Фінляндія виділяє Україні чергову військову допомогу в розмірі €50 млн

Фінляндія надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму близько €52 млн. Президент країни схвалив це рішення на підставі пропозиції уряду 17 жовтня 2025 року.

Міноборони Фінляндії повідомляє про це на своєму сайті.

Фінляндія направляє Україні 30-й пакет військової допомоги. До його складу увійшли нові замовлення від фінських компаній.

З міркувань безпеки не розголошують інформацію про те, які саме види озброєнь увійшли до нового оборонного пакету. Аналогічно не публікуються дані про графіки поставок.

Фінське Міністерство оборони заявляє, що при прийнятті рішень враховувалися як потреби України, так і можливості Збройних сил Фінляндії.

Фінляндія вже надала Україні допомогу на суму близько €2,9 млрд.

Коаліція з розмінування оголосила про масштабну допомогу Україні

У 2026 році коаліція з розмінування має намір виділити Україні мінімум 165 мільйонів євро на техніку та обладнання.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.

Коаліція з розмінування оголосила про масштабну допомогу Україні.

Виконання цих планів значно підвищить потенціал України в галузі військового та гуманітарного розмінування. Це прискорить процес очищення українських територій від вибухонебезпечних об’єктів і поверне їх в експлуатацію.

Міжнародні партнери об’єднують додаткові ресурси для проведення спеціалізованих тренінгів і навчальних курсів з розмінування. Вони також займаються підготовкою українських фахівців відповідно до стандартів НАТО та IMAS.

Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки повідомляє, що до коаліції з розмінування входять 23 країни. Канада, Нідерланди та США виступають в ролі спостерігачів і партнерів коаліції.

Євросоюз затвердив фінансування оборони в розмірі 1,5 млрд євро

Європейський Союз прийняв рішення виділити 1,5 млрд євро на зміцнення обороноздатності у зв’язку з війною Росії проти України.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

П’ята частина цієї суми буде спрямована на розвиток оборонного співробітництва з Україною.

Данія, яка в даний момент головує в Європейському Союзі, досягла попередньої угоди з Європарламентом про нову програму фінансування у вигляді грантів, яка діятиме до 2027 року.

Досягнення цієї угоди стало підсумком більш ніж року напружених дискусій, в тому числі про правила “купуй європейське”, за які активно виступала Франція.

Троельс Лунд Поульсен, міністр оборони Данії, повідомив, що програма спрямована на підвищення здатності країни виробляти і поставляти критично важливе оборонне обладнання. Це, за його словами, забезпечить швидку і рішучу реакцію на ускладнення ситуації в сфері безпеки.

У четвер було досягнуто угоди, що передбачає суворі правила для продукції. Згідно з цими правилами, вартість компонентів, вироблених за межами ЄС і асоційованих країн, не повинна становити більше 35% від розрахункової вартості готового продукту.

Після вступу в силу нового бюджету ЄС програма отримає значне фінансування. В рамках запропонованого плану витрат на період з 2028 по 2034 роки передбачено виділення 131 мільярда євро на оборону і космічні дослідження.

Tomahawk можуть зруйнувати важливі військові об’єкти Росії та України

Експерти проаналізували, які цілі на території Росії можуть стати мішенями для України, якщо країна отримає ракети Tomahawk.

Про це йдеться в черговому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти вважають, що використання ракет Tomahawk не викличе істотного загострення конфлікту між Росією і Україною. Ці дії, на їхню думку, будуть відповіддю на застосування Росією аналогічних крилатих ракет великої дальності проти України.

В ISW підкреслили, що Росія регулярно завдає ударів по Україні з використанням ракет великої дальності, які за своїми характеристиками порівнянні з американськими Tomahawk.

Україна могла б застосувати крилаті ракети Tomahawk для ударів по важливих військових об’єктах Росії. Зокрема, можна було б атакувати завод з виробництва дронів-камікадзе “Шахед” в Єлабузі та авіабазу “Енгельс-2” в Саратовській області, звідки російські стратегічні бомбардувальники вилітають для нанесення масованих ударів по українській території.

Трамп має намір зосередитися на завершенні конфлікту в Україні після успіху в Газі – WSJ

Президент США досяг важливого зовнішньополітичного успіху, уклавши угоду про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у секторі Газа. Тепер він заявив, що планує зосередитися на завершенні війни в Україні.

Про це повідомляє “The Wall Street Journal”.

За інформацією видання, успішна операція в Газі дала Трампу уявлення про те, як домогтися миру на українському напрямку.

Водночас офіційні представники США та Європи зазначають: незважаючи на досягнутий дипломатичний успіх, ані Росія, ані Україна не планують переглядати свою військову тактику. Укладення міцного мирного договору в Газі також залишається невизначеним.

Джерела WSJ підкреслюють, що основний висновок, який Трамп може зробити з угоди між Ізраїлем і ХАМАСом, полягає в одному ключовому аспекті – застосуванні тиску.

На думку європейських чиновників, тільки посилення санкцій і посилення політичного тиску можуть спонукати Москву шукати шляхи завершення війни.

“Саме тиск змусив ХАМАС приступити до переговорів. Подібного тиску на Росію ми поки не спостерігали”, – зазначив колишній посол США в ООН Курт Волкер.

Трамп поки не використовував аналогічної стратегії щодо Кремля.

Європейські союзники очікують, що після успішних дій на Близькому Сході американський президент почне активніше впливати на Путіна, особливо якщо відсутність результатів у переговорах протягом декількох місяців викличе у російського лідера невдоволення.

Аналітики попереджають, що наявність у Росії ядерної зброї значно обмежує здатність США чинити на неї прямий вплив.

Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді висловлює припущення, що Дональд Трамп може спробувати укласти з Володимиром Путіним угоду про припинення вогню, а потім чинити тиск на Володимира Зеленського, щоб той прийняв умови, які можуть не відповідати інтересам європейських країн.

Додатковою складністю стає роль Китаю, який перетворився на основного економічного партнера Росії. На відміну від ситуації на Близькому Сході, де США взаємодіють з Катаром, Єгиптом і Туреччиною, в контексті конфлікту з Україною Вашингтон стикається з позицією Пекіна — стратегічного противника Америки.

Волкер вважає, що Китай здатний зробити позитивний внесок у встановлення миру, якщо дійде висновку, що завершення конфлікту відповідає його національним інтересам.

“Якщо Пекін дасть Москві зрозуміти, що потрібно зупинитися, це буде дуже важливо. На жаль, поки до цього не дійшло”, – зазначив дипломат.

Мерц сподівається на допомогу Трампа у врегулюванні конфлікту в Україні

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив на Близькосхідній конференції в Шарм-ель-Шейху із закликом зупинити війну Росії проти України. Він висловив сподівання на підтримку з боку президента США.

Про це інформує ntv.

“Не можна забувати, що війна Росії з Україною триває вже три з половиною роки і відбувається всього в декількох годинах польоту від нас”, – пояснив Мерц.

Він планує обговорити з президентом США Дональдом Трампом спільні дії, спрямовані на припинення війни.

“Цей майданчик показує: якщо міжнародне співтовариство об’єднається, це можливо”, – підкреслив канцлер.

Він наголосив, що для європейців війна в Європі є найбільшою загрозою для їхньої свободи.

“Ми сподіваємося на постійну підтримку США. Як вони вже проявили себе в цьому регіоні, так повинні діяти разом з нами в Україні і в боротьбі з Росією”, – заявив Мерц.

Зеленський сумнівається в можливості застосування Росією ядерної зброї

Президент України Володимир Зеленський заявив, що застосування Росією ядерної зброї було б божевіллям.

Глава держави зробив цю заяву в інтерв’ю “Fox News”.

Президент зазначив, що на даний момент не важливо, чи володіє країна ядерною зброєю і чи є вона великою.

“Розпочати Третю світову війну було б божевіллям. Тому ми навіть не уявляємо, що Росія може використати ядерну зброю. Бо інакше, знаєте, нам потрібна нова планета. Тож це божевільні рішення”, — зазначив він.

Зеленський зазначив, що є певні аспекти, які завдають значної шкоди агресору.

Президент звернувся до міжнародних партнерів, включаючи США, Європу, Канаду і Японію, із закликом ввести тарифи або санкції проти російського енергетичного сектора, морського флоту і банківської системи.

“Тому я гадаю, що на першому місці — санкції й тарифи. І якщо США накладуть на Росію всі санкції, передусім на енергетику, і, звісно, на банківський сектор, щоб не дати їм можливості обходити санкції, як вони це завжди роблять”, — додав Зеленський.

Стармер обговорив ситуацію в Україні з прем’єр-міністром Індії Моді

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрівся в Мумбаї з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Моді назвав себе другом російського лідера і висловив надію на завершення російсько-українського конфлікту через діалог і дипломатію.

Про це повідомляє BBC.

Стармер прибув до Мумбаї для участі в дводенній торговельній місії. Його супроводжує рекордна за чисельністю делегація, що включає понад 100 керівників компаній, підприємців, проректорів університетів і представників культурної сфери.

Моді охарактеризував цей візит як “історичний”, оскільки обидві сторони зібралися для обговорення способів зміцнення ділових і торговельних зв’язків після укладення важливої торговельної угоди між Індією і Британією в липні.

Два прем’єр-міністри обговорили низку питань, серед яких була війна в Україні. Індія продовжує імпортувати російське викопне паливо, що сприяє фінансуванню військових операцій Володимира Путіна.

“Ми з прем’єр-міністром обговорили важливість встановлення міцного і справедливого миру в Україні. Також ми торкнулися необхідності забезпечення стабільності і безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Особливу увагу приділили співпраці в таких ключових сферах, як клімат і енергетика, включаючи поступовий перехід від використання викопного палива”, – сказав Стармер.

Моді заявив, що є другом Путіна, але підкреслив важливість завершення конфлікту в Україні через “діалог і дипломатію”.

Стармер підкреслив важливість того, щоб Індія, будучи “глобальним гравцем”, зайняла “своє законне місце” в Раді Безпеки ООН. Це давно є стратегічною метою країни.

Візит британського прем’єра проходить на тлі загострення відносин між Делі і Вашингтоном. Причина — рішення президента Дональда Трампа обкласти Індію 50% тарифами, включаючи 25%-ний штраф за покупку російської нафти.

Переговори між Індією і США з питання торговельної угоди тривають вже кілька місяців, але поки що не привели до значних результатів.

Ангела Меркель не вважає себе винною у подіях в Україні

Колишній канцлер Німеччини не визнає своєї відповідальності за події в Україні. Вона вважає, що винні пандемія COVID-19 і втрачена можливість для переговорів.

Про це пише “Politico”.

Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році деякі німецькі лідери визнали, що їхня стратегія щодо Росії була невдалою, зокрема рішення купувати дешевий російський газ. Це сприяло фінансуванню російської військової машини.

Ангела Меркель висловила думку, що повномасштабного військового конфлікту між Росією і Україною можна було б уникнути, якби не пандемія COVID-19. Вона також зазначила, що відмова країн Східної Європи, таких як країни Балтії та Польща, від переговорів з Путіним у 2021 році могла сприяти агресії.

Меркель висловила думку, що Путіна можна було б схилити до співпраці, якби європейські країни проявили більше рішучості.

“Якщо ви не можете зустрітися віч-на-віч, якщо ви не можете врегулювати розбіжності віч-на-віч, то ви не можете знайти нових компромісів… цього не сталося, а потім я пішла з посади, і тоді почалася агресія”, – сказала вона.

Видання звертає увагу на те, що коментарі Меркель пролунали в період, коли Європа намагається протистояти посиленню агресивної поведінки Росії. Її слова акцентують готовність екс-канцлера ігнорувати різку критику, особливо з боку Східної Європи, з приводу історичної нездатності Німеччини усвідомити загрозу, яку представляє Москва.

“Politico” також вказує, що деякі держави критикують Меркель за те, що вона не відреагувала на дії Путіна, дотримуючись стратегії економічного зближення, яка зазнала краху в 2022 році, коли російські війська вторглися на українські території.

Коментарі колишнього канцлера викликали невдоволення серед українських і східноєвропейських лідерів. Вони задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово висловлювали занепокоєння з приводу агресивних намірів і імперських амбіцій Москви.

Високопоставлений український посадовець висловив невдоволення висловлюваннями Ангели Меркель, назвавши їх “неприйнятними і, відверто кажучи, хворими”.

У Росії з ентузіазмом зустріли інтерв’ю з Ангелою Меркель, оскільки її висловлювання ідеально відповідають кремлівському наративу про те, що західні країни поводяться як агресори.

Небажання Меркель враховувати різку критику політики її країни щодо Росії показує, наскільки глибоко вкоренилися деякі старі німецькі погляди на Москву.

Чинний канцлер Фрідріх Мерц відійшов від колишньої політики своєї країни. Але, наприклад, у регіоні, де виросла Меркель, досі зберігаються значні симпатії до Путіна.