У Львові російська атака знищила майстерню скульпторів – Садовий

У ніч на 3 вересня росіяни завдали удару по Львову, внаслідок чого знищено будівлю, де працювали скульптори.

Про це повідомив міський голова Андрій Садовий.

Спершу повідомлялося, що під удар потрапило складське приміщення, однак згодом з’ясувалося, що це була майстерня, де виготовляли пам’ятники.

“Не знаю, по чому вони ціляться, але влучають у місця, що мають історичну та духовну цінність. Це те, чого вони ніколи не зрозуміють. Добре, що ніхто не постраждав – уночі там нікого не було. Зараз хлопці розбирають завали. Ми готові допомогти всім необхідним”, – зазначив Садовий.

Раніше він повідомляв, що на місто було випущено 15 ворожих безпілотників. Унаслідок атаки постраждали й інші регіони України, а Польща піднімала авіацію через загрозу комбінованих ударів.

Екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків атаки, пошкоджена інфраструктура відновлюється.

NYT: Трамп допоміг Путіну вийти з міжнародної ізоляції

Президент США Дональд Трамп своїми контактами з нелегітимним президентом країни-агресора Володимиром Путіним посприяв послабленню його міжнародної ізоляції.

Про це пише The New York Times.

Видання звертає увагу на контраст між самітом ШОС 2022 року в Узбекистані, де Путін виглядав ізольованим, і цьогорічною зустріччю у Тяньцзіні, Китай. Якщо тоді лідери Китаю та Індії публічно висловлювали стурбованість війною, а інші керівники уникали спілкування з ним, то тепер ситуація змінилася.

На новому саміті Путін активно контактував із євразійськими лідерами, тримався за руки з прем’єром Індії Нарендрою Моді, а глави Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В’єтнаму радісно вітали його на закритих зустрічах. Газета зазначає, що глава Кремля використав трибуну ШОС, аби публічно звинуватити Захід у війні проти України.

На думку професорки глобальної комунікації Марії Репнікової, складається враження, що війну частково прийняли: “Наче все повернулося на круги своя, і війни навіть не було”.

У МЗС України назвали “дивовижним” факт, що у фінальному комюніке саміту не згадали найбільшу агресивну війну в Європі з часів Другої світової війни, попри перелік інших конфліктів і терактів.

У Ростові-на-Дону дрон влучив у житловий будинок, є постраждалі

У центрі Ростова-на-Дону в багатоповерховий житловий будинок влучив дрон, який, за даними російських ЗМІ, був українського виробництва типу “Аеропракт” – “Летюча лисиця”.

Про інцидент повідомили очевидці, за словами яких безпілотник пролетів над містом за кілька хвилин до вибуху.

Дрон влучив у будинок на перехресті вулиці Тельмана та Газетного провулку. В результаті удару пошкоджено щонайменше 10 квартир.

Джерело: Telegram-канали

За офіційною інформацією, постраждали п’ятеро осіб, троє з них – мешканці пошкодженого будинку, ще двоє – перехожі.

Із зони ураження евакуйовано близько 50 людей. На місці працюють рятувальні служби, обставини події зʼясовуються. Російська сторона покладає відповідальність за інцидент на Збройні Сили України.

Війна війною, а багатії багатіють: як розшарування може зруйнувати країну зсередини

Українське суспільство в умовах затяжної війни та економічної кризи розкололось на два різко контрастні світи. З одного боку – фронт, постійна мобілізація, втома і непоправні втрати. З іншого – блискучі автомобілі, елітна нерухомість і навіть закриті вечірки поза межами країни для обраних. Один український паспорт – але два цілком різних досвіди життя.

Поки одні громадяни щодня ризикують життям, інші, здавалося б, живуть у паралельній реальності постматеріального комфорту. Така соціальна прірва стає дедалі очевиднішою і несе загрозу: влада ризикує проґавити момент, коли накопичене обурення “низів” може вилитися у внутрішні бунти через зростаючу несправедливість.

Нерівність доходів та статків в Україні досягла історичного максимуму за роки незалежності. За офіційними даними Державної податкової служби, лише за підсумками 2024 року кількість гривневих мільйонерів зросла на 6 600 осіб, перевищивши 17 000 людей. Загалом ці заможні українці задекларували понад 253,6 млрд грн доходів. Ця цифра вражає на тлі воєнних реалій: доки у прифронтових шпиталях не вистачає базових ліків для поранених, в країні стрімко множиться каста надбагатіїв.

Показовим є і бум дорогих покупок навіть у розпал бойових дій. До кінця третього року війни дедалі більше українців відчувають дисонанс: поки військові просять допомогти з машинами для фронту, в українських містах з’являється все більше наддорогих Porsche, BMW, Ferrari та Rolls-Royce. Лише за 2024 рік українці купили майже 70 000 нових авто, витративши на них рекордні 125 млрд грн – це на 14% більше за кількістю і на 18% більше за видатками, ніж попереднього року. Така новина обурила багатьох, адже поки більшість ледве зводить кінці з кінцями, дехто витрачає шалені суми на розкішні іномарки .

Не дивно, що навіть військові відкрито критикують цю показову розкіш. Колишній депутат, а нині солдат Олег Ляшко емоційно звернувся до покупців люксових авто:

“Ви розумієте, що відбувається? Країна насилу тримається під ударами ворога, кожна машина на фронті – на вагу золота, а ви, сволочі, купуєте бентлі…” – обурювався він у відеозверненні.

У соцмережах прості українці також вибухають гнівом:

“В країні війна, а люди багатіють”, – пишуть під фото одеського блогера, що хизується новим Lamborghini за $400 000.

Феномен сучасної України в тому, що навіть війна не завадила формуванню нового шару сверхбагатіїв – фактично воєнних скоробагатьків, чий добробут росте прямо пропорційно інтенсивності бойових дій та обсягам міжнародної допомоги.

А що ж інша, менш помітна Україна? Для мільйонів громадян війна означає боротьбу за виживання у буквальному сенсі. Гуманітарна криза в країні досягає загрозливого рівня. За оцінками ООН, понад 14,6 млн українців (близько 40% населення) потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році. З них майже 5 млн людей (15% населення) стикаються з гострим дефіцитом продовольства і не можуть задовольнити базові потреби в харчуванні. Ці цифри – не просто статистика, а відображення реальної біди, яку переживають родини по всій країні.

Такі історії множаться тисячами. За даними широкого соціологічного опитування наприкінці 2024 року, майже 10% українців не мають коштів навіть на їжу. Ще 42% людей можуть дозволити собі лише продукти харчування, але не в змозі оплачувати інші основні витрати – комунальні послуги, ліки чи одяг. Тобто половина населення балансує на межі бідності. Волонтерські фонди та збори стали для багатьох єдиним рятівним колом: саме за рахунок них лікуються поранені, годуються переселенці, споряджаються солдати. Проте й тут не обходиться без гіркого присмаку – час від часу спалахують скандали про розкрадання гуманітарної допомоги чи оборудки нечистих на руку волонтерів. Кожен такий випадок б’є по довірі суспільства і лише посилює відчуття несправедливості.

На тлі таких контрастів суспільні настрої в Україні стають дедалі тривожнішими. Офіційна патріотична риторика дисонує з реальністю, де для одних війна – це окопи і втрати, а для інших – нагода примножити статки. За даними опитування ВГО “Передові правові ініціативи”, на початку 2025 року 89% громадян вважали, що країна рухається в неправильному напрямку. Це приголомшливий рівень недовіри до курсу влади. Люди не відчувають справедливості – і це підточує сам фундамент суспільного договору між владою та народом.

Варто наголосити: українці – далеко не зрадники чи панікери. Наш народ продемонстрував небачену єдність і стійкість перед лицем зовнішнього ворога. Проте терпець уривається, коли замість очікуваної відданості держави люди бачать показуху та байдужість еліт. Поки прості сім’ї віддають останнє на армію, десь у Женеві чи Лондоні гуляють закриті вечірки за участі українських високопосадовців та олігархів. Поки волонтери збирають по гривні на бронежилети, у Кончі-Заспі будуються нові палаци. Цей когнітивний дисонанс стає вибухонебезпечним. Недарма 73% українців, згідно з тим же опитуванням, виступають за мирні переговори – люди втомились і прагнуть бодай якоїсь передишки. І якщо зовнішній фронт згуртував націю проти агресора, то внутрішній фронт – соціальний та економічний – може розколоти її зсередини.

Історія вчить, що поєднання соціальної нерівності, корумпованості еліт і зовнішнього впливу створює вибухову суміш. Напрошуються паралелі з Кубою 1950-х або навіть з українськими реалiями 1917-го. На Кубі перед революцією невелика правляча верхівка жила в розкошах за підтримки з-за кордону, тоді як більшість населення потерпала від бідності та безправ’я. Результат відомий: суспільний вибух змінив політичний ландшафт за лічені місяці. В сучасній Україні багато спільних рис: західна фінансова та військова допомога підтримує чинну владу і військові кампанії, але пересічні громадяни дедалі більше обурені зубожінням та несправедливістю. Формула, що колись привела до революції на Острові Свободи, наявна і тут: зовнішня підтримка еліт + зростаюче збідніння мас + кричуща корупція.

Вражає цинізм ситуації: навіть смерть стала джерелом збагачення для деяких ділків. Експерти відзначають появу цілого класу підприємців, які наживаються на війні – від постачальників амуніції до будівельників “укриттів” з відкатами. Фактично народ опинився в ролі донора двічі: і на фронті, де гинуть найкращі, і в тилу, де з їхніх кишень нечисті на руку чиновники витягають останнє. Така деформація суспільного договору не може тривати безкінечно. Питання, яке все голосніше лунає у розмовах на кухнях і в соцмережах, – вже не стільки про те, хто переможе на фронті, скільки про те, чи виживе Україна як справедлива держава. Чи залишиться тут місце для кожного, хто поклав здоров’я і життя за Батьківщину? Чи цінність людського життя справді стане пріоритетом, а не порожнім гаслом?

Сучасна Україна дедалі більше нагадує державу “двох реальностей”. В одній – народ, що стікає кров’ю на війні та зводить кінці з кінцями в тилу. В іншій – вузька група осіб, котра під гаслами патріотизму будує власний добробут. Ця ситуація не є нормальним наслідком війни, як дехто намагається виправдати, а швидше результат конкретної соціально-політичної моделі, яка вибудувалася останніми роками. Stability for whom? – хотілося б запитати. Поки влада рапортує про “стабільність” і просить у народу ще трохи потерпіти, під поверхнею наростає небезпечне кипіння.

Влада має усвідомити: ігнорувати внутрішній фронт – не менш згубно, ніж програти зовнішній. Якщо уряд і президент Зеленський не почують голос суспільства, не відновлять відчуття справедливості, країні загрожує не лише зовнішня агресія, а й внутрішній вибух. Соціальні бунти в тилу – це саме той небезпечний момент, який можна проґавити, захопившись лише воєнними проблемами. Справедливість і рівність – не абстрактні поняття, а питання національної безпеки. Коли майже 90% людей не вірять у правильність курсу країни, а мільйони живуть у злиднях поруч із новоявленими мільйонерами, потрібні рішучі кроки. Прозоре розслідування корупційних скандалів, справедливий перерозподіл ресурсів, реальна підтримка постраждалих від війни – без цього соціальний мир довго не втримати.

Національна єдність вимірюється не кількістю прапорів на міжнародних самітах, а відчуттям кожного українця, що про нього дбають і його поважають у власній країні. Зараз, як ніколи, Україні потрібен новий суспільний договір – чесний і справедливий. Інакше можемо отримати ситуацію, коли питання буде не в тому, чиї танки на фронті, а чиї люди на барикадах у тилу. Поки ще є шанс, владі слід поглянути правді в очі: стабільність, побудована на ігноруванні соціальної справедливості, довго не протримається. І щоб країна вистояла, цю внутрішню битву за справедливість потрібно починати вже зараз – разом із народом, а не всупереч йому.

Росія може провести випробування ядерної ракети “Буревісник” на Новій Землі

У найближчі дні Росія може провести випробування міжконтинентальної крилатої ракети “Буревісник”, оснащеної ядерною енергетичною установкою.

Про це повідомляє The Barents Observer із посиланням на супутникові знімки та закриття повітряного простору в районі архіпелагу Нова Земля.

Як зазначається, повітряний простір уздовж західного узбережжя архіпелагу, на ділянці завдовжки 500 км, був закритий для польотів у період з 7 по 12 серпня. Це може свідчити про завершення підготовки до чергового ракетного випробування.

Офіційного підтвердження з боку Міністерства оборони РФ наразі немає, однак журналісти звертають увагу на посилену активність у регіоні впродовж останніх тижнів.

Архіпелаг Нова Земля ще з кінця 1950-х років використовується Росією як полігон для випробувань ядерної зброї.

Ракета “Буревісник” є одним з найсекретніших російських проектів, заявлених Кремлем як зброя нового покоління, здатна долати системи ПРО завдяки необмеженій дальності польоту.

У Нікополі росіяни цілеспрямовано б’ють по вежах мобільного зв’язку

У Нікополі посилилися обстріли з боку російських військ, які дедалі частіше застосовують FPV-дрони для ураження критичної інфраструктури.

Про це повідомила головна редакторка медіагрупи “Прихист” Ганна Целуйко в етері Громадського радіо.

За її словами, особливо цілеспрямованими є удари по вежах мобільного зв’язку та інтернет-обладнанню. У місті регулярно фіксують спроби порушити стабільність зв’язку, однак пошкодження швидко ліквідовують.

Журналістка також зазначила, що росіяни вже три роки атакують Нікополь, за цей час загинули 88 мешканців, ще майже 700 отримали поранення. Попри загрозу, в місті залишаються близько 35 тисяч людей, і частина мешканців навіть повертається з-за кордону.

Водночас у Нікополі присутня російська пропаганда, але вона не має суттєвого впливу. Проросійські Telegram-канали намагаються поширювати дезінформацію про нібито просування окупантів, однак більшість містян орієнтуються на українські джерела.

Целуйко також згадала про провокацію на Великдень, коли росіяни скидали з дрона листівки з пропагандистським змістом і навіть закріпили прапор СРСР на одній із веж мобільного зв’язку – його згодом демонтували.

Армія РФ атакувала громади Сумщини: зруйновані будинки, є поранені

У ніч на 10 липня окупанти атакували Буринську громаду Сумщини за допомогою ударних БПЛА, внаслідок чого було зруйновано дві господарські будівлі, пошкоджено житловий будинок і загинула худоба.

Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація.

У відомстві наголосили, що РФ продовжує цілеспрямовано бити по цивільних об’єктах, знищуючи житло мирних мешканців.

Загалом протягом доби з 9 на 10 липня армія РФ здійснила 75 обстрілів по 36 населених пунктах у 14 громадах Сумської області. Під ударами опинились Сумський і Шосткинський райони, де окупанти застосовували авіабомби, FPV-дрони, ракети та скидали вибухівку з БПЛА.

У Юнаківській громаді поранено цивільного чоловіка 1961 року народження, а в Недригайлівській – троє осіб постраждали внаслідок атаки дрону-камікадзе. Пошкоджено 10 будинків, 7 автомобілів і об’єкти інфраструктури у Новослобідській, Сумській, Середино-Будській, Есманській, Білопільській, Буринській та Недригайлівській громадах.

На місці працюють екстрені служби, залучено психолога для надання допомоги постраждалим.

Трамп підтримав нові санкції проти Росії – сенатор Грем

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку новому законопроєкту про запровадження жорстких санкцій проти Росії.

Про це передає Politico із посиланням на американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

За інформацією джерела, ініціатива, яка тривалий час залишалася без руху в Сенаті, тепер отримала новий імпульс.

“Ми починаємо рухатися вперед”, – заявив Грем.

Нагадаємо, законопроєкт розроблявся разом із демократом Річардом Блументалем і передбачає розширені повноваження президента щодо тимчасового скасування санкцій.

Зокрема, передбачено можливість продовження пільгового періоду для країн, які купують російську нафту чи уран, ще на 180 днів – після початкового терміну дії. Для подальшого продовження знадобиться голосування Конгресу.

Підтримка Трампа з’явилася після його публічної критики Кремля за небажання йти на переговори щодо України.

Червень під сиренами: Одещина прожила місяць атак, втрат і страху

Червень 2025 року став для Одещини одним із найважчих місяців повномасштабної війни.

За 30 днів в області пролунали 61 раз сирени повітряної тривоги, а російські війська здійснили не менше 12 ударів по мирних містах і селах. Щодня мешканці області в середньому проводили годину в укриттях, рятуючись від дронів і ракет.

Найдовша тривога тривала понад 5 годин, а найкоротша – 17 хвилин, та обидві залишили відбиток страху. Російські атаки обернулися загибеллю щонайменше 9 цивільних і пораненням понад 100 людей.

Під вогнем опинилися не лише житлові квартали, а й школи, дитячі садки, лікарні, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

Особливо болючими стали дні 10, 17 та 23 червня. Удар по станції швидкої допомоги в Одесі знищив рятівників, які допомагали іншим. А балістичний удар по ліцею в Білгород-Дністровському забрав життя жінки, яка роками годувала школярів.

Зруйновані школи, амбулаторії та об’єкти інклюзивної освіти перетворилися на мішені.

Ворожі атаки змусили мешканців Одещини жити у постійному очікуванні нових тривог і втрат. Літо розпочалося в підвалах, а дитячі канікули – в лікарняних палатах.

Влада продовжує закликати до обережності, а енергетики та рятувальники – працювати під вогнем.