Росіяни вимагають занадто багато на переговорах – Венс

На думку адміністрації Дональда Трампа, Росія на переговорах, спрямованих на припинення конфлікту в Україні, висуває занадто високі вимоги.

Таку заяву зробив віце-президент США Джей Ді Венс на конференції у Вашингтоні.

У своїй промові Венс розглянув дії адміністрації Трампа, спрямовані на те, щоб сприяти припиненню бойових дій між Росією та Україною. Він вважає, що Росія не прагне до врегулювання цього питання.

На думку віцепрезидента, Росія висуває низку вимог і просить про деякі поступки для завершення конфлікту, проте США вважають, що Росія хоче отримати занадто багато.

Венс заявив, що адміністрація Трампа позитивно оцінює готовність України до угоди про припинення вогню на 30 днів. Однак Росія не підтримала цю ініціативу, і тепер переговори не зосереджені на перемир’ї.

Він ще раз наголосив, що Дональд Трамп і його ключові соратники можуть відмовитися від посередницької місії, якщо не буде помітно просування в припиненні вогню. Однак він висловив надію на позитивний результат мирних переговорів.

Трамп запропонував Україні прийняти мігрантів зі США

Нелегальних мігрантів, яких депортували зі Сполучених Штатів, можуть розмістити на території України. Як стало відомо, з такою ініціативою адміністрація Дональда Трампа звернулася до української влади одразу після його вступу на посаду.

Про це повідомляє “The Washington Post”.

Високопоставлений американський дипломат, як стверджується, зробив українській владі пропозицію. Суть її полягає в тому, щоб Україна прийняла депортованих зі США іммігрантів. Іншими словами, йдеться про нелегальних мігрантів із третіх країн, яких адміністрація Трампа відправляє назад у країни їхнього походження.

Київ поки що не дав відповіді на цю пропозицію, і в документах не міститься інформації про реакцію української сторони. Відомо лише, що український дипломат мав відповісти Вашингтону після того, як влада України ухвалить рішення з цього питання.

Водночас два високопоставлені українські чиновники заявили виданню, що на рівні держави це питання не обговорювалося. Тому вони не мають інформації про подібні вимоги з боку Сполучених Штатів.

Після вступу Дональда Трампа на посаду президента США, його адміністрація почала активно займатися питанням депортації нелегальних мігрантів. Однак із часом активність у цьому напрямку знизилася. Проте у Вашингтоні планують розширити масштаби депортації, щоб позбутися всіх нелегалів, які не бажають працювати і порушують закони США.

Адміністрація Білого дому вже досягла домовленостей з низкою держав Латинської Америки про розміщення на їхній території частини депортованих нелегальних мігрантів. Серед таких країн – Сальвадор, Мексика, Коста-Ріка і Панама. Тепер США прагнуть залучити до співпраці й Україну.

Науседа визнав наявність “деяких розбіжностей” між ЄС і США щодо підтримки України

Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що лідери ЄС і США розходяться в думках щодо війни в Україні. Однак це не повинно підірвати двосторонні відносини між Вільнюсом і Вашингтоном.

Про це повідомив литовський LRT

Науседа заявив про наявність “певних протиріч” у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Зокрема, йдеться про розбіжності в питаннях підтримки України та можливого закінчення конфлікту.

“Однак це не повинно погіршити наші відносини. Ми докладемо всіх зусиль, щоб розв’язати будь-які непорозуміння або розбіжності між ЄС і США”, – сказав він.

Також президент Литви звернув увагу на те, що геополітична обстановка залишається мінливою.

“Ми повинні зробити все можливе, щоб США продовжували приділяти увагу Європі. Це непросте завдання, і ми це усвідомлюємо”, – додав він.

Угода про видобуток копалин дає США та американським інвесторам пріоритетне право

Угода між США та Україною про створення інвестиційного фонду у сфері надрокористування сформульована дипломатично, однак містить жорсткі зобов’язання для української сторони.

Як зазначає економічний редактор ZN.UA Юлія Самаєва, у договорі відображено чітку асиметрію – “США очікують”, а “Україна зобов’язується”.

Одна з ключових умов п’ятого пункту угоди передбачає, що у випадку надання додаткової військової допомоги Україна повинна гарантувати доступ до інвестиційних проєктів, пов’язаних із надрами.

Проте формулювання – “якщо США нададуть допомогу” – залишає право відмовитися без порушення угоди, тоді як українські зобов’язання фіксовані без умов.

За словами Самаєвої, документ передбачає, що його положення мають переважну силу над українським законодавством і не можуть бути обмежені подальшими змінами в законах. У разі суперечностей – остаточне рішення прийматиметься у Високому суді Лондона.

Американські інвестори отримують пріоритет у доступі до ліцензій, дозволів і ресурсів, а всі пов’язані проєкти мають проходити через спеціально створений фонд. Протягом пів року після запуску жоден інший інвестор не може бути залучений.

Трамп знайшов відповідний момент для миру в Україні – Bloomberg

Падіння вартості нафти чинить тиск на Росію і підвищує шанси на досягнення мирного врегулювання конфлікту в Україні.

За інформацією від Bloomberg, про це заявив президент США Дональд Трамп.

“Зараз, коли ціни на нафту знизилися, настав слушний момент для переговорів. Росія і Україна зацікавлені в досягненні домовленостей. Якби я не був президентом, переговори, ймовірно, не відбулися б”, – заявив американський лідер.

Ціна на нафту марки WTI зі США становить 57,21 долара за барель. Це на 27% менше, ніж було в період, коли до влади прийшов президент Трамп.

Рішення країн ОПЕК збільшити видобуток нафти, незважаючи на можливе падіння попиту через торгову війну між США, також сприяло зниженню цін.

Трамп прагне використовувати угоду про надра як інструмент впливу на Росію

Глава Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп має намір використовувати договір про корисні копалини з Україною як засіб впливу на Російську Федерацію.

Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Під час свого виступу на Глобальній конференції Інституту Мілкена в Лос-Анджелесі, посадовець наголосив, що ідея про угоду щодо корисних копалин належить президенту США. Він також зазначив, що Дональд Трамп переконаний у тому, що така угода принесе низку переваг.

Однією з таких переваг Бессент назвав “додаткові інструменти впливу” на керівництво країни-агресора.

“По-перше, це дасть йому більше можливостей у переговорах із російським керівництвом, коли прийде час”, – зазначив він.

Також він зазначив, що мета полягала в тому, щоб укласти договір, який продемонструє відсутність розбіжностей між Сполученими Штатами та українським народом.

“Це мало стати для українців символом підтримки з боку США. Для американців, втомлених від фінансових зобов’язань, це повинно було стати сигналом: співпраця з Україною може принести загальне процвітання. У певному сенсі, це була б негласна гарантія безпеки через економічне партнерство”, – підкреслив Бессент.

Надра замість щита: як “угода сторіччя” перетворює Україну на ресурсну розмінну монету

Верховна Рада готується ратифікувати угоду про розробку українських надр зі США. Документ уже встигли охрестити “проривом століття”: мовляв, і інвестиційний дощ проллється, і зброя надходитиме в рамках “внесків” до нового фонду.

Але поза межами урочистих брифінгів лишається незручне запитання: чому взагалі виникла потреба підписувати угоду, що фактично передає Сполученим Штатам ексклюзивний доступ майже до всіх стратегічних ресурсів країни?

Відповідь проста й неприємна. Зі самого початку переговорів Дональд Трамп висунув Києву два ультиматуми: погодитися на режим припинення вогню та відкрити надра для американського бізнесу.

Перше рішення Банкова прийняла силоміць, виправдовуючись безальтернативністю перемир’я. Друге – сподівалася обіграти, запропонувавши “повітря”: потенційні поклади рідкоземів, вартість і обсяги яких ще треба довести. Та замість м’якої обіцянки українська сторона отримала жорсткий контракт із двома закритими протоколами, зміст яких так ретельно ховають від суспільства, що сама ця таємничість виглядає вироком твердженням про “вигоду для всіх”.

Навіть оприлюднена частина угоди свідчить: американські компанії отримують пріоритетне право на розвідку і видобуток урану, літію, титану, міді, графіту й низки інших ключових корисних копалин. Інвестувати у спільний фонд вони “зможуть”, а держава Україна “зобов’язується” відраховувати туди половину вартості всіх нових ліцензій. Тобто Вашингтон фактично купує ресурсну монополію за майбутні прибутки, а Київ одразу віддає реальні гроші. Жодної конкуренції між іноземними інвесторами, жодного аукціону на кращі умови – лише шлях один: пряма дорога до офісів на Капітолійському пагорбі.

При цьому в тексті угоди немає ані слова про гарантії безпеки. Аргумент “росіяни не ризикнуть зачепити американські активи” звучить гарно, але не витримує зіткнення з реальністю: Вашингтон шість років ретельно уникав прямого зіткнення з Москвою, щоб не провокувати ядерну ескалацію, і навряд чи змінить стратегію заради кількох кар’єрів. Зате у відкритих коментарях американських чиновників усе частіше лунає теза, що завдяки угоді “США зможуть повернути частину вже наданої допомоги”. Отже, безвідсоткове постачання зброї може непомітно перетворитися на комерційну схему, де вартість “ленд-лізу” покриватиметься нашими ж надрами.

Прибічники документу заспокоюють: мовляв, поточна версія куди краща за первісний «дракульський» варіант, отже це перемога дипломатії. Такий само тріумф, як коли жертва рекету радіє, що віддала лише машину, бо від неї вимагали квартиру. Уряд опинився перед дилемою: погодитися – або втратити всю американську допомогу. У результаті Банкова сподівається обміняти підпис під контрактом на особисті гарантії Зеленському лишитися в кріслі та, можливо, вибити жорсткішу лінію Вашингтона щодо Росії. Але ці плани збудуться лише за двох умов: якщо Трамп не домовиться з Кремлем про “велику угоду” та якщо Білий дім узагалі зважиться продовжити масштабні постачання зброї.

На практиці ж угода навряд чи стане вирішальною картою у російсько‑американських переговорах. Якщо сторони знайдуть компроміс, то вогонь згасне і без сировинних бонусів; якщо ні – жодна монополія на літій не стане приводом для США кидатися у новий виток конфронтації. Питання жорстких санкцій проти РФ теж зависло: їх обговорюють, але рішення немає, а ризик зірвати переговори й підштовхнути Москву ще ближче до Пекіна нікуди не зник.

Отже, ресурсна угода не виглядає ані “манною небесною”, ані катастрофою. Це вимушена плата Києва за політичну підтримку Вашингтона, причому плату беруть авансом, ще й у найчутливішій сфері – стратегічному суверенітеті. Чи варті родовища рідкоземів того, аби за них розраховувались без конкурсу, у прикутих до секретних протоколів умовах, побачимо лише за кілька років. Та вже сьогодні зрозуміло: в цій грі Україна опинилася не гравцем, а ресурсом. І від нас залежить, чи залишимося ми ресурсом і завтра.

Україна готує зустріч радників з національної безпеки зі США та Європи

Україна планує провести зустріч представників служб національної безпеки США, Великої Британії, Франції та Німеччини з метою обговорення подальших дій у рамках мирного врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Володимир Зеленський зазначив, що у квітні представники його команди вже зустрічалися в Лондоні та Парижі, щоб обговорити перспективи завершення конфлікту між Росією та Україною, який триває вже четвертий рік.

Останніми тижнями в Москві перебував спеціальний представник президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. Його метою було проведення зустрічей із президентом Росії Володимиром Путіним та іншими високопоставленими офіційними особами.

“Я не готовий назвати вам дату зараз, оскільки в США відбулися деякі зміни”,– відповів Зеленський журналістам.

Президент також висловив свою думку з приводу звільнення Майкла Волца з посади радника з питань національної безпеки.

“Державний секретар Рубіо має повноваження радника з національної безпеки, і я не думаю, що хтось буде чекати на нове призначення”,- додав глава держави.

Володимир Зеленський звернув увагу на те, що нині відбувається активна взаємодія між радниками зі Сполучених Штатів Америки, країн Європи та України.

США надали Україні зброю для продовження війни, а не для перемоги – Гофф

Якби в України було достатньо озброєння, то вторгненню Російської Федерації можна було б запобігти на самому початку.

Про це в інтерв’ю The Times повідомив колишній директор ЦРУ Ральф Гофф

Він звинуватив Сполучені Штати в тому, що вони навмисно постачають Україні зброю, яка необхідна для ведення бойових дій, але недостатня для того, щоб здобути перемогу над російською армією.

“Якби ми вчасно забезпечили українців достатнім озброєнням, вони могли б вигнати росіян із країни. Однак цього не сталося. Це створило умови для більш тривалої й виснажливої війни, яку ми спостерігаємо сьогодні”, – сказав Гофф.

Він звернув увагу на те, що президент Байден і його союзники дали змогу РФ визначати перебіг конфлікту та відчували занепокоєння щодо вчасного надсилання Україні необхідного озброєння через страх, що російський лідер може застосувати ядерну зброю в разі загрози ураження.

“Їм ніколи не давали достатньо для перемоги. Їм давали лише стільки, щоб вони могли стікати кров’ю”, – заявив ексдиректор ЦРУ.

Тепер він вважає, що тактика Трампа може полягати в тому, щоб зробити розмову більш доброзичливою і, ймовірно, полестити Путіну, щоб відвернути його від Китаю.

Російський президент зі свого боку вважає, що, бувши колишнім розвідником, він може маніпулювати Трампом. Однак Гофф пророкує, що в підсумку він “жорстоко схибить”.

“Зрештою Путін покаже, у чому проблема, а проблема в Москві, а не в Києві”, – пояснив Гофф.

Водночас, якщо найближчим часом не буде укладено мирну угоду, то, за словами одного з українських чиновників, до кінця літа вся лінія фронту може перетворитися на “зону смерті” завширшки від 20 до 50 км, де пересування буде неможливим через велику кількість безпілотників у повітрі та роботів, датчиків і мін на землі.