Польща вводить трирічні посвідки на проживання для українців

У 2026 році в Польщі запустять новий процес отримання трирічних посвідок на проживання для українців зі статусом PESEL UKR.

Про це повідомляє “Gov.pl”.

Сейм Польщі затвердив законопроект, що передбачає введення нової процедури, і наразі документ очікує на підпис глави держави. Уряд заздалегідь оголосить про дату запуску електронного сервісу, проте 1 січня 2026 року система ще не буде введена в дію

Громадяни України та члени їх сімей зможуть отримати картку CUKR, якщо вони перебувають у Польщі на підставі тимчасового захисту, мали статус UKR на 4 червня 2025 року і зберігають його на момент подання заяви. Крім того, їх статус UKR повинен бути безперервним протягом мінімум 365 днів.

Дитина, яка прибула з України з батьками і отримала тимчасовий захист у Польщі, також може оформити картку CUKR, якщо один з батьків або опікун подасть заяву. Дитина, яка народилася в Польщі, має право на цю картку, якщо її перебування в країні є легальним, вона має статус UKR на момент подання заяви, а мати в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року через війну і вже отримала картку CUKR.

Електронна система відхилить заяву, якщо в базі даних PESEL UKR не будуть присутні обов’язкові відомості: ім’я, прізвище, дата народження, стать, громадянство, інформація про поточний паспорт, біометричні дані або вказівка на неможливість їх надання, а також зразок підпису (для осіб старше 12 років).

Заяви на картку CUKR можна буде подати виключно онлайн через портал MOS. Після відправлення документів заявник зможе завантажити форму у форматах PDF та XML і отримати електронне підтвердження (UPO). Для отримання готової картки потрібно буде з’явитися до Воєводського управління. Забрати картку необхідно протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення.

Після оформлення карти статус UKR перестане діяти, і статус перебування автоматично зміниться на дозвіл на тимчасове проживання терміном на три роки.

Власник карти CUKR зобов’язаний інформувати воєводу про зміну адреси проживання протягом 15 робочих днів. Перебування за межами Польщі більше шести місяців поспіль призведе до анулювання дозволу.

Україна та ЄС готуються завершити тимчасовий захист українців у 2027 році

На зустрічі представників Міністерства соціальної політики України та Єврокомісії обговорювали майбутнє українців, які перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом.

Про це пише “Соцпортал”

У зустрічі взяли участь перший заступник міністра Людмила Шемелинець і заступник міністра Ілона Гавронська. Також були присутні представники Єврокомісії – Олена Вишняр-Малиновська та Хенрік Вітфельт.

Міністерство соціальної політики України працює над створенням інструментів, які дозволять українським громадянам, включаючи військових мігрантів, прийняти обґрунтоване рішення після закінчення терміну дії тимчасового захисту в державах Європейського Союзу.

Однією з головних тем стало завершення програми тимчасового захисту для українців у 2027 році. ЄС і Україна готуються до етапу, коли біженці обиратимуть між отриманням національних дозволів на проживання в європейських країнах і поверненням додому.

“Для нас принципово важливо, щоб кожен українець за кордоном отримав чітку, актуальну й зрозумілу інформацію щодо своїх можливостей. Саме тому спільно з європейськими партнерами ми розгортаємо Мережу єдності – вона допоможе надавати консультації українцям у цей перехідний період”, – зазначила Ілона Гавронська.

Окремою темою обговорення стала підготовка українських громад до повернення своїх громадян. Основна увага була приділена зміцненню місцевого інфраструктурного потенціалу та покращенню роботи соціальних служб, які займатимуться підтримкою людей, що повертаються з-за кордону.

Сторони також обговорили перспективи поліпшення соціальних послуг, включаючи підтримку ветеранів, допомогу дітям, які повернулися з депортації, захист внутрішньо переміщених осіб та питання соціальної реконструкції.

За результатами зустрічі сторони дійшли згоди про продовження консультацій на рівні міністерств і спеціалізованих підрозділів Єврокомісії. Також були заплановані додаткові зустрічі для більш детального обговорення спільних проектів і напрямків співпраці.

Українця засудили в Литві за підпал IKEA і зв’язки з російською розвідкою

У Литві суд виніс вирок громадянину України, визнавши його винним у підпалі меблевого магазину IKEA у Вільнюсі. Чоловік отримав три роки і чотири місяці позбавлення волі.

Про це повідомляє LRT.

Інцидент стався в травні 2024 року. Спочатку чоловікові загрожувало покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, проте термін ув’язнення був скорочений через застосування спрощеної процедури доказування у справі.

Литовські ЗМІ, посилаючись на голову суду, повідомили, що українцю також були пред’явлені звинувачення в незаконному зберіганні вибухових речовин і незаконному придбанні спеціальних знань для здійснення терористичної діяльності.

За інформацією литовської прокуратури, громадянин діяв в інтересах російської військової розвідки. Крім того, стверджується, що він планував здійснити подальші напади в іншому місті Литви, що входить до ЄС і НАТО, а також у сусідній Латвії.

Близько 200 тис українських громадян у США можуть депортувати

До березня 2026 року близько 200 тис українців можуть опинитися в статусі нелегальних мігрантів. У них відберуть дозвіл на роботу, і вони стануть вразливими для затримання та депортації.

Про це повідомляє “Reuters”.

Близько 200 тис українських громадян у США опинилися під загрозою втрати легального статусу через затягування адміністрацією президента Дональда Трампа розгляду продовження спеціальної міграційної програми Uniting for Ukraine (U4U).

У січні адміністрація Трампа призупинила процес розробки продовжень U4U, пославшись на “міркування безпеки”. З того часу продовження можна отримати тільки за рішенням федерального суду. Проте фактична обробка заяв відбувається вкрай повільно: з травня було розглянуто лише близько 1900 заявок, що становить незначну частину від необхідних десятків тисяч.

У Білорусі помилували 31 громадянина України

Президент Білорусі Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України в рамках домовленостей з Трампом.

Про це повідомляє “Белта”.

Прес-секретар білоруського лідера Наталія Ейсмонт повідомила, що ця подія стала продовженням домовленостей, досягнутих між президентами США Дональдом Трампом і Білорусі Олександром Лукашенком. Ініціатива виходила від української сторони з метою врегулювання збройного конфлікту в сусідній державі. В основі дій лежить прагнення до гуманізму і прояв доброї волі.

Ейсмонт зазначила, що ті, кого помилував Лукашенко, ймовірно скоїли кримінальні правопорушення на території Білорусі.

“Буквально зараз, в ці хвилини, відбувається передача їх українській стороні”, – цитують заяву прес-секретаря білоруські ЗМІ.

В Італії заарештували українку за вбивство сина

В італійському місті Муджа, в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, поліція затримала 55-річну жінку з України. Її підозрюють у вбивстві дев’ятирічного сина. Після страшного злочину вона намагалася накласти на себе руки.

Про інцидент правоохоронці повідомили 13 листопада.

Увечері напередодні батько хлопчика, 58-річний італієць, повинен був забрати сина. О 21:00 він не отримав ні відповіді від сина, ні дзвінка від колишньої дружини. Тоді він звернувся в поліцію.

Патрульні та пожежники, прибувши на місце, знайшли хлопчика мертвим, а жінку з глибокими порізами на руках. Судячи з усього, вона перерізала синові горло. Жінку терміново госпіталізували, де медики стабілізували її стан.

Соціальні служби стежили за сім’єю, хоча ситуацію описували як «складну, але не критичну». Після розлучення хлопчик перебував під опікою батька, але мати мала право на регулярні зустрічі з дитиною. За словами батька, напередодні не було жодних ознак небезпеки.

13 листопада українку заарештували і помістили до в’язниці Трієста.

У Німеччині втричі зросла кількість працевлаштованих українців

У Німеччині значно зросла кількість працевлаштованих українських біженців.

Про це повідомляють німецькі видання Die Zeit і Der Spiegel із посилання нам звіт Федерального Інституту досліджень населення (BiB).

За даними фахівців, близько половини працездатних українських біженців, які прибули до Німеччини відразу після повномасштабного російського вторгнення, вже знайшли роботу та стабільно працюють.

З лютого по травень 2022 року серед українців віком від 20 до 64 років, які переселилися в цей період, рівень зайнятості значно зріс. Якщо на початку цей показник становив 16%, то до кінця періоду він досяг 51%. Рівень зайнятості серед чоловіків становив 57%, а серед жінок – 50%.

“Рівень зайнятості біженців з України зріс більш ніж утричі. Вивчення німецької мови та встановлення соціальних зв’язків стали ключовими факторами цієї позитивної зміни”, – заявив Андреас Етте, керівник дослідження BiB.

З осені 2023 року правляча коаліція в Німеччині скоригувала свою стратегію: ініціатива Job Turbo, спрямована на підтримку українців у центрах зайнятості, сприяла прискореному працевлаштуванню. Особлива увага приділялася розвитку навичок і вивченню німецької мови. В результаті цих зусиль 58 тис українських біженців змогли знайти роботу.

Наразі понад 1 млн українських біженців, які перебувають у Німеччині, мають високий рівень професійної підготовки. Це може стати значним ресурсом для німецького ринку праці в умовах демографічних змін і підвищеного попиту на кваліфікованих фахівців.

Розслідування підриву “Північних потоків” може розколоти Європу – WSJ

У Німеччині вважають, що за підривом газопроводу “Північний потік” стоїть елітний український військовий підрозділ, і це може призвести до розколу в Європі.

Про це пише “The Wall Street Journal”.

За інформацією видання, протягом трьох років команда німецьких детективів щодня збиралася в штаб-квартирі федеральної поліції в Потсдамі, щоб визначити, хто відповідальний за вибухи газопроводів “Північний потік”.

Німецька поліція і прокуратура сформували детальну картину, що описує, як елітне українське військове формування здійснило атаки під безпосереднім керівництвом тодішнього верховного головнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного.

Слідчі ретельно вивчали компанії з оренди човнів і відстежували телефонні номери та реєстраційні знаки транспортних засобів. Це стало підставою для видачі ордерів на арешт трьох військовослужбовців спецпідрозділу і чотирьох ветеранів глибоководних операцій. За даними німецьких слідчих, метою операції було зниження нафтових доходів Росії та обмеження економічних зв’язків між Росією і Німеччиною.

Вирішальним аргументом стала зерниста чорно-біла фотографія із зображенням обличчя українського водолаза.

Слідчі швидко встановили його профілі в соціальних мережах і на спеціалізованих платформах завдяки використанню технологій розпізнавання облич.

За непідтвердженими даними, одного з водолазів перевезли з Польщі в Україну на машині з дипломатичними номерами. За кермом перебував український військовий аташе. Уряд України не давав коментарів з цього приводу.

В Італії було затримано ще одного підозрюваного — командира групи. Його ідентифікували як Сергія К., 46-річного ветерана Служби безпеки України, який брав участь в обороні Києва на початку російської агресії. Перед арештом його кілька місяців вели під наглядом, відстежуючи його переміщення через Польщу, Чехію та Італію.

Коли Сергія виводили з будівлі суду, він підняв руку, показавши три пальці у формі тризуба — символу України. Адвокат заявив, що його підопічний не винен, а якщо і діяв, то виключно в рамках військової операції із захисту України, що дає йому імунітет.

У Берліні тепер побоюються можливого розколу серед союзників України у зв’язку з підготовкою справи до судового розгляду. Рішення італійського суду про екстрадицію Сергія К. може стати вирішальним фактором у тому, чи переросте справа “Північного потоку” в дипломатичний конфлікт.

Латвія має намір скоротити підтримку українських біженців

Українські біженці продовжать отримувати базову допомогу в Латвії. Але з 2026 року програму довгострокової підтримки переглянуть.

Даце Мейлія, представниця організації “Gribu palīdzēt bēgēiem” і латвійського бюро Агентства ООН у справах біженців, підтвердила це в ефірі радіо “LSM+”.

Вона підкреслила, що всі деталі плану ще не повністю опрацьовані, але фінансування зміниться з введенням нового бюджету на наступний рік. Це пов’язано з пріоритетами Латвійської Республіки, зокрема зі збільшенням витрат на оборону, що вимагає додаткових вкладень.

Мейлія зазначила, що новоприбулі, особливо з вразливих груп, отримають початкову підтримку від Риги.

Особлива увага буде приділена вивченню латиської мови, яке досі часто проводилося у вигляді окремих проектів з перервами.

“Це необхідно продовжувати”, – впевнена представниця “Gribu palīdzēt bēgēiem”.

Мейлія зазначила, що латвійське суспільство значно змінило своє ставлення до біженців з 2015 року, коли їх кількість в країні була мінімальною.

“Сьогодні ми стикаємося з новими викликами, серед яких особливо виділяється поляризація думок про біженців”, – визнала вона.