“Війна в Україні мала стати лише невеликим конфліктом” – Трамп

23 вересня президент США Дональд Трамп відкрив 80-ту сесію Генеральної Асамблеї ООН і виступив з низкою заяв, включаючи тему України.

У своєму виступі він багато говорив про міграцію і різко критикував європейські країни за це.

Трамп розпочав свою промову з традиційних нападок на адміністрацію колишнього президента США Джо Байдена. Він також заявив, що його країна успішно впоралася з хвилею міграції.

“Ми хочемо повідомити вам наступне. Якщо ви незаконно перетнете кордон Сполучених Штатів Америки, вас можуть відправити до в’язниці або депортувати туди, звідки ви прибули. Можливо, навіть далі”, – підкреслив він.

Трамп піддав критиці ООН за її нездатність ефективно справлятися з проблемами міграції в Європі. Під час свого виступу на ювілейній 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН він заявив, що організація не тільки не вирішує існуючі проблеми, але й часто створює нові. Він також висловив думку, що міграційна криза призводить до руйнування європейських країн.

Трамп вважає, що неконтрольована міграція є “головною проблемою нашого часу”. За його словами, ООН нібито “фінансує атаки на західні країни та їхні кордони”. Нелегальні мігранти, за підтримки ООН, яка “забезпечує їх їжею, житлом, транспортом і дебетовими картками”, проникають до США, після чого влада змушена їх депортувати.

Він зазначив, що європейські країни зіткнулися з небаченою раніше навалою нелегальних мігрантів. За його словами, влада не вживає жодних заходів для вирішення проблеми та виселення мігрантів, що не може тривати далі.

Трамп висловив своє схвалення на адресу Німеччини, зазначивши, що при новому кабінеті міністрів країна відійшла від “болісного шляху”, обраного попереднім урядом з питань міграції та енергетичної політики.

“Вони стали екологічними і збанкрутували. А потім… вони повернулися до використання викопного палива і атомної енергетики, що добре”, – заявив Трамп

Варто зазначити, що уряд ФРН офіційно не оголошував про відновлення використання атомної енергетики.

На засіданні Генеральної Асамблеї президент США піддав різкій критиці екологічну політику ООН. Він заявив, що глобальне потепління є “найбільшою аферою”, і закликав країни-учасниці організації відмовитися від використання відновлюваних джерел енергії, назвавши це “зеленим обманом”.

Також, за його словами, на саміті НАТО в червні практично всі члени НАТО саме на його прохання офіційно зобов’язалися збільшити витрати на оборону з 2% до 5% ВВП. Мовляв, “і це зробило наш Альянс набагато сильнішим і потужнішим, ніж будь-коли раніше”.

Трамп також прокоментував ситуацію в Україні. Він заявив, що “поклав кінець семи війнам”.

“Я завершив сім воєн, але ООН не змогла допомогти в жодній з них. Всі кажуть, що я повинен отримати Нобелівську премію миру за кожне з цих досягнень. Однак для мене справжня нагорода — це сини і дочки, які ростуть разом зі своїми батьками. Адже мільйони людей більше не загинуть у нескінченних, безглуздих війнах. Я хочу не нагороди отримувати, а рятувати життя”, — заявив Трамп.

Він заявив, що прибув сьогодні, щоб запропонувати американське лідерство і дружбу всім країнам на цій асамблеї, готовим приєднатися до будівництва більш безпечного і процвітаючого світу. За його словами, “це буде набагато щасливіший світ з набагато кращим майбутнім, якого ми можемо досягти”. Однак для досягнення цього Трамп закликав “відмовитися від минулих невдалих стратегій і працювати разом, щоб протистояти деяким з найзначніших загроз в історії”.

“Я думав, що закінчити війну в Україні буде найпростіше, враховуючи мої відносини з президентом Путіним. Однак, як відомо, війна непередбачувана. Завжди є сюрпризи, як хороші, так і погані. Всі очікували, що Росія виграє цю війну за три дні. Але цього не сталося”, – підкреслив він.

За його словами, війна Росії проти України “мала бути лише невеликим конфліктом”. Він знову заявив, що якби президентом був він, війни б не сталося.

“Це не підвищує престиж Росії. Навпаки, вона виглядає погано. Незалежно від майбутнього, ситуація мала вирішитися за кілька днів, максимум за тиждень. Але вони воюють вже три з половиною роки, і з обох сторін загинуло від 5000 до 7000 солдатів. Щотижня помирає від 5 до 7 тисяч молодих людей, в той час як в містах, де часто відбуваються ракетні обстріли і атаки дронів, втрати значно менші. Ця війна ніколи б не почалася, якби я був президентом, і її не повинно було бути. Вона наочно демонструє, до чого може призвести погане лідерство”, – додав він.

Трамп закликав міжнародне співтовариство припинити розробку біологічної та ядерної зброї, підкресливши, що в даний час планета стикається з більш серйозною загрозою, ніж будь-яка найпотужніша і руйнівна зброя, коли-небудь створена людиною. Крім того, він звинуватив Китай та Індію в підтримці російської військової операції в Україні, а також піддав критиці Європу.

“Якщо Росія не готова зупинити війну, ми готові ввести значні мита, щоб покласти край кровопролиттю. Але для цього Європа повинна нас підтримати”, – підкреслив він.

Загалом промова Трампа тривала майже годину, незважаючи на 15-хвилинний регламент.

Плани України на 2026 рік: думка експерта щодо продовження війни

Літній наступ російської армії 2025 року завершився: Москва не досягла поставлених цілей, а Збройні Сили України відбили атаки на Донеччину. Військові аналітики відзначають, що російські війська здобули лише локальні тактичні успіхи, але не змогли прорватися вглиб української території.

Проте аналітики застерігають не радіти зарано: хоч мобілізаційна система Росії виснажена, а економіка перевантажена, Кремль усе ще має реальних союзників і нафтові доходи для продовження війни. Водночас в Україні звучать попередження про внутрішні ризики: політичні еліти ні в опозиції, ні при владі не повинні відволікатися на передвиборчі кампанії замість концентрації на обороні країни .

Український уряд також готується до затяжного конфлікту. При підготовці держбюджету-2026 закладено “альтернативний сценарій”, за яким бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив: у базовому сценарії війна закінчиться у 2025 році, але практичним вважають варіант продовження бойових дій у 2026-му. Показово, що вже влітку 2025-го міністр оборони розрахував потреби армії на 2026 рік щонайменше у 120 млрд доларів. Ці кошти планують частково залучити від партнерів (приблизно половину суми), що свідчить про масштабну підтримку війни з боку західних союзників.

Програма підготовки до 2026 року: рекомендації експертів

У цих умовах військовослужбовець і громадський діяч Микола Мельник запропонував “програму війни на 2026 рік” – мінімальний набір з 9 пунктів, необхідних уже зараз для підготовки до весняної кампанії. Серед ключових рекомендацій експерта – такі:

  1. Перевести економіку на воєнні рейки – мобілізувати промисловість, фінанси й кадровий ресурс на потреби оборони.

  2. Заборонити виїзд за кордон чоловіків від 16 років – аби не втратити важливий мобілізаційний резерв.

  3. Ліквідувати корупцію у виробництві озброєнь – забезпечити прозорість і чесність у державних оборонних замовленнях.

  4. Активно впроваджувати роботизацію армії – розширювати використання бойових роботів та безпілотних систем, адже власних піхотних ресурсів може не вистачити.

  5. Організувати масову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) – проводити масштабні навчання для цивільних і студентів, щоб мати резерви навчених бійців.

  6. Збільшити матеріально-технічне забезпечення ЗСУ з жорстким контролем використання ресурсів – уникнути розкрадань і “лівих” списань обладнання.

  7. Посилити інформаційну підтримку армії – включити потужніші пропагандистські інструменти, щоб підтримувати моральний дух населення і бійців.

  8. Підвищити морально-психологічне забезпечення бійців – ширше залучати психологів, волонтерів і капеланів для підтримки військових на передовій.

  9. Берегти життя та здоров’я українських солдатів – приділяти особливу увагу безпеці військ, їхньому медичному і соціальному захисту .

Для розуміння масштабу цих завдань: уже відомо, що оборонні потреби 2026 року вимірюються десятками мільярдів доларів. Міністр оборони Шмигаль повідомляв, що на потреби ЗСУ в наступному році необхідно щонайменше $120 млрд, причому Україна вже домовляється з партнерами ЄС і НАТО про половину цієї суми. Тож ініціативи експертів зі зростання фінансування армії, розвитку техніки та соцпідтримки військових цілком відповідають офіційним оцінкам уряду.

Таким чином, як видно з офіційних прогнозів і думок військових аналітиків, Україні слід готуватися до затяжної війни: усі названі заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності країни та підготовку до активних бойових дій у 2026 році.

Енергетична стійкість перед опалювальним сезоном: чи чекати відключень світла у жовтні 2025

Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.

З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.

Баланс енергосистеми та підготовка до зими

За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .

На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.

Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.

ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.

Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру

Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.

Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.

Погодні та аварійні ризики

Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.

Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.

Можливі графіки та рекомендації споживачам

Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.

Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.

Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.

Куп’янськ зруйнований на 95% – у місті критична ситуація

Місто Куп’янськ на Харківщині зруйноване на 95%, ситуація там залишається критичною.

Про це в етері Громадського радіо повідомив голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

За його словами, росіяни застосовують проти міста все наявне озброєння, а на під’їздах чатують FPV-дрони, які атакують логістичні шляхи. Через це ускладнене вивезення людей і доставка гуманітарної допомоги. Ремонт газових, електричних мереж та системи водопостачання також неможливий.

“Щодня місто знищують керовані авіаційні бомби. Понад 95% об’єктів зруйновано або пошкоджено. Але найстрашніше – це щоденні жертви серед мирного населення”, – сказав Беседін.

Лише за дев’ять днів вересня по Куп’янській громаді завдали 1100 ударів. Серед них – 36 керованих авіабомб, дві з яких важили по півтори тонни. Загинули троє жителів, 13 отримали поранення. 9 вересня по місту вдарили чотири КАБи, одна людина постраждала.

Беседін наголосив, що у нинішніх умовах єдиним способом урятувати життя залишається евакуація. Наразі у громаді лишаються 1785 людей, з них 780 проживають на правому березі. За словами голови МВА, темпи евакуації невеликі, більшість людей погоджуються виїхати лише після руйнування їхніх домівок.

У Львові російська атака знищила майстерню скульпторів – Садовий

У ніч на 3 вересня росіяни завдали удару по Львову, внаслідок чого знищено будівлю, де працювали скульптори.

Про це повідомив міський голова Андрій Садовий.

Спершу повідомлялося, що під удар потрапило складське приміщення, однак згодом з’ясувалося, що це була майстерня, де виготовляли пам’ятники.

“Не знаю, по чому вони ціляться, але влучають у місця, що мають історичну та духовну цінність. Це те, чого вони ніколи не зрозуміють. Добре, що ніхто не постраждав – уночі там нікого не було. Зараз хлопці розбирають завали. Ми готові допомогти всім необхідним”, – зазначив Садовий.

Раніше він повідомляв, що на місто було випущено 15 ворожих безпілотників. Унаслідок атаки постраждали й інші регіони України, а Польща піднімала авіацію через загрозу комбінованих ударів.

Екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків атаки, пошкоджена інфраструктура відновлюється.

NYT: Трамп допоміг Путіну вийти з міжнародної ізоляції

Президент США Дональд Трамп своїми контактами з нелегітимним президентом країни-агресора Володимиром Путіним посприяв послабленню його міжнародної ізоляції.

Про це пише The New York Times.

Видання звертає увагу на контраст між самітом ШОС 2022 року в Узбекистані, де Путін виглядав ізольованим, і цьогорічною зустріччю у Тяньцзіні, Китай. Якщо тоді лідери Китаю та Індії публічно висловлювали стурбованість війною, а інші керівники уникали спілкування з ним, то тепер ситуація змінилася.

На новому саміті Путін активно контактував із євразійськими лідерами, тримався за руки з прем’єром Індії Нарендрою Моді, а глави Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В’єтнаму радісно вітали його на закритих зустрічах. Газета зазначає, що глава Кремля використав трибуну ШОС, аби публічно звинуватити Захід у війні проти України.

На думку професорки глобальної комунікації Марії Репнікової, складається враження, що війну частково прийняли: “Наче все повернулося на круги своя, і війни навіть не було”.

У МЗС України назвали “дивовижним” факт, що у фінальному комюніке саміту не згадали найбільшу агресивну війну в Європі з часів Другої світової війни, попри перелік інших конфліктів і терактів.

У Ростові-на-Дону дрон влучив у житловий будинок, є постраждалі

У центрі Ростова-на-Дону в багатоповерховий житловий будинок влучив дрон, який, за даними російських ЗМІ, був українського виробництва типу “Аеропракт” – “Летюча лисиця”.

Про інцидент повідомили очевидці, за словами яких безпілотник пролетів над містом за кілька хвилин до вибуху.

Дрон влучив у будинок на перехресті вулиці Тельмана та Газетного провулку. В результаті удару пошкоджено щонайменше 10 квартир.

Джерело: Telegram-канали

За офіційною інформацією, постраждали п’ятеро осіб, троє з них – мешканці пошкодженого будинку, ще двоє – перехожі.

Із зони ураження евакуйовано близько 50 людей. На місці працюють рятувальні служби, обставини події зʼясовуються. Російська сторона покладає відповідальність за інцидент на Збройні Сили України.

Війна війною, а багатії багатіють: як розшарування може зруйнувати країну зсередини

Українське суспільство в умовах затяжної війни та економічної кризи розкололось на два різко контрастні світи. З одного боку – фронт, постійна мобілізація, втома і непоправні втрати. З іншого – блискучі автомобілі, елітна нерухомість і навіть закриті вечірки поза межами країни для обраних. Один український паспорт – але два цілком різних досвіди життя.

Поки одні громадяни щодня ризикують життям, інші, здавалося б, живуть у паралельній реальності постматеріального комфорту. Така соціальна прірва стає дедалі очевиднішою і несе загрозу: влада ризикує проґавити момент, коли накопичене обурення “низів” може вилитися у внутрішні бунти через зростаючу несправедливість.

Нерівність доходів та статків в Україні досягла історичного максимуму за роки незалежності. За офіційними даними Державної податкової служби, лише за підсумками 2024 року кількість гривневих мільйонерів зросла на 6 600 осіб, перевищивши 17 000 людей. Загалом ці заможні українці задекларували понад 253,6 млрд грн доходів. Ця цифра вражає на тлі воєнних реалій: доки у прифронтових шпиталях не вистачає базових ліків для поранених, в країні стрімко множиться каста надбагатіїв.

Показовим є і бум дорогих покупок навіть у розпал бойових дій. До кінця третього року війни дедалі більше українців відчувають дисонанс: поки військові просять допомогти з машинами для фронту, в українських містах з’являється все більше наддорогих Porsche, BMW, Ferrari та Rolls-Royce. Лише за 2024 рік українці купили майже 70 000 нових авто, витративши на них рекордні 125 млрд грн – це на 14% більше за кількістю і на 18% більше за видатками, ніж попереднього року. Така новина обурила багатьох, адже поки більшість ледве зводить кінці з кінцями, дехто витрачає шалені суми на розкішні іномарки .

Не дивно, що навіть військові відкрито критикують цю показову розкіш. Колишній депутат, а нині солдат Олег Ляшко емоційно звернувся до покупців люксових авто:

“Ви розумієте, що відбувається? Країна насилу тримається під ударами ворога, кожна машина на фронті – на вагу золота, а ви, сволочі, купуєте бентлі…” – обурювався він у відеозверненні.

У соцмережах прості українці також вибухають гнівом:

“В країні війна, а люди багатіють”, – пишуть під фото одеського блогера, що хизується новим Lamborghini за $400 000.

Феномен сучасної України в тому, що навіть війна не завадила формуванню нового шару сверхбагатіїв – фактично воєнних скоробагатьків, чий добробут росте прямо пропорційно інтенсивності бойових дій та обсягам міжнародної допомоги.

А що ж інша, менш помітна Україна? Для мільйонів громадян війна означає боротьбу за виживання у буквальному сенсі. Гуманітарна криза в країні досягає загрозливого рівня. За оцінками ООН, понад 14,6 млн українців (близько 40% населення) потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році. З них майже 5 млн людей (15% населення) стикаються з гострим дефіцитом продовольства і не можуть задовольнити базові потреби в харчуванні. Ці цифри – не просто статистика, а відображення реальної біди, яку переживають родини по всій країні.

Такі історії множаться тисячами. За даними широкого соціологічного опитування наприкінці 2024 року, майже 10% українців не мають коштів навіть на їжу. Ще 42% людей можуть дозволити собі лише продукти харчування, але не в змозі оплачувати інші основні витрати – комунальні послуги, ліки чи одяг. Тобто половина населення балансує на межі бідності. Волонтерські фонди та збори стали для багатьох єдиним рятівним колом: саме за рахунок них лікуються поранені, годуються переселенці, споряджаються солдати. Проте й тут не обходиться без гіркого присмаку – час від часу спалахують скандали про розкрадання гуманітарної допомоги чи оборудки нечистих на руку волонтерів. Кожен такий випадок б’є по довірі суспільства і лише посилює відчуття несправедливості.

На тлі таких контрастів суспільні настрої в Україні стають дедалі тривожнішими. Офіційна патріотична риторика дисонує з реальністю, де для одних війна – це окопи і втрати, а для інших – нагода примножити статки. За даними опитування ВГО “Передові правові ініціативи”, на початку 2025 року 89% громадян вважали, що країна рухається в неправильному напрямку. Це приголомшливий рівень недовіри до курсу влади. Люди не відчувають справедливості – і це підточує сам фундамент суспільного договору між владою та народом.

Варто наголосити: українці – далеко не зрадники чи панікери. Наш народ продемонстрував небачену єдність і стійкість перед лицем зовнішнього ворога. Проте терпець уривається, коли замість очікуваної відданості держави люди бачать показуху та байдужість еліт. Поки прості сім’ї віддають останнє на армію, десь у Женеві чи Лондоні гуляють закриті вечірки за участі українських високопосадовців та олігархів. Поки волонтери збирають по гривні на бронежилети, у Кончі-Заспі будуються нові палаци. Цей когнітивний дисонанс стає вибухонебезпечним. Недарма 73% українців, згідно з тим же опитуванням, виступають за мирні переговори – люди втомились і прагнуть бодай якоїсь передишки. І якщо зовнішній фронт згуртував націю проти агресора, то внутрішній фронт – соціальний та економічний – може розколоти її зсередини.

Історія вчить, що поєднання соціальної нерівності, корумпованості еліт і зовнішнього впливу створює вибухову суміш. Напрошуються паралелі з Кубою 1950-х або навіть з українськими реалiями 1917-го. На Кубі перед революцією невелика правляча верхівка жила в розкошах за підтримки з-за кордону, тоді як більшість населення потерпала від бідності та безправ’я. Результат відомий: суспільний вибух змінив політичний ландшафт за лічені місяці. В сучасній Україні багато спільних рис: західна фінансова та військова допомога підтримує чинну владу і військові кампанії, але пересічні громадяни дедалі більше обурені зубожінням та несправедливістю. Формула, що колись привела до революції на Острові Свободи, наявна і тут: зовнішня підтримка еліт + зростаюче збідніння мас + кричуща корупція.

Вражає цинізм ситуації: навіть смерть стала джерелом збагачення для деяких ділків. Експерти відзначають появу цілого класу підприємців, які наживаються на війні – від постачальників амуніції до будівельників “укриттів” з відкатами. Фактично народ опинився в ролі донора двічі: і на фронті, де гинуть найкращі, і в тилу, де з їхніх кишень нечисті на руку чиновники витягають останнє. Така деформація суспільного договору не може тривати безкінечно. Питання, яке все голосніше лунає у розмовах на кухнях і в соцмережах, – вже не стільки про те, хто переможе на фронті, скільки про те, чи виживе Україна як справедлива держава. Чи залишиться тут місце для кожного, хто поклав здоров’я і життя за Батьківщину? Чи цінність людського життя справді стане пріоритетом, а не порожнім гаслом?

Сучасна Україна дедалі більше нагадує державу “двох реальностей”. В одній – народ, що стікає кров’ю на війні та зводить кінці з кінцями в тилу. В іншій – вузька група осіб, котра під гаслами патріотизму будує власний добробут. Ця ситуація не є нормальним наслідком війни, як дехто намагається виправдати, а швидше результат конкретної соціально-політичної моделі, яка вибудувалася останніми роками. Stability for whom? – хотілося б запитати. Поки влада рапортує про “стабільність” і просить у народу ще трохи потерпіти, під поверхнею наростає небезпечне кипіння.

Влада має усвідомити: ігнорувати внутрішній фронт – не менш згубно, ніж програти зовнішній. Якщо уряд і президент Зеленський не почують голос суспільства, не відновлять відчуття справедливості, країні загрожує не лише зовнішня агресія, а й внутрішній вибух. Соціальні бунти в тилу – це саме той небезпечний момент, який можна проґавити, захопившись лише воєнними проблемами. Справедливість і рівність – не абстрактні поняття, а питання національної безпеки. Коли майже 90% людей не вірять у правильність курсу країни, а мільйони живуть у злиднях поруч із новоявленими мільйонерами, потрібні рішучі кроки. Прозоре розслідування корупційних скандалів, справедливий перерозподіл ресурсів, реальна підтримка постраждалих від війни – без цього соціальний мир довго не втримати.

Національна єдність вимірюється не кількістю прапорів на міжнародних самітах, а відчуттям кожного українця, що про нього дбають і його поважають у власній країні. Зараз, як ніколи, Україні потрібен новий суспільний договір – чесний і справедливий. Інакше можемо отримати ситуацію, коли питання буде не в тому, чиї танки на фронті, а чиї люди на барикадах у тилу. Поки ще є шанс, владі слід поглянути правді в очі: стабільність, побудована на ігноруванні соціальної справедливості, довго не протримається. І щоб країна вистояла, цю внутрішню битву за справедливість потрібно починати вже зараз – разом із народом, а не всупереч йому.

Росія може провести випробування ядерної ракети “Буревісник” на Новій Землі

У найближчі дні Росія може провести випробування міжконтинентальної крилатої ракети “Буревісник”, оснащеної ядерною енергетичною установкою.

Про це повідомляє The Barents Observer із посиланням на супутникові знімки та закриття повітряного простору в районі архіпелагу Нова Земля.

Як зазначається, повітряний простір уздовж західного узбережжя архіпелагу, на ділянці завдовжки 500 км, був закритий для польотів у період з 7 по 12 серпня. Це може свідчити про завершення підготовки до чергового ракетного випробування.

Офіційного підтвердження з боку Міністерства оборони РФ наразі немає, однак журналісти звертають увагу на посилену активність у регіоні впродовж останніх тижнів.

Архіпелаг Нова Земля ще з кінця 1950-х років використовується Росією як полігон для випробувань ядерної зброї.

Ракета “Буревісник” є одним з найсекретніших російських проектів, заявлених Кремлем як зброя нового покоління, здатна долати системи ПРО завдяки необмеженій дальності польоту.