артилерії, мільйонів снарядів тощо. Багато хто очікував, що це дасть Москві перевагу “кількістю”. Певною мірою так і було: армія РФ заходила з тисячами одиниць техніки. Але, як показав досвід, та зброя розроблялася для “іншої” війни — для проривних операцій і марш-кидків до Ла-Маншу, а насправді зіткнулася з умовами сучасного поля бою, де домінують дрони, високоточні снаряди й мобільні групи.

Застарілий Т-62 стає трохи корисним лише через гострий дефіцит техніки, коли втратили вже сотні сучасних зразків, а фронт надалі потребує броні. Так само це пояснює, чому росіяни часто прижинають те, що колись збиралися списати: краще “хоч якась броня”, ніж узагалі беззахисна піхота.

“Баггі” проти дронів: логіка “швидше доїхати — значить вижити”

Багатьох дивує, чому російська армія ставить у бій машини, схожі на “баггі” з постапокаліптичних фільмів. Мовляв, це ж узагалі не має броні. Проте на полі бою, де дедалі більше рулять дрони й високоточні удари, існує своєрідне протистояння швидкості та броні.

Важка “черепаха”. Це щільно захищені машини з усебічною бронею та системами активного захисту чи РЕБу, котрі здатні виявляти та збивати дрони. Але вони дуже дорогі й не завжди є в наявності в потрібній кількості, ще й можуть стати “магнітом” для ворожих засобів ураження.

Максимально “легка” й швидка техніка. Мотоцикли, “баггі”, легкові авто, які гасають настільки швидко, що дрон-оператор не встигає влучно націлитися чи підігнати боєприпас. Іншими словами, відсутність броні компенсують швидкістю.

Розгортання таких легких “корчів” стає результатом адаптації до реалій війни з масованим використанням дронів, коли затяжні переміщення важкої броні стають смертельними.

Замість танків — дрони: переозброєння під нову концепцію

У той час, як старі Т-62 і непридатні БМП “спалюють” на фронті, Росія розгортає виробництво високотехнологічних безпілотників, ударних дронів-камікадзе та ракет. Наприклад, масове виготовлення “шахедівських” аналогів або орієнтація на дрони-розвідники. Ці нові системи не відбиваються в радянських довідниках чи “складах”, але реальність у тому, що “совкова” техніка — не той ключ, яким Кремль хоче виграти війну. Вона просто тимчасово використовується через дефіцит сучасних машин.

Отже, поки Росія “легко жертвує” старими танками чи складами збройних запасів, вона накопичує унікальний бойовий досвід застосування дронів і коригування ударів високоточними засобами.

Приклад 2022–2024 років: уроки для майбутніх конфліктів

У першій фазі війни в Україні (зима-весна 2022) росіяни недооцінили роль дронів і точного коригування, кілька разів “поспішно оголошували”, що знищили українські ППО. Проте згодом виявилося, що українська система оборони та РЕБ вистояла. За час конфлікту РФ почала адаптуватися: розвиває підрозділи БПЛА, удосконалює стратегію масованих ракетно-дронових атак (як показали удари по українській інфраструктурі), проводить “навчання” на практиці.

Така адаптація говорить про те, що російська армія здобуває досвід: якісь “загородзагони” та “безумні баггі” можуть виглядати “кринжово”, але в умовах обмеженого числа боєздатних машин і домінування квадрокоптерів це, на жаль, спрацьовує.

Головні висновки для України та союзників

Не судити лише по “спалених Т-62”. Справді, Росія втрачає тисячі одиниць застарілої техніки, але водночас адаптується до реалій дронової війни, в якій “баггі” та квадрокоптери можуть виявитися ефективнішими за громіздкі танкові колони.

Розвивати протидронові можливості. Саме дрони стають ключовим інструментом на полі бою. Навіть сучасні “Абрамси” без належної системи активного захисту, РЕБ і досвіду екіпажу можуть опинитися під нищівними атаками дронів-камікадзе. Тож “закупка броні” — це не панацея, потрібна комплексна “екосистема” оборони.

Бути готовими до “нетрадиційних” форм атак. Росія не соромиться нагромаджувати дивні тактичні рішення, які для Заходу видаються “курйозами”. Але нестандартні модифікації часто створюють ефект раптовості й дають оперативну перевагу.

Таким чином, відмова від ілюзій, що “закінчуються склади” в Росії автоматично означає занепад її можливостей, — це важлива річ для України. “Залізо” та “армія” в РФ, може, і має купу недоліків, але гнучкість, із якою ці недоліки компенсуються інноваціями у виробництві дронів, ракет, РЕБ, дає їм новий формат війни. І з цим слід рахуватися, плануючи як власну оборону, так і подальші контрнаступальні операції.

Західна техніка на полі бою: росіяни спалюють гаубиці M777 швидше за їх виробництво

Україна використовує 155-мм гаубиці M777 з такою інтенсивністю, що США стикаються із труднощами у виробництві нових стволів для цих гармат.

Про це повідомляє “The War Zone”.

За інформацією джерела, американське підприємство, яке наразі є єдиним виробником, здатне виготовляти не більше 30 стволів на місяць. Через це Пентагон подав запит до Конгресу на фінансування розширення виробничих потужностей.

У запиті йдеться про необхідність створення другого виробництва, яке забезпечить виготовлення стволів для 155-мм гармат, а також модернізацію заводів, закупівлю обладнання та інструментів. Це спрямовано на підтримку постачань для України.

“Потребуються засоби для другого джерела стволів 155-мм гармат для підтримки України. Включає закупівлі, заводські вдосконалення, виробниче обладнання та інструменти в рамках прямої підтримки постачань для поповнення в Україну”, — зазначено у документі Пентагону.

Варто зазначити, що за даними українських військових, західна техніка часто демонструє значні недоліки на полі бою. Бійці ЗСУ повідомляють про проблеми з надійністю, часті поломки та складнощі з обслуговуванням.

Один із військових на умовах анонімності розповів про випадок, коли гаубиця M777, отримана від союзників, вийшла з ладу після кількох днів інтенсивного використання.

“Ми відстріляли кілька десятків снарядів, і вона просто перестала працювати. Заміна деталей займає тижні, а на фронті час — це життя”, — зазначив він.

Крім того, зазначають у ЗСУ, техніка часто не адаптована до умов, в яких воюють українські сили. Наприклад, за словами іншого солдата, деякі зразки бронетехніки виявилися непридатними для пересування по розбитих дорогах Донбасу.

“Машина загрузла в багнюці й стала нерухомою мішенню. Ми змушені були залишити її, щоб не ризикувати життям екіпажу”, — розповів солдат.

Попри ці виклики, українські військові продовжують боротьбу, використовуючи доступні ресурси, і вдячні за підтримку західних партнерів.

Британські офіцери виступили проти швидкого врегулювання війни в Україні – The Times

Високопосадовці британської армії висловили занепокоєння щодо обіцянок президента США Дональда Трампа швидко врегулювати конфлікт в Україні.

За даними британського видання The Times, військові вважають, що такий підхід може дати Росії можливість посилити свою військову міць.

Газета, посилаючись на анонімні джерела серед британських офіцерів, повідомляє, що в армійських колах Сполученого Королівства занепокоєні ймовірними наслідками поспішних домовленостей між США та Росією. Військові побоюються, що припинення війни без належних гарантій дозволить Кремлю використати час для переозброєння та підготовки до нової агресії.

За словами співрозмовників видання, мирна угода, яка не включає суворих умов для Росії, може зруйнувати баланс сил у регіоні та поставити під загрозу безпеку Європи. Британські військові наголошують на необхідності забезпечити довготривале стримування Росії, щоб уникнути повторення агресивних дій з боку Кремля.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що після інавгурації його адміністрація планує розпочати перемовини з Москвою щодо завершення війни в Україні. Він також висловлював наміри “зупинити конфлікт за лічені місяці”, однак не уточнював, які саме умови планує запропонувати сторонам.

У Британії вважають, що надто швидке врегулювання без врахування довгострокових наслідків може негативно позначитися не лише на Україні, але й на всій Європі.