ЗСУ стали на 31% рідше збивати балістичні ракети окупантів – FT

Ефективність перехоплення російських балістичних ракет українськими захисниками у вересні різко знизилася – лише 6% знищених цілей проти 37% місяцем раніше, незважаючи на зменшення загальної кількості запусків.

Про це пише видання Financial Times, посилаючись на аналіз лондонського Центру інформаційної стійкості.

Як відзначають українські та західні інсайдери, Кремль провів модернізацію комплексів “Іскандер” і “Кинжал”, навчивши їх уникати західних ракет Patriot за рахунок різкої зміни курсу в фінальній фазі польоту.

Один з колишніх представників української влади назвав цю подію “переломом на користь Росії”.

Висновки України знаходять підтвердження і в доповіді спецінспектора Розвідувального управління Міністерства оборони США, що охоплює період з початку квітня до кінця червня.

У документі підкреслюється, що українські розрахунки зазнавали серйозних труднощів з ефективним застосуванням Patriot проти балістичних загроз через нові тактичні прийоми РФ — зокрема, ракети, здатні маневрувати і змінювати траєкторію замість класичного балістичного польоту.

У звіті окремо відзначено атаку 28 червня, коли з семи випущених балістичних ракет вдалося збити тільки одну, а також обстріл 9 липня, в ході якого з 13 цілей вдалося нейтралізувати лише сім.

Крім цього, Київ стикається із затримками в надходженні нових перехоплювачів із США, а масовані удари російських військ вже завдали шкоди військовим об’єктам і критично важливій інфраструктурі напередодні зими.

За даними українських представників, влітку було пошкоджено щонайменше чотири підприємства, що випускають безпілотники в столиці та передмістях, включаючи завод Bayraktar. Частина комплексів Patriot також потрапила під удари і отримала пошкодження, що негативно позначилося на загальній системі протиповітряної оборони.

Автор статті вважає, що вдосконалення ворожих ракет робить загрозу відключення електроенергії в зимовий період ще більш імовірною.

Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок росактивів

1 жовтня Україна отримала від ЄС фінансову допомогу в розмірі 4 млрд євро. Ці кошти надані в рамках ініціативи G7 ERA.

Про це оголосили в Міністерстві фінансів України.

В межах програми ERA Міністерство фінансів отримало від Європейського Союзу 14 млрд євро із запланованих 18,1 млрд євро.

Очікується, що Україна отримає решту коштів від ЄС до кінця 2025 року.

Залучені фінансові ресурси можуть бути спрямовані на фінансування пріоритетних статей держбюджету в сферах соціального захисту, оборони та на відновлення інфраструктури.

“Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 62,5 млрд євро. Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році”, – зазначив глава Мінфіну Сергій Марченко.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), ініційований країнами G7, передбачає надання Україні кредиту до 50 млрд доларів США. Погашення цього кредиту буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських суверенних активів.

Деякі країни ЄС виступають проти введення системи для прискорення прийняття України

ЄС розглядає можливість прийняття рішень про прийом нових членів кваліфікованою більшістю. Це може прискорити процес вступу для України та Молдови. Однак деякі країни проти.

Про це повідомляє “Politico”.

План зустрічає значний опір. Франція, Нідерланди, Греція і, можливо, Данія висловлюють занепокоєння тим, що зміни в правилах можуть обмежити їх можливості блокувати заявки, які вони вважають проблемними.

Для цих країн право вето відіграє ключову роль у захисті національного суверенітету: Греція прагне заблокувати вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати процес інтеграції Північної Македонії, а Хорватія — Сербії.

“Ми сумніваємося, що варто змінювати правила гри в процесі… Використання кваліфікованої більшості при вступі нових членів може призвести до політизації процесу”, — зазначив високопоставлений дипломат ЄС.

Водночас окремі керівники, включаючи президента Фінляндії Олександра Стубба, виступають за введення більш гнучких процедур прийняття рішень, особливо в контексті України.

Тайвань став найбільшим у світі імпортером російської нафти

Тайвань став головним у світі покупцем російської нафти, незважаючи на заяви про підтримку України та приєднання до міжнародних санкцій проти Москви.

Про це йдеться у спільному звіті Центру досліджень енергетики та чистого повітря, тайванської некомерційної організації Environmental Rights Foundation, німецької Ecodefense та міжнародної правозахисної організації Urgewald.

У першому півріччі 2025 року Тайвань став головним імпортером російської нафти, закупивши її на суму 1,3 млрд доларів. Ці угоди принесли російському бюджету 1,7 млрд доларів у вигляді податків на видобуток корисних копалин.

Тайвань офіційно приєднався до економічних санкцій проти Росії і надав Києву фінансову допомогу в розмірі 50 млн доларів.

Згідно зі звітом, Тайвань направив Москві понад 11,2 млрд доларів за імпорт енергоносіїв з Росії. Ця сума в 220 разів перевищує обсяг допомоги, наданої Україні.

НАТО розгляне можливість закриття неба над західними регіонами України

У відповідь на дії російських безпілотників і винищувачів, НАТО посилює свою оборону.

Про це розповів Роланд Оліфант, головний аналітик з питань закордонної політики “The Telegraph”.

Альянс не може похвалитися ефективною реакцією. Союзники збили набагато менше російських дронів над Польщею в порівнянні з результатами, досягнутими ЗСУ.

Однак найважливіше не самі інциденти, а час їх виникнення. Ці місії були перевіркою. Вони були спрямовані на підтвердження гіпотези про те, що НАТО, і зокрема його ключовий член — США, не готові рішуче реагувати на порушення свого повітряного простору.

Аналітик зазначає, що Володимир Путін і його оточення вважають, що Америка значно втратила увагу до міжнародних справ. Дональд Трамп і його команда відійшли від колишньої доктрини Рейгана, яка передбачала глобальне домінування США.

Європейським країнам, включаючи Велику Британію, доведеться визнати, що їм доведеться діяти майже без підтримки США. Безумовно, Сполучені Штати залишаються важливим партнером, але зараз Вашингтон зосереджений на інших питаннях і буде займатися ними ще деякий час. Майбутнє Європи безпосередньо залежить від її готовності застосовувати силу і ризикувати заради захисту континенту.

Західні високопосадовці та військові запропонували створити протиповітряний “захист” над Україною для перехоплення російських ракет і дронів. Вони розглядають можливість розширення цієї “зони без польотів” на територію Києва.

Газета зазначає, що ця операція продемонструє рішучість Європи у відповідь на повітряні атаки, показуючи її готовність прийняти певні ризики.

“Європейські лідери цього тижня в Копенгагені обговорять не тільки це, але й інші ідеї. Важливо, щоб їхнє рішення стало чітким сигналом для Москви”, — підсумував Оліфант.

Запит на мир: українці дедалі частіше схиляються до переговорів

Незважаючи на триваючу повномасштабну війну з Росією, в українському суспільстві дедалі виразніше звучить запит на дипломатичне врегулювання – не капітуляцію, а пошук компромісів за умов жорстких гарантій.

Цей запит формується під тиском війни, виснаженням ресурсів, втратою життів і зростаючими очікуваннями, що подальша ескалація лише поглиблюватиме руйнування.

“Запит на переговори величезний. Він був зовсім іншим на початку війни… Тоді ми були дуже згуртовані – 73 % говорили, що треба воювати до повернення Криму і Донбасу. Але з кожним новим заміром, коли війна затягувалася, ми прийшли до зовсім протилежної думки”, – зазначив Директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович в ефірі “Тема з Мосейчук”

За його словами, зростає прагматизм у суспільстві: люди вже не сприймають війну як довгоочікувану «героїчну кампанію», а як трагічне й виснажливе випробування.

Дані соцопитувань підтверджують цю трансформацію. Згідно з дослідженням групи “Рейтинг” 21-23 серпня 2025 року, 59 % українців підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, тоді як 20% виступають за продовження війни до повернення Криму і Донбасу, а 13 % – за повернення до кордонів 23 лютого 2022 року. Водночас 82 % вважають, що переговори – реалістичний шлях завершення війни: із них 62 % підтримують компроміс із залученням інших країн, 20 % – прямі перемовини з РФ. Крім того, 75 % респондентів вважають, що припиняти вогонь можна лише за умови міжнародних гарантій безпеки.  Дослідження Gallup у липні 2025 року виявило, що 69 % українців виступають за якомога швидше завершення війни шляхом переговорів, у той час як 24 % підтримують продовження бойових дій до перемоги. 

У цьому контексті 80 % опитаних, коли запитують про реальний сценарій завершення війни, вважають, що рішення слід шукати через посередництво третіх держав чи міжнародні механізми. Лише п’ята частина з них виступає за прямі переговори з Росією, а 60 % – за дипломатичне врегулювання з участю інших сторін. Лише 11 % респондентів вірять, що війну можна завершити виключно воєнним шляхом.

“Ніякого миру будь-якою ціною. Це не про відновлення стосунків із росіянами. За яких умов ми можемо погодитися на мир? Тільки за умови надання надійних гарантій безпеки”, – підкреслює Антипович.

Ця напруга – між прагненням миру і незгодою на поступки – віддзеркалює глибоку дискусію серед громадян. З одного боку, втома від війни, людські втрати, зруйнована інфраструктура й економіка поступово підштовхують суспільство до пошуку виходу не лише на полі бою, а через дипломатію. З іншого – страх втратити державність, недовіра до Росії, історичні травми та тривога, що домовленості можуть бути порушені, утримують частину населення від готовності до компромісів.

У цій ситуації також посилюється критика еліт і слабкість політичного дискурсу. У суспільстві часто лунають звинувачення, що тоді як звичайні громадяни мобілізуються, несуть втрати, інколи родини урядовців чи політиків перебувають за кордоном. Це породжує недовіру та відчуття подвійних стандартів. Якщо настала складна військова ситуація, деякі побоюються, що ті, хто закликав до затяжної війни, можуть дистанціюватися або навіть “залагодити виїзд”, залишивши населення в кризі.

Міжнародний чинник – не менш важливий. Україна систематично підкреслює, що будь-який мирний формат можливий лише із гарантіями безпеки, надійним міжнародним контролем і збереженням територіальної цілісності. Ідеї “коаліції охочих” або формат міжнародних миротворчих сил обговорюються не тільки дипломатами, але й у публічному просторі, як спроба знайти третю сторону, яка зможе забезпечити механізми контролю й стримування. Проте переговори – чи їх імплементація – залежать від готовності РФ, від позицій великих держав, а також від внутрішньої політичної волі України. Крім того, суспільство виступає категорично проти “мирних планів Росії”: за даними КМІС, 76 % опитаних категорично проти таких планів. 

Сьогодні українське суспільство перебуває на етапі поступової трансформації: якщо на початку вторгнення домінували перспективи повної перемоги і бойового патріотизму, то зараз у багатьох переважають прагматизм, страхи та прагнення зменшити ризики подальшого зруйнування. Запит на переговори, який ще рік тому здавався маргінальним, вже став важливим фактором суспільної легітимації політики. Але він не означає безумовних поступок – безпекові гарантії, міжнародний контроль, справедливий механізм забезпечення виконання домовленостей — це ті “червоні лінії”, яких громадськість не готова поступитися.

Врешті, влада, політики та дипломати, які ігноруватимуть цей запит чи намагатимуться вести переговори “за зачиненими дверима”, ризикують втратити підтримку і довіру громадян. У майбутніх перебігах переговорів громадська думка має відігравати роль не лише тиску, але й індикатора – наскільки запропонований формат відповідає очікуванням суспільства. Якщо компромісне рішення знехає ці очікування, воно може стати джерелом внутрішньої поляризації, соціального розчарування й політичної нестабільності.

У Швеції розповіли про переговори щодо постачання винищувачів Gripen в Україну

У Міністерстві оборони Швеції підтвердили обговорення з Україною постачання винищувачів Gripen. Однак рішень поки що немає.

Заступник спікера міністра оборони Адам Шелін зробив письмовий коментар на тему.

Міністерство оборони Швеції запросило коментарі після заяви першого заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка, яку він зробив в інтерв’ю BBC. У своєму виступі Гаврилюк зазначив, що Україна “очікує” від своїх партнерів додаткові винищувачі F-16, французькі Mirage і шведські Gripen. При цьому він не уточнив ні кількість, ні терміни поставки.

Шведський представник оборонного відомства підтвердив, що переговори з цього питання знаходяться в процесі, але уточнив, що поки не досягнуто конкретних угод.

Кабмін прийняв рішення для спрощення доступу сіл до необхідних медикаментів

Уряд України вирішив відмовитися від застарілих вимог, які з 2005 року зобов’язували фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) дотримуватися фіксованого мінімального переліку медикаментів.

Про це поінформували в Міністерстві охорони здоров’я.

Тепер закупівля і продаж ліків у ФАП буде будуватися не на формальному списку, а виходячи з реальних потреб конкретної сільської громади. Такий крок, на думку представників влади, усуває непотрібну тяганину, робить систему гнучкішою і відкриває для сільських жителів шлях до тих препаратів, які дійсно їм необхідні.

У відомстві йдеться, що ліцензована аптека укладатиме угоду з ФАП або сільською лікарнею, медичні працівники збиратимуть заявки від людей, передаватимуть їх аптеці, а та організовуватиме доставку потрібних ліків на місця. Після цього медичний пункт реалізовуватиме препарати жителям села.

На сьогоднішній день за такою моделлю вже співпрацюють 755 фельдшерських пунктів і ФАП, 590 сільських і дільничних лікарень та амбулаторій, а також 49 інших медичних пунктів.

Співробітники ТЦК і поліції зламали руку блогеру з Рівного під час спроби мобілізації

Рівненський дресирувальник собак і блогер Назар Алабай повідомив, що його катували, намагаючись примусово мобілізувати співробітники ТЦК і Нацполіції, в результаті чого зламали йому руку.

Про це він заявив у своєму відеоролику, опублікованому в соцмережі Tik Tok.

За його словами, правоохоронці “крутили і ламали” його, через що у нього тепер серйозний перелом лівої руки, і він був змушений взяти два дні лікарняного.

Назар зазначив, що працівникам ТЦК і поліції не вдалося його забрати, тож він залишився вдома і продовжує виховувати собак, а також відновлюватися після травми.

Я залишився тут, з собаками, я їх не кину. Нехай самі воюють”, – заявив блогер у своєму відео.