У Німеччині втричі зросла кількість працевлаштованих українців

У Німеччині значно зросла кількість працевлаштованих українських біженців.

Про це повідомляють німецькі видання Die Zeit і Der Spiegel із посилання нам звіт Федерального Інституту досліджень населення (BiB).

За даними фахівців, близько половини працездатних українських біженців, які прибули до Німеччини відразу після повномасштабного російського вторгнення, вже знайшли роботу та стабільно працюють.

З лютого по травень 2022 року серед українців віком від 20 до 64 років, які переселилися в цей період, рівень зайнятості значно зріс. Якщо на початку цей показник становив 16%, то до кінця періоду він досяг 51%. Рівень зайнятості серед чоловіків становив 57%, а серед жінок – 50%.

“Рівень зайнятості біженців з України зріс більш ніж утричі. Вивчення німецької мови та встановлення соціальних зв’язків стали ключовими факторами цієї позитивної зміни”, – заявив Андреас Етте, керівник дослідження BiB.

З осені 2023 року правляча коаліція в Німеччині скоригувала свою стратегію: ініціатива Job Turbo, спрямована на підтримку українців у центрах зайнятості, сприяла прискореному працевлаштуванню. Особлива увага приділялася розвитку навичок і вивченню німецької мови. В результаті цих зусиль 58 тис українських біженців змогли знайти роботу.

Наразі понад 1 млн українських біженців, які перебувають у Німеччині, мають високий рівень професійної підготовки. Це може стати значним ресурсом для німецького ринку праці в умовах демографічних змін і підвищеного попиту на кваліфікованих фахівців.

Розслідування підриву “Північних потоків” може розколоти Європу – WSJ

У Німеччині вважають, що за підривом газопроводу “Північний потік” стоїть елітний український військовий підрозділ, і це може призвести до розколу в Європі.

Про це пише “The Wall Street Journal”.

За інформацією видання, протягом трьох років команда німецьких детективів щодня збиралася в штаб-квартирі федеральної поліції в Потсдамі, щоб визначити, хто відповідальний за вибухи газопроводів “Північний потік”.

Німецька поліція і прокуратура сформували детальну картину, що описує, як елітне українське військове формування здійснило атаки під безпосереднім керівництвом тодішнього верховного головнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного.

Слідчі ретельно вивчали компанії з оренди човнів і відстежували телефонні номери та реєстраційні знаки транспортних засобів. Це стало підставою для видачі ордерів на арешт трьох військовослужбовців спецпідрозділу і чотирьох ветеранів глибоководних операцій. За даними німецьких слідчих, метою операції було зниження нафтових доходів Росії та обмеження економічних зв’язків між Росією і Німеччиною.

Вирішальним аргументом стала зерниста чорно-біла фотографія із зображенням обличчя українського водолаза.

Слідчі швидко встановили його профілі в соціальних мережах і на спеціалізованих платформах завдяки використанню технологій розпізнавання облич.

За непідтвердженими даними, одного з водолазів перевезли з Польщі в Україну на машині з дипломатичними номерами. За кермом перебував український військовий аташе. Уряд України не давав коментарів з цього приводу.

В Італії було затримано ще одного підозрюваного — командира групи. Його ідентифікували як Сергія К., 46-річного ветерана Служби безпеки України, який брав участь в обороні Києва на початку російської агресії. Перед арештом його кілька місяців вели під наглядом, відстежуючи його переміщення через Польщу, Чехію та Італію.

Коли Сергія виводили з будівлі суду, він підняв руку, показавши три пальці у формі тризуба — символу України. Адвокат заявив, що його підопічний не винен, а якщо і діяв, то виключно в рамках військової операції із захисту України, що дає йому імунітет.

У Берліні тепер побоюються можливого розколу серед союзників України у зв’язку з підготовкою справи до судового розгляду. Рішення італійського суду про екстрадицію Сергія К. може стати вирішальним фактором у тому, чи переросте справа “Північного потоку” в дипломатичний конфлікт.

Латвія має намір скоротити підтримку українських біженців

Українські біженці продовжать отримувати базову допомогу в Латвії. Але з 2026 року програму довгострокової підтримки переглянуть.

Даце Мейлія, представниця організації “Gribu palīdzēt bēgēiem” і латвійського бюро Агентства ООН у справах біженців, підтвердила це в ефірі радіо “LSM+”.

Вона підкреслила, що всі деталі плану ще не повністю опрацьовані, але фінансування зміниться з введенням нового бюджету на наступний рік. Це пов’язано з пріоритетами Латвійської Республіки, зокрема зі збільшенням витрат на оборону, що вимагає додаткових вкладень.

Мейлія зазначила, що новоприбулі, особливо з вразливих груп, отримають початкову підтримку від Риги.

Особлива увага буде приділена вивченню латиської мови, яке досі часто проводилося у вигляді окремих проектів з перервами.

“Це необхідно продовжувати”, – впевнена представниця “Gribu palīdzēt bēgēiem”.

Мейлія зазначила, що латвійське суспільство значно змінило своє ставлення до біженців з 2015 року, коли їх кількість в країні була мінімальною.

“Сьогодні ми стикаємося з новими викликами, серед яких особливо виділяється поляризація думок про біженців”, – визнала вона.

Українці за кордоном повинні пройти ідентифікацію для збереження пенсії

Українські пенсіонери, які проживають за кордоном, повинні пройти процедуру фізичної ідентифікації до кінця 2025 року, щоб зберегти право на пенсію та страхові виплати.

Про це поінформувало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

“Одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, виплата пенсії/страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року”, — йдеться у повідомленні.

Кабінет Міністрів України в постанові №299 від 11 лютого 2025 року встановив правила для громадян, які перебувають за межами країни більше 183 днів на рік. Ці правила також стосуються тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця, а також осіб, які не оформили документи на постійне проживання за кордоном.

“Заява про продовження виплати пенсії/страхових виплат разом зі сканованою копією документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, яка відповідає оригіналу документа і придатна для сприйняття її змісту (повинна містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може бути подана через вебпортал ПФУ з використанням кваліфікованого електронного підпису. Важливо! Отримувачі виплат, які виїхали з ТОТ, мають повідомити Пенсійний фонд про неотримання пенсій, соціальних виплат від РФ”, — додали у Пенсійному фонді.

У Чехії двох 18-річних українців засуджено до трьох років ув’язнення

У четвер окружний суд Клатови виніс вирок двом 18-річним громадянам України. Їм призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно за легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

Про це повідомляє чеський портал “Novinky.cz”.

Владислав Чорний та Олександр Горностай виконували роль кур’єрів для кіберзлочинців. Ці зловмисники видавали себе за інвестиційних консультантів, обманюючи людей і змушуючи їх переказувати гроші під приводом вигідних угод з акціями.

Ян Касал, голова судового Сенату, постановив звільнити обох молодих людей з попереднього ув’язнення.

“Поліція у справах іноземців буде вирішувати питання про їх перебування в Чехії”, – зазначив суддя.

Обвинувачені займалися збором коштів для шахраїв, які, представляючись інвесторами, прагнули обманним шляхом отримати значні суми від громадян.

У серпні співробітники правоохоронних органів затримали двох молодих людей в промисловій зоні Яновице-над-Углавою відразу після того, як вони отримали 750 тисяч крон від 50-річного чоловіка. За попередніми даними слідства, шахраї в цілому виманили у потерпілого близько 3,5 мільйона крон.

“Один з обвинувачених, назвавши пароль, отримав від потерпілого конверт з грошима. Другий спостерігав за обстановкою, щоб забезпечити безпеку і безперешкодну передачу готівки”, – зазначив прокурор.

Обвинувачення вказало, що обидва іноземці мали усвідомлювати, що передача великої суми готівки з використанням паролів призначена для легалізації доходів від злочинної діяльності.

Підсудні заявили, що їх найняв якийсь чоловік для отримання грошей. Про нього вони розповіли небагато: тільки те, що він вільно говорив українською мовою і що всі переговори велися через Telegram. Отримані кошти вони повинні були передати в Празі, а самі розраховували на винагороду в розмірі 250 євро.

Молоді люди пояснили, що прибули до Чехії минулого року, в травні. Це було зроблено для того, щоб уникнути призову на військову службу в Україні. На момент їхнього приїзду кожному з них було по 17 років.

Польща відмовила Німеччині в екстрадиції затриманого за підрив газопроводу українця

17 жовтня польський суд відмовив Німеччині в екстрадиції Володимира Журавльова, громадянина України, затриманого за підозрою в підриві “Північних потоків”.

Про це інформує “RMF24”.

Суддя Даріуш Любовський визнав, що Німеччина не змогла надати переконливих доказів для екстрадиції українського громадянина. У зв’язку з цим він виніс рішення про негайне звільнення Володимира Журавльова з-під варти.

Суддя, обґрунтовуючи своє рішення, вказав, що українські громадяни, включаючи військовослужбовців і представників українських спецпідрозділів, не можуть бути визнані терористами або диверсантами. За його словами, їхні дії, спрямовані на захист Батьківщини всіма доступними засобами, сприяють ослабленню противника.

Він також підкреслив, що ці дії не можуть служити підставою для їх кваліфікації як терористичних злочинів.

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що прийняте рішення є обґрунтованим.

“Справу закрито”, – написав він у соцмережі X.

У Польщі зростає кількість шлюбів з громадянами України

Минулого року в Польщі було зареєстровано рекордну кількість шлюбів між українцями та поляками — понад 2500 пар.

Про це пише видання “Onet”.

Демограф з Лодзинського університету, професор Петро Шукальський, вивчив дані за 2024 рік. Він виявив, що минулого року в Польщі було укладено 5359 шлюбів за участю українських громадян. Серед них особливо виділяється кількість польсько-українських шлюбів — рекордні 2556 випадків.

У 2023 році було зареєстровано 2213 випадків, тоді як у 2022-му їхня кількість становила 2089. Ще десять років тому, у 2015 році, представники двох націй уклали всього 715 шлюбів.

“Ми не повинні дивуватися. Адже так було з нами після вступу Польщі до Європейського Союзу: ті самі тенденції, також із кількарічним запізненням, проявилися у випадку шлюбів польських іммігрантів, наприклад, в Ірландії”, — прокоментував професор.

Минулого року польські чоловіки значно частіше вступали в офіційний шлюб з українкам (зареєстровано 2021 шлюб), ніж польські жінки з українськими чоловіками (всього 535 шлюбів). Така тенденція спостерігалася і в попередні роки.

У 2024 році, незважаючи на рекордну кількість українсько-польських шлюбів, громадяни України уклали між собою більше союзів у Польщі — 2627 пар. Згідно зі статистикою, минулого року це стало першим випадком, коли в Польщі було більше шлюбів між українцями, ніж польсько-українських.

Шлюби між українцями та представниками інших національностей трапляються нечасто. Минулого року таких шлюбів було всього 166. Найчастіше укладалися союзи між громадянами України та Білорусі.

Українка-біженка в Польщі взяла кредити майже на 300 осіб

Громадянка України в Польщі розробила шахрайську схему з використанням штучного інтелекту для оформлення кредитів на інших українців.

Про це заявила Національна поліція.

До протиправних дій приєдналися її колишній чоловік і знайомий з Миколаєва.

Жінка отримувала особисті дані користувачів онлайн-банкінгу з невідомих джерел. У її розпорядженні опинялися фінансові номери мобільних телефонів, паролі та коди авторизації. Ці відомості передавалися іншим учасникам групи, які без дозволу проникали в мобільні додатки українських банків через систему авторизації BankID.

Отримавши доступ до особистих кабінетів громадян, зловмисники незаконно завантажували цифрові документи користувачів. Для успішного проходження автоматичної фотоверифікації в банківських онлайн-системах організатор створювала короткі підроблені відео із застосуванням технології DeepFake, замінюючи обличчя потерпілих на своє. Це дозволило укласти договори і відкрити рахунки від імені не менше 286 осіб. На частину з них були оформлені кредити на загальну суму понад 4 млн гривень.

Отримані гроші переказувалися на рахунки, підконтрольні організаторам схеми, в різних фінансових установах. Потім вони конвертувалися в криптовалюту і переводилися в готівку.

Правоохоронні органи провели обшуки за адресами проживання підозрюваних. В ході цих заходів було вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи та інші предмети, що підтверджують незаконну діяльність. Наразі фігурантам справи загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі та конфіскація майна.

Швейцарія змінить статус захисту для українців із семи західних областей

З 1 листопада Швейцарія обмежить надання статусу захисту (Status S) українським біженцям із семи західних областей країни.

Про це інформує “SRF”.

З 1 листопада Федеральна рада Швейцарії прийме нові правила надання статусу захисту для українців.

Уряд Швейцарії продовжить надавати українцям статус захисту, оскільки “стійка стабілізація… в середньостроковій перспективі не здається реалістичною”. Однак парламент Швейцарії наполягає на необхідності розрізняти регіони України, повернення в які вважається можливим, і ті, куди повернення є неприйнятним.

Влада Швейцарії задовольняє цю вимогу і вважає, що повернення українців до Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей є припустимим.

З 1 листопада поточного року будуть введені нові правила. Ті, хто вже має статус захисту, не будуть підпадати під нові обмеження.

Федеральна рада постановила, що статус захисту буде припинено не раніше початку березня 2027 року.

“Щоб уявити собі масштаб проблеми: лише трохи більше 10% біженців, які зараз перебувають у Швейцарії і мають статус захисту, прибули з регіонів, які федеральні влади вважають безпечними”, – зазначив редактор SRF Домінік Майєр.

Державний секретаріат з питань міграції продовжить розглядати кожну заяву українців в індивідуальному порядку. Якщо SEM відхилить клопотання про надання захисту, і буде встановлено, що повернення людини в регіон, де це вважається можливим, то буде прийнято рішення про її видворення.

У разі, якщо виконання даного рішення буде юридично нездійсненним або особисто неприйнятним для конкретної людини, її тимчасово залишать у Швейцарії.

Українці, які втратили можливість отримати статус захисту за новими правилами, можуть подати прохання про притулок. Крім того, у них є можливість переселитися в одну з країн Європейського Союзу.