Трамп має намір припинити зусилля щодо припинення війни в Україні і перекласти відповідальність на Європу

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість призупинення дипломатичних зусиль, поки одна або обидві сторони не проявить більше гнучкості. Крім того, він незадоволений поведінкою лідерів ЄС.

Про це повідомляє “Axios”.

Саміт на Алясці не привів до помітного прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні. Радники Трампа заявляють, що відповідальність за це лежить на європейських союзниках, а не на самому Трампі або президенті Росії Володимирі Путіні.

Високопоставлені чиновники Білого дому стверджують, що деякі європейські лідери формально підтримують зусилля президента Трампа щодо припинення війни в Україні. Однак за лаштунками вони намагаються саботувати досягнутий на саміті в Анкориджі прогрес. Про зміст переговорів нічого не відомо, оскільки ні Путін, ні Трамп не дали журналістам коментарів після зустрічі. Вони лише заявили, що бесіда була “продуктивною”.

У Білому домі наростає невдоволення на адресу європейських лідерів, які, як стверджується, наполягають на нереалістичних територіальних поступках від Росії на користь України.

США пропонують Європі ввести санкції проти Росії, які включають повну заборону на купівлю нафти і газу, а також введення додаткових мит з боку ЄС на Індію і Китай. Ці заходи аналогічні тим, які вже були прийняті США проти Індії.

“Європейці не можуть нескінченно затягувати війну і сподіватися на щось нереальне, при цьому покладаючись на те, що Америка буде все оплачувати. Якщо Європа вирішить посилити конфлікт, це буде її вибір. Але так вони лише погіршать своє становище”, — заявив високопоставлений представник Білого дому.

Після переговорів з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським Трамп неодноразово висловлював думку, що наступним етапом має стати проведення саміту між двома лідерами. Однак російська сторона поки не погоджується на такі зустрічі.

Українці категорично відкинули обговорення будь-яких територіальних поступок доти, доки Росія не буде готова до переговорів.

Трамп явно не в захваті від поточної ситуації. Інсайдер повідомив, що американський президент серйозно обмірковує можливість призупинення дипломатичних зусиль до тих пір, поки одна або обидві сторони не проявлять більшу готовність до компромісу.

“Ми будемо спостерігати. Нехай вони поки поборються, а там подивимося”, – сказав чиновник.

Деякі представники американської адміністрації почали розглядати європейських лідерів як серйозну перешкоду, хоча менше ніж два тижні тому Трамп провів з ними і Зеленським дружню зустріч.

Європейські високопосадовці, які брали участь у переговорах із США щодо конфлікту між Україною та Росією, висловили здивування з приводу критики на адресу США. Вони наголосили, що не ведуть “закулісної боротьби” проти Трампа, і зазначили, що європейські країни вже працюють над розробкою нового пакету санкцій проти Росії.

Трамп незадоволений відсутністю прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні

Президент США Дональд Трамп серйозно стурбований відсутністю прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні. Він розмірковує про необхідність особисто організовувати зустріч між українським і російським лідерами.

“CNN” повідомляє про це, посилаючись на джерело в адміністрації Трампа.

Трамп висловив невдоволення темпом переговорів і відсутністю прогресу після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

Через кілька днів після саміту в Алясці Трамп запросив до Білого дому президента України Володимира Зеленського, а також європейських лідерів. Після цього він знову зв’язався з Путіним, щоб обговорити можливість встановлення миру.

Однак з тих пір динаміка прогресу значно знизилася. Американський лідер публічно став применшувати свою значимість у справі завершення війни і в зусиллях з організації переговорів між українцями і росіянами.

“Нехай це буде їх вибір. Для танго завжди потрібні двоє”, – відповів Трамп журналістам на питання про узгодження зустрічі РФ із Зеленським.

Поки Трамп тихо обурюється, Путін не виявляє жодних ознак припинення обстрілів України. В ніч на 28 серпня цього тижня окупанти провели масовану атаку на Київ, в результаті якої загинули 25 осіб, включаючи чотирьох дітей.

“Трамп не зрадів цій новині, але й не здивувався”, – заявили в Білому домі, коментуючи атаку.

Незважаючи на свою схильність до публічних засуджень, Трамп зберігає мовчання з приводу останніх подій. Зокрема, він не висловився на тлі обстрілу, який призвів до пошкоджень будівель Євросоюзу та Британської ради в українській столиці.

Президент США раніше попередив Путіна про “серйозні наслідки”, якщо Росія не припинить військові дії. Минулого тижня Трамп заявив, що через “два тижні” зможе визначити, чи готова Росія до переговорів. Також він згадав, що може повністю припинити участь у переговорному процесі, і, за інформацією з джерел, цей варіант досі не виключений.

Трамп заявив, що по завершенні двох тижнів прийме рішення про подальші дії. Він відповів на питання про можливу бездіяльність, сказавши, що “перевірить, хто винен”.

“Я зрозумію, якщо є причини. Я впевнений у своїх діях. Подивимося, чи проведуть вони зустріч. Цікаво буде дізнатися. А якщо ні, то чому? Я ж сказав їм, що це необхідно. Але через два тижні все проясниться, і я зрозумію, що робити далі», – заявив господар Білого дому.

Основне питання полягає в тому, чи вдасться Сполученим Штатам організувати зустріч між Зеленським і Путіним, на чому наполягає Трамп як у публічних, так і в приватних бесідах. Високопоставлені представники адміністрації Трампа також стверджують, що такий захід є важливим кроком для початку переговорів про припинення конфлікту.

Масований удар по Києву: який сигнал Кремль надіслав Трампу та Заходу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічний ракетний удар РФ по Україні, зокрема по Києву, 28 серпня був ударом не тільки по нашій країні, а й по всій Європі та навіть по президенту США Дональду Трампу.

Іншими словами, Кремль своєю ескалацією продемонстрував зневагу до мирних зусиль, які нині докладає Білий дім для припинення війни. Чому ж Москва пішов на таку масштабну ракетно-дронову атаку саме тепер, на тлі активізації миротворчих ініціатив Вашингтона?

У своєму відеозверненні Зеленський підкреслив, що остання атака “чітко демонструє незмінність цілей РФ: вони хочуть воювати і б’ють не тільки по наших містах і громадах – Росія зараз завдає ударів по всіх у світі, хто прагне миру. Це удар по Україні, удар по Європі, а також удар Росії по президенту Трампу”.

Він зазначив, що, попри сигнали з Вашингтона про готовність Кремля до переговорів, російська сторона “обирає балістичні ракети замість реальних кроків до миру, вбиває дітей, аби не говорити про те, коли і як буде мир” . Таким чином, Москва показово порушує обіцянки, дані західним лідерам, і продовжує терор навіть у момент, коли міжнародна спільнота намагається знайти шлях до припинення війни.

Водночас у Білому домі відреагували стримано. Прессекретарка адміністрації Трампа Каролайн Левітт, коментуючи масований обстріл України, згадала про нещодавні удари українців по нафтових об’єктах у РФ і припустила, що “обидві сторони, можливо, не хочуть завершення війни”. За її словами, Дональд Трамп, дізнавшись про атаку, “був незадоволений цією новиною, але й не здивований”. Президент США нібито продовжує уважно стежити за ситуацією і хоче якнайшвидше завершити війну, щоб припинити загибель людей. Показово, що американське посольство в Києві фактично повторило позицію Трампа, закликавши “обидві сторони” конфлікту знайти рішення для завершення війни.

Війна входить у нову фазу?

На думку низки експертів, своїм ударом по Києву 28 серпня Кремль намагався послати прямий сигнал Трампу та європейським лідерам. По-перше, Кремль дав зрозуміти, що жодні гарантії безпеки для України фактично не матимуть сили для Москви. Тобто, навіть якщо Захід запропонує Україні якісь безпекові домовленості, Москва демонстративно їх ігнорує, продовжуючи атаки. Таку думку озвучив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, коментуючи атаку.

З політико-дипломатичної точки зору дії Кремля мають подвійний підтекст:

Демонстрація сили. Масований удар показує можливості РФ і її готовність піти на ескалацію, попри будь-які мирні домовленості. Кремль випробовує Захід на міцність, сигналізуючи, що здатен диктувати свої умови силою.

Посилення риторики про “обидві сторони”. Парадоксально, але така атака дає додаткові аргументи прихильникам тез про необхідність “припинити кровопролиття з обох боків”. Саме цю риторику часом використовує Дональд Трамп, заявляючи, що й Україна теж “не безгрішна” у цьому конфлікті.

Чаленко звертає увагу, що останніми днями з’являлися повідомлення про те, нібито адміністрація Трампа зняла для України обмеження на удари по цілях на території Росії. Втім, західні ЗМІ за лаштунками пишуть, що насправді Вашингтон не давав Києву повної свободи дій. Тобто, на публіку США демонструють підтримку, але кулуарно можуть стримувати Україну, аби не “дратувати” Москву.

За словами Ігоря Чаленка, нинішня ситуація виглядає як трагічний шантаж: Україну намагаються змусити стати податливішою шляхом збільшення жертв серед цивільних. Москва відкрито тероризує наші міста, тоді як Захід обмежується стурбованістю.

“Ми захищаємо західний світ, а західний світ своєю беззубістю лише мотивує агресора”, – констатує експерт.

Показово, що навіть стримані європейські дипломати цього разу були обурені до краю. Голова Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова ледь не у нецензурній формі заявила, що такий удар Росії – це фактично атака на сам Євросоюз. Її ж офіс у Києві теж постраждав від цієї атаки, тож реакція була емоційною і однозначною: Москва цілеспрямовано б’є по Європі та зриває мирні зусилля.

Експерти попереджають, що повномасштабна війна може увійти в ще більш жорстоку фазу, якщо дипломатичні спроби найближчим часом проваляться. З’явилася інформація (зокрема у Financial Times) про можливий план компромісу – створення демілітаризованої зони за участю третіх країн. Ігор Чаленко зазначає, що це може бути одним із варіантів, який запропонують Кремлю для припинення війни. Якщо ж Кремль відкине навіть такий компроміс, то про змістовні переговори в найближчі місяці годі й говорити.

За яких обставин Трамп посилить позицію щодо Росії

На переконання політолога Олега Лісного, недавній російський удар наочно продемонстрував, що безкарність породжує вседозволеність. Кремль відчуває відсутність жорсткої реакції і тому дедалі більше нахабніє. Якщо проаналізувати, куди саме били російські ракети та дрони 28 серпня, можна прочитати між рядків справжній посил Москви:

По-перше, Кремль не хоче переговорів у тому форматі, які ніби були обіцяні Трампу на зустрічі в Алясці.

По-друге, Кремль ігнорує Європу як сторону процесу. Атаками по столиці України Москва показує, що не сприймає європейські країни рівноправними учасниками мирних ініціатив. Фактично Росія демонструє: порядок денний диктуватиме Москва, а не Вашингтон чи Брюссель.

Олег Лісний різко оцінює нинішню позицію США: Дональд Трамп, за його словами, має перестати бути “адвокатом” агресора і стати його “прокурором”. Поки що ж складається враження, що своїми обережними заявами саме американський президент фактично виправдовує небажання Кремля йти на мирні поступки.

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що масовані удари по Україні красномовно свідчать: Кремль наразі не готовий сідати за стіл переговорів задля припинення війни. Навпаки, Москва розраховує, що американська адміністрація настільки прагне мирного врегулювання, що Москва може максимально тягнути час, прикриваючись цими перемовинами. Кремль показує всьому цивілізованому світу своїми ракетними атаками, що жодні заяви про його миролюбність не відповідають дійсності – він ставитиме ультиматуми силою, поки його не зупинять. І дуже показово, зауважує Желіховський, що Дональд Трамп на словах “погрожує одночасно і Україні, і Росії”, закликаючи обидві сторони припинити бойові дії. Таким чином, у Кремлі розуміють дві речі: з одного боку, рано чи пізно навіть терплячий Вашингтон може вдатися до санкцій чи інших кроків проти РФ; з іншого – поки президент США рівняє агресора з жертвою, українці ризикують втратити частину західної підтримки, якщо їх виставлять як сторону, що “не хоче сідати за стіл перемовин”.

Таким чином, кремлівська атака на Київ стала своєрідним “ударом по Трампу” – сигналом про те, що Москва не збирається грати за чужими правилами. Росія випробовує межі терпіння Заходу і водночас намагається нав’язати свій порядок денний мирного врегулювання на власних умовах. Реакція ж Білого дому досі залишається обережною: Трамп балансує між прагненням зупинити війну і небажанням йти на конфронтацію з Кремлем. Але якщо така двоїста позиція триватиме далі, існує ризик переходу війни у ще небезпечнішу фазу. Україні ж важливо не піддатися тиску і шантажу: як показують події, умиротворення агресора тільки розпалює його апетит.

У США погодили продаж Україні ракет ERAM

Влада США схвалила продаж Україні ракет і супутнього обладнання. Йдеться про авіаційні боєприпаси ERAM американського виробництва.

Про це повідомляє Держдеп США.

Загальна сума угоди з продажу боєприпасів для України становить майже $825 млн. Ці кошти дозволять Україні придбати 3550 ракет ERAM і 3,5 тис GPS-систем, оснащених модулем вибіркової доступності для захисту від спуфінгу.

На додаток до цього набору будуть надані ракетні контейнери, необхідні компоненти, запасні частини, витратні матеріали, відповідне програмне забезпечення, а також послуги з навчання персоналу та технічного обслуговування, включаючи ремонт і повернення.

“Цей продаж допоможе Україні зміцнити свої можливості в боротьбі з поточними та майбутніми загрозами. Він оснастить країну для виконання місій самооборони та забезпечення регіональної безпеки. Україна без зусиль впровадить ці товари та послуги у свої збройні сили”, – заявили в Держдепартаменті США.

Україна залучає кошти для цієї закупівлі через фінансову підтримку Данії, Нідерландів і Норвегії.

ERAM — це ракета класу “повітря-земля”, призначена для ураження наземних цілей з повітря. Вона здатна літати на відстань до 450 км зі швидкістю 700 км/год. Маса бойової частини ракети становить 250 кг. Ця ракета може бути встановлена на винищувачі F-16 або МіГ-29.

У США безхатченко вбив 23-річну українку

На залізничній станції в Північній Кароліні 23-річна Ірина Заруцька, біженка з України, зазнала нападу безхатченка.

Про це повідомляє “New York Post”.

Увечері 22 серпня на залізничній станції East/West Boulevard в районі Саут-енд міста Шарлотт була вбита українка. Жінка отримала численні ножові поранення і померла на місці події.

Заарештовано підозрюваного у вбивстві українки. Ним виявився 34-річний бродячий чоловік з кримінальним минулим.

Ірина нещодавно переїхала до США, щоб врятуватися від війни.

США припинять фінансову допомогу Україні – Трамп

Президент США висловився про війну Росії з Україною: він вважав, що зупинити її було б найлегше, але виникли серйозні особисті розбіжності.

Дональд Трамп зробив цю заяву на брифінгу в понеділок, 25 серпня.

Президент США Дональд Трамп оголосив, що Вашингтон готовий внести свій вклад у гарантування безпеки України, але підкреслив, що США більше не виділятимуть кошти на Україну.

“Ми не можемо гарантувати безпеку України, оскільки не обговорювали деталі. Однак ми готові зробити свій внесок. Якщо ми досягнемо угоди, а я впевнений, що ми її досягнемо, особливих проблем не виникне”, – сказав він у Білому домі під час спілкування з журналістами.

За його твердженням, Європа надасть значні гарантії безпеки.

“Європа планує надати Україні серйозні гарантії безпеки. Ми будемо резервною силою в цьому процесі. Думаю, у нас не буде проблем, якщо ми домовимося”, – заявив Трамп.

Партнерство з США є ключем до перемоги – Буданов

Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки України, впевнений в успішній співпраці з США. На його думку, це партнерство стане ключем до перемоги країни.

Про це пише американське видання “Newsmax”.

“Стійкість України – військова, політична і психологічна – вразила світ. Одним з ключових, але мало обговорюваних факторів цієї стійкості стала трансформація Головного управління розвідки України під керівництвом генерал-лейтенанта Кирила Буданова. За кілька місяців до вторгнення він був одним з небагатьох високопоставлених осіб, які публічно попереджали про наближення загрози. Багато хто тоді не вірив у ці попередження, вважаючи їх панікою. Історія довела його правоту”, — йдеться в статті.

Після призначення на посаду Буданов перетворив Головне управління розвідки (ГУР) на гібридні сили, здатні виконувати ризиковані операції, завдавати ударів на великі відстані і діяти одночасно в декількох напрямках. Це проявилося на початку російського вторгнення, коли розвідувальні підрозділи успішно відбили атаку на аеропорт Гостомель. Якби операція зазнала невдачі, російські війська могли б оточити Київ вже в перший тиждень.

“Буданов підготував спеціальні підрозділи — “Кракен”, “Шаман” і “Артан” — і створив партизанські мережі в окупованих областях. Він також очолив Міжнародний легіон, який об’єднав тисячі іноземних добровольців для боротьби», — пише “Newsmax”.

У матеріалі зазначається, що генерал особисто керував бойовими операціями, включаючи звільнення Руської Лозової під Харковом.

“Його лідерські якості завоювали йому величезну довіру: він незмінно входить до трійки найшанованіших людей України. У країні з мінливими політичними уподобаннями це значне досягнення. Незалежність і готовність висловлювати думку не завжди робили його популярним серед київського істеблішменту, але захист інституційної цілісності, особливо антикорупційних органів, підкреслив його переконання, що для перемоги потрібні не тільки військові успіхи”, — пише американське ЗМІ.

Автор стверджує, що взаємодія між США і Україною вже вплинула на хід військового конфлікту. Прикладом ефективності співпраці є діяльність Головного управління розвідки, яка демонструє, що стабільна підтримка Сполучених Штатів, включаючи розвіддані, сучасні технології та матеріальні ресурси, трансформується в відчутні результати в боротьбі з Росією. Надалі цей підхід повинен стати фундаментом для подальших дій.

“Ще до виборів 2016 року Буданов підкреслював, що Україна готова співпрацювати з будь-якою партією на посаді Білого дому. Він вірив в Америку і партнерство як в запоруку перемоги. Цей дух двопартійності сьогодні особливо важливий. Америка повинна продовжувати мислити масштабно, діяти рішуче і дивитися в майбутнє. Тільки так Україна зможе здобути перемогу, а Захід забезпечить свою безпеку”, — резюмує видання.

Трамп заявив Орбану про обурення через удари по нафтопроводу “Дружба”

Президент США Дональд Трамп заявив премʼєр-міністру Угорщини Віктору Орбану, що “дуже розлючений” через удари ЗСУ по нафтопроводу “Дружба”, яким російська нафта надходить до Угорщини.

Про це повідомляє угорське видання Magyar Nemzet.

Зазначається, що після першого обстрілу Орбан написав Трампу листа, а нині оприлюднив його відповідь. У ньому Трамп особисто написав від руки:

“Мені неприємно це чути. Я дуже злий. Розкажи про це Словаччині. Ти мій великий друг”.

Сьогодні ж, після повторного обстрілу, через який поставки нафти по “Дружбі” до Угорщини були зупинені, Будапешт звернувся зі скаргою до Єврокомісії.

Чому США закрили доступ союзникам до розвідданих про перемовини Україна-Росія

20 липня директор Національної розвідки США Тулсі Габбар підписала директиву, яка класифікує всю інформацію та аналітику щодо мирних переговорів між Україною та Росією як NOFORN – без права розповсюдження іноземцям, зокрема навіть партнерам по Five Eyes (США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія).

Документ не блокує обмін оперативною військовою розвідкою, що не стосується переговорного треку. Рішення вибивається з усталеної практики довіри всередині Five Eyes і вже породжує застереження, що союзники можуть створювати паралельні канали обміну, якщо відчують себе відсунутими від ключової інформації.

Ймовірні мотиви цього кроку не зводяться лише до технічного посилення режиму секретності.

По-перше, у Вашингтоні накопичилися підозри, що окремі європейські політичні фігури здатні використовувати переговорний процес у власних інтересах, проштовхуючи для себе вигідні “короткі” політичні результати навіть ціною довгострокових ризиків для загальної коаліції. Публічні демарші, самостійні “миротворчі” ініціативи та вето на ключові досьє підточували єдність і створювали враження, що частина гравців прагне окремої ролі у врегулюванні. Для США це – сигнал мінімізувати вплив позапроцесуальних ініціатив на конфіденційний трек.

По-друге, низка гучних витоків у Європі оголила проблему операційної безпеки. Навіть без прямого зв’язку з нинішньою директивою вони ілюструють ризик: будь-який витік миттєво стає інструментом інформаційної боротьби й ускладнює переговорне поле. Логічна реакція США – звузити коло обізнаних до мінімуму.

По-третє, політичне тертя довкола “політизації розвідки” – як усередині США, так і між частиною союзників – підштовхує до централізації доступу до чутливих досьє, аби зменшити кількість “вузлів ризику” і зберегти керованість процесу.

По-четверте, США можуть остерігатися потенційного зриву переговорів із боку Лондона або близьких до нього союзних столиць. Якщо умови миру, які Вашингтон вважає прийнятними з огляду на баланс ризиків і гарантій, увійдуть у конфлікт із політичними чи безпековими пріоритетами окремих партнерів, ті можуть публічно дистанціюватися, висувати жорсткіші вимоги або запускати альтернативні ініціативи. Формально це виглядатиме як “посилення позиції”, але де-факто здатне загальмувати або зірвати переговорний процес. На цьому тлі обмеження доступу до переговорної аналітики – превентивний запобіжник від зовнішніх втручань у “архітектуру” домовленостей, коли навіть добре скоординовані союзники можуть мати різні “червоні лінії” та погляди на ситуацію.

Наслідки для трансатлантичної координації амбівалентні. Короткостроково США отримують компактніший контур прийняття рішень і менше “шуму” навколо переговорів. Довгостроково – виникає ризик охолодження всередині Five Eyes і появи європейських бічних треків поза США. Якщо партнери вирішать, що їх системно відрізають від критичних даних, вони здатні формувати власні майданчики та обхідні канали, де американський вплив буде слабшим.

Для України це означає дві практичні речі.

По-перше, конфіденційний канал США-Україна зберігає вагу, бо обмін військовими даними триває; отже, оборонне планування не має постраждати.

По-друге, Європа може відчути маргіналізацію і активізувати власні ініціативи, що інколи розходитимуться між собою та з підходами США. Києву доведеться ще ретельніше синхронізувати меседжі: утримувати пряму комунікацію з Вашингтоном і водночас запобігати “самостійним польотам” європейських партнерів, які підривають єдину лінію підтримки.

Що відстежувати далі як індикатори наміру США: чи з’являться винятки з режиму NOFORN саме для найближчих партнерів; чи зростатимуть витоки з європейських столиць; чи запропонують окремі лідери альтернативні переговорні формати або спробують “випередити” США публічними ініціативами; чи з’являться ознаки розбіжностей між Вашингтоном і Лондоном щодо параметрів прийнятного миру. Сукупність цих сигналів покаже, чи є нинішнє рішення тимчасовим тактичним кроком захисту переговорного треку, чи початком стабільної моделі «вужчого кола» у врегулюванні війни.