Рубіо та Каллас вступили в конфлікт через затяжну війну в Україні – Axios

Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас та держсекретар США Марко Рубіо вступили в конфлікт через затяжну війну в Україні та відносини Вашингтона з Москвою на зустрічі міністрів країн G7.

Про це повідомило видання Axios з посиланням на джерела.

Під час обговорення ситуації в Україні Каллас розкритикувала Білий дім за те, що він недостатньо тисне на РФ.

Вона згадала, що рік тому на тому ж форумі Рубіо говорив, що якщо Кремль заважатиме США у питанні врегулювання війни, то влада вживатиме більш жорстких заходів проти країни-агресора. Після цього вона задалася питанням про те, коли терпіння Штатів вичерпається.

За інформацією співрозмовників видання, американський держсекретар розлютився, сказавши, що американці роблять усе можливе, щоб закінчити війну між Києвом і Москвою. Він також запропонував Каллас зайнятися цим питанням замість США, “якщо вважаєте, що можете зробити це краще”.

Рубіо додав, що Вашингтон веде переговори з обома сторонами конфлікту, але надає допомогу у вигляді зброї та розвідданих лише Україні.

У статті йдеться, що під час цієї суперечки кілька політиків вирішили втрутитися, запевнивши, що все ще хотіли б бачити дипломатичні зусилля Сполучених Штатів щодо війни в Україні.

Тим часом у Держдепартаменті США охарактеризували інцидент як “відвертий обмін думками”. А Рубіо в розмові з представниками ЗМІ заперечив наявність будь-якої конфронтації.

Фінляндія перевірятиме поставки зброї з США для армії України – глава МО

Фінляндія почне стежити за повнотою поставок озброєння США, закупленого країнами Євросоюзу для української армії.

Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккенен у розмові з Euronews.

За його словами, європейські партнери стурбовані можливим вичерпанням американських військових ресурсів через ескалацію конфлікту на Близькому Сході та заявами ЗМІ про перенаправлення частини озброєння Вашингтона.

Фінський міністр зазначив, що очікуватиме постачання зброї для Києва в повному обсязі. Він додав, що Гельсінкі збирається стежити за тим, щоб Білий дім виконав усі домовленості з країнами-учасницями НАТО, які фінансують закупівлю військової техніки для ЗСУ.

Хаккянен підкреслив той факт, що Фінляндія завжди проводить оцінку того, як розподіляються кошти, і що механізм працює. У разі виникнення труднощів Європа перегляне цей інструмент.

Крім того, він стверджує, що його країна не зможе направити свої війська до Перської затоки через те, що там проходить 1350-кілометровий кордон з країною-агресором.

Глава МО запевнив, що всі ресурси Фінляндії спрямовані на захист власної землі, тому у них немає можливості допомагати США та брати участь у військовому конфлікті з Іраном.

Українцям почали виплачувати національний кешбек за січень

З 27 березня в Україні розпочали виплату коштів у межах програми “Національний кешбек” за січень 2026 року, яку отримають понад чотири мільйони користувачів.

Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

За інформацією джерела, виплати нараховано більш ніж 4,1 млн громадян, які накопичили щонайменше 2 гривні кешбеку та активували відповідну банківську картку. Від початку дії програми українці придбали товарів на загальну суму понад 67,38 млрд гривень, а найближчим часом очікується також старт виплат за лютий.

З 1 березня умови програми були оновлені: для товарів із високою часткою імпорту передбачено кешбек у розмірі 15%, тоді як для категорій, де переважає українське виробництво, діє ставка 5%.

Станом на зараз до програми вже приєдналися близько 35 тисяч торгових точок, а перелік товарів перевищує 400 тисяч позицій.

Окрім цього, з 20 березня кешбек почали нараховувати і за придбання пального, а отримані кошти можна спрямувати на оплату комунальних послуг, купівлю ліків та інших товарів українського виробництва.

Атаки України на балтійські порти РФ зупинили значну частину нафтового експорту

Українські удари по ключових російських нафтових портах на Балтиці призвели до зупинки близько 40% експортних потужностей РФ.

Про це повідомляє Reuters.

За даними джерел у нафтовій галузі, після атак України на порти Усть-Луга та Приморськ російські компанії почали попереджати покупців про можливе оголошення форс-мажору. Йдеться про суттєві перебої у постачанні, які можуть вплинути на міжнародні контракти.

Співрозмовники агентства уточнили, що відвантаження нафти в Усть-Лузі було повністю припинено з 25 березня. При цьому один із джерел зазначив, що робота терміналу може не відновитися щонайменше до середини квітня.

У порту Приморськ ситуація залишається складною, хоча частину операцій вдалося відновити вже 26 березня. Зокрема, там частково відновили відвантаження нафти та нафтопродуктів, однак повноцінна робота поки що не повернулася.

Згідно з оцінками Reuters, зробленими на основі ринкових даних, унаслідок атак безпілотників простоює щонайменше 40% експортних потужностей Росії. Це створює додатковий тиск на російський енергетичний сектор та може вплинути на глобальні ринки.

Водночас на тлі інших рішень місцевої влади в Україні, зокрема щодо бюджетних програм, питання ефективності використання ресурсів також залишається актуальним  .

За три місяці Угорщині буде заборонено транспортувати газ до України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав зупинити транзит природного газу до України з липня.

Прем’єр підписав відповідний указ минулої ночі, повідомляє DPA.

Документ, який було підписано, забороняє угорському оператору FGSZ здійснювати постачання потужності для газового транзиту в Україну з липня. Компанія вже використала потужності, виділені на другий квартал, до червня. Будь-яка зміна цих контрактів могла б призвести до судових позовів проти уряду з вимогами про компенсацію.

Торгівля газом здійснюється приватними компаніями, серед яких виділяються ті, хто займається продажем енергоносіїв, і ті, хто забезпечує їх транспортування трубопроводами. В Угорщині цю роль виконує компанія FGSZ, яка є дочірнім підприємством нафтогазової групи MOL.

Оператори трубопроводів виставляють на аукціон транзитні потужності, які потім купують трейдери.

Минулого року Україна імпортувала близько 44% газу через Угорщину.

Зеленський прибув до Саудівської Аравії і анонсував важливі переговори

Президент України Володимир Зеленський 26 березня прибув з офіційним візитом до Саудівської Аравії та заявив про підготовку важливих переговорів.

Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі.

За словами президента, Україна цінує підтримку міжнародних партнерів і готова до подальшої співпраці у сфері безпеки.

“Ми цінуємо підтримку та підтримуємо тих, хто готовий працювати разом із нами заради безпеки”, – зазначив він.

Раніше, 20 березня, Зеленський повідомляв про відправлення на Близький Схід 228 українських фахівців, які допомагають протидіяти загрозам з боку іранських дронів. Вони працюють у кількох країнах регіону, зокрема в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії.

У Міністерстві закордонних справ напередодні також заявляли, що ці спеціалісти вже демонструють результати у зміцненні систем протиповітряної оборони та протидії повітряним загрозам у регіоні.

Українські удари стають далекобійнішими та болючишими попри російські протидії

25-26 березня 2026 року російські Telegram-канали вибухнули емоційними коментарями. Приводом стали масовані удари українських безпілотників по об’єктах у Ленінградській області – зокрема, по портовій інфраструктурі, яка зазнала серйозних пошкоджень. Один із російських користувачів, коментуючи фотографії наслідків, поставив риторичне запитання:

“Якби не блокування телеги та введення білих списків, то вночі хо**и рознесли б Ленінградську область цілком? Цей порт врятували від повного знищення тільки вони?”, – вказав автор.

І далі додав спостереження, яке суперечить офіційній російській наративу: попри всі обмеження мобільного інтернету та месенджерів, нальоти стали більш масовими, ефективнішими та далекобійнішими.

Це зізнання – з вуст людини, яка особисто “випробовує безкінечні проблеми” від запроваджених у РФ обмежень – стає маркером глибоких проблем ворога. Якщо Кремль запроваджував “білі списки” та блокування Telegram для боротьби з українськими дронами, то чому ж удари не лише не припинилися, а й стали потужнішими? Відповідь лежить не в площині технічних обмежень, а в площині системних змін у самій українській стратегії застосування безпілотників.

Російська влада, починаючи з 2025 року, активно розгорнула кампанію з обмеження доступу до месенджерів та інтернет-з’єднання, які, на її думку, використовувалися для наведення дронів. Запровадження “білих списків” дозволених сайтів, уповільнення Telegram, обмеження мобільного інтернету – усе це мало створити перешкоди для українських розрахунків, які нібито отримували координати цілей через відкриті канали.

Однак на практиці ці заходи вплинули передусім на звичайних росіян, ускладнивши їм комунікацію, навігацію та доступ до інформації. Для українських Сил безпілотних систем обмеження стали лише додатковим викликом, на який вони оперативно відреагували. Перехід на захищені супутникові канали зв’язку Starlink, використання власних ретрансляторів, застосування оптоволоконних дронів, нечутливих до РЕБ, – усе це зробило російські обмеження неефективними. Як слушно зауважив коментатор, нальотів стало більше, вони стали далекобійнішими.

Якщо ще рік тому українські дрони вражали цілі переважно в прикордонних областях РФ (Бєлгородській, Курській, Брянській), то тепер географія ударів охоплює Ленінградську область (відстань понад 800 км), Татарстан, Башкортостан, Саратовську область та інші регіони глибокого тилу. Удари по нафтопереробних заводах, портовій інфраструктурі, військових аеродромах стали регулярними.

Це стало можливим завдяки кільком факторам. По-перше, Україна налагодила серійне виробництво далекобійних дронів із дальністю польоту до 1000-1500 км. Апарати типу “Лютий”, “Бобер”, нові розробки з турбореактивними двигунами дозволяють досягати цілей, які ще два роки тому здавалися недосяжними. По-друге, масштаб виробництва – сотні дронів на місяць – дозволяє проводити комбіновані атаки, насичуючи повітряний простір і долаючи російську ППО не стільки технологічно, скільки кількісно.

Свідчення російського автора Telegram-каналу про те, що “нальотів стало більше”, підтверджується й об’єктивною статистикою. Якщо раніше атаки 20-30 дронів вважалися масштабними, то тепер Україна регулярно запускає рої з 100–150, а іноді й понад 200 безпілотників за одну ніч. Така кількість ускладнює роботу навіть найсучасніших комплексів ППО, які фізично не встигають перехоплювати всі цілі.

Масовість досягається не лише нарощуванням виробництва, а й диверсифікацією типів дронів: поряд із дешевими FPV-камікадзе використовуються далекобійні безпілотники-розвідники, дрони-ретранслятори, а також новітні оптоволоконні апарати, які не глушаться засобами радіоелектронної боротьби. Це створює для російської ППО ситуацію, коли кожен новий тип потребує окремого способу протидії.

Спекотна дискусія в російському сегменті Telegram, яку проілюстрував наведений пост, виявила головний парадокс: замість того, щоб зупинити українські удари, Кремль запровадив обмеження, які дратують власне населення, але не впливають на ефективність українських безпілотників.

“Я бачу і особисто відчуваю нескінченні проблеми від запровадження обмежень мобільного інтернету та обмежень месенджерів. І взагалі не бачу якоїсь користі”, – написав автор.

Це визнання стає черговим доказом того, що технологічне лідерство та адаптивність перемагають адміністративні заборони.

Українські удари стали ефективнішими та далекобійнішими не тому, що російські обмеження були недостатніми, а тому, що Україна перебудувала свою дронову армію на принципах децентралізації, технологічної гнучкості та масштабування виробництва. Російські «білі списки» та блокування Telegram виявилися інструментом, спрямованим не на дрони, а на власних громадян. І поки ця стратегія не зміниться, українські безпілотники продовжуватимуть вражати цілі на всій глибині російської території, а громадяни РФ – нарікати на обмеження, які не приносять їм безпеки, а лише додають незручностей.

Гетманцев заявив про ризик фінансової кризи в Україні

Україна ризикує опинитися на межі фінансової кризи через невиконання міжнародних зобов’язань і можливу втрату зовнішнього фінансування.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, виступаючи з трибуни Верховної Ради.

За його словами, у 2025 році Україна не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility, унаслідок чого не отримала 3,9 млрд євро допомоги. У першому кварталі 2026 року ситуація також залишається складною – жоден із п’яти передбачених показників не був виконаний.

“Ми продовжуємо нашу політичну діяльність у стилі УНР 1918 року. Ми можемо так втратити країну”, – прокоментував Гетманцев.

Гетманцев зазначив, що під загрозою перебуває і подальше фінансування від міжнародних партнерів. Зокрема, Світовий банк може не надати 3,3 млрд доларів, якщо парламент не ухвалить чотири необхідні законопроєкти, серед яких і зміни у сфері залізничного транспорту.

Крім того, за його оцінкою, існує ризик зриву кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро, а також меморандуму з Міжнародним валютним фондом, оскільки у березні можуть бути невиконані структурні зобов’язання.

Україна завершила вихід із понад сотні угод з Росією та СНД

Україна припинила дію ще 116 міжнародних договорів із Росією, Білоруссю та в межах СНД, завершивши ключовий етап перегляду правової бази відповідно до умов війни.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.

Як пояснив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, загалом Україна припиняє дію 25 договорів, денонсує ще три та виходить із 88 угод. Серед них п’ять укладено з Росією, 23 – з Білоруссю, 87 – у межах Співдружності Незалежних Держав, а також один тристоронній договір між Україною, РФ і РБ.

“Це моя принципова позиція як міністра – позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще – ще далі за ним”, – прокоментував міністр.

У МЗС наголосили, що цей крок є частиною ширшої політики адаптації законодавства до умов повномасштабної війни та нової архітектури безпеки в Європі.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, а згодом скасувала низку ключових угод, зокрема щодо безвізового режиму. Крім того, у 2022 році понад 150 міст у різних країнах світу припинили партнерські відносини з російськими містами.

У травні 2025 року уряд ініціював перед парламентом припинення ще кількох угод із РФ та СНД, а наприкінці січня президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з угоди 1992 року щодо охорони державних кордонів і морських економічних зон країн СНД.