Адміністрація Трампа планує виділити $250 млн на “самодепортацію” мігрантів з України та Гаїті

Адміністрація президента США має намір спрямувати кошти, виділені на іноземну допомогу, для організації добровільного повернення українців і гаїтян, які переїхали до США через військові дії.

Про це повідомляє “The Washington Post”.

Особи, які добровільно залишають територію Сполучених Штатів Америки, можуть розраховувати на отримання фінансової підтримки від держави в розмірі однієї тисячі доларів, повідомляє джерело.

Ініціатива, запропонована адміністрацією Трампа, унікальна, оскільки вона передбачає повернення на батьківщину людей, які залишили найнебезпечніші регіони світу.

Згідно з інформацією, наданою WP, у проєктах документів, крім громадян України, також згадуються представники інших країн. Серед них – вихідці з Гаїті, Афганістану, Палестини, Лівії, Судану, Сирії та Ємену.

Міжнародна організація з міграції не схвалює повернення людей у ці регіони.

У коментарі, наданому представником Міністерства національної безпеки США, проєкти документів були охарактеризовані як “застарілі”.

Однак, як повідомляє WP, минулого тижня Міністерство національної безпеки і Державний департамент уклали договір, у якому детально викладено ту саму концепцію та зазначено суму в розмірі 250 млн доларів як іноземну допомогу для її реалізації.

Противники цієї ініціативи, зокрема колишні державні службовці, висловилися проти того, щоб змушувати людей, які шукають притулку, повертатися в країни, де їм може загрожувати небезпека.

Також було підняте питання про те, чи не буде це витрачанням коштів, виділених на допомогу біженцям, не за призначенням.

WP нагадує, що за адміністрації Джо Байдена як громадяни України, так і громадяни Гаїті отримали від уряду США тимчасовий захищений статус, що дає їм змогу залишатися в країні, якщо вони не можуть безпечно повернутися додому.

Трамп готовий відмовитися від участі в переговорах щодо України

Після телефонних бесід із президентами України та Росії, глава США виступив із гучною заявою про можливу відмову від участі в переговорах.

Про це повідомляє “CNN”.

Під час бесіди з президентом Росії американський президент прямо запитав: “Коли ми покладемо край цьому кровопролиттю, цій бійні?”.

Дональд Трамп заявив, що його країна може припинити участь у переговорах, якщо Білий дім вважатиме, що не може вплинути на врегулювання конфлікту через “величезне его” учасників.

Глава Сполучених Штатів Америки висловив свою думку про труднощі в дипломатичній сфері.

“Я переконаний, що тут замішані великі его, але вірю, що щось станеться. Якщо ж цього не станеться, я просто піду, а їм доведеться продовжувати”, – заявив він

Така позиція свідчить про те, що Трамп керується практичним підходом до вирішення міжнародних конфліктів і не має наміру вдаватися до посередництва, якщо воно не буде ефективним.

Представники преси також поставили запитання про те, чи розглядали можливість особистої зустрічі з російським лідером. У відповідь президент США підтвердив, що така можливість обговорювалася.

Вашингтон чекає реальних кроків від України та Росії для закінчення війни – Венс

Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив, що Вашингтон сподівається на реальні кроки з боку України та Росії, спрямовані на припинення конфлікту. За його словами, першим етапом мають стати мирні ініціативи, запропоновані обома сторонами.

Про це повідомляє “CNN”.

Венс повідомив, що Сполучені Штати Америки, як і раніше, готові до того, щоб зайняти нейтральну позицію в переговорах про мир.

“Ми чекаємо результатів і хочемо побачити реальну мирну пропозицію від Росії та України. Ми раді, що це нарешті сталося”, – підкреслив віцепрезидент США.

Венс наголосив, що другою умовою є досягнення угоди про проведення переговорів між сторонами.

Хоча минулого тижня Путін не взяв участь у прямих переговорах, представники Росії та України зустрілися в Туреччині та досягли угоди про масштабний обмін полоненими.

Володимир Зеленський, який погодився на зустріч із Путіним, висловив невдоволення з приводу того, що на переговори було направлено делегацію низького рівня. Він також зазначив, що російський президент виглядає наляканим.

Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

США сумніваються в доцільності передачі Україні австралійських танків

Представники США висловили невпевненість у тому, що передача танків M1A1 Abrams з австралійських сховищ буде доцільною. Існує ймовірність, що українські військові зіткнуться з труднощами в обслуговуванні цих танків за умови сучасних військових конфліктів.

Про це повідомляє австралійське “ABC”.

Під час зустрічі в Римі прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанізі заявив, що парк уживаних танків М1А1 вже перебуває в дорозі. За інформацією від ABC, нещодавно почалося навантаження перших із 49 одиниць техніки на вантажне судно. Однак уряд не розкриватиме інформацію про поточне місцезнаходження танків або передбачувану дату їхнього прибуття в Європу з міркувань безпеки.

Перш ніж розпочати реалізацію програми поставок, Австралія мала отримати схвалення від США на експорт танків американського виробництва в третю державу. І хоча американські офіційні особи були не в захваті від цієї ідеї, дозвіл було отримано. Про це повідомляє видання.

“Ще до того, як Дональд Трамп знову став президентом, ми говорили австралійцям: відправка танків Abrams буде непростим завданням. І коли ці машини нарешті досягнуть лінії фронту, українцям буде нелегко їх обслуговувати”, – повідомив ABC один американський чиновник на умовах анонімності.

Минулого місяця офіційний представник Міністерства оборони Австралії висловив занепокоєння з приводу того, що відправка важкої бронетехніки в Україну може бути не найефективнішим способом підтримки.

“Ми починаємо сумніватися, чи дійсно Україна зацікавлена в цих машинах. Дах бака – найвразливіше місце Abrams, а ми живемо в епоху війни безпілотників”, – сказав посадовець

Глава військового відомства Австралії Річард Марлз не став коментувати, чи висловлювали представники американської адміністрації якісь тривоги щодо цієї акції допомоги.

Віткофф пророкує “успішну” розмову Трампа і Путіна телефоном

За словами спецпредставника президента США Стіва Віткоффа, у понеділок у американського лідера Дональда Трампа відбудеться “успішна” телефонна розмова з Володимиром Путіним.

Про це повідомляє “ABC News”.

Віткофф висловив упевненість, що ця бесіда “стане ключовою для розуміння поточної ситуації та успішного завершення переговорів”.

“Я вірю, що президент успішно поговорить по телефону з Володимиром Путіним. У них хороші стосунки. Президент сповнений рішучості діяти і впевнений, що ніхто інший не зможе цього зробити”, – заявив він.

У Вашингтоні розраховують, що результати цієї розмови допоможуть просунутися в напрямку врегулювання конфлікту. Очікується, що під час бесіди можуть бути обговорені і ініціативи США, запропоновані Україні минулого тижня.

Європа готується ввести найсуворіші санкції проти Росії

Європейський союз готує черговий пакет санкцій проти Росії, який передбачає понад сотню нових обмежень. Під санкції можуть потрапити підприємства військово-промислового комплексу РФ, тіньовий флот і держави, що постачають РФ товари, заборонені чинними обмеженнями.

Про це заявив експерт у галузі міжнародних відносин Станіслав Желіховський.

За його словами, на відміну від попередніх, новий пакет охоплюватиме раніше не затронуті сектори російської економіки. Зокрема, йдеться про посилення контролю за експортом до країн, які потенційно можуть бути посередниками у постачанні санкційної продукції до РФ.

Желіховський підкреслив, що ці санкції мають потенціал вплинути на військову промисловість Росії, однак вона, ймовірно, спробує адаптуватися і знайти нові канали обходу обмежень. У зв’язку з цим, за його словами, важливо, щоб до зусиль ЄС приєдналися Сполучені Штати Америки, які можуть забезпечити більш широкий міжнародний тиск на Росію та її партнерів.

Експерт також відзначив, що нові обмеження – це позитивний крок, проте недостатній для того, щоб Москва відчула критичну загрозу своїй військовій машині.

Зеленський і Венс зустрілися у Ватикані й потиснули один одному руки

Глава держави Володимир Зеленський уперше після резонансної події в Овальному кабінеті зустрівся з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом у Ватикані під час церемонії вступу на посаду Папи Римського Лева XIV.

На це звернули увагу у виданні “Independent”.

На церемонії інавгурації були присутні Володимир Зеленський і його дружина Олена. Крім того, серед гостей були помічені міністр закордонних справ Андрій Сибіг і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Венс, який перейшов у католицизм і раніше конфліктував із покійним папою Франциском через суворі заходи у сфері імміграції, яких вживала адміністрація Дональда Трампа, став головою американської делегації. Разом із ним у складі делегації був державний секретар Марко Рубіо, який також є католиком.

Напередодні богослужіння Зеленський і Венс обмінялися привітаннями, обмінялися рукостисканнями і посміхнулися один одному.

Це сталося через кілька місяців після інциденту в Білому домі, коли американський віцепрезидент висловив невдоволення українським президентом через те, що той не висловив вдячність за підтримку США.

Адміністрація Трампа попросила Конгрес відкласти введення санкцій проти Росії

До сенаторів Конгресу США звернулися з проханням відкласти ухвалення законопроєкту про санкції проти Росії, щоб дати можливість Москві просунутися в мирних переговорах.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомив про це в ефірі телеканалу “CBS”.

За його словами, раніше адміністрація Трампа зверталася до Сенату з проханням надати їй відстрочку, щоб оцінити, чи вдасться досягти прогресу в мирних переговорах.

Керівник зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів наголосив, що протягом останніх шести-семи тижнів адміністрація Білого дому чітко дає зрозуміти Росії, що процес запровадження санкцій триває.

“Ми попереджали росіян про початок цього процесу. Очікувалося, що після завершення законопроєкт отримає майже 80 співавторів у Сенаті й аналогічну підтримку в Палаті представників. Ми роз’яснювали, що це ініціатива, яку неможливо зупинити або контролювати”, – сказав Рубіо.

Зрештою, за його словами, Конгрес, зокрема республіканці в Палаті представників і Сенаті, прагнули надати президенту Трампу можливість і час для досягнення конкретних домовленостей.

“Ми вже майже два місяці попереджали росіян, що якщо не буде прогресу, то це станеться. І зараз, як мені здається, це починає збуватися. Про це я говорив минулого тижня, коли був у Туреччині з Ліндсі Гремом. У них уже 77 підписів, і він вважає, що можуть набрати 80 або навіть більше. Це саме те, про що ми неодноразово попереджали росіян”, – зазначив глава Держдепартаменту.

Раніше очільник Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп попередив про можливе запровадження санкцій проти Росії в разі, якщо переговори з Україною не приведуть до результату. Ці заходи можуть стати для Росії вкрай болючими.