ЄС готується відмовитися від російського газу під тиском Польщі

17 червня Європейська комісія планує представити нові норми, які передбачають поступове зниження залежності ЄС від поставок газу з Росії.

Про це інформує “Polskie Radio”.

Під впливом Польщі, яка вимагає розірвати всі довгострокові угоди з Росією до кінця 2027 року, буде створено відповідний документ.

Відповідно до плану, наприкінці поточного року європейським компаніям буде заборонено підписувати нові контракти на постачання газу з Росією. Деякі держави, такі як Угорщина, Словаччина, Франція і Бельгія, висловлюють свою незгоду з цим рішенням, але більшість країн-членів ЄС підтримують його. Для прийняття рішення не потрібне одностайне схвалення.

Передбачається, що подібні заходи можуть стати причиною арбітражних розглядів з боку Москви. У зв’язку з цим Брюссель розробляє правову позицію і визначає, як розподілити фінансові ризики між країнами.

Франція і Бельгія виступають проти відмови від російського газу

Найбільші імпортери скрапленого природного газу з Росії — Франція і Бельгія — не підтримують ініціативу Єврокомісії щодо відмови від закупівель газу у РФ.

Про це пише “Politico”.

Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, ці держави хочуть отримати додаткові запевнення щодо економічних і правових наслідків такого кроку, перш ніж прийняти рішення.

Зокрема, у Франції, яка є найбільшим покупцем російського скрапленого природного газу, заявляють про намір диверсифікувати джерела поставок.

Бельгія, яка посіла друге місце, бажає отримати детальний звіт з аналізом економічних наслідків, перш ніж прийняти рішення.

“Ми відстоюємо європейську стратегію диверсифікації, яка вже готова до обговорення”, – сказав міністр енергетики Франції Марк Ферраччі, маючи на увазі план Франції замінити російські поставки катарською продукцією.

Глава французького уряду також висловив занепокоєння з приводу “ясності” ініціативи Брюсселя, побоюючись, що приватні компанії можуть зіткнутися з судовими розглядами в Росії через невиконання умов контрактів.

Французька компанія TotalEnergies наразі має довгострокові зобов’язання щодо поставок з російським “Новатек” до 2032 року. Крім того, вона є співвласником проекту “Ямал”, який включає в себе завод з виробництва скрапленого природного газу в Сибіру. Частка участі французької компанії в цьому проекті становить 20%.

Королівство Бельгія, прагнучи і надалі отримувати і зберігати російський скраплений природний газ до 2035 року, бажає, щоб Єврокомісія розвіяла її побоювання.

В даний час держави Європейського союзу обговорюють перспективи проведення комплексного економічного і правового дослідження в масштабах всього об’єднання.

Один з членів Європейського союзу повідомив, що комісія розробляє “документ, в якому буде проведена оцінка наслідків” цих дій.

США перешкоджають ініціативі Євросоюзу щодо зниження “цінової стелі” на російську нафту

Адміністрація президента США Дональда Трампа не підтримала ініціативу Європейського союзу про зниження так званої “цінової стелі” на російську нафту, яку раніше встановили країни G7. На думку Трампа, це рішення недоцільне.

Про це повідомило агентство “Reuters”, із посиланням на європейського чиновника.

Нещодавно Європейський союз виступив з ініціативою переглянути наявний рівень максимальної ціни на російську нафту. Пропонується зменшити його з 60 до 50 доларів за барель. Це компромісне рішення, яке враховує як поточну вартість російської нафти, так і вимоги України, яка наполягає на зниженні максимального рівня ціни до 30 доларів за барель.

Однак представники Міністерства фінансів США активно перешкоджають реалізації європейської ініціативи. За словами чиновника, американці стверджують, що поточне зниження світових цін на нафту вже негативно позначається на економіці Росії. У зв’язку з цим, вони вважають, що додаткові обмеження не є необхідними. Проте у Вашингтоні не відкидають можливість повної відмови від цієї ідеї.

У публікації було зазначено, що наразі вартість російської нафти марки Urals на світовому ринку становить близько 54 доларів за барель. Це значення нижче встановленої “цінової стелі”».

Таким чином, Росія може отримувати дохід, не порушуючи санкційний режим. У зв’язку з цим аргументи США в даній ситуації здаються безглуздими й надуманими.

Німеччина підтримала європейські санкції проти “Північних потоків”

Влада Німеччини схвалює плани Європейського союзу накласти обмеження на російські газопроводи “Північний потік”, які пролягають через Балтійське море.

Таку заяву зробив Штефан Корнеліус, представник німецького уряду.

“Уряд Німеччини схвалює пункти, пов’язані з північними потоками”, – сказав Корнеліус.

Таку позицію він висловив у відповідь на заяву глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про розширення обмежувальних заходів щодо Росії з метою спонукати її до діалогу з Україною.

“Безумовно, необхідно, щоб США підтримали можливий пакет санкцій”, – додав представник уряду.

Раніше ми вже інформували про те, що очільник Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про готовність запровадити санкції проти Російської Федерації в разі, якщо переговори з Україною не увінчаються успіхом.

Ці заходи можуть стати для Росії вкрай серйозним ударом.

Європа готується ввести найсуворіші санкції проти Росії

Європейський союз готує черговий пакет санкцій проти Росії, який передбачає понад сотню нових обмежень. Під санкції можуть потрапити підприємства військово-промислового комплексу РФ, тіньовий флот і держави, що постачають РФ товари, заборонені чинними обмеженнями.

Про це заявив експерт у галузі міжнародних відносин Станіслав Желіховський.

За його словами, на відміну від попередніх, новий пакет охоплюватиме раніше не затронуті сектори російської економіки. Зокрема, йдеться про посилення контролю за експортом до країн, які потенційно можуть бути посередниками у постачанні санкційної продукції до РФ.

Желіховський підкреслив, що ці санкції мають потенціал вплинути на військову промисловість Росії, однак вона, ймовірно, спробує адаптуватися і знайти нові канали обходу обмежень. У зв’язку з цим, за його словами, важливо, щоб до зусиль ЄС приєдналися Сполучені Штати Америки, які можуть забезпечити більш широкий міжнародний тиск на Росію та її партнерів.

Експерт також відзначив, що нові обмеження – це позитивний крок, проте недостатній для того, щоб Москва відчула критичну загрозу своїй військовій машині.

Американські сенатори закликали Конгрес посилити санкції проти Росії

Пропозиція сенаторів про суворіші санкції стала результатом зустрічі між Росією та Україною, яка відбулася в Туреччині 16 травня і не привела до значущих результатів.

Агентство Reuters повідомило, що зробили такі заяви демократ Річард Блюментал і республіканець Ліндсі Грем.

“Путін продовжить затягувати припинення вогню доти, доки його економіка не постраждає серйозно, аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блюменталь.

Він запропонував проголосувати за законопроєкт про санкції, припустивши, що після переговорів у Стамбулі він отримає широку підтримку обох партій.

Грем, який наразі перебуває в Туреччині на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, висловив підтримку законопроєкту і висловив невдоволення рішенням президента Росії не брати участі в переговорах з Україною.

“Про ігри Росії варто сказати: досить”, – наголосив республіканець.

Зокрема, 1 квітня сенатори США, серед яких були Грем і Блюменталь, презентували законопроєкт, спрямований на запровадження санкцій проти Росії. Цей документ був розроблений представниками обох партій і передбачає введення обмежень щодо Росії в разі, якщо дії Кремля перешкоджатимуть мирним зусиллям президента США щодо України.

Серед санкцій, які можуть бути застосовані відповідно до законодавства, – введення підвищених тарифів на імпорт товарів із держав, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Розмір мит може досягати п’ятисот відсотків від вартості товару.

Стамбульський хід Трампа: як один заклик зруйнував ультиматум Києва і ЄС Кремлю

Минуло менше доби відтоді, як у Києві й Брюсселі урочисто малювали “червону лінію” для Кремля – перемир’я з 12 травня або жорсткі санкції без жодних перемовин. І саме стільки знадобилося Дональду Трампу, аби розсипати всю конструкцію.

Вечірнє звернення президента США з простим закликом до Володимира Зеленського – “сісти й негайно поговорити з Путіним” – фактично зняло питання ультиматуму: про припинення вогню перед діалогом Трамп не промовив ані слова.

Така розв’язка виглядає особливо іронічною, зважаючи на те, що саме європейські лідери напередодні відводили собі роль диригентів мирного процесу, а Вашингтону відводили партію другого плану. Та реальність показала: без фінального акорду Білого дому будь-який “концерт” перетворюється на репетицію. Ультиматум збіг, Кремль не спинив вогонь, а замість покарання за непослух з’явився новий формат – стамбульська зустріч 15 травня, на яку Київ уже погодився.

Логіка Банкової зрозуміла: приїхати, вимагати особистої присутності Путіна, перекласти провину за зрив переговорів на Москву й отримати довгоочікуваний санкційний кийок із Вашингтона та ЄС. Проблема лише в тому, що Кремль має симетричний маневр – делегувати будь-якого “уповноваженого” і заявити, що склад делегації – суверенна справа кожної держави. У такому випадку пас Зеленського знову полетить до Трампа: хто ж винен у невдачі й чи треба когось карати?

Між тим розрив позицій сторін щодо ключових пунктів угоди залишився колосальним. Ані Київ, ані Москва поки не вважають своє становище на полі бою настільки критичним, аби піти на поступки, – а значить, шанс на успіх стамбульської зустрічі тримається лише на двох гіпотетичних підвалинах.

Перша: усі гравці вже таємно погодили основні параметри миру, і офіційна зустріч потрібна лише для красивих підписів.

Друга: США та Росія домовилися між собою, а Україна де-факто отримує паузу на фронті в обмін на ресурсні чи політичні гарантії для Москви. Якщо ж цих непублічних компромісів немає, сам факт переговорів опиняється під питанням – а разом із ним і подальша роль Вашингтона.

Що робитиме Трамп у разі провалу?

Варіантів кілька, і всі неоднозначні. Збільшити поставки озброєнь і вдарити по РФ санкціями – ризик розвалити будь-яку комунікацію з Кремлем. Притиснути Київ, щоб той прийняв частину російських вимог – але чи погодиться на це Зеленський навіть під загрозою скорочення допомоги? Можна лишити військову підтримку на нинішньому рівні, перекидаючи витрати на європейців, і при цьому обмежитися символічним тиском на Росію. А можна й зовсім “вимити руки” – відійти від українського питання, згорнувши і переговори, й постачання зброї.

ЄС, звісно, погрожує власними діями – від Taurus до морської блокади російських танкерів. Та, по-перше, арсенал санкцій у Брюсселя майже вичерпано; по-друге, без твердих безпекових гарантій США європейці навряд чи ризикнуть переходити межу, за якою починається пряма конфронтація з ядерною державою.

Отже, події найближчих днів стануть лакмусовим папірцем: чи здатен Захід виробити спільну лінію без американського ультиматума, чи ж кінцева режисура конфлікту так і залишиться за Овальним кабінетом. А поки що головна інтрига полягає не в тому, чи поїде хтось до Стамбула, а в тому, чию саме гру врешті-решт вирішить зіграти Дональд Трамп – арбітра, союзника чи байдужого спостерігача.

Адміністрація Трампа підготувала нові санкції проти Росії

Команда президента США завершила роботу над новим пакетом економічних обмежень щодо Росії. Ці заходи зачеплять енергетичний сектор і банківську систему.

Про це повідомили троє американських чиновників і обізнане джерело, пише “Reuters”.

Згідно з інформацією від представників влади, нові заходи стосуватимуться ключових галузей економіки Росії, включно з енергетикою і банківською сферою. Серед основних об’єктів впливу – державний енергетичний гігант “Газпром”, а також великі компанії, що спеціалізуються на природних ресурсах і фінансах.

“Рада національної безпеки розробляє більш жорсткі заходи проти Росії”, – повідомило джерело.

Однак остаточне рішення про введення санкцій щодо Росії залишається за президентом Трампом.

“Це повністю його вибір”, – підтвердив другий чиновник.

Завдання нового пакета санкцій – посилити тиск на Москву, щоб вона підтримала зусилля Білого дому щодо припинення конфлікту в Україні. Однак поки що неясно, чи будуть санкції схвалені главою держави. Його невдоволення діями Кремля зростає, зокрема через відмову російського лідера підтримати ідею про припинення вогню і мирні переговори.

“Президент із перших днів ясно заявив про свою рішучість домогтися повного й остаточного припинення вогню”, – заявив Джеймс Г’юїтт, представник Ради національної безпеки.

Однак він не став розкривати подробиці поточних обговорень.

Чому США не тиснуть на Росію: пояснення від Рубіо

Глава Держдепартаменту США Марк Рубіо повідомив, що наступний тиждень матиме важливе значення в питанні мирних переговорів із Росією

Держсекретар США заявив про це в ефірі “NBC”.

На його думку, протягом поточного тижня США мають ухвалити рішення щодо того, чи варто їм продовжувати миротворчу діяльність, чи слід перенаправити увагу на інші питання.

Щодо перспектив укладення мирного договору між Росією та Україною, керівник Держдепартаменту підкреслив, що встановлювати конкретну дату було б недоцільно. Однак він висловив упевненість, що майбутній тиждень – з 28 квітня по 4 травня – стане ключовим у цьому процесі.

“На цьому тижні багато що вирішиться. Ми маємо визначитися: продовжувати займатися цією справою чи зосередитися на інших, можливо, важливіших питаннях. Є приводи для оптимізму, але й для реалізму теж. Ми близькі до мети, але все ж недостатньо”, – заявив держсекретар.

Рубіо також прокоментував ситуацію, що стосується того, чому уряд Сполучених Штатів не посилює обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, щоб вплинути на неї і домогтися врегулювання конфлікту.

Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення санкцій, але жодних рішень з цього питання не ухвалено.

“Якщо ви почнете діяти, це означатиме вихід із переговорів і продовження війни ще на два роки. Ми цього не хочемо”, – заявив Рубіо.

Як він зазначив, Сполучені Штати підтримують діалог із Російською Федерацією, щоб забезпечити можливість мирного врегулювання конфлікту.

“Якщо наш план провалиться, ми готові вжити заходів проти тих, хто не виявить бажання до миру. Але поки що ми прагнемо уникнути цієї ситуації”, – наголосив держсекретар.

Дональд Трамп і представники його адміністрації висловлювали побоювання, що в разі відсутності найближчим часом консенсусу між сторонами, Вашингтон може вдатися до запровадження санкцій проти Російської Федерації та припинити участь у переговорах.