Україна Архіви - Сторінка 23 з 456

Нафтовий шантаж: чому Угорщина блокує допомогу Україні і що буде далі

Posted on 25 Березня, 202626 Березня, 2026 by Микола Донченко

25 березня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив заяву, яка фактично означає новий виток енергетичної війни між Будапештом та Києвом. Угорщина припиняє всі поставки газу в Україну, поки не буде відновлено транзит нафти по трубопроводу “Дружба”. Це рішення є логічним продовженням ескалації, яка триває вже майже два місяці, і ставить під загрозу не лише енергетичну безпеку України, а й єдність європейської підтримки Києва в умовах повномасштабної війни.

Ситуація, яка нині досягла критичної точки, бере початок 27 січня 2026 року. Тоді, за повідомленням української сторони, внаслідок російської дронової атаки було пошкоджено інфраструктуру нафтопроводу “Дружба” в районі насосної станції “Броди”. Цей трубопровід є критично важливим для Угорщини та Словаччини – єдиних країн Європейського Союзу, які продовжують отримувати російську нафту трубопровідним транспортом, маючи виняток із санкційного режиму ЄС. Саме через “Дружбу” до Угорщини надходить близько 65-70% усієї нафти, яку переробляє національна компанія MOL на своєму заводі в Сазхаломбатті.

Політичний шантаж чи технічні проблеми

Українська сторона одразу заявила, що пошкодження є технічними, а їхнє усунення потребує часу, особливо з огляду на постійну загрозу нових російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький наголошував, що ремонтні бригади працюють над створенням обхідних маршрутів, однак ризик повторних атак залишається високим. Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу на показову деталь: Угорщина не висловила жодного протесту Росії – країні, чиї удари стали причиною зупинки транзиту.

Будапешт, однак, обрав іншу інтерпретацію подій. Угорське керівництво, починаючи з прем’єра Орбана і закінчуючи міністром закордонних справ Петером Сійярто, наполягає на тому, що зупинка транзиту є політично мотивованим рішенням Києва. У відкритому листі до Володимира Зеленського, опублікованому 26 лютого, Орбан звинуватив українську владу в “енергетичному шантажі” та закликав негайно відновити постачання. Міністр, що очолює апарат прем’єра, Гергей Гуйяш, на брифінгу заявив: угорський уряд має чіткі дані про те, що жодних технічних перешкод для роботи трубопроводу немає, а рішення про блокування є свідомим політичним тиском.

Від нафти до газу: ескалація по наростаючій

Ця розбіжність в оцінках стала фундаментом для стрімкої ескалації. Угорщина почала застосовувати економічний тиск, поступово посилюючи санкції проти України. 19 лютого 2026 року Будапешт оголосив про припинення поставок дизельного пального, які раніше здійснювалися на територію України. Тоді ж Сійярто заявив, що Угорщина не може гарантувати енергетичну безпеку іншої країни, коли власна опинилася під загрозою. Наступним кроком стало блокування на рівні Європейського Союзу.

На засіданні міністрів закордонних справ ЄС 23 лютого Сійярто оголосив, що Угорщина не підтримує ні 20-й пакет санкцій проти Росії, ні військовий кредит для України на суму 90 млрд євро. Цю позицію угорська сторона пов’язала безпосередньо з ситуацією навколо “Дружби”.

“Доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини, ми не погодимося на жодне рішення Брюсселя, яке слугує інтересам Києва”, – заявив угорський міністр.

Європейські партнери, зокрема країни Балтії та Польща, розкритикували цю позицію, однак вплинути на Будапешт не змогли через механізм одностайності в ухваленні зовнішньополітичних рішень ЄС.

5 березня Орбан у щотижневому радіозверненні до громадян Угорщини оголосив про наступний етап: припинення транзиту товарів, важливих для України, через угорську територію.

“Ми зупинили постачання бензину, ми не постачаємо дизельне пальне, але ми все ще постачаємо електроенергію, і ми також зупинимо постачання товарів, важливих для України, які проходять через Угорщину”, – заявив прем’єр.

За його словами, Угорщина не підтримуватиме жодної фінансової допомоги ЄС для України, доки транзит нафти не буде відновлено.

Теперішня заява про припинення газових поставок стала закономірним фіналом цієї ескалаційної спіралі. Угорщина – один із ключових постачальників енергоресурсів до України. За даними консалтингової компанії ExPro, у лютому 2026 року Угорщина та Словаччина забезпечували 68% імпорту електроенергії до України, а частка Угорщини в газовому імпорті сягала третини. Втрата цих обсягів в умовах, коли російські удари по енергосистемі України тривають щодня, створює серйозні ризики для проходження весняно-літнього періоду, коли традиційно починаються ремонтні кампанії на атомних станціях.

Паралельно з енергетичним протистоянням відбувається й інший, не менш драматичний епізод. У ніч на 6 березня угорські правоохоронні органи затримали в Будапешті два інкасаторські автомобілі державного банку “Ощадбанк” та сімох громадян України. За даними української сторони, у транспортних засобах перебувало 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ці дії “взяттям заручників” та “державним тероризмом”, звинувативши Будапешт у крадіжці коштів. Угорська сторона заявила про підозри у відмиванні грошей і зв’язках із “українською воєнною мафією”, а затриманих пообіцяла депортувати. Цей інцидент додав ще один вимір до і без того напружених відносин.

Виборчий контекст: чому Орбан грає жорстко

Що стоїть за жорсткою позицією Будапешта? На поверхні – захист енергетичної безпеки країни. Економічна залежність Угорщини від російських енергоносіїв залишається надзвичайно високою, попри всі європейські зусилля з диверсифікації. Міністр Гуйяш наводив красномовну цифру: різниця в ціні між російською нафтою Urals та еталонною Brent перевищує 20 доларів за барель. Перехід на альтернативні джерела без компенсації з боку ЄС, якої Угорщина так і не отримала, призвів би до зростання цін на пальне в країні, що могло б мати політичні наслідки для Орбана напередодні парламентських виборів 12 квітня 2026 року.

Але глибший пласт – політичний. Орбан, який перебуває при владі 16 років, стикається з найконсолідованішою опозицією за останні роки. У цій ситуації демонстрація “захисту національних інтересів” від “зовнішнього ворога” (яким в угорській риториці постає Київ) є класичним виборчим прийомом. Звинувачення України у втручанні у вибори, координації з Брюсселем та угорською опозицією для приведення до влади “проросійського” уряду – ці наративи активно використовуються в передвиборчій кампанії.

Водночас сам Київ опинився в пастці. Україна не може ігнорувати технічні наслідки російських ударів по власній інфраструктурі, але й не може дозволити собі втратити європейську підтримку через конфлікт з однією з країн-членів ЄС. Блокування 90 млрд євро – це не просто цифра, це ресурс, без якого фінансування бюджетних видатків у другій половині 2026 року опиниться під загрозою. І хоча Європейська комісія шукає обхідні шляхи, механізм одностайності дає Угорщині потужний важіль тиску.

Що далі: прогнози та ризики

Найближчим часом компроміс малоймовірний. Орбан налаштований жорстко, і до виборів 12 квітня поступки з його боку політично неможливі. Україна, зі свого боку, не може піти на капітуляцію і визнати політичний характер зупинки транзиту, оскільки це означало б визнання власної провини. Найреалістичніший сценарій – збереження нинішнього статусу до середини квітня, після чого тональність може змінитися залежно від результатів виборів в Угорщині.

Є й інший чинник – позиція Словаччини, яка опинилася в аналогічній ситуації. Прем’єр Роберт Фіцо, який також стикається з тиском опозиції, підтримує Угорщину, але діє дещо стриманіше, обмежившись припиненням екстрених поставок електроенергії . Якщо Будапешт і Братислава діятимуть спільно, тиск на Київ посилиться. Але якщо хтось із них відступить, позиції іншого значно ослабнуть.

Для України цей конфлікт є черговим нагадуванням про те, наскільки вразливою залишається її енергетична система і як сильно вона залежить від політичної кон’юнктури в сусідніх країнах. Втрата угорського газу та електроенергії в умовах, коли власна генерація систематично руйнується російськими ударами, може мати катастрофічні наслідки. Єдиним порятунком залишається прискорена інтеграція до європейської енергомережі ENTSO-E, яка дозволила б отримувати ресурс з інших джерел, минаючи Угорщину, але цей процес потребує часу та інвестицій, яких зараз бракує.

Найближчі тижні стануть вирішальними. Якщо компроміс не буде знайдено, Україна ризикує залишитися без критично важливих енергоресурсів у момент, коли російські удари по енергосистемі не припиняються. А Угорщина, своєю чергою, ризикує остаточно зруйнувати відносини з Києвом і поглибити розкол усередині ЄС – розкол, який грає на руку Москві.

Денний наліт “Шахедів”: чому сотні дронів прорвалися до західних областей України

Posted on 24 Березня, 202625 Березня, 2026 by Микола Донченко

Вдень 23 березня 2026 року повітряний простір західної України зазнав однієї з наймасованіших атак ударними безпілотниками за всю війну. За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, за добу було зафіксовано понад 800 запусків дронів-камікадзе типу “Герань-2” (відомих як “Шахеди”). Удари припали на об’єкти в Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Рівненській та інших областях, які традиційно вважалися відносно захищеними. Особливість атаки полягала не лише в кількості, а й у трьох факторах: вона проводилася у світлий час доби, дрони досягли глибокого тилу, а сталося це на тлі нещодавніх заяв Києва про створення надлишкової системи перехоплення безпілотників, включно зі спеціалізованими дронами-перехоплювачами, які нібито вже можна постачати на експорт.

Подія поставила під сумнів ефективність сформованої системи протиповітряної оборони України, яка будувалася на комбінації зенітних ракетних комплексів, мобільних вогневих груп і, останнім часом, нових засобів – FPV-перехоплювачів та апаратів зенітно-ракетного типу “ФранкенСАМ” (перероблених радянських ракет). Якщо вірити офіційній статистиці, в попередні місяці відсоток перехоплення “Шахедів” сягав 85-90% завдяки суцільному радіолокаційному полю та децентралізації вогневих засобів. Однак денний наліт продемонстрував, що ворог знайшов спосіб нівелювати ці переваги.

Перше, що привертає увагу, – зміна часу атак. До недавнього часу “Шахеди” запускалися переважно вночі, щоб ускладнити візуальне виявлення та роботу мобільних груп із тепловізорами. Денна атака потребує іншої тактики, але вона ж дозволяє використовувати дешевші оптичні системи наведення та спрощує координацію роїв. Можливо, російська сторона зробила ставку на насичення неба одночасно кількома хвилями, щоб викликати перевантаження як систем ППО, так і логістики розрахунків, які обслуговують пускові установки.

Другий важливий момент – дальність і точність. Дрони долетіли до Львівщини та Івано-Франківщини, що вказує на відсутність ефективного “протишахедного” бар’єру на рубежах Чернігівської, Сумської та Київської областей. Це може бути наслідком або виведення засобів ППО для прикриття критичних об’єктів на сході та півдні, або застосування росіянами нових методів запуску – наприклад зміни маршрутів польоту, щоб оминути зони прикриття.

Третій фактор – ефективність нових українських перехоплювачів. За останні пів року неодноразово заявлялося про запуск у серійне виробництво дронів-винищувачів, здатних уражати “Шахеди” в повітрі. За словами президента, таких апаратів настільки багато, що їх можна експортувати. Однак денний наліт показує, що або кількість цих перехоплювачів усе ще недостатня для відбиття масивованих пусків (понад 400 цілей), або їхня ефективність у реальних умовах нижча за заявлену. Можливо, російські оператори почали застосовувати рої, де частина дронів виконує роль хибних цілей, відволікаючи дорогі перехоплювачі, поки основні безпілотники прямують до об’єктів.

Не можна виключати і тактичну адаптацію “Шахедів”: встановлення на них нових автопілотів із можливістю польоту на гранично малих висотах (нижче 50 метрів) та використання складних траєкторій, що ускладнює роботу зенітних ракетних комплексів малої дальності, а також робить їх менш вразливими для РЕБ. Одночасний запуск кількох хвиль із різних напрямків дозволяє «розривати» систему управління вогнем.

З погляду воєнної науки, подібні атаки є частиною системної роботи з виснаження української ППО. Кожен збитий “Шахед” – це витрата або зенітної ракети (вартістю десятки тисяч доларів), або дорогого перехоплювача, або ресурсу бойового розрахунку. При запуску 400 дронів навіть за 90% перехоплення 40 цілей досягають об’єктів, завдаючи шкоди, яка може виявитися економічно та психологічно значущою. І якщо російська сторона здатна регулярно нарощувати пули дронів, а українська – змушена витрачати на їх знищення обмежені ресурси, то такий обмін стає невигідним для оборонців.

Окремої уваги заслуговує реакція офіційного Києва. У день атаки Міноборони та командування Повітряних сил обмежилися стандартними формулюваннями про “усі засоби знищено” та закликами не поширювати інформацію про роботу ППО. Однак відсутність деталей про прориви та збитки, а також суперечність із попередніми оптимістичними заявами про “надлишок” перехоплювачів породжують закономірні запитання. Можливо, завищені очікування від дронів-перехоплювачів не виправдалися, а російські конструктори впровадили заходи захисту від FPV-перехоплення – наприклад, бронювання вразливих вузлів або зміну частот зв’язку.

Також слід урахувати, що на тлі конфлікту на Близькому Сході увага західних союзників змістилася, і постачання критичних компонентів для ППО (ракет для NASAMS, IRIS-T, систем РЕБ) могли сповільнитися. В умовах, коли Україна змушена берегти зенітні ракети для відбиття ракетних ударів, на перший план виходять дешевші способи боротьби з дронами – РЕБ, мобільні групи з великокаліберними кулеметами, дрони-перехоплювачі. Але денна атака показала, що ці засоби поки що не можуть гарантувати тотальне прикриття тилу.

Стратегічний висновок із того, що сталося, полягає в тому, що гонка дронів вступає в нову фазу. Росія продовжує адаптувати свої ударні БПЛА до денних умов, масивованих пусків і, можливо, до протидії українським перехоплювачам. Україна, своєю чергою, має переглянути темпи розгортання й ефективність своїх засобів, а також відмовитися від надто оптимістичних оцінок власних можливостей, які створюють хибне відчуття безпеки в населення і, що небезпечніше, у військово-політичного керівництва.

Те, що сталося 23 березня, – не просто черговий наліт, а сигнал про те, що система протиповітряної оборони України потребує термінової реконфігурації. Якщо “Шахеди” змогли у масовій кількості досягти західних областей при денному світлі, значить, існуючі методи їх перехоплення або не працюють повною мірою, або недостатньо масштабовані. І поки це не буде виправлено, будь-яка точка в тилу України залишається вразливою, а декларації про “надлишок” дронів-перехоплювачів не перестануть розходитися з реальністю.

“Ощадбанк” призупинив ввезення валюти після затримання інкасаторів в Угорщині

Posted on 24 Березня, 202624 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Державний “Ощадбанк” припинив імпорт готівки в Україну після того, як його співробітників затримали угорські правоохоронці.

Про це повідомив голова правління Юрій Каціон під час спілкування з журналістами.

За його словами, на даний момент Національний банк покриває існуючий попит за рахунок власних запасів. Однак питання потребує якнайшвидшого врегулювання, адже обсяги великі, а фінансова система потребує надходження валюти.

Катіон зазначає, що перевезення готівки здійснювалося для підтримки стабільного грошового обігу всередині країни. А зараз доставка можлива лише наземним способом, хоча раніше такі операції виконувалися повітряним транспортом.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що в Угорщині затримали сімох співробітників “Ощадбанку”, які перевозили валюту та цінності з Австрії до України, і вилучили всі кошти. У Будапешті заявили, що не повернуть ці активи до завершення слідчих дій.

Єврокомісія відклала розгляд заборони на нафту з Росії через ситуацію на Близькому Сході

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Європейська комісія вирішила не виносити на обговорення законодавчу ініціативу щодо повного ембарго на постачання нафти з Росії 15 квітня, як планувалося раніше.

Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела.

Згідно зі статтею, йдеться про проект, який передбачає закріплення в законодавстві Європи повного припинення закупівель російської нафти до кінця 2027 року.

Один із представників ЄС пояснив, що ініціатива не знята з порядку денного, однак її оприлюднення переноситься через загострення міжнародної ситуації.

Відомо, що в четвертому кварталі 2025 року лише 1% нафтового імпорту ЄС припадає на російські поставки, оскільки їх продовжують закуповувати лише Словаччина та Угорщина. Проте Брюссель прагне закріпити повну відмову від ворожої нафти, щоб навіть у разі скасування санкцій ЄС ембарго зберігало чинність.

Як зазначає Euronews, рішення про перенесення пов’язане з ударами США та Ізраїлю по території Ірану, що змінило ситуацію на енергетичних ринках і призвело до блокування Ормузької протоки.

Автор також нагадує, що Будапешт і Братислава вже звернулися до суду з приводу заборони на російський газ і пригрозили аналогічними діями, якщо питання щодо нафти буде просуватися далі.

РФ проводить випробування ракети-дрона “Герань-5” зі швидкістю до 600 км/год – “Флеш”

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Спеціаліст із систем РЕБ та зв’язку і радник глави МО Сергій “Флеш” Бескрестнов заявив, що російські військові вже тестують новий безпілотник-ракету “Герань-5”, який здатний розвивати швидкість до 500–600 км/год.

Про це він сказав у розмові з “Бабелем”.

За його словами, після того як українські інженери почали активно впроваджувати зенітні безпілотники, у Москві зрозуміли, що скоро їхні дрони перестануть літати, адже бійці ЗСУ навчаться їх збивати. У підсумку окупанти замислилися над новими заходами протидії.

Крім того, експерт зазначив, що країна-агресор уже застосовує різні тактики проти України. Зокрема, росіяни будують так звані “коридори” за допомогою mesh-модемів, аналізують маршрути, обирають різні висоти для польоту.

Бескрестнов також акцентував увагу на тому, що ворог орієнтується на швидкість, адже українські перехоплювачі не літають вище 300 км/год. Зараз реактивний “Шахед” досягає 280–320 км/год, але нова “Герань” буде розрахована на 500–600 км/год.

Він стверджує, що росіяни намагатимуться розігнати реактивні “Шахеди” до 400 км/год і масово використовувати ракети-дрони, щоб вивести з ладу системи перехоплення України, якими захищена вся країна.

“Флеш” додав, що Києву вже зараз потрібно шукати рішення, щоб протистояти новим швидкісним реактивним дронам противника.

Бійці ЗСУ звільнили стратегічно важливе село на трасі Бахмут-Слов’янськ

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Бійці 425-го окремого штурмового полку “Скеля” провели зачистку населеного пункту Міньківки, який має важливе значення на маршруті між тимчасово окупованим Бахмутом і Слов’янськом у Донецькій області.

Про це повідомила пресслужба полку в Telegram.

Згідно з повідомленням, така операція українських захисників зірвала плани російських окупантів щодо просування, а також дозволила стабілізувати ситуацію на цій ділянці фронту.

У заяві йдеться, що під час бою штурмовики полку змогли розблокувати позиції своїх союзників, облаштувати нові спостережні пункти та ліквідувати понад 40 російських загарбників.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що армія РФ розпочала весняно-літній наступ 2026 року з метою прорвати “пояс фортець” – основну лінію оборони ЗСУ в Донецькій області. Основні удари припадають на Лиманський та Костянтинівський напрямки.

В Україні щороку фіксується перевищення кількості смертей над народжуваністю на 300 тис – експерт

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

В Україні щороку фіксується близько 500 тис смертей, тоді як на світ з’являється лише 180–220 тис дітей.

Про це повідомив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник в інтерв’ю на YouTube-каналі Олени Думи.

Він розповів, що в грудні 2025 року представники Міжнародної організації праці з’ясували, що державі може не вистачити близько 8,2–8,6 млн працівників, однак українці не розуміють і недооцінюють необхідність такої кількості трудових ресурсів.

Воскобойник стверджує, що в Україні не усвідомлюють, що громадяни “фізично вмирають”, адже щороку смертей приблизно на 300 тис. більше, ніж народжень.

Експерт додав, що зараз коефіцієнт народжуваності впав до 0,7, хоча до повномасштабного вторгнення російських загарбників у 2022 році цей показник був на рівні 1,4. За його прогнозами, щоб країна могла відновитися, необхідно, щоб у середньому на одну жінку припадало по 2,2 дитини.

“Нафтогаз” вклав 180 млн дол у ППО: Корецький попередив про підвищення цін на газ і паливо

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Поширення загрози з боку безпілотників у світі змушує нафтогазові компанії спрямовувати кошти на власний захист, що з часом може позначитися на вартості палива та комунальних платежів.

Про це заявив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький в інтерв’ю для The New York Times.

За його словами, масова поява дешевих дронів створює небезпеку для енергетичних об’єктів, особливо поза державним сектором.

Корецький впевнений, що в найближчому майбутньому нафтогазові компанії по всьому світу, а не тільки на території України або в регіонах Близького Сходу, почнуть активно інвестувати в технології протидії БПЛА.

Голова правління підкреслив, що витрати на системи виявлення та придушення дронів можуть незабаром збільшити вартість бензину або рахунки за газ для споживачів.

Він також розповів, що “Нафтогаз” уже спрямував близько 180 млн дол на зміцнення протиповітряної оборони. За рахунок власних коштів компанія також придбаває таке обладнання, як системи РЕБ і дрони-перехоплювачі, якими потім користуються підрозділи ЗСУ.

Крім того, для захисту ключової інфраструктури побудовано бетонні укріплення. А в подальшому планується розмістити насосні станції та інші важливі об’єкти у спеціально обладнаних бункерах.

Сійярто визнав регулярні контакти з Лавровим на закритих засіданнях ЄС

Posted on 24 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що під час закритих засідань Ради ЄС з міжнародних питань він дійсно підтримував зв’язок зі своїм колегою з країни-агресора Сергієм Лавровим.

Про це повідомляє видання Euronews.

Під час передвиборчого мітингу він пояснив, що телефонні розмови з Лавровим – це стандартна частина його дипломатичної роботи, як і спілкування з представниками США, Туреччини, Ізраїлю та Сербії.

Глава угорського МЗС пояснив свої контакти з російським міністром тим, що рішення ЄС щодо енергетики, автопрому та питань безпеки безпосередньо позначаються на відносинах Будапешта з державами поза блоком.

Сійярто стверджує, що під час таких діалогів не порушувалися питання, пов’язані з державною таємницею, і жодних порушень у сфері безпеки не відбувалося.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що після того, як стало відомо про систематичні витоки інформації, Євросоюз вирішив не допускати Угорщину до обговорення особливо чутливих тем.