Японія не планує відмовлятися від російських енергоресурсів

Японія не планує відмовлятися від російських енергоносіїв найближчим часом. Про це 23 жовтня заявив міністр економіки, торгівлі та промисловості Ресея Акадзава.

Його заяву оприлюднила агенція “Reuters”.

Японія отримує скраплений природний газ (СПГ) з російського проекту “Сахалін-2”, який, за словами Акадзави, має “надзвичайно важливе значення” для енергетичної безпеки країни. Заміна цього джерела буде дорогою і, ймовірно, призведе до підвищення цін на електроенергію.

Міністр фінансів США Скотт Мнучін закликав Японію припинити закупівлі російського СПГ, який становить 9% від загального обсягу імпорту цього палива в країну. Цей заклик пролунав напередодні візиту президента США Дональда Трампа до Токіо.

Контракти Японії на СПГ, укладені через проект “Сахалін-2”, розраховані до 2028-2033 років. Передчасне розірвання цих угод призведе до значних фінансових втрат для японських компаній і змусить їх шукати альтернативні джерела поставок на спотовому ринку, де рівень конкуренції вкрай високий.

Акадзава висловив готовність до співпраці з державами «Великої сімки» та іншими партнерами для захисту національних інтересів Японії. Цього року Японія уклала нові угоди про постачання американського СПГ, але поки що не взяла на себе зобов’язань щодо проекту видобутку на Алясці, який оцінюється в $44 млрд і ще не побудований.

У четвер найбільша японська енергетична компанія JERA оголосила про купівлю газових активів у США на суму $1,5 млрд. Це дозволить їй вийти на ринок американського сланцевого газу, де вже присутні кілька інших японських компаній.

Великі країни ЄС продовжують купувати газ у Росії

Вісім країн ЄС продовжують імпортувати російський газ, але Євросоюз не знає, де він використовується.

Анна-Кайса Ітконен, представник Єврокомісії з питань енергетики, поділилася цією інформацією.

За її словами, до цього списку входять Бельгія, Франція, Греція, Угорщина, Нідерланди, Португалія, Словаччина та Іспанія.

Вісім країн-членів Європейського союзу продовжують імпортувати російський газ, незважаючи на заклики президента США Дональда Трампа до Євросоюзу і НАТО про повне припинення поставок енергоресурсів з Росії. Трамп також висловлює невдоволення з приводу відсутності таких дій. Він стверджує, що таким чином Європа фінансує конфлікт в Україні.

Ціни на газ в Європі піднялися вперше за три тижні через відсутність мирної угоди в Україні

Ціни на газ в Європі підскочили вперше за три тижні. До цього котирування досягли річного мінімуму через надії на мирну угоду.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Війна в Україні добігає кінця, і на цьому тлі ціни на ринку впали до річного мінімуму. В даний час вони демонструють помірне зростання. Ф’ючерси на еталонний контракт зросли і за підсумками тижня можуть додати близько 8%.

“Для багатьох трейдерів мир і повернення додаткових потоків російської енергії на ринок поки здаються далекою перспективою. Це означає, що Європі доведеться продовжувати боротьбу за газ з іншими країнами і готуватися до майбутнього опалювального сезону”, – пишуть у виданні.

Європейський газовий ринок готується до майбутніх ремонтних робіт в Норвегії, яка є ключовим постачальником газу. Ці роботи обмежать доступну пропозицію, що може призвести до необхідності підвищення цін. Це необхідно для залучення вантажів СПГ і запобігання їх перенаправлення в Азію.

У першому півріччі 2025 року Євросоюз імпортував скраплений газ з Росії в більших обсягах, ніж у попередньому році. Загальна сума досягла 4,4 млрд євро.

Росія прагне відновити експорт скрапленого газу

Російська Федерація прагне відновити поставки з підприємства Arctic LNG 2, яке було вимушене призупинити свою діяльність з жовтня через обмежувальні заходи, введені Сполученими Штатами.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Судно Iris стало першим танкером, який пришвартувався і покинув завод “Arctic LNG 2” з жовтня минулого року, згідно з інформацією, отриманою від супутникових систем і систем моніторингу суден.

Проєкт “Arctic LNG 2” мав стати ключовим елементом стратегії Москви щодо збільшення експорту скрапленого природного газу до 2030 року втричі. Але через санкції та відсутність попиту проєкт було зупинено, а виробничі потужності не використовувалися.

Росія збільшує кількість суден, які працюють у тіньовому секторі, щоб відновити поставки. За інформацією від Bloomberg, для обслуговування “Arctic LNG 2” залучено щонайменше 13 суден. Серед них є танкери, які можуть ходити в льодах, і судна, які змінили власників, щоб приховати їх.

Серед них – чотири судна, здатних долати кригу, три звичайні танкери для перевезення скрапленого природного газу в Баренцевому морі. Два з них зараз ремонтуються в Китаї, один перебуває поруч із плавучим сховищем на Далекому Сході Росії, а ще два – біля Фінської затоки. Ці судна можуть бути використані для обходу санкцій і доставки СПГ в Азію.

Судно Iris, що залишило проект “Arctic LNG 2”, прямує в порт Мурманська. Наразі немає інформації про те, чи було воно завантажене. Рівень осадки судна залишився колишнім, що може вказувати на те, що рейс був порожнім. Ймовірно, судно буде задіяно в процесі перевантаження газу на інше судно або в плавуче сховище.

Франція і Бельгія виступають проти відмови від російського газу

Найбільші імпортери скрапленого природного газу з Росії — Франція і Бельгія — не підтримують ініціативу Єврокомісії щодо відмови від закупівель газу у РФ.

Про це пише “Politico”.

Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, ці держави хочуть отримати додаткові запевнення щодо економічних і правових наслідків такого кроку, перш ніж прийняти рішення.

Зокрема, у Франції, яка є найбільшим покупцем російського скрапленого природного газу, заявляють про намір диверсифікувати джерела поставок.

Бельгія, яка посіла друге місце, бажає отримати детальний звіт з аналізом економічних наслідків, перш ніж прийняти рішення.

“Ми відстоюємо європейську стратегію диверсифікації, яка вже готова до обговорення”, – сказав міністр енергетики Франції Марк Ферраччі, маючи на увазі план Франції замінити російські поставки катарською продукцією.

Глава французького уряду також висловив занепокоєння з приводу “ясності” ініціативи Брюсселя, побоюючись, що приватні компанії можуть зіткнутися з судовими розглядами в Росії через невиконання умов контрактів.

Французька компанія TotalEnergies наразі має довгострокові зобов’язання щодо поставок з російським “Новатек” до 2032 року. Крім того, вона є співвласником проекту “Ямал”, який включає в себе завод з виробництва скрапленого природного газу в Сибіру. Частка участі французької компанії в цьому проекті становить 20%.

Королівство Бельгія, прагнучи і надалі отримувати і зберігати російський скраплений природний газ до 2035 року, бажає, щоб Єврокомісія розвіяла її побоювання.

В даний час держави Європейського союзу обговорюють перспективи проведення комплексного економічного і правового дослідження в масштабах всього об’єднання.

Один з членів Європейського союзу повідомив, що комісія розробляє “документ, в якому буде проведена оцінка наслідків” цих дій.

Україна закликає до жорсткіших санкцій: як зупинити російський скраплений газ

Україна повинна активно відстоювати жорсткі санкції проти російського експорту скрапленого природного газу (СПГ), який наразі залишається значним джерелом доходу для Кремля.

Про це повідомляє Європейська правда.

У 2024 році Росія заробила на експорті СПГ більше, ніж на транзиті газу трубопроводами через Україну – 7,3 млрд євро проти 5,8 млрд євро. Більшість експорту здійснювалася з арктичного термінала “Ямал СПГ”, ключового активу компанії “Новатек”, яка досі не внесена до міжнародних санкційних списків.

Згідно з даними аналітичного центру CREA, лише до ЄС у 2024 році надійшло 17,5 млн тонн російського СПГ на суму 7,32 млрд євро. Частина цього обсягу, близько 20%, була реекспортована до третіх країн.

Європа проти російського СПГ: перші кроки

Попри запевнення Брюсселя щодо скорочення енергетичної залежності від Росії, обсяги імпорту СПГ з РФ лише зростають. У 2024 році частка російського СПГ у загальному імпорті ЄС збільшилася з 15% до 20%. Водночас загальний обсяг імпорту СПГ до Європи скоротився, що послабило позицію ЄС у диверсифікації джерел постачання.

З березня 2025 року набудуть чинності санкції, які заборонять перевалку російського СПГ у європейських портах. Це має перекрити Кремлю доступ до ринків третіх країн, таких як Китай та Індія. Однак експерти застерігають, що ці заходи можуть призвести до збільшення продажів російського газу на європейських спотових ринках, що лише посилить присутність російського палива в ЄС.

Що має зробити Україна?

Україні потрібно максимально використати цей час для впровадження нових санкцій проти “Новатеку” та інших російських компаній. Зокрема, необхідно домогтися внесення цих компаній до національних та міжнародних санкційних списків.

Також важливо працювати з новим єврокомісаром з енергетики Деном Йоргенсеном, який до середини березня має представити план повного розриву енергетичних зв’язків між ЄС і Росією. Цей документ стане основою для подальшої енергетичної незалежності Європи.

Україна та її партнери, такі як Польща та країни Балтії, мають об’єднати зусилля, щоб заблокувати всі можливості для Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які фінансують війну проти України.