26 жовтня Міністерство оборони повідомило про зміну підходу до гуманітарного розмінування на прифронтових територіях. Планування нових робіт на частині ділянок у смузі 20-50 кілометрів від лінії бойового зіткнення та кордону з державою-агресором обмежують через небезпеку для людей. Для громад і фермерів це порушує практичне питання: коли землю можна буде повернути до використання.
Рішення охоплює окремі забруднені або ймовірно забруднені ділянки Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Харківської та Сумської областей, де роботи ще не почали. Повної зупинки розмінування не оголошено.
Невідкладні роботи залишаються пріоритетом
За повідомленням Міноборони від 26 жовтня, розпочаті роботи можна завершувати, якщо дозволяє обстановка і це не заважає Силам оборони. Зберігається можливість позапланових заходів за обґрунтованими зверненнями ОВА, Центру гуманітарного розмінування й операторів.
У межах 50 кілометрів призупиняють первинне нетехнічне обстеження громад, але передбачають цільове. Першочерговими залишаються евакуація, рятувальні роботи, доступ до укриттів, медична та гуманітарна допомога. Рішення переглядатимуть залежно від безпекової ситуації.
Чому дискусія про 50 кілометрів почалася раніше
Нинішньому повідомленню передувало обговорення з операторами та міжнародними партнерами. Національна платформа “Розмінуємо Україну” 16 жовтня описувала пропозицію розширити буферну безпекову зону. Серед причин називали загрози командам у полях та ризик повторного забруднення територій.
На тому етапі в обговоренні фігурували 2908 ділянок загальною площею 274 квадратні кілометри, де пропонували призупинити планування, і 702 ділянки площею 106 квадратних кілометрів, де роботи вже тривали. Це цифри з повідомлення про попередню дискусію, а не оприлюднений 26 жовтня остаточний перелік земель.
Міжнародні оператори звертали увагу на адміністративний бік змін: індивідуальні погодження потребують людей, часу та зрозумілих правил. Якщо кількість звернень зросте, органам влади доведеться забезпечити їх опрацювання. Для власника поля принципово важливо отримати пояснення щодо конкретної ділянки, а не лише загальну інформацію про відстань до фронту. Саме прозорість дозволів та причин відмов була одним із питань, які партнери порушували на засіданні.
Ресурс обмежує не тільки безпека: у полях працює 131 машина з 324
Окрема проблема, яку платформа висвітлила 23 жовтня, стосується техніки. За представленими на секторальній робочій групі даними, із 324 машин механізованого розмінування безпосередньо в полях використовують 131. Решта 193 не залучені через проблеми з комплектуючими, зношування, ремонти, логістику та вартість відновлення.
У перерахунку це близько 40% наявного парку, а не всі машини, які значаться на балансах. Такий показник пояснює, чому сама кількість переданої техніки ще недостатня для оцінки реальної спроможності очищати землю. Важливо, скільки машин справні, забезпечені деталями та можуть виїхати на ділянку.
Учасники обговорення пропонували посилити технічне обслуговування і ремонт, краще узгоджувати потреби з донорами. Серед варіантів називали придбання українських машин, для яких простіше організувати постачання комплектуючих та відновлення всередині країни. Поки це обговорювані рішення, а не підтверджене повернення всіх 193 машин до роботи. Дані про стан парку також не дають підстав вважати технічні несправності причиною саме нового безпекового обмеження: йдеться про два різні чинники, що впливають на темпи розмінування.
Підписаний договір і очищена земля – різні результати
Масштаб уже виконаної роботи можна оцінити за підсумками програми за вересень, оприлюдненими 12 жовтня. За два роки в її межах розмінували понад 20 тисяч гектарів. Виконані роботи за 106 договорами коштували 1,22 мільярда гривень.
Водночас загальна кількість укладених договорів становила 175, а охоплена ними площа наближалася до 34 тисяч гектарів. Вартість цих контрактів дорівнювала 2,46 мільярда гривень. На момент звіту роботи тривали за 40 договорами на приблизно 8,3 тисячі гектарів.
Ці показники описують різні стадії програми. Контракт означає зобов’язання виконати роботи, а завершене очищення – уже отриманий результат. Тому всю законтрактовану площу некоректно називати повернутою аграріям. Так само сума договорів не дорівнює вартості вже виконаних послуг.
Лише за вересень у цьому звіті зазначено повернення ще 51 гектара та роботи вартістю 2,7 мільйона гривень. Але один місяць не дає достатньої основи для прогнозу, за скільки років очистять усі небезпечні землі. До того ж наведені дані стосуються конкретної бюджетної програми, а не всього розмінування в Україні.
Є й свіжіший фінансовий зріз: у звіті Мінекономіки за 100 днів роботи уряду, оприлюдненому 25 жовтня, зазначено фінансування 26 договорів на 456,2 мільйона гривень, які охоплюють 4,6 тисячі гектарів. Цю цифру не слід додавати до загального підсумку за два роки: звіти охоплюють різні періоди й описують різні показники. Повідомлення про профінансовані договори саме по собі не підтверджує, що всі зазначені гектари вже пройшли очищення. Для оцінки результату потрібні дані про завершення робіт на відповідних ділянках.
Державна підтримка аграріїв не означає автоматичного початку робіт
Мінекономіки, оголошуючи прийом заявок на оновлену програму у 2026 році, повідомляло про 2 мільярди гривень бюджетного фінансування. Програма передбачає покриття 100% вартості розмінування сільськогосподарських земель. Окремо передбачено відшкодування 80% витрат за роботи, виконані з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року включно.
Серед потенційних учасників відомство називало агровиробників, господарські товариства зі стовідсотковою державною часткою та фермерів-одноосібників із забрудненими або ймовірно забрудненими ділянками. Це загальні параметри підтримки; можливість очистити конкретне поле залежить також від перевірок і організації робіт.
На офіційній платформі програми наведено послідовність дій: заявка через Державний аграрний реєстр, перевірка документів Центром гуманітарного розмінування, закупівля послуг через Prozorro, виконання робіт оператором та перевірка підтвердних документів. Кошти за послуги отримує оператор. Отже, для читача тут важливо розрізняти фінансування очищення поля й грошову виплату власнику землі.
До 15 листопада області мають передати потреби громад
Зміна безпекового підходу відбувається одночасно з упорядкуванням планування. Як повідомила платформа 8 жовтня, уряд затвердив єдиний порядок підготовки річного плану гуманітарного розмінування. Він має узгодити потреби громад, можливості операторів та фінансування.
За оприлюдненим календарем, обласні військові адміністрації подають заявки про потреби громад до 15 листопада. До 1 грудня Центр гуманітарного розмінування повідомляє про фінансування закупівель, до 10 грудня Центр протимінної діяльності готує проєкт плану, а до 30 грудня його має затвердити Національний орган з питань протимінної діяльності.
Передбачені окремі переліки територій для нетехнічного обстеження, очищення та контролю якості, які оновлюватимуть протягом року. Для громади це можливість відстежувати конкретний етап роботи. Ділянка, включена до переліку обстеження, ще не має того самого статусу, що земля після завершеного очищення й перевірки. Відповідно, оцінювати виконання плану варто не лише за кількістю включених об’єктів, а й за тим, які стадії вони фактично пройшли.
Для громад і землевласників найкорисніша інформація тепер – статус конкретної ділянки: чи подано потребу, чи проведено необхідні обстеження, чи є погодження та виконавець, на якому етапі роботи. Загальні звіти про фінансування і кількість техніки допомагають бачити масштаб програми, але не замінюють відповіді на ці питання.
