Глава Мінцифри Михайло Федоров заявив, що восени платформа “Дія” планує запустити функцію онлайн-розірвання шлюбу. У Раді назвали цю новину “пострілом по залишках української демографії”.
Про це заявив депутат від партії “Слуги народу” Максим Бужанський у Telegram.
Він різко розкритикував цю ініціативу, оскільки вважає, що нинішній порядок розірвання шлюбу спеціально влаштований так, щоб не давати змоги ухвалювати таке рішення зопалу, під впливом хвилинних емоцій або після сварки, і саме це втримало від розриву безліч сімей.
Нардеп написав, що в ситуації, коли “у всіх на межі нерви, навіть найміцніші ламаються під тиском війни”, мільйон українців служить на фронті далеко від близьких, а ще мільйони чоловіків не бачили рідних роками, “перекладати розлучення в кілька кліків” на смартфоні – це як стріляти по залишках демографії впритул.
Бужанський порівняв сім’ю з чохлом для телефона, бо, за його словами, імітація дій така сама – “зняв, викинув і пішов шукати новий”.
В українському сегменті соцмереж активно розповсюджують відео, яке, за твердженням авторів, зняте камерою зовнішнього відеоспостереження та демонструє тиск на цивільну жінку.
На записі нібито зафіксовано, як працівники територіального центру комплектування (ТЦК) та представники поліції змушують вдову загиблого військовослужбовця підписати документ про відмову від фінансової компенсації за смерть чоловіка.
ㅤ
Джерело: Telegram-канали
За інформацією, яку поширюють у мережі, жінці начебто пригрозили, що без підпису під цим документом їй не видадуть тіло загиблого для поховання.
Варто зазначити, що звук у відео відсутній, тому перевірити заяви джерел фактично неможливо. При цьому сам ролик викликав широкий резонанс: багато користувачів залишили критичні коментарі на адресу силових органів.
Правоохоронні органи також публічно не коментували цю інформацію, а експерти закликають перевіряти подібні матеріали, аби уникнути поширення неперевірених або маніпулятивних відомостей.
В Україні обговорюється ініціатива змінити порядок виїзду за кордон для молоді до 22 років. Тепер можливість покинути країну можуть отримати не тільки учні вишів.
Про це повідомило газеті Forbes джерело в Офісі президента України.
Як розповів анонімний представник, влада планує, що для молодих людей до 22 років діятимуть ті самі правила, що й для неповнолітніх. Тобто, по суті, Київ просто підніме віковий поріг.
За його словами, відповідне рішення можуть підготувати вже до наступного тижня, до 21 серпня.
Співрозмовник зазначив, що в України є надія на те, що чоловіки залишаться в країні, додавши, що це пов’язано і з поточними переговорами та очікуваннями справедливого миру.
Видання також підкреслює, що таким кроком влада прагне збільшити кількість студентів в українських університетах на 25% вже наступного навчального року.
Брюссель, Амстердам і Берлін узялися за обговорення відродження залізничної гілки “Залізний Рейн”, що зв’язує стратегічний порт Антверпен з індустріальним центром Рур у ФРН.
Історична магістраль, що з’явилася ще в 19 столітті, знову опинилася у фокусі уваги на тлі посилення загрози з боку Росії. У роки Другої світової та одразу після неї цей маршрут був украй важливим для союзників, але з початку 90-х практично не використовувався.
У статті йдеться, що сьогодні Євросоюз стикається з нестачею транспортних потужностей для перекидання військових вантажів, а наявні шляхи вже працюють на межі.
На думку фахівців, саме оборонні завдання можуть стати вирішальним аргументом на користь відновлення “Залізного Рейну”, проте не всі держави ЄС горять бажанням підтримати проект.
Згідно з виданням, Нідерланди демонструють стриманість – у країни вже є власна альтернатива через Роттердам, і конкуренція з Антверпеном їй не потрібна.
Відомо, що давній конфлікт між Бельгією та Нідерландами 2003 року дійшов до судового розгляду. Тоді арбітраж став на бік Бельгії, дозволивши відновлення лінії за умови покриття всіх екологічних витрат.
Зараз прихильники проєкту налаштовані оптимістично через фінансування з боку ЄС і НАТО. У проєкті нового бюджету Євросоюзу на військову мобільність із 2027 року закладено 17 мільярдів євро.
Зазначається, що якщо ці кошти справді буде виділено, експерти не виключають, що Гельсінкі змінять своє ставлення і опиняться серед прихильників відродження маршруту.
У самій Німеччині на ідею дивляться позитивно, хоча і визнають, що особливо в районі Ахена належить подолати чимало інженерних складнощів.
У ніч на 15 серпня ворог знову запустив по Україні два балістичних “Іскандера-М”, а також задіяв 97 дронів-камікадзе та імітаторів різних моделей. Приблизно дві третини засобів було перехоплено, але 34 безпілотники досягли своїх цілей.
Про це інформували Повітряні сили ЗСУ у своєму Telegram-каналі.
За даними українських військових, системи ППО та підрозділи РЕБ знищили або нейтралізували 63 ворожих БпЛА, які атакували з північних і східних напрямків. Проте ракети і кілька десятків дронів завдали ударів по 13 різних об’єктах.
Випуск балістичних ракет фіксувався з території Воронезької та Брянської областей країни-агресора.
Основний удар припав на прифронтові райони Харківської, Сумської, Донецької та Чернігівської областей, куди кинулися ворожі дрони. Ракетні обстріли були спрямовані по Харківській і Чернігівській областях.
Відбивали масовану атаку розрахунки української авіації, мобільні вогневі групи, фахівці з радіоелектронної боротьби та оператори безпілотних комплексів зі складу Сил оборони України.
Зазначається, що наразі триває атака і збиття засобів повітряного нападу.
Хоча, за інформацією видання, переговори між Україною і Росією зайшли в глухий кут, їм вдалося налагодити таємний канал обміну полоненими. Цей канал знаходиться під контролем офіцерів військової розвідки, і він працює ефективно і професійно.
Повідомляється, що два непримиренних супротивники, між якими немає згоди ні з одного питання, знаходять спільну мову в одному питанні, яке має велике значення для всіх — це питання про військовополонених.
Як зазначає видання, фахівці з військової історії вражені цією обставиною, оскільки в розпал збройного протистояння обмін військовополоненими — це майже безпрецедентний випадок в умовах сучасних військових дій.
Джерела, з якими взаємодіяли кореспонденти видання, повідомили, що обмін полоненими — це спосіб знизити внутрішню напругу, показати успіхи іноземним державам, зокрема США, і зняти з себе відповідальність за утримання та забезпечення житлом тисяч супротивників.
Обмін полоненими 25 травня 2025 року
Джерело: armyinform.com.ua
Не минуло й місяця після того, як Росія розпочала військові дії, як секретар Координаційного штабу, бригадний генерал Дмитро Усов, виявив мобільний телефон одного з російських солдатів. Усов зв’язався з генерал-лейтенантом Олександром Зоріним, який відповідає за військову розвідку в Москві.
У статті підкреслюється, що саме ця телефонна розмова стала відправною точкою для тривалої взаємодії, яка надихнула Усова на нову місію переговорника. Він освоював нові методи забезпечення безпечного обміну полоненими і консультувався з нинішнім радником з національної безпеки Великобританії Джонатаном Пауеллом, який раніше сприяв врегулюванню конфлікту в Північній Ірландії.
У тексті згадується, що Усов ознайомився з текстом докторської дисертації Зоріна. За його словами, в роботі йшлося про переговори щодо врегулювання конфліктів на Близькому Сході. Це дозволило йому встановити з Зоріним ділові контакти.
Але Зорін не відповідав на дзвінки, і Усов вирішив відправитися до Маріуполя, щоб зустрітися з ним особисто в зруйнованому місті.
Повідомляється, що українського генерала супроводжували два російські броньовані автомобілі “Тавр”, а над його транспортним засобом був піднятий білий прапор.
Під час зустрічі, яка тривала кілька годин, Зоріна супроводжували чотири російські військові. У процесі переговорів обидві сторони зв’язувалися з керівництвом у Києві та Москві.
Поневолення захисників “Азовсталі”
Джерело: zmina.info
В результаті переговорів Україна прийняла рішення про капітуляцію: 2500 військовослужбовців були відправлені до місць позбавлення волі в Росії. Після цього постало питання про те, як повернути цих полонених на батьківщину.
У зв’язку з тим, що Швейцарія підтримала європейські санкції проти Росії, вона не розглядалася як потенційний партнер. Тому Україна звернула свій погляд на держави Близького Сходу: Катар, Саудівську Аравію і Туреччину.
21 вересня Туреччина стала посередником у найбільшій операції з обміну полоненими з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До Анкари було доставлено п’ятьох українських командирів, захоплених раніше, а до Москви було передано проросійського політика Віктора Медведчука.
Повернення полонених
Джерело: focus.ua
Обмін військовополоненими між Україною і Росією триває і в даний час. Звільнені в результаті обміну військові часто вивозять контрабандою списки з іменами своїх товаришів по камері. Ці відомості є доказом того, що Росія утримує цих людей в неволі.
За наявними даними, на території Російської Федерації та в районах, які перебувають під контролем російських сил в Україні, існує близько двохсот об’єктів, де утримуються українські військовослужбовці та військовополонені.
Державний секретар США Марко Рубіо підкреслив, що гарантії безпеки для України і територіальні поступки повинні бути включені в мирні переговори з Росією.
Він висловив надію на те, що конфлікт вдасться вирішити найближчим часом.
“Для досягнення миру, я думаю, ми всі визнаємо, що доведеться розмовляти про гарантії безпеки… доведеться розмовляти про територіальні поступки і претензії, а також про те, за що вони б’ються”, – зазначив держсекретар США.
Щодо можливості перемир’я, Рубіо висловив надію на позитивний результат.
“Давайте подивимося, що буде завтра. Подивимося, як пройдуть переговори. Ми налаштовані позитивно”, – додав Рубіо.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з латвійською колегою Евікою Сіліною. Під час бесіди вони обговорили перспективи вступу України до Європейського Союзу.
У четвер, 14 серпня, Свириденко зустрілася з Сіліною і висловила вдячність Латвії за незмінну підтримку України.
“Латвія підтримує позицію президента України щодо неможливості розділення України та Молдови в процесі вступу до ЄС. Це критично для безпеки Південно-Східної Європи та Чорного моря”, – заявила українська прем’єрка.
Крім того, вони розглянули питання, пов’язані із забезпеченням безпеки, в тому числі у сфері оборони, а також з наданням гуманітарної підтримки.
У Євросоюзі привітали заяву Дональда Трампа щодо готовності США надати гарантії безпеки Україні.
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на речницю Єврокомісії, яка прокоментувала нещодавню розмову Трампа з європейськими лідерами.
За її словами, ЄС вітає будь-які зусилля, що сприяють зміцненню здатності України до самозахисту, незалежно від того, як саме США дійшли до такого рішення. Основним, на думку речниці, є сам факт наміру надати гарантії.
Раніше видання Politico повідомило, що під час телефонної розмови з європейськими лідерами Трамп висловив готовність надати Україні гарантії безпеки, але за умови, що ці зобов’язання не будуть пов’язані з НАТО.
Цей підхід узгоджується з його раніше озвученою позицією щодо обмеження зобов’язань США у межах Альянсу.
