Європа готується ввести найсуворіші санкції проти Росії

Європейський союз готує черговий пакет санкцій проти Росії, який передбачає понад сотню нових обмежень. Під санкції можуть потрапити підприємства військово-промислового комплексу РФ, тіньовий флот і держави, що постачають РФ товари, заборонені чинними обмеженнями.

Про це заявив експерт у галузі міжнародних відносин Станіслав Желіховський.

За його словами, на відміну від попередніх, новий пакет охоплюватиме раніше не затронуті сектори російської економіки. Зокрема, йдеться про посилення контролю за експортом до країн, які потенційно можуть бути посередниками у постачанні санкційної продукції до РФ.

Желіховський підкреслив, що ці санкції мають потенціал вплинути на військову промисловість Росії, однак вона, ймовірно, спробує адаптуватися і знайти нові канали обходу обмежень. У зв’язку з цим, за його словами, важливо, щоб до зусиль ЄС приєдналися Сполучені Штати Америки, які можуть забезпечити більш широкий міжнародний тиск на Росію та її партнерів.

Експерт також відзначив, що нові обмеження – це позитивний крок, проте недостатній для того, щоб Москва відчула критичну загрозу своїй військовій машині.

Американські сенатори закликали Конгрес посилити санкції проти Росії

Пропозиція сенаторів про суворіші санкції стала результатом зустрічі між Росією та Україною, яка відбулася в Туреччині 16 травня і не привела до значущих результатів.

Агентство Reuters повідомило, що зробили такі заяви демократ Річард Блюментал і республіканець Ліндсі Грем.

“Путін продовжить затягувати припинення вогню доти, доки його економіка не постраждає серйозно, аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блюменталь.

Він запропонував проголосувати за законопроєкт про санкції, припустивши, що після переговорів у Стамбулі він отримає широку підтримку обох партій.

Грем, який наразі перебуває в Туреччині на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, висловив підтримку законопроєкту і висловив невдоволення рішенням президента Росії не брати участі в переговорах з Україною.

“Про ігри Росії варто сказати: досить”, – наголосив республіканець.

Зокрема, 1 квітня сенатори США, серед яких були Грем і Блюменталь, презентували законопроєкт, спрямований на запровадження санкцій проти Росії. Цей документ був розроблений представниками обох партій і передбачає введення обмежень щодо Росії в разі, якщо дії Кремля перешкоджатимуть мирним зусиллям президента США щодо України.

Серед санкцій, які можуть бути застосовані відповідно до законодавства, – введення підвищених тарифів на імпорт товарів із держав, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Розмір мит може досягати п’ятисот відсотків від вартості товару.

Стамбульський хід Трампа: як один заклик зруйнував ультиматум Києва і ЄС Кремлю

Минуло менше доби відтоді, як у Києві й Брюсселі урочисто малювали “червону лінію” для Кремля – перемир’я з 12 травня або жорсткі санкції без жодних перемовин. І саме стільки знадобилося Дональду Трампу, аби розсипати всю конструкцію.

Вечірнє звернення президента США з простим закликом до Володимира Зеленського – “сісти й негайно поговорити з Путіним” – фактично зняло питання ультиматуму: про припинення вогню перед діалогом Трамп не промовив ані слова.

Така розв’язка виглядає особливо іронічною, зважаючи на те, що саме європейські лідери напередодні відводили собі роль диригентів мирного процесу, а Вашингтону відводили партію другого плану. Та реальність показала: без фінального акорду Білого дому будь-який “концерт” перетворюється на репетицію. Ультиматум збіг, Кремль не спинив вогонь, а замість покарання за непослух з’явився новий формат – стамбульська зустріч 15 травня, на яку Київ уже погодився.

Логіка Банкової зрозуміла: приїхати, вимагати особистої присутності Путіна, перекласти провину за зрив переговорів на Москву й отримати довгоочікуваний санкційний кийок із Вашингтона та ЄС. Проблема лише в тому, що Кремль має симетричний маневр – делегувати будь-якого “уповноваженого” і заявити, що склад делегації – суверенна справа кожної держави. У такому випадку пас Зеленського знову полетить до Трампа: хто ж винен у невдачі й чи треба когось карати?

Між тим розрив позицій сторін щодо ключових пунктів угоди залишився колосальним. Ані Київ, ані Москва поки не вважають своє становище на полі бою настільки критичним, аби піти на поступки, – а значить, шанс на успіх стамбульської зустрічі тримається лише на двох гіпотетичних підвалинах.

Перша: усі гравці вже таємно погодили основні параметри миру, і офіційна зустріч потрібна лише для красивих підписів.

Друга: США та Росія домовилися між собою, а Україна де-факто отримує паузу на фронті в обмін на ресурсні чи політичні гарантії для Москви. Якщо ж цих непублічних компромісів немає, сам факт переговорів опиняється під питанням – а разом із ним і подальша роль Вашингтона.

Що робитиме Трамп у разі провалу?

Варіантів кілька, і всі неоднозначні. Збільшити поставки озброєнь і вдарити по РФ санкціями – ризик розвалити будь-яку комунікацію з Кремлем. Притиснути Київ, щоб той прийняв частину російських вимог – але чи погодиться на це Зеленський навіть під загрозою скорочення допомоги? Можна лишити військову підтримку на нинішньому рівні, перекидаючи витрати на європейців, і при цьому обмежитися символічним тиском на Росію. А можна й зовсім “вимити руки” – відійти від українського питання, згорнувши і переговори, й постачання зброї.

ЄС, звісно, погрожує власними діями – від Taurus до морської блокади російських танкерів. Та, по-перше, арсенал санкцій у Брюсселя майже вичерпано; по-друге, без твердих безпекових гарантій США європейці навряд чи ризикнуть переходити межу, за якою починається пряма конфронтація з ядерною державою.

Отже, події найближчих днів стануть лакмусовим папірцем: чи здатен Захід виробити спільну лінію без американського ультиматума, чи ж кінцева режисура конфлікту так і залишиться за Овальним кабінетом. А поки що головна інтрига полягає не в тому, чи поїде хтось до Стамбула, а в тому, чию саме гру врешті-решт вирішить зіграти Дональд Трамп – арбітра, союзника чи байдужого спостерігача.

Адміністрація Трампа підготувала нові санкції проти Росії

Команда президента США завершила роботу над новим пакетом економічних обмежень щодо Росії. Ці заходи зачеплять енергетичний сектор і банківську систему.

Про це повідомили троє американських чиновників і обізнане джерело, пише “Reuters”.

Згідно з інформацією від представників влади, нові заходи стосуватимуться ключових галузей економіки Росії, включно з енергетикою і банківською сферою. Серед основних об’єктів впливу – державний енергетичний гігант “Газпром”, а також великі компанії, що спеціалізуються на природних ресурсах і фінансах.

“Рада національної безпеки розробляє більш жорсткі заходи проти Росії”, – повідомило джерело.

Однак остаточне рішення про введення санкцій щодо Росії залишається за президентом Трампом.

“Це повністю його вибір”, – підтвердив другий чиновник.

Завдання нового пакета санкцій – посилити тиск на Москву, щоб вона підтримала зусилля Білого дому щодо припинення конфлікту в Україні. Однак поки що неясно, чи будуть санкції схвалені главою держави. Його невдоволення діями Кремля зростає, зокрема через відмову російського лідера підтримати ідею про припинення вогню і мирні переговори.

“Президент із перших днів ясно заявив про свою рішучість домогтися повного й остаточного припинення вогню”, – заявив Джеймс Г’юїтт, представник Ради національної безпеки.

Однак він не став розкривати подробиці поточних обговорень.

Чому США не тиснуть на Росію: пояснення від Рубіо

Глава Держдепартаменту США Марк Рубіо повідомив, що наступний тиждень матиме важливе значення в питанні мирних переговорів із Росією

Держсекретар США заявив про це в ефірі “NBC”.

На його думку, протягом поточного тижня США мають ухвалити рішення щодо того, чи варто їм продовжувати миротворчу діяльність, чи слід перенаправити увагу на інші питання.

Щодо перспектив укладення мирного договору між Росією та Україною, керівник Держдепартаменту підкреслив, що встановлювати конкретну дату було б недоцільно. Однак він висловив упевненість, що майбутній тиждень – з 28 квітня по 4 травня – стане ключовим у цьому процесі.

“На цьому тижні багато що вирішиться. Ми маємо визначитися: продовжувати займатися цією справою чи зосередитися на інших, можливо, важливіших питаннях. Є приводи для оптимізму, але й для реалізму теж. Ми близькі до мети, але все ж недостатньо”, – заявив держсекретар.

Рубіо також прокоментував ситуацію, що стосується того, чому уряд Сполучених Штатів не посилює обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, щоб вплинути на неї і домогтися врегулювання конфлікту.

Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення санкцій, але жодних рішень з цього питання не ухвалено.

“Якщо ви почнете діяти, це означатиме вихід із переговорів і продовження війни ще на два роки. Ми цього не хочемо”, – заявив Рубіо.

Як він зазначив, Сполучені Штати підтримують діалог із Російською Федерацією, щоб забезпечити можливість мирного врегулювання конфлікту.

“Якщо наш план провалиться, ми готові вжити заходів проти тих, хто не виявить бажання до миру. Але поки що ми прагнемо уникнути цієї ситуації”, – наголосив держсекретар.

Дональд Трамп і представники його адміністрації висловлювали побоювання, що в разі відсутності найближчим часом консенсусу між сторонами, Вашингтон може вдатися до запровадження санкцій проти Російської Федерації та припинити участь у переговорах.

Китай ввів санкції проти членів Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій

Китай ухвалив обмежувальні заходи щодо представників Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій за їхню “неприпустиму поведінку в питаннях, пов’язаних із Гонконгом”.

Про це повідомляє агентство “Reuters” із посиланням на Міністерство закордонних справ Китаю.

За інформацією джерела, таке рішення стало відповіддю на американські санкції проти китайських і гонконзьких посадовці, що Пекін рішуче засуджує.

У відповідь на запровадження санкцій США щодо шести офіційних осіб Китаю та Гонконгу, офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь висловив рішуче засудження таких дій.

“У разі будь-яких нерозумних дій з боку США з питання, що стосується Гонконгу, Китай чинитиме рішучий і взаємний опір”, – сказав представник МЗС Китаю.

Се Фен, посол Китайської Народної Республіки в Сполучених Штатах Америки, висловив сподівання на те, що США відмовляться від торгової війни. Однак він підкреслив, що Китай готовий дати відповідь на будь-які дії, які призведуть до загострення конфлікту.

Під час свого виступу у Вашингтоні Се Фен висловив занепокоєння з приводу торговельної політики президента Трампа, яка, на його думку, може призвести до серйозних наслідків для світової економіки.

“Ми повинні прагнути до мирного співіснування, а не до конфліктів. Важливо допомагати один одному в досягненні успіху, а не створювати ситуації, в яких ніхто не виграє. Земля досить велика, щоб вмістити як Китай, так і США”, – сказав посол Китаю в США Се Фен.

Згідно зі звітом уряду Китайської Народної Республіки, у першому кварталі 2025 року економіка країни продемонструвала зростання, яке було зумовлене активним експортом. Однак перспективи подальшого розвитку затьмарюються торговельною війною між США та Китаєм.

Трамп продовжив санкційний режим проти РФ ще на один рік

Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на 12 місяців надзвичайного режиму, пов’язаного з ворожими діями РФ.

Відповідна інформація опублікована у Федеральному реєстрі США.

Цей крок передбачає збереження санкційного тиску на російський уряд та пов’язані з ним структури. Замороження активів РФ залишається чинним, а іноземні фінансові установи, які співпрацюють із російським військово-промисловим комплексом, можуть зіткнутися з новими обмеженнями.

У рішенні згадані “зловмисні вчинки” Росії, серед яких – спроби втручання у вільні вибори як у США, так і в країнах-союзниках, кібератаки, підтримка транснаціональної корупції для тиску на інші держави, переслідування незалежної преси та опозиції, а також дестабілізація ситуації в стратегічно важливих регіонах світу.

Це продовження свідчить про послідовну позицію США щодо відповідальності РФ за агресивні дії та загрози міжнародній безпеці.

Зеленський ввів санкції проти російських пропагандистів і тіньового флоту РФ

Президент України Володимир Зеленський 11 квітня підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про новий пакет санкцій.

Про це повідомляє видання Стопкор.

За інформацією джерела, нові обмеження стосуються як фізичних осіб і медіа, що поширюють російську пропаганду, так і так званого “тіньового флоту” РФ.

“Ми продовжуємо посилювати тиск на тих, хто виправдовує агресію, і водночас разом із партнерами блокуємо роботу тіньового флоту росії. Укази вже опубліковані. Готується ще одне рішення – воно стосуватиметься окремих функціонерів”, – заявив глава держави.

До санкційного списку потрапили 71 фізична особа і 18 інформаційних ресурсів, які системно поширюють кремлівські наративи.

Це вже не перший пакет санкцій проти осіб і структур, що підтримують російську агресію. Раніше, 13 січня, Україна запровадила санкції проти 75 фізичних осіб і 65 компаній фінансового сектору РФ.

Зеленський вже анонсував наступну хвилю санкцій, яка може охопити нові імена та медіаресурси, що працюють на користь країни-агресора.

Державні компанії Китаю скорочують імпорт російської нафти через можливі санкції

У березні державні нафтові компанії Китаю обмежили імпорт російської нафти. Два великих імпортера повністю припинили закупівлі, а ще два – значно скоротили обсяги, через санкції США проти Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Після того, як 10 січня 2025 року адміністрація Джо Байдена запровадила обмеження щодо російських виробників “Газпром нафти” та “Сургутнафтогаза”, а також страхових компаній і понад сотню танкерів, обсяги поставок російської нафти найбільшим покупцям – Індії та Китаю – значно скоротилися.

У березні китайські державні компанії Sinopec Oil і Zhenhua Oil припинили імпорт нафти з Росії, яка була завантажена цього місяця. Вони висловили стурбованість у зв’язку з відносинами з компаніями, які потрапили під санкційні обмеження.

У Пекіні очікують на отримання ясної інформації про результати переговорів щодо припинення вогню в Україні. У разі досягнення домовленостей, які призведуть до послаблення або скасування санкцій США щодо російської нафти, планується відновити її закупівлю.

“Сургутнафтогаз” і “Газпром нафта” забезпечують майже третину морських поставок основного сорту російської нафти з Далекого Сходу – ESPO. Їхній сукупний обсяг експорту в Китай становить близько 1,2 млн тонн на місяць.