Скасування санкцій США не допоможе Росії без участі Європи — The Economist

Деякі західні експерти вважають, що у разі часткового послаблення санкцій США проти Росії ефект для Кремля буде незначним.

Про це йдеться у статті британського видання The Economist.

Як зазначається в публікації, європейські санкції мають набагато більшу силу, ніж американські, і саме Європа відіграє ключову роль у справжньому тиску на російську економіку.

“Європа, ймовірно, виступить проти послаблення санкцій США, і вона має вагоміші аргументи: її санкції більш дієві, ніж американські, і цю зброю слід використовувати”, — підкреслює видання.

Разом з тим у матеріалі вказується, що деякі експерти вважають вплив обмежень з боку США критичним, оскільки Росія прагне повернути доступ до американських технологій, фінансових інструментів і платіжних систем.

“Однак наш аналіз показує, що це не так. Без участі Європи в російській торгівлі доступ до платіжних систем та іноземних інвестицій у Росію буде сильно обмежений”, – не погоджується з цим The Economist

Для порівняння, до початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році товарообіг між Росією та США становив близько 35 мільярдів доларів, а нині він зменшився вдесятеро. І навіть якщо санкції буде скасовано, істотного зростання цього показника не очікується. Натомість у 2021 році товарообіг між Росією та Євроcоюзом перевищував 305 мільярдів доларів — у шість разів більше, ніж у наступні роки.

Висловлювання Стіва Віткоффа віддаляє Україну від досягнення миру – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявив, що спецпредставник США Стівен Віткофф у своїх публічних висловлюваннях часто вдається до риторики, характерної для російської пропаганди.

Про це глава держави розповів в інтерв’ю для Eurovision News.

“Я вважаю, що Віткофф дійсно часто використовує наративи Кремля у своїх виступах. Я думаю, що це не сприяє мирному діалогу. На жаль, це може призвести до послаблення тиску американців на Російську Федерацію. Ми можемо тільки своїми діями спробувати змінити цю ситуацію в інформаційному полі. І ми вже робимо такі спроби”, — наголосив Зеленський.

За словами президента, подібні заяви створюють Україні суттєві інформаційні труднощі, водночас він висловив вдячність США за підтримку, підкресливши, що деякі представники американської влади наразі схильні до сприйняття меседжів, вигідних Кремлю.

“Однак ми не здаємося і продовжимо протистояти цим твердженням, де б вони не звучали. У нас немає іншого вибору. Ми боремося за свою незалежність і за власне існування. Ми можемо лише відкривати правду і демонструвати своїми діями, що перебуваємо на передовій боротьби”, — додав президент.

Зеленський також наголосив на важливості того, щоб США займали чітку і рішучу позицію, і зазначив, що Україна зацікавлена в тому, аби Америка залишалася її союзником. За його словами, нинішній нейтралітет Вашингтона не означає автоматичне зближення з Москвою, однак може мати небезпечні наслідки для глобального порядку, якщо не буде належної реакції.

Безпека під власним крилом: як Україна нарощує військово-промисловий потенціал для потреб ЗСУ

Українська промисловість проходить важливий етап, адже нині потреби армії є надзвичайно великими, а залежність від зовнішніх партнерів ще донедавна здавалася визначальною. Та навіть нетривала пауза в американській військовій допомозі показала: час подбати про те, щоб наша армія могла розраховувати на власне виробництво.

Це амбітне завдання, яке вже починає втілюватися. Українські компанії ВПК роблять вагомий внесок у постачання боєприпасів, дронів, бронеавтомобілів, різноманітних систем радіоелектронної боротьби, і поступово збільшують свою частку в загальній структурі озброєнь, потрібних на фронті. Нещодавній приклад із тимчасовою зупинкою постачань зброї та розвідданих зі Сполучених Штатів, яка тривала з 4 до 11 березня, був промовистим маркером того, що Україні не варто покладатися на одну країну, навіть якщо вона є провідним військовим партнером.

Нехай це була лише пауза і Сполучені Штати вже відновили підтримку, але суспільство встигло відчути тривогу. Певна частина експертів одразу заговорила про цілком реальні загрози, які могли б виникнути, якщо б тимчасова пауза перетворилася на повне припинення допомоги. Для фронту це означало б утрату приблизно 30% озброєнь, які надійшли чи мали надійти саме з США, включно з ракетами для ППО, що є критично важливими для оборони українського неба. Оскільки майже половину нашого військового оснащення становить продукція українського походження, а ще третина — європейського, очевидно, що американська зброя поповнює залишок, іноді досягаючи 30% усього арсеналу.

Наразі Україна отримує зі США значний спектр техніки та озброєння: від танків Abrams і бойових машин Bradley до систем HIMARS, гаубиць М-777 і ракет Patriot. Зокрема, Patriot та ракети до них є чи не найкритичнішим ресурсом з огляду на необхідність надійного прикриття наших міст і об’єктів інфраструктури. Також США надають широкий спектр сучасних боєприпасів на різні відстані, керовані ракети для вертольотів, авіабомби JDAM, протирадіолокаційні HARM та чимало іншої вкрай потрібної на полі бою зброї.

Тимчасовий збій у постачаннях був компенсований не лише швидким відновленням допомоги Сполученими Штатами, а й тим, що європейські країни почали оперативно збільшувати свої пакети військової підтримки. Зокрема, Німеччина оголосила про формування масштабного пакета допомоги на 3 мільярди євро. Берлін постачає в Україну ЗРК Patriot, зенітно-ракетні комплекси IRIS-T SLM і SLS, а також іншу потрібну техніку, й робота в цьому напрямі триває. Італія, своєю чергою, може передати Україні системи Samp-T, котрі допоможуть посилити захист неба. Та попри суттєву міжнародну підтримку, розраховувати лише на зовнішні поставки не можна. Саме тому українська влада приділяє все більше уваги розвитку власного оборонпрому.

Сьогодні українські компанії вже повністю забезпечують армію деякими видами боєприпасів і техніки, зокрема мінометами, артилерійськими установками, мінометними мінами, бронеавтомобілями, безпілотними літальними апаратами та морськими дронами. На цей рік покладено великі надії в плані збільшення виробництва снарядів різних калібрів: від 120-міліметрових мінометних до 155-міліметрових артилерійських. Розвиваються й інші перспективні напрямки: гаубиці, сучасні РСЗВ, безпілотники з покращеними характеристиками, системи радіоелектронної боротьби. Такі вироби, як вітчизняні САУ “Богдана”, РСЗВ “Вільха-М”, ЗРК “Кільчень” чи ракета-дрон “Паляниця”, засвідчують, що Україна має неабиякий потенціал у сфері високоточної зброї та технологій майбутнього.

Нові FPV-дрони створюються й удосконалюються вітчизняними фахівцями щодня, а загальний обсяг, до якого прагнуть виробники, становить до 5 мільйонів одиниць на рік. Це показник, який ще донедавна здавався нереалістичним, проте наполеглива робота інженерів та конструкторів, а також належне фінансування й державні замовлення можуть допомогти втілити ці плани. Крім того, з’являється все більше проєктів міжнародної кооперації: український “Укроборонпром” уже зареєстрував спільне підприємство з німецькою компанією Rheinmetall, де проводять ремонт бронетехніки та планують запустити завод із виробництва боєприпасів. Своєю чергою, є інформація, що глобальні гіганти військового сектору, зокрема BAE Systems, також можуть налагодити виробничі потужності в Україні. Меморандум про взаєморозуміння з німецькою компанією Diehl Defence, яка випускає системи ППО й ПРО IRIS-T, відкриває Україні шлях до суттєвого збільшення постачання ракет та зенітних установок, а надалі й до кооперації, що дозволить локалізувати тут їхнє виробництво.

Поки що Україні не вдається повністю закрити потребу в таких системах, як HIMARS і Patriot, однак завдяки співпраці з європейськими партнерами існує шанс отримати ще більше сучасної зброї, яка дозволить компенсувати або принаймні суттєво підсилити критичні напрями оборони. Ба більше, європейські країни часом закуповують озброєння в США, потім передають його Україні в межах власних пакетів допомоги. Це дозволяє Україні урізноманітнити канали надходження зброї й вирішувати нагальні потреби фронту без надмірної залежності від одного партнера.

Утім, щоб український військово-промисловий сектор зміг упевнено нарощувати обсяги, потрібна системна підтримка від держави та доступ до інвестицій. Необхідно створювати спільні підприємства із закордонними виробниками за прозорими й простими процедурами, запроваджувати довготермінові контракти для вітчизняних оборонних компаній, надавати їм стабільне державне замовлення й можливість розраховувати на кредити, які можна було б покрити коштом заарештованих російських активів. Якщо цей механізм буде налагоджений, Україна не тільки забезпечить власну армію необхідними боєприпасами та системами озброєнь, а й поступово перетвориться на впливового експортера військової техніки. Це стане сигналом для інвесторів усього світу: Україна готова не лише брати, а й надавати конкурентоспроможну продукцію на ринках безпеки й оборони.

Повернення американської допомоги та посилення підтримки з боку ЄС демонструють, що катастрофічного сценарію вдалося уникнути. Проте військовий конфлікт і реалії сучасної геополітики не дають гарантій, що подібні ризики не виникнуть у майбутньому знову. Запорукою успішної оборони лишається здатність самостійно виробляти якомога ширший спектр зброї та боєприпасів. Україна впевнено крокує цим шляхом, адже наші розробники нарощують темпи, щодня пропонуючи нові рішення для фронту. На цій основі можна сподіватися, що з часом саме український оборонпром гарантуватиме стабільність постачань усього необхідного для ЗСУ, а іноземна зброя стане лише додатковою опцією в загальному переліку озброєнь.

У Раді заговорили про відсторонення Віткоффа з посади після “ганебних” заяв про Україну

Стіва Віткоффа має бути звільнено із посади спецпредставника президента США після висловлювань про ситуацію в Україні.

З такою заявою виступив народний депутат від “Слуги народу” Олександр Мережко, що обіймає посаду голови комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Депутат охарактеризував висловлювання Віткоффа про проведення референдумів на територіях, які перебувають під контролем Росії, як ганебні та обурливі.

За словами нардепа, спецпредставник президента Сполучених Штатів Америки транслює ідеї, які просуває російська пропаганда. Депутат не може зрозуміти, чи є ця людина посланцем Трампа, чи він представляє інтереси Путіна.

На думку Мережко, президент Дональд Трамп має спростувати ці висловлювання, оскільки вони йдуть урозріз із політикою США. А Віткоффа слід усунути з посади спеціального представника.

“Ми не можемо диктувати американським друзям, хто повинен представляти їх, але ця людина – вона повинна бути усунена з цієї делегації, вона не повинна бути представником президента”, – заявив Мережко.

Нардеп виразив надію, що американський лідер не розділяє поглядів, висловлених спеціальним посланником Віткоффом. На його думку, у нинішній адміністрації є ті, хто не підтримує подібну риторику.

Представники України продовжать переговори з делегацією США в Ер-Ріяді

Після зустрічі американської делегації з представниками Росії, Україна і Сполучені Штати планують провести новий раунд переговорів.

Про це пише “The Guardian”.

Стало відомо, що на місце проведення переговорів уже приїхав міністр оборони Рустем Умєров та інші члени української делегації.

“Ми очікуємо результатів зустрічі між США і Росією. Виходячи з цих результатів, ми плануємо провести ще одну зустріч зі Сполученими Штатами”, – сказав неназваний чиновник.

Раніше у місті Ер-Ріяд, столиці Саудівської Аравії, відбулася зустріч представників України та США. Глава української делегації Умєров зазначив, що бесіда була конструктивною і змістовною.

Постійні обстріли України та Росії все більше дратують президента Трампа – The Telegraph

Президент США Дональд Трамп дедалі більше невдоволений постійною ескалацією конфлікту між Україною та Росією.

Про це повідомляє видання The Telegraph із посиланням на джерела, близькі до американського лідера.

За інформацією видання, під час вечірньої бесіди 23 березня неназвані співрозмовники дали зрозуміти, що Трамп готовий чекати на “вигідну угоду”, яка передбачатиме перемир’я між сторонами.

“Він буде розчарований, якщо вони продовжать завдавати ударів по інфраструктурі та енергетичних об’єктах”, — зазначило джерело, близьке до адміністрації.

Водночас деякі з джерел зазначили, що президента США дедалі більше дратує триваюче застосування ракет і безпілотників як на території України, так і в Росії.

За словами людей із оточення Трампа, у Білому домі наразі панує атмосфера спокою, і там вважають за краще просто “довіритися ходу подій”.

У WSJ назвали основний недолік угоди про надра між Україною та США

Президент США Дональд Трамп висловив готовність постачати більше зброї в Україну в обмін на доступ до її природних ресурсів. Для реалізації такої угоди необхідне завершення війни.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

У статті йдеться про те, що багато родовищ корисних копалин розташовані в зонах, які або вже контролюються Росією, або можуть опинитися під її контролем. Можливість отримання контролю над цінними природними ресурсами України визначатиметься результатом бойових дій на сході країни, де зараз активно діють російські війська.

Зокрема, йдеться про рідкісноземельні метали, які відіграють ключову роль у розвитку високотехнологічних галузей, таких як оборона і відновлювальна енергетика. Відомо, що президент США виявляє особливий інтерес до цих металів.

“Без міцного миру в Україні буде складно видобувати і переробляти матеріали. Ці ресурси стануть важкодоступними. Простого припинення вогню недостатньо”, – сказав експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Вольф-Крістіан Паєс.

Також важливо відзначити високу вартість видобутку рідкоземельних металів. Особливо якщо врахувати, що, за словами Джорджа Інгалла, цінового аналітика Benchmark Minerals Intelligence, відкриті родовища в Україні є набагато меншими, ніж у США.

Умєров поділився результатами зустрічі між представниками України та США

Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що переговори між делегаціями України та США в Ер-Ріяді були плідними та змістовними.

За словами міністра, головною метою української сторони було досягнення міцного та довготривалого миру як для України, так і для Європи.

“Ми працюємо над тим, щоб це стало реальністю”, — наголосив Умєров.

Під час зустрічі значну увагу приділили питанням енергетичної безпеки. До складу української делегації увійшли досвідчені спеціалісти в галузі енергетики, а також військові експерти з підрозділів військово-морських і військово-повітряних сил.

За словами посадовця, учасники обговорили низку пропозицій, спрямованих на підвищення рівня захищеності енергетичних об’єктів та критичної інфраструктури.

Відкладений мир — нові втрати: чому зволікання може коштувати Україні надто дорого

Вже третій рік Україна веде виснажливу боротьбу проти російської агресії. За цей час фронт майже не змінився, зате обидві сторони зазнали колосальних втрат – поранених і загиблих обчислюють сотнями тисяч.

Попри героїзм українських воїнів і підтримку союзників, швидкий розгром ворога виглядає недосяжним у близькій перспективі. Аналітики підраховують, що за нинішніх темпів просування Україні знадобиться понад 70 років, щоб повністю звільнити окуповані території . На цьому тлі дедалі виразніше постає морально-політичний вибір: продовжувати війну будь-якою ціною чи спробувати скористатися шансом на мир, навіть якщо доведеться йти на непрості компроміси.

У березні 2025 року президент США Дональд Трамп виступив з несподіваною ініціативою: він провів тривалу телефонну розмову з Володимиром Путіним і домовився про часткове перемир’я на українському фронті . Згідно із заявою Білого дому, обидва лідери погодилися, що конфлікт слід закінчувати на основі “міцного миру”, і першочергово домовилися на 30 днів припинити удари по енергетичній інфраструктурі . Це рішення було подано як перший крок у “русі до миру”, за яким мають негайно розпочатися переговори про ширше перемир’я – зокрема морське в Чорному морі і повне припинення бойових дій.  Вашингтон наголосив на меті: “кров і ресурси, які і Україна, і Росія витрачають на цю війну, краще спрямувати на потреби їхніх народів”. Ця фраза резонує з настроями багатьох українців, виснажених війною: життя людей і відбудова країни вартують більше, ніж нескінченне воєнне протистояння.

Жорстка реакція української влади на пропозицію

Президент України Володимир Зеленський дипломатично привітав ідею паузи у обстрілах енергетичної інфраструктури і заявив про готовність обговорити її безпосередньо з Трампом, щойно той знайде час на розмову. Водночас у Києві не стали приховувати скепсису щодо щирості Кремля: радник ОП Михайло Подоляк прямо заявив, що навіть у разі тимчасового перемир’я війна не закінчиться і Україна змушена буде зберігати воєнний стан та боєготовність, поки не буде напрацьовано надійних умов миру. Інакше кажучи, офіційні особи дали зрозуміти: навіть потенційна пауза у взаємних обстрілах – не більше ніж оперативна, а не остаточний сталий мир.

При цьому варто зазначити, що в українському дискурсі переважає позиція “яструбів”, які більше схильні продовжувати бойові дії за будь-яку ціну, ніж піти на мінімальні поступки заради дипломатичного просування. Ця ж позиція проявляється в підході до врегулювання з боку президента України Володимира Зеленського. У відповідь на пропозицію США і Росії він відповів, що “Якщо Росія перестане завдавати ударів по наших об’єктах, ми точно припинимо бити по об’єктах у РФ”. При цьому не було деталізовано чи йдеться тільки про енергосистему, чи загалом про удари по тилових позиціях та інших інфраструктурних об’єктах, що розмиває позицію України.

Крім того, голова держави вказав, що українська сторона підготує і передасть США перелік потенційних цілей, які підпадатимуть під майбутній мараторій ударів по енергетичних об’єктах, що одразу спричинило реакцію російської сторони. У російській блогосфер побачили в цьому спробу маніпуляції і поставили запитання про доцільність передавати координати важливих об’єктів протилежній стороні без жодних гарантій довгострокового врегулювання. Мовляв, якщо йдеться про мараторій на удари, то Росія не битиме по будь-яких енергетичних об’єктах, а якщо готується певний перелік, то це нібито вказує на заплановані провокації і створює додаткові ризики.

Ризик втратити шанс на дипломатичне врегулювання війни

Бажання українського лідера і представників української влади отримати для України найкращі умови і не погоджуватися на будь-які пропозиції зрозуміле, але водночас таке бажання, як не парадоксально, створює стратегічні ризики для України. Страх опинитися в слабкій позиції або піти на більші, ніж потрібно, поступки, може зіграти злий жарт у довгостроковому розвитку країни. Річ у тім, що відсутність чіткої позиції та бажання отримати найкращий варіант, сприймається Росією як маніпуляція та спроба грати в наперстки. Якщо українська сторона буде категорично наполягати лише на максималістичних вимогах (як-от повне звільнення всіх територій включно з Кримом до останнього сантиметра негайно, репарації, трибунал тощо) без жодного простору для компромісу, це може застопорити будь-який діалог.

Не можна забувати також про те, що переговорний процес і так відбувається у складній грі світових сил. Якщо Україна займатиме неконструктивну або незрозумілу позицію, це посилить табір тих, хто волів би “воювати до останнього українця”, затягуючи конфлікт. Натомість розсудливий, чітко окреслений підхід – коли ми говоримо союзникам: так, ми готові розглядати поетапне припинення вогню, ось наші прийнятні умови, а ось реальні кроки до цього – дозволить згуртувати навколо України про-мирну коаліцію та посилить позиції. Крім цього, така поведінка поставить Росію у невигідне положення, коли є сторона, яка реально готова до завершення війни, а я є недоговороздатний учасник мирного процесу.

Жодна війна не триває вічно, але важливо із чим ми залишимося

У підсумку маємо розуміти: жодна війна не триває вічно, рано чи пізно вона закінчиться перемовинами. Питання лише – на яких умовах і якою ціною. Якщо є шанс зараз домогтися паузи і зберегти тисячі життів, його потрібно використати. Затяті прихильники війни до переможного кінця мусять чесно відповісти собі, чи не ведуть вони нас до Піррової перемоги. Це гірка правда, від якої не втекти: Москва все ще переважає ресурсами і готова лити кров, скільки знадобиться, щоб не допустити своєї поразки. Але тим більше Україна має прагнути покласти край бойні якнайшвидше, доки не втрачено критично багато. Так, компроміси можуть бути болючими. Проте зберегти незалежність і життя свого народу важливіше, ніж стояти на максималістичних позиціях, втрачаючи щодня найкращих людей і руйнуючи власну країну.